Інфекційні хвороби - презентація до відкритого урокуМаксим ПавленкоПрезентація до відкритого уроку з біології. Вчитель методист Гіренко В.Д. м. Бердянськ БСШ №16.
4_Загальна та сільськогосподарська фітопатологія. Хвороби томатуDepartment of Mycology and Plant ResistanceПрезентація до курсу "Загальна та сільськогосподарська фітопатологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Cytology 2016Alla KhodorovskaIntroduction to the histology. Basics of cytology. The structural and molecular basis of cell function / Вступ до предмету гістології. Основи цитології. Структурні та молекулярні основи функціонування клітин.
3_Фітоімунологія. Основні групи патогенівDepartment of Mycology and Plant ResistanceПрезентація до розділу "Фітоімунологія" курсу "Імунологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
1_Фітоімунологія. ОсновиDepartment of Mycology and Plant ResistanceПрезентація до розділу "Фітоімунологія" курсу "Імунологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Хвороби винограду. Мікози / Fungal diseases of grapevineDepartment of Mycology and Plant ResistanceОлександр Акулов / Oleksandr Akulov
кафедра мікології та фітоімунології, біологічний факультет, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Department of Mycology and Plant Resistance, School of Biology, V.N. Karazin Kharkiv National University
Cytology 2016Alla KhodorovskaIntroduction to the histology. Basics of cytology. The structural and molecular basis of cell function / Вступ до предмету гістології. Основи цитології. Структурні та молекулярні основи функціонування клітин.
3_Фітоімунологія. Основні групи патогенівDepartment of Mycology and Plant ResistanceПрезентація до розділу "Фітоімунологія" курсу "Імунологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
1_Фітоімунологія. ОсновиDepartment of Mycology and Plant ResistanceПрезентація до розділу "Фітоімунологія" курсу "Імунологія", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Хвороби винограду. Мікози / Fungal diseases of grapevineDepartment of Mycology and Plant ResistanceОлександр Акулов / Oleksandr Akulov
кафедра мікології та фітоімунології, біологічний факультет, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Department of Mycology and Plant Resistance, School of Biology, V.N. Karazin Kharkiv National University
1_Біорізноманіття грибів з основами мікосозології. Базові поняттяDepartment of Mycology and Plant ResistanceПрезентація до курсу "Біорізноманіття грибів з основами мікосозології", що його викладають на кафедрі мікології та фітоімунології біологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Україна
Біологія (6–9 класи) Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закл...Elena LubaikinaНавчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів за новим Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти ( Чинні для 5-8 класів ЗНЗ на 2016/2017 навчальний рік)
Past simple active and passive voicescdecitThis document discusses the past simple tense in English. It is used to describe completed actions in the past, whether they occurred once, habitually, or in sequence. The past simple is formed by using the past form of regular verbs (ending in "-ed") or irregular past forms for irregular verbs. It can be made affirmative, negative, or interrogative. The document also covers the active and passive voice in the past simple tense and how the passive is formed using "was/were + past participle."
The past simple tensecdecitThe document discusses the past simple tense in English. It provides rules for forming the affirmative, negative, and interrogative of regular and irregular verbs in the past tense. It then explains different uses of the past simple tense, including completed actions, sequences of past actions, durations, habits or repeated actions in the past, and past facts or generalizations. It emphasizes that the past simple denotes an action already completed in the past. It also distinguishes between "used to do" and "get used to doing" when referring to habits or something becoming accustomed.
ThecdecitThe definite article "the" is used:
- With countable and uncountable nouns when referring to something previously mentioned or known.
- With unique nouns or when referring to a single entity.
- With names of instruments, dances, historical periods, times of day, nationalities, families, and titles when the specific name is not mentioned.
- Before locations like stations, shops, cinemas, pubs, libraries, cities, villages, theaters, and newspapers.
- To make general statements about animals, inventions, or discoveries.
