ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo

ос

•Download as PPT, PDF•
•
Захарова Олена
Захарова Олена

До уроку в 9 класі

1 of 13
Download to read offline
СИСТЕМНЕ ПЗ – це сукупність програм, призначених для управління апаратною частиною комп’ютера і забезпечення взаємодії користувача з комп’ютером. ПРИКЛАДНЕ ПЗ – це програми, призначені для розв’язання завдань у різних предметних галузях. ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ ПЗ – це програми, призначені для розробки різноманітних програм.
СХЕМА ВЗАЄМОДІЇ КОРИСТУВАЧА З КОМП’ЮТЕРОМ: Користувач Апаратна Прикладне ПЗ частина Системне ПЗ Інструментальне ПЗ
СИСТЕМНЕ ПЗ До системного ПЗ належать: • Операційна система (ОС) – це найважливіша частина системного ПЗ, без якого робота комп’ютера неможлива. • Драйвери пристроїв – це програми, призначені для управління цими пристроями. • Оболонки ОС – призначені для полегшення “діалогу” користувача з ОС. • Службові або сервісні програми – це додаткові програми, які призначені для: • Діагностики працездатності комп’ютера; • Захисту від вірусів; • Обслуговування дисків; • Архівування даних тощо.
ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА(ОС) – ЦЕ КОМПЛЕКС СИСТЕМНИХ ТА СЛУЖБОВИХ ПРОГРАМ, ЯКІ ЗАВАНТАЖУЮТЬСЯ ПРИ ВКЛЮЧЕННІ КОМП’ЮТЕРА І ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ДІАЛОГ КОРИСТУВАЧА З КОМП’ЮТЕРОМ ТА УПРАВЛІННЯ КОМП’ЮТЕРОМ.
СКЛАДОВІ КОМПОНЕНТИ ОС ПРИНТЕР МЕРЕЖЕВІ ПРИСТРОЇ ВІДЕО ПРИСТРОЇ ІНШІ ПРИСТРОЇ ДРАЙВЕРИ ЗОВНІШНІХ ПРИСТРОЇВ ЯДРО ОС ДИСПЕТЧЕР БЛОК ПРОЦЕСІВ БЛОК УПРАВЛІННЯ УПРАВЛІННЯ ПАМ’ЯТТЮ ФАЙЛАМИ ОБОЛОНКА КОРИСТУВАЧА ТЕКСТОВИЙ ГРАФІЧНИЙ ІНТЕРФЕЙС ІНТЕРФЕЙС …
ЯДРО – основний компонент ОС, що координує всі події, що відбуваються в обчислювальній системі: завантаження ОС, підключення драйверів, розподіл основних ресурсів комп’ютера та інші важливі функції. РЕСУРСИ – це логічні й фізичні компоненти комп’ютера: оперативна пам’ять, місце на диску, периферійні пристрої, процесорний час тощо. ДРАЙВЕРИ ПРИСТРОЇВ – спеціальні системні програми для керування зовнішніми пристроями комп’ютера. Драйвери стандартних пристроїв утворюють у сукупності базову систему введення-виведення (BIOS). ОБОЛОНКИ (командний інтерпретатор)- забезпечує інтерфейс користувача у вигляді командного рядка або більш інтуїтивно зрозумілий – графічний. СИСТЕМНІ УТИЛІТИ – це невеликі програми, що виконують конкретну сервісну функцію. Вони або розширюють і доповнюють можливості ОС, або вирішують самостійні важливі задачі. Наприклад, такі як: •Програми контролю, тестування і діагностики; •Програми архіватори; •Антивірусні програми; •Програми оптимізації і контролю якості дискового простору; •Програми для запису CD-ROM,CD-R і багато інших.
ОС ВИКОНУЄ ТАКІ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ: • Здійснення діалогу з користувачем; • Введення-виведення і керування даними; • Планування й організація процесу обробки програм; • Розподіл ресурсів (оперативної пам’яті і кеша, процесора, зовнішніх пристроїв); • Запуск програм на виконання; • Усілякі допоміжні операції обслуговування; • Передача інформації між різними внутрішніми пристроями; • Програма підтримки роботи периферійних пристроїв(дисплея, клавіатури, дискових накопичувачів, принтера й ін.).
