2. Жили були дід та баба. Жили вони недалеко від міста, поблизу
річки. До одного моменту все в них добре було, а саме, поки на
дідовому городі ґрунт не виснажився. А для них це була ой яка біда
велика, бо ферму наш дідусь тримав, а бабуся все вирощене
продавала – ось такий був сімейний бізнес.
3. Не вродило… дід та баба впали у відчай. І рівно сім днів вони
сумували та не знали, що й робить. .
4. Так ось на восьмий день бабуся
дідусю сказала:
- Діду, ти ж рибалити любиш?
- Люблю, - мовив той.
- Ну тоді йди рибу ловить, а я й
продавати буду.
- Гаразд, спробуймо.
5. Та не все так просто – вудила немає – немає змоги рибу
ловити. Але була в нашого дідуся заначка. Дістав він її
та й мовив сам собі : «Куплю вудку, все потрачу.
Ризикну, Бог з ним!» Та на наступний день пішов на
річку рибалити.
6. Ловить, ловить, а діла немає. І так п’ять днів.. Ловить
піввідра – дріб’язок заробляють. Прийшов дідусь на
шостий день зневірившись та й каже : «Ловлю три відра
сьогодні або кидаю все!» Ловить він, сидить, ледь не
плаче, як тут ой як клює!
7. Тягне-тягне і тут дивиться, а це рибка золота! Виймає гачок з
неї, а тут кричить вона : «Обережно! Ти і так мені губу
проколов, диви не порви!» А наш дідусь у шоці. Минуло
хвилин з десять і рибка каже : «Довго ще сидіти будемо?
Мені не подобається просто так сидіти, некомфортно якось!»
І тут починає рибка у річку проситися.
9. Наш дідусь не дурень, за свободу рибки нагороду просить. А
рибка ж не проста, а золота та й мовить : «Дідусю, пусти мене
у річку, додому, до діток своїх. У винагороду дам шанс для
розвитку бізнесу твого, три речі зроблю:
Ґрунт родючим стане, родючішим ніж був;
Покажу місце, де купу риби щодня ловитимеш;
Та й дізнаєшся де золото в лісі заховане»
11. Минув час… І дідуня наш уже успішний мужчина –
ферму свою має, рибалок наймає, бабуня красунею
стала – дідусю приємно; хату нову збудували ой яку
велику! І машину кожен має, і на морі засмагають. Все
відтоді в сім’ї дідуся та бабусі було добре, а бізнес
просто клас!
Коротше, щасливими стали!
12. Сидить якось наш дідусь біля річки та й
гукає рибку, подякувати хоче. От
припливла вона, та й дякує дідусь і шепче
на вушко : «На знак вдячності поїхали до
океану, побачиш «велику воду». Та й
поїхали вони засмагати близь океану,
купатися у ньому і морозивом ласувати.. І
все це таємно від нашої бабусі.
13. Ось і казочці кінець. Хто читав
уважно, той і молодець!