1. 19 науково – дослідницька експедиція
на базі Присамарського Міжнародного
біосферного стаціонару ім. О.Л. Бельгарда,
присвячена 70-річчю визволення Дніпропетровської
області у ВВв та 150-річчяю
з дня народження В.І. Вернадського
Мета: знайомство з фізико-географічною характеристикою
району досліджень, вивчення типології лісів Присамар’я;
організація змістового навчання і виховання, формування
практичних навичок екологічної роботи 7-А класу під
керівництвом учнів 10-Б класу.
2. Ми відвідали біогеостаціонар ім. А.Л. Бельгарда Комплексної
експедиції з вивчення лісів степової зони Дніпропетровського національного
університету. Екологічний центр з вивчення зелених коридорів та
екосистем півдня України.
Геоморфологічний профіль Присамар’я
3. Музей біостаціонара
Познайомила з типологією лісів
Присамар’я Донець Аліна.
Особливу увагу на прикладі байраку
«Глибокого» приділила його структуру,
відзначила різновиди рослинних
сукупностей лісу, ярусність таких
квіткових листопадових дерев, як клен,
ясен, береза, які складають перший ярус,
другий – невисокі дерева, третій ярус –
утворюють кущі бузини, терна,
шипшини, четвертий ярус – трав’янисті
рослини.
5. Щербина Володимир розповів про біогеохімічний круговорот речовин
на прикладі байраку «Глибокий», який здійснюється лише в межах біосфери.
Суть його в утворенні живої речовини із неорганічних сполук у процесі
фотосинтезу та в перетворенні органічної речовини (опаду листя) при розкладі
знову у неорганічні сполуки, що покращує структуру ґрунту та збільшує гумус.
Цей круговорот для життя біосфери – головний, і він сам є породженням
життя. Змінюючись, народжуючись та помираючи, жива речовина підтримує
життя на нашій планеті, забезпечуючи біогеохімічний круговорот речовин.
«Пам'ять природи – пам'ять людська».
Особливе і невід’ємне місце в роботі експедиції займає історико-
патріотична тема. Бо дуже важливо для виховання молодих людей, щоб не
зітерласть пам'ять про героїчні події рідного краю, щоб його історія пізнавалась
не тільки з підручників, а й безпосередньо на конкретних природних та
рукотворних пам’ятниках.
6. Ми відвідали пам’ятник, який було поставлено на місці загибелі
партизанів, розстріляних у роки ВВв. Поклавши квіти, вшанували пам'ять
загиблих хвилиною мовчання.
Особливе місце серед стародавніх порід дерев
Присамар’я посідає дуб черешчатий, тому емблемою
експедиції ми вибрали паросток дуба – символ життя.
Історію дуба, посадженого на в’їзді в село Андріївку розповіла Мірзоян
Каріне. Він був посаджений на могилі капітана Піддубного, який загинув при
визволенні села Анріївки.
«Я вважаю, що люди повинні
захищати такі пам’ятники
природи, бо це наша історія, яка
переходять із покоління в
покоління» - Мірзоян Каріне.
Огорожа, яка захищала дубок, з часом зносилася, і наша команда 7-А і
10-Б класів ретельно його відремонтувала і пофарбувала. Шаруда Кирило
спилив старі сухі гілки, які заважали дереву.
8. Рекомендації
щодо охоронного режиму
старовинного дуба
Для організації оптимального охоронного режиму для віковічного
(старовинного) дерева дуба, який знаходиться у селі Андріївна у Ново
московському районі Дніпропетровської області, пропонується наступне:
1. Заборонити будь-яке пошкодження дерева та при стовбурового
кола, в тому числі обрізання гілок, пошкодження ґрунту та
підстилки, розміщення будь-яких постійних або тимчасових споруд
безпосередньо під деревом, або біля нього, якщо в останньому
випадку може помічатись будь-який вплив на життєдіяльність
дерева.
2. Дозволити отримання відщеп та плодів для вирощування саджанців
– нащадків від старовинного дуба.
3. Вивчати детальніше екологічні умови, в яких існує дерево, з метою
подальшого формування такого охоронного режиму, який би
найкраще відповідав вимогам самого дерева та врахував ті умови,
які власне і забезпечили дереву довголіття.
4. В межах охоронної зони дерева заборонити такі форми діяльності,
які можуть вплинути негативно на життєвий стан дерева.
5. Під час наукових досліджень та оглядів дерева не допускати будь-
яких пошкоджень та втручань у його життєдіяльність, у тому числі
суворо заборонити використання стовбурних бурів для визначення
віку дерева.
Керівники експедиції: Гріцук Зінаїда Анатолівна
Федотова Лариса Андріївна