ТИПИ ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ Залежно від функціонального призначення ОС класифікують: 1) Однозадачні та багатозадачні ОС; 2) Однокористувальницькі та багатокористувальницькі ОС; 3) З підтримкою роботи в мережі (мережеві ОС); 4) Операційна система для виконання функцій сервера мережі або робочої станції (клієнта мережі). Перші версії MS DOS – однозадачні, однокористувальницькі і немережні. Windows 95,98,ME,Nt,2000, XP – багатозадачні і мережні, але однокористувальницькі. Unix, Linux – багатозадачні, багатокористувальницькі, мережні.
За способом організації діалогу(інтерфейсу) з користувачем розрізняють: неграфічні ОС графічні ОС УПРАВЛІННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ: КЛАВІАТУРИ МАНІПУЛЯТОРА “МИША” ЗОНОЮ УПРАВЛІННЯ Є: КОМАНДНИЙ РЯДОК ВЕСЬ ЕКРАН MS DOS(з 1981 по 1995 р.- основна ОС) Windows 95, Windows 98, Windows NT, PC DOS (фірми IBM) Windows 2000, Windows XP DR DOS (фірми Digital Research) OS/2 (фірми IBM), JavaOS (фірми SUN), Linux , Unix Linux
ФАЙЛОВА СИСТЕМА ДИСК (вінчестер) – це фізичний пристрій, який після вмикання комп’ютера обертається зі V 7200 об/хв і на якому зберігається інформація. A:,B: - назви дисководів гнучких дискет; C:,D: - назви логічних дисків на вінчестері; E:,F: - назва дисководу компакт-дисків чи флеш-пам’яті. ФАЙЛИ (від англ. File – папка для документів) – призначені для зберігання на дисках програм та даних(текстів, таблиць, рисунків, відео тощо). Сукупність файлів на диску утворює ФАЙЛОВУ СТРУКТУРУ конкретного диска. ФАЙЛОВОЮ СИСТЕМОЮ називають сукупність правил, за якими створюються файлові структури. Є три основні файлові системи: •стара 16-розрядна FAT-16 (FAT-таблиця розміщення файлів) •32-розрядна FAT-32 •32-розрядна NTFS (дає можливість оперувати з файлами великих розмірів(>за 4 Гбайт)
ФАЙЛОВА СИСТЕМА На логічних дисках дані про файли реєструються у каталогах(папках або директоріях) КАТАЛОГ – це спеціальний файл, у якому реєструються інші файли, а також каталоги, вкладені в даний каталог. D: Каталоги упорядковуються в деяку class структуру за принципом 10_a підпорядкування або ієрархії. 10_б Така ієрархічна структура 10_в називається ще kursy «деревоподібною» dos kpk ofis ПОВНЕ ІМ’Я ФАЙЛА: диск: шлях ім’я ШЛЯХ ДО ФАЙЛА – це послідовність з імен всіх каталогів, розділених “”, через які треба пройти від корневого каталогу, щоб дістатися до даного файла. НАПРИКЛАД: D:clas10_alab№1.doc
ФАЙЛОВА СИСТЕМА Файл має такі головні властивості: назву, тип, обсяг у байтах, дату створення. Назва файлу може складатися з двох частин: lab№1.doc Власна назва, яку придумує користувач Тип файлу надається прикладною пр-мою автоматично або користувач вибирає із наданого списку Тип (розширення) дає можливість користувачам і системі розпізнати, в якому форматі зберігаються дані в файлі і може мати від 1 до 3 символів. В імені файлу можна використовувати: MS DOS WINDOWS Від 1 до 8 символів Від 1 до 255 символів Латинські літери Літери різних алфавітів Допустимі символи в імені: «_», «$», «#», «&», «@», «!», «%», «(», «)», «^», «~», «-», «{», «}» Недопустимі символи в імені: «+», «.», «,», «[», «]», «*», «?», «», «/»
ФАЙЛОВА СИСТЕМА ПРИКЛАДИ ХАРАКТЕРНИХ РОЗШИРЕНЬ: •com, exe – файли з програмами , готовими до виконання. •pas, bas, c, cpp, for – тексти програм, написані на мовах програмування Паскаль, Бейсик, Сі, Сі++, Фортран відповідно. •bak – копія файла, яку роблять для попередження можливого пошкодження інформації. •txt, doc, rtf, pdf – текстові документи. • pic, jpg, pcx, bmp, cdr – файли з малюнками, створеними у графічних редакторах. •dat – файли з додатковими даними для різних програм.

