ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo

прядивні 2

•Download as PPT, PDF•
•
Любовь Хоненко
Любовь Хоненко
1 of 24
Download to read offline
Лекція на тему: “Прядивні культури” доцент кафедри рослинництва та садово-паркового господарства, к.с.-г.н., Хоненко Любов Григор ьевна
ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ  До прядивних культур належать рослини, які вирощують для виробництва рослинного волокна.  Рослинні волокна за походженням поділяють на 2 групи: - волокна екзогенного походження, які утворюються на поверхні плоду або насіння  (капок, койр, бавовник, кульбаба, козельці, тополя); - волокна ендогенного походження, які поділяються на 2 підгрупи: - волокна в стеблах - луб´яні (льон, джут, коноплі, кенаф, рамі); - волокна в листках, в т. ч. ۰ у листкових пластинках ( агава, юка, драцена), ۰ у піхвах ( текстильний банан, абака). Відомо більше 2 тис. видів волокнистих рослин, найбільш поширені — бавовна, джут, льон, коноплі, кенаф, рамі.
прядивні 2
Посівні площі основних прядивних культур у світі:  бавовник – 32-35 млн га (Індія, США, Китай);  джут - 2-3 млн га (32º півн. широти і 30º півд. широти);  агава;  льон- довгунець – 1,4 -1,5 млн га;  коноплі – 0,4 - 0,5 млн га;  кенаф - 0,3 млн га
Світові лідери з виробництва  льону-довгунцю – європейські країни (Франція, Росія, Німеччина, Польща, Чехія, Угорщина, Бельгія);  абаки — Філіппіни;  джуту — Індія, Бангладеш;  сизалю — країни Східної Африки (Танзанія, Кенія) та Латинської Америки (Бразилія);  бавовни -- азійські країни (Китай, Індія, Пакистан, Узбекистан, Туреччина, Сирія), а також США, Бразилія, Греція.  Єгипет вирощує