2019.7.04.Королівство Руське (ХІІ-перша половина XIV ст.). Монгольська навала (ХІІІ ст.)
•Download as PPTX, PDF•
0 likes•517 views
ЗНО, історія України
2019.7.04.Королівство Руське (ХІІ-перша половина XIV ст.). Монгольська навала (ХІІІ ст.)
- 1. КЗВО КОР «Білоцерківський гуманітарно-педагогічний коледж» Королівство Руське (Галицько-Волинська держава) (1199-1340/1349 рр.). Монгольська навала © Дрібниця В.О., 2019
- 3. Галич відокремився від Києва ще у другій половині ХІ ст. — після смерті Ярослава Мудрого. Населення Галицької землі складали дуліби, тиверці, білі хорвати, що були приєднані за Володимира Великого. У Галичині, яку об’єднав князь Володимирко, правили нащадки Ярослава Мудрого — династія Ростиславичів. Наймогутнішим князем Галичини був Ярослав Осмомисл (1153-1187 рр.), якого оспівує «Слово о полку Ігоревім». Своє прізвисько він отримав тому, що знав вісім мов. Користувався великим авторитетом на Русі, проте сильно залежав від галицьких бояр, які втручалися у приватне життя князя – був тимчасово ув'язнений боярами, які спалили його коханку Настасію й примусили жити із законною дружиною Ольгою, донькою Юрія Долгорукого (засновник Москви).
- 4. ЗГАДКА ПРО ЯРОСЛАВА ОСМОМИСЛА У «СЛОВІ О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ» Високо сидиш ти на своїм золотокованім престолі, підперши гори угорські своїми залізними полками, заступивши королю дорогу, зачинивши ворота на Дунаї.
- 5. Волинська земля увійшло до складу Русі у період князя Володимира Великого у кінці Х століття. Основні міста — Волинь, Володимир, Луцьк, Бужськ, Дорогобуж, Белз, Берестя, Червень. Центром князівства було місто Володимир на Волині, побудоване Володимиром Великим. Волиняни постійно стримували натиск північних литовських племен. Тут князювала династія Мстиславичів, які вели свій родовід від Володимира Мономаха. Особливістю обох князівств було те, що тут рано сформувалося боярство, яке мало великий вплив на політичне життя. Бояри були майже незалежними від влади князя — вони утримували власні дружини. Спільною рисою обох князівств було також те, що вони були вдало розташовані — їх землі лежали далеко від кочових нападників зі Сходу.
- 6. Причини відокремлення та зростання Галицького та Волинського князівств: - віддаленість від Києва; - важкодоступність територій для степових кочовиків; - розташування на перехресті торгівельних шляхів; - безпосередня торгівля з країнами Європи суходолом; - великі родовища солі, що сприяли економічному піднесенню князівства; - об’єднання зумовлювалося нападами сусідів – поляків та угорців; - об’єднавча діяльність Романа Мстиславича та Данила Романовича (Галицького).
- 7. Літерами на карті позначені князівства: А. Волинське. Б. Чернігівське. В. Переяславське. Г. Київське. Д. Галицьке. В
- 8. Роман Мстиславович (волинський князь до 1199 р.; князь галицький і волинський у 1199-1205 рр.)
- 9. 1199 р. волинський князь Роман Мстиславич (праправнук Володимира Мономаха) заволодів Галичем, об'єднав його землі в єдине Галицько-Волинське князівство, а на початку ХІІІ ст. заволодів і Київщиною (1203 р.). Таким чином, майже всі українські землі увійшли до складу Галицько-Волинської держави. На ті часи це князівство було найбагатше та найбільш заселене серед руських князівств. Столицею став Галич. У літописі князя величають «самодержцем Русі-України». Роман Мстиславич уславився переможними походами проти половців (1197-1198, 1201, 1204 рр.). Він жив здебільшого у мирі з сусідами — Угорщиною та Польщею, перемагав литовців та ятвягів. Основні сили князь витрачав на боротьбу з боярством, оскільки вони виступали проти посилення князівської влади. Князя в його боротьбі підтримували міщани та ремісники. Роман не гребував жодними заходами для досягнення своєї мети – він стратив частину особливо непокірних бояр. Улюбленою його приказкою була: «Не знищивши рою, не поласуєш медом». Під час походу проти польського князя Лєшка Білого біля містечка Завихвоста Роман Мстиславич загинув. Після його смерті розгорнулася боротьба між боярами, дружиною князя та сусідніми державами за князівство.