More Related Content

ос

  • 1. СИСТЕМНЕ ПЗ – це сукупність програм, призначених для управління апаратною частиною комп’ютера і забезпечення взаємодії користувача з комп’ютером. ПРИКЛАДНЕ ПЗ – це програми, призначені для розв’язання завдань у різних предметних галузях. ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ ПЗ – це програми, призначені для розробки різноманітних програм.
  • 2. СХЕМА ВЗАЄМОДІЇ КОРИСТУВАЧА З КОМП’ЮТЕРОМ: Користувач Апаратна Прикладне ПЗ частина Системне ПЗ Інструментальне ПЗ
  • 3. СИСТЕМНЕ ПЗ До системного ПЗ належать: • Операційна система (ОС) – це найважливіша частина системного ПЗ, без якого робота комп’ютера неможлива. • Драйвери пристроїв – це програми, призначені для управління цими пристроями. • Оболонки ОС – призначені для полегшення “діалогу” користувача з ОС. • Службові або сервісні програми – це додаткові програми, які призначені для: • Діагностики працездатності комп’ютера; • Захисту від вірусів; • Обслуговування дисків; • Архівування даних тощо.
  • 4. ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА(ОС) – ЦЕ КОМПЛЕКС СИСТЕМНИХ ТА СЛУЖБОВИХ ПРОГРАМ, ЯКІ ЗАВАНТАЖУЮТЬСЯ ПРИ ВКЛЮЧЕННІ КОМП’ЮТЕРА І ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ ДІАЛОГ КОРИСТУВАЧА З КОМП’ЮТЕРОМ ТА УПРАВЛІННЯ КОМП’ЮТЕРОМ.
  • 5. СКЛАДОВІ КОМПОНЕНТИ ОС ПРИНТЕР МЕРЕЖЕВІ ПРИСТРОЇ ВІДЕО ПРИСТРОЇ ІНШІ ПРИСТРОЇ ДРАЙВЕРИ ЗОВНІШНІХ ПРИСТРОЇВ ЯДРО ОС ДИСПЕТЧЕР БЛОК ПРОЦЕСІВ БЛОК УПРАВЛІННЯ УПРАВЛІННЯ ПАМ’ЯТТЮ ФАЙЛАМИ ОБОЛОНКА КОРИСТУВАЧА ТЕКСТОВИЙ ГРАФІЧНИЙ ІНТЕРФЕЙС ІНТЕРФЕЙС …
  • 6. ЯДРО – основний компонент ОС, що координує всі події, що відбуваються в обчислювальній системі: завантаження ОС, підключення драйверів, розподіл основних ресурсів комп’ютера та інші важливі функції. РЕСУРСИ – це логічні й фізичні компоненти комп’ютера: оперативна пам’ять, місце на диску, периферійні пристрої, процесорний час тощо. ДРАЙВЕРИ ПРИСТРОЇВ – спеціальні системні програми для керування зовнішніми пристроями комп’ютера. Драйвери стандартних пристроїв утворюють у сукупності базову систему введення-виведення (BIOS). ОБОЛОНКИ (командний інтерпретатор)- забезпечує інтерфейс користувача у вигляді командного рядка або більш інтуїтивно зрозумілий – графічний. СИСТЕМНІ УТИЛІТИ – це невеликі програми, що виконують конкретну сервісну функцію. Вони або розширюють і доповнюють можливості ОС, або вирішують самостійні важливі задачі. Наприклад, такі як: •Програми контролю, тестування і діагностики; •Програми архіватори; •Антивірусні програми; •Програми оптимізації і контролю якості дискового простору; •Програми для запису CD-ROM,CD-R і багато інших.
  • 7. ОС ВИКОНУЄ ТАКІ ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ: • Здійснення діалогу з користувачем; • Введення-виведення і керування даними; • Планування й організація процесу обробки програм; • Розподіл ресурсів (оперативної пам’яті і кеша, процесора, зовнішніх пристроїв); • Запуск програм на виконання; • Усілякі допоміжні операції обслуговування; • Передача інформації між різними внутрішніми пристроями; • Програма підтримки роботи периферійних пристроїв(дисплея, клавіатури, дискових накопичувачів, принтера й ін.).
