статья максимович 1
- 2. Понад 40 рок!в чесно, не вимагаючи вйнагород, вщдала навчально-вихов- ному процесу в Дншропетровському державному аграрному утверситет! бвгешя Григор!вна Максимович. На кафедру технологи метал!в прийшла вона старшим викладачем теля закш- чення Днтропетровського металур- пйного шституту, деякий час ще попра- цювавши науковим сшвробгтником Ыституту чорноТ металургм АН СРСР. Робота викладача одразу сподо- балась бвгенГГ Григор|'вш. До того ж молода, розумна, вродлива статую, красива душею, завжди охайно I з! смаком вдяшена, елегантна, ерудо- вана викладачка пост1йно була в ото- ченн! студенев. Так прикипша до них ва'ею душею на все життя. I прекрасно вичитаний теоретичний курс 1з металознавства в студен- аудитор!;', I зм1стовн1 лабораторно- практичн!' заняття, ! робота куратора академ1'чно'1 групи, I орган1зац1я худож- ньоТ самод|'яльност1, п!дготовка до виступу учасниюв клубу веселих I КМ1ТЛИВИХ впродовж десятил1ть - все завжди Свгетею Григор1вною було зроблено на вадмшно. Прекрасний педагог, порадник бвге-н! я Григор1вна могла у найважчу хви-лину миттево прийти на допомогу студентов!: чи то в нього була мате- р1альна округа, чи то боржок з якогось "___ предмету, чи то просто хлопчина нероздтено закохався... Це вона сво'Гм ставленням до сту- дентгв вчила Тх сшлкуватися з людьми, прислухатися до Тх запилв, докопу- ватися до причин життевих I службових невдач. I все це без перебтьшення. Адже и ДОС! випускники-механ1ки частенько згадують материнське п!клування бвгенГГ Григор1вни про влаштування пщ час проходження практики на Швден- ному машинно-буд1вному завод!: щоб було робоче м!сце для студента, щоб добре заплатили та и неважко небез- печнр було працювати. Ус!х добрих, порядних людей, яких виховапа Свген1я Григор1вна, не пере- Л1чити. Тепер вона пишаеться своТми вихованцями: Леонщ Устимович пра- цюе старшим викладачем, Олександр Гаврильченко - заступником декана, а Петро Кухаренко, кандидат техн!чних наук,- деканом рщного факультету механ13ацм сшьського господарства. Багато роюв спливло, вихованц! вже встигли постарайся та и онук!в доче- катися, а все ж не забувають вель- мишановного вчителя: заходять, теле- фонують, надсилають щирих лист!в, немов своТй рщн1й мам!; допомагають у тяжку годину; поздоровляють з святами. То ж I ми в р!к юв!лею бажаемо Свгенп Григор1вн!, ц!й добргй, щедр!й на увагу, пораду, на мудре слово людиж, мщного здоров'я на довп-довп роки, душевого спокою, родинного щастя! СПРАВА ВСЬОГО II ЖИТТЯ... !