- 11. Галицько-Волинське князівство за часів Романа Мстиславовича (1199-1205 рр.)
- 13. Після смерті галицько-волинського князя Романа, який залишив двох малолітніх синів — Данила та Василька, в князівстві розгорнулася боротьба за владу між місцевим боярством. Ситуація ускладнювалася вторгненням поляків та угорців. Досягши повноліття, Данило Романович розпочинає боротьбу за повернення князівського столу. Боротьба закінчилася перемогою князя Данила Романовича в 1238 р.— він вигнав з Галича чернігівських князів і сів на батьківський престол. У цьому ж році він розбив німецьких рицарів під Дорогочином, у 1240 р. захопив Київщину (намісником Києва став воєвода Дмитро). В 1245 р. князь остаточно переміг місцевих бояр і вигнав з князівства угорське військо. З цього часу Данило став повноправним володарем Галицько-Волинської держави. На Волині правив його брат Василько. За часів правління Данила: • побудовано нові міста, в тому числі Львів (названий на честь старшого сина Лева, 1247 р.), фортеці, церкви, монастирі; • дещо зменшив гноблення соціальних низів, розширено права ремісників і купців; • Данило успішно воював з польськими й литовськими феодалами, створив небачену до того регулярну піхоту. Головоною проблемою для Данила стало звільнення князівства від монголів, які у 1240 р. захопили Київ. 1246 р. він був змушений приїхати до монгольської столиці — Сараю та отримати ярлик на князювання.
- 14. Намагаючись захистити свою державу від монголів й знайти в Європі союзників для боротьби з ними, Данило уклав союз з Папою Римським Інокентієм IV і був урочисто коронований у Дорогочині в 1253 році. Папа обіцяв розпочати хрестовий похід проти монголів. Данило став першим українським королем. Данило перемагав у 1252-1258 рр. татарського воєводу Куремсу, який був баскаком на Правобережжі, однак протистояти військам Бурундая не зміг. Татари примусили Данила Галицького зруйнувати укріплення Львова, Володимира, Луцька, лише хитрістю вдалося зберегти Холм. Одночасно з цим Данило мусив обороняти свої землі від загарбників із заходу — німців, поляків та угорців, які намагалися захопити багаті на корисні копалини землі (соль, руда). Найбільші перемоги він здобув: • над німецькими рицарями-хрестоносцями під Дорогочином (1238 р.); • польсько-угорським військом під Ярославом (1245 р.); • здійснив також походи проти литовців, у Чехію та Сілезію. Данило продовжував традицію династичних шлюбів — його сини одружилися з доньками угорського короля та литовського князя, донька вийшла за між за мазовецького князя (Польща). Звільнити свої землі від панування монголів йому не вдалося і 1264 р. Данило Галицький помер у Холмі. Проте монголам теж не вдалося зруйнувати Галицько- Волинську державу.
- 17. Походи монголів
- 18. Боротьба половців та руських князів проти монголів (Чингізхана). Початок ХІІІ ст.
- 20. На початку ХІІІ ст. на Русь, яка переживала період політичної роздробленості, насувалася страшна небезпека — сюди прямували монгольські кочові племена. Об'єднані під проводом Темучина (Темучжина), який отримав титул Чингізхана (Великого Хана), монголи вже завоювали Північний Китай і Середню Азію, Закавказзя, розбили половців. Монголи утворили власну державу – Золоту Орду (1242 р.) Половці закликали руських князів на допомогу. В половецькі степи разом з дружинами прийшли князі галицький, київський, чернігівський, волинський. Серед воїнів був молодий князь Данило Романович (Галицький). 1223 р. руські та половецькі війська намагалися протистояти навалі монголів на чолі з Джебе і Субедеєм на р. Калка, однак були розбиті. На короткий час кочівники, хоч і перемогли, відступили.