  • 8. ТИПИ ОПЕРАЦІЙНИХ СИСТЕМ Залежно від функціонального призначення ОС класифікують: 1) Однозадачні та багатозадачні ОС; 2) Однокористувальницькі та багатокористувальницькі ОС; 3) З підтримкою роботи в мережі (мережеві ОС); 4) Операційна система для виконання функцій сервера мережі або робочої станції (клієнта мережі). Перші версії MS DOS – однозадачні, однокористувальницькі і немережні. Windows 95,98,ME,Nt,2000, XP – багатозадачні і мережні, але однокористувальницькі. Unix, Linux – багатозадачні, багатокористувальницькі, мережні.
  • 9. За способом організації діалогу(інтерфейсу) з користувачем розрізняють: неграфічні ОС графічні ОС УПРАВЛІННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ: КЛАВІАТУРИ МАНІПУЛЯТОРА “МИША” ЗОНОЮ УПРАВЛІННЯ Є: КОМАНДНИЙ РЯДОК ВЕСЬ ЕКРАН MS DOS(з 1981 по 1995 р.- основна ОС) Windows 95, Windows 98, Windows NT, PC DOS (фірми IBM) Windows 2000, Windows XP DR DOS (фірми Digital Research) OS/2 (фірми IBM), JavaOS (фірми SUN), Linux , Unix Linux
  • 10. ФАЙЛОВА СИСТЕМА ДИСК (вінчестер) – це фізичний пристрій, який після вмикання комп’ютера обертається зі V 7200 об/хв і на якому зберігається інформація. A:,B: - назви дисководів гнучких дискет; C:,D: - назви логічних дисків на вінчестері; E:,F: - назва дисководу компакт-дисків чи флеш-пам’яті. ФАЙЛИ (від англ. File – папка для документів) – призначені для зберігання на дисках програм та даних(текстів, таблиць, рисунків, відео тощо). Сукупність файлів на диску утворює ФАЙЛОВУ СТРУКТУРУ конкретного диска. ФАЙЛОВОЮ СИСТЕМОЮ називають сукупність правил, за якими створюються файлові структури. Є три основні файлові системи: •стара 16-розрядна FAT-16 (FAT-таблиця розміщення файлів) •32-розрядна FAT-32 •32-розрядна NTFS (дає можливість оперувати з файлами великих розмірів(>за 4 Гбайт)
  • 11. ФАЙЛОВА СИСТЕМА На логічних дисках дані про файли реєструються у каталогах(папках або директоріях) КАТАЛОГ – це спеціальний файл, у якому реєструються інші файли, а також каталоги, вкладені в даний каталог. D: Каталоги упорядковуються в деяку class структуру за принципом 10_a підпорядкування або ієрархії. 10_б Така ієрархічна структура 10_в називається ще kursy «деревоподібною» dos kpk ofis ПОВНЕ ІМ’Я ФАЙЛА: диск: шлях ім’я ШЛЯХ ДО ФАЙЛА – це послідовність з імен всіх каталогів, розділених “”, через які треба пройти від корневого каталогу, щоб дістатися до даного файла. НАПРИКЛАД: D:clas10_alab№1.doc
  • 12. ФАЙЛОВА СИСТЕМА Файл має такі головні властивості: назву, тип, обсяг у байтах, дату створення. Назва файлу може складатися з двох частин: lab№1.doc Власна назва, яку придумує користувач Тип файлу надається прикладною пр-мою автоматично або користувач вибирає із наданого списку Тип (розширення) дає можливість користувачам і системі розпізнати, в якому форматі зберігаються дані в файлі і може мати від 1 до 3 символів. В імені файлу можна використовувати: MS DOS WINDOWS Від 1 до 8 символів Від 1 до 255 символів Латинські літери Літери різних алфавітів Допустимі символи в імені: «_», «$», «#», «&», «@», «!», «%», «(», «)», «^», «~», «-», «{», «}» Недопустимі символи в імені: «+», «.», «,», «[», «]», «*», «?», «», «/»
  • 13. ФАЙЛОВА СИСТЕМА ПРИКЛАДИ ХАРАКТЕРНИХ РОЗШИРЕНЬ: •com, exe – файли з програмами , готовими до виконання. •pas, bas, c, cpp, for – тексти програм, написані на мовах програмування Паскаль, Бейсик, Сі, Сі++, Фортран відповідно. •bak – копія файла, яку роблять для попередження можливого пошкодження інформації. •txt, doc, rtf, pdf – текстові документи. • pic, jpg, pcx, bmp, cdr – файли з малюнками, створеними у графічних редакторах. •dat – файли з додатковими даними для різних програм.