2. Родина! Яке величне, багате, тепле це слово!
… Ліси виростають родинами в горах,
чайки відлітають у вирій гуртами,
Родинами плавають риби у морі,
і хмари гуртами летять над містами.
А десь астронавт у безмежнім просторі,
І десь мореплавець у чорну годину,
і сивий дідусь у самотньому горі,Усі вони мріють про рідну родину.
Ста друзів не стане у справжньому горі,
Заваляться плани, мільйони й палати,
та сяйвом порятунку в життєвому морі
завжди для нас будуть родина та мати.
4. Повноцінне здійснення завдань
розвитку, навчання і виховання
дошкільників значною мірою
визначається налагодженням
взаємодії дітей і дорослих:
“педагоги - діти - батьки".
Педагогам і членам родин
вихованців слід усвідомити, що і
діти, і вони є повноправними
учасниками педагогічного процесу,
та взаємодіяти на засадах діалогу,
довіри, партнерства з правом
ініціативи, активної дії,
самоконтролю. Позиція дитини
потребує поваги, розумного захисту
і підтримки з боку дорослих
учасників взаємодії.
Вихователь та батьки, об'єднанні
у своїй діяльності, діють в
інтересах дитини, створюють для
неї належні умови. Від того,
наскільки такі взаємовідносини
будуть узгоджені, залежить успіх
формування особистості в цілому.
Саме взаємодія у педагогічному
процесі сім'ї та дошкільного
закладу здатна здійснювати
особистісно-орієнтований підхід,
формувати індивідуальність,
активізувати творчий потенціал не
лише дитини, але і педагогів, і
батьків
5. забезпечення дитині в сім'ї та
дошкільному закладі оптимальних
умов для повноцінного фізичного та
психічного розвитку, сприяння
задоволення її потреби в емоційно особистісному спілкуванні;
розвиток її творчих інтересів та
здібностей, підвищення рівня
сформованості педагогічної
культури вихователів та батьків.
6. Залучення батьків та інших
членів сім'ї до освітньо-виховного
процесу є необхідним, передусім
для дітей. І не тільки тому, що
діти більше дізнаються про своїх
батьків. Важливою є та любов і
вдячність дітей до своїх рідних і
близьких, які виявляється так
багато знають, вміють, можуть.
8. У роботі з батьками
використовуються різні форми,
що зближують педагога і
батьків, наближають сім’ю до
дитсадка,
допомагають визначити
оптимальні шляхи виховного
впливу на дитину, наприклад:
педагогічні бесіди з
батьками;
проведення загальних
(групових, індивідуальних)
зборів;
«круглий стіл» із
батьками;
тематичні консультації;
конференції з батьками;
спільне дозвілля;
відвідування сімей;
оформлення вітрин;
дні відкритих дверей;
батьківські
університети;
робота з батьківським
активом групи.
9. Не чекайте, що ваша дитина буде такою як ви. Або такою, як ви
хочете. Допоможіть їй стати не такою, як ви, а собою.
Не вимагайте від дитини плати за все, що ви для неї робите. Ви
дали дитині життя - як саме вона може віддячити вам? Вона
дасть життя іншому, той - третьому: це незворотній закон
вдячності.
Не ображайте дитину, щоб в старості не їсти гіркого хліба. Бо,
що посієш, те й пожнеш.
Не ставтесь до дитячих проблем зверхньо? Ноша життя дана
кожному згідно з його силами, і будьте певні, що дитині її ноша
не легше, ніж вам ваша. А може й важча, бо у дитини ще нема
звички.
Для дитини зроблено мало, якщо не зроблено все.