- 21. 1237 р. орда на чолі з онуком Чингізхана ханом Батиєм (Бату-хан) захопила північно-східні руські землі (сучасна Росія), а восени 1239 р. пішли в південну Русь-Україну. Були спалені Переяслав і Чернігів. 1240 р. татари підійшли до Києва. На початку грудня вони розпочали атаки. Монголи штурмували київські укріплення дев’ять днів. Головний удар припав на Лядські ворота. Останні оборонці Києва на чолі з воєводою Данила Галицького Дмитром трималися у Десятинній церкві, однак церква не витримала натиску, завалилася, поховавши під своїми уламками захисників Києва. 6 грудня 1240 р. Київ був захоплений монголами Після цього татари рушили на Західну Україну — спустошили міста Кам’янець, Ізяслав, Володимир, Галич.
- 22. Похід монгольського хана Батия на землі Південно-Західної Русі (1239-1241 рр.)
- 24. Наслідки монгольського вторгнення для руських земель Вся Русь підпала під владу монголів. Руські князі тепер повинні були правити від імені хана, отримуючи на це спеціальний документ — ярлик. Хани використовували міжкнязівські суперечки, щоб не дати посилитися жодному з них. Населення було обкладене важким податками, за несплату яких жителів перетворювали на рабів. Брали монголи і податок кров'ю — забирали хлопчиків в Орду, виховуючи з них жорстоких воїнів. В Орду були забрані кращі майстри Русі, тому занепали міста, ремесла, торгівля.
- 25. Син Лев Данилович правив Галичиною та жив з монголами у злагоді, ходив разом з ними проти Польщі, Литви, Угорщини. За його князювання було приєднано Закарпаття. На Волині правили Василько Романович та його син-філософ Володимир. Після смерті Данила Галицького держава розпадається. Брат Данила правив на Волині, а в Галичині і Холмщині — три його сини (Лев, Мстислав і Шварно).
- 26. Знову об’єднав князівство син Лева Юрій І. Столицею став Володимир- Волинський. Галицько-Волинська держава пережила короткочасне піднесення. У зв’язку з тим, що київський митрополит після нашестя монголів виїхав до Ростова- Суздальської землі, 1303 р. було утворено Галицьку митрополію, що сприяло зміцненню незалежності князівства.
- 27. Сини Юрія І Андрій та Лев були останніми представниками роду Романовичів. Після їх загибелі у бою з монголами спадкоємця по чоловічій лінії не залишилося.
- 28. Останнім королем Королівства Руського став Болеслав- Юрій ІІ, син мазовецького князя (сучасна Польща). Він підписав угоду, за якою князівство після його смерті мало перейти до польського короля. Не бажаючи цього, бояри отруїли князя. У 1340-1349 рр. відбувалися війни між Угорщиною і Польщею за територію Галичини. Галичина та Холмщина остаточно переходять до Польщі, а Волинь — до Литви. Бояри на чолі з Дмитром Дядьком протягом 9 років намагалися відстояти незалежність Галичини, однак їх боротьба закінчилася поразкою.
- 32. Значення Київської держави та Королівства Руського в історії українського народу та загальноєвропейській історії Значення Київської держави полягає в тому, що вона стала першою східнослов’янською (давньоукраїнською) державою, яка через прийняття християнства була визнана провідними державами тогочасного світу. Королівство Руське продовжило державотворчі традиції Київської держави, стало наступним етапом розвитку української державності. Протягом ста років Королівство зберігало культурну і національну самобутність Русі.
- 37. Церква св. Пантелеймона в Галичі. Кінець ХІІ ст. Вежа в с. Стовп поблизу Холма