The articlecdecitThe document summarizes the usage of articles (a, an, the) in English. It discusses that "a" and "an" are indefinite articles used before consonants and vowels respectively, while "the" is the definite article. It provides examples of when each article is used, such as "a" being used to refer to one of many or any item, while "the" refers to a specific or known item. It also discusses some phrases that use articles like "a few", "as a result", and "it is a shame".
Reporting statementscdecit1. The document discusses the differences between direct and reported speech when summarizing what someone said.
2. When reporting statements in the simple past tense, the verb changes to the past tense, pronouns and possessives change, and time words change.
3. Examples are provided to demonstrate changing direct quotes into reported statements by modifying verbs, pronouns, possessives, and time words according to the rules.
2. Актинобактерії або Актиноміцети
(променеві грибки, від грец. Аctis - промінь, mycos - гриб)
займають проміжне становище між бактеріями та грибами.
Загальне з бактеріями:
•малий розмір гіфів,
•немає статі,
•однаковий хімічний
склад клітинних стінок
(пептидоглікан),
•є прокаріотами.
Загальне з грибами:
•дуже розповсюджений
розвинений міцелій,
•деякі види
розмножуються спорами.
Всі актиноміцети грам (+), нерухомі
(за невеликим виключенням).
3. Культуральні ознаки – на щільних поживних
середовищах утворюють жорсткі колонії, які
вростають в агар (розрізняють субстратний і
повітряний міцелій).
Товщина міцелія актиноміцетів — 0,5—1,0 мкм.
Значення актиноміцетів:
•участь у кругообігу речовин у природі,
•патогенні форми викликають
захворювання (парша картопляна,
актиномікози, дерматити, збудники
туберкульозу, прокази)
•продуценти БАР (антибіотики:
стрептоміцин, ХТЦ, ністатін та ін.).
4. Розмноження – поперечний поділ,
перешнуровування, спорами.
Streptomyces sp.
Екологія – грунт, живі рослини та
рослинні рештки, що гниють, стічні води,
природні водоймища (стави), поверхня
тіла або слизових оболонок.
5. Нагрівання до 70 ... 80Нагрівання до 70 ... 80°С°С вбиває їх протягом 5 хв;вбиває їх протягом 5 хв;
Низька температура консервує актиноміцетиНизька температура консервує актиноміцети
на тривалий термін - до 1 ... 2 років;на тривалий термін - до 1 ... 2 років;
Висушування не вбиває актиноміцети, а скорішеВисушування не вбиває актиноміцети, а скоріше
сприяє їх збереженню.сприяє їх збереженню.
Актиноміцети чутливі до
дії високої температури.
Актиноміцети чутливі до
дії деяких хымычних речовин.
Під дією сулеми 1:1000 актиноміцети гинутьПід дією сулеми 1:1000 актиноміцети гинуть
через 5 ... 10 хв;через 5 ... 10 хв;
Під дією 3%-ного розчину формаліну –Під дією 3%-ного розчину формаліну –
через 5 ... 7 хв.через 5 ... 7 хв.
7. Принципи класифікації
прокаріотів.
Систематика – це теорія різноманіття, яка вивчає
відношення між певними групами.
Етапи розвитку систематики бактерій :
Мюллер (1773) – перша спроба наукової класифікації бактерій
(відомі на той час 15 видів бактерій розділено на 2 роди – Monus і Vibrio)
Фердінанд Кон (1870) – застосував морфологічний підхід до систематики
Ч. Дарвін – в основу систематики покладено спільність походження організмів
Виноградський та Беєрінк – новий підхід до систематики бактерій, який
базується на комбінації морфологічних та фізіологічних ознак. В подальшому
проводилися спроби здійснити філогенетичну класифікацію бактерій
На сьогоднішній день у всьому світі визнана наукова праця „Визначник
бактерій Бергі”, яка об”єднує знання по різноманіттю прокаріот.
Перше видання опубліковане в 1923 р. Загалом вже опубліковано 10
видань
8. КласифікаціяКласифікація – розділення численності організмів на групи– розділення численності організмів на групи
(таксони).(таксони).
Розрізняють такі ранги таксонів:Розрізняють такі ранги таксонів:
ВідділВідділ –– класклас –– порядокпорядок –– родинародина –– рідрід -- видвид –– штамштам
(основна одиниця класифікації).(основна одиниця класифікації).
ШтамШтам – чиста культура ізольованих з природного– чиста культура ізольованих з природного
субстрату бактерій.субстрату бактерій.
ЧистаЧиста культуракультура – потомство, отримане з однієї клітини.– потомство, отримане з однієї клітини.
ТаксономіяТаксономія – найменування груп організмів (таксонів),– найменування груп організмів (таксонів),
встановлення їх меж та підпорядкування.встановлення їх меж та підпорядкування.
Вид (згідно біологічної концепції) –Вид (згідно біологічної концепції) – це група організмів,це група організмів,
здатних до схрещування, які утворюють природні популяції,здатних до схрещування, які утворюють природні популяції,
і які не можуть схрещуватися з представниками іншихі які не можуть схрещуватися з представниками інших
груп.груп.
Для бактерій використовується бінарна номенклатура: родова та видова
назва, які записуються в латинській транскрипції.
Наприклад: Sarcina flava
родова назва видова назва
9. При визначенні виду бактерій враховуютьПри визначенні виду бактерій враховують
морфологічні, культуральні та фізіолого-морфологічні, культуральні та фізіолого-
біохімічні ознаки.біохімічні ознаки.
Морфологічні ознаки мікроорганізмівМорфологічні ознаки мікроорганізмів - описують форму,- описують форму,
розміри клітин, здатність до спороутворення ірозміри клітин, здатність до спороутворення і
розміщення спор, наявність капсул та клітиннихрозміщення спор, наявність капсул та клітинних
включень; здатність до руху і тип джгутикування;включень; здатність до руху і тип джгутикування;
забарвлюваність за Грамом.забарвлюваність за Грамом.
Культуральні ознаки мікроорганізмівКультуральні ознаки мікроорганізмів – описують– описують
характер росту культури на поживних середовищах (див.характер росту культури на поживних середовищах (див.
лаб.р.).лаб.р.).
Фізіолого-біохімічні ознаки мікрорганізмівФізіолого-біохімічні ознаки мікрорганізмів – відношення– відношення
м/о до джерел C, N, О2, лугів та ін. Факторів зовнішньогом/о до джерел C, N, О2, лугів та ін. Факторів зовнішнього
середовища (темпер., світло, конц. Солей, висушув.);середовища (темпер., світло, конц. Солей, висушув.);
продукти ж/д м/о.продукти ж/д м/о.
10. При визначенні виду бактерій враховуютьПри визначенні виду бактерій враховують
морфологічні, культуральні та фізіолого-морфологічні, культуральні та фізіолого-
біохімічні ознаки.біохімічні ознаки.
Морфологічні ознаки мікроорганізмівМорфологічні ознаки мікроорганізмів - описують форму,- описують форму,
розміри клітин, здатність до спороутворення ірозміри клітин, здатність до спороутворення і
розміщення спор, наявність капсул та клітиннихрозміщення спор, наявність капсул та клітинних
включень; здатність до руху і тип джгутикування;включень; здатність до руху і тип джгутикування;
забарвлюваність за Грамом.забарвлюваність за Грамом.
Культуральні ознаки мікроорганізмівКультуральні ознаки мікроорганізмів – описують– описують
характер росту культури на поживних середовищах (див.характер росту культури на поживних середовищах (див.
лаб.р.).лаб.р.).
Фізіолого-біохімічні ознаки мікрорганізмівФізіолого-біохімічні ознаки мікрорганізмів – відношення– відношення
м/о до джерел C, N, О2, лугів та ін. Факторів зовнішньогом/о до джерел C, N, О2, лугів та ін. Факторів зовнішнього
середовища (темпер., світло, конц. Солей, висушув.);середовища (темпер., світло, конц. Солей, висушув.);
продукти ж/д м/о.продукти ж/д м/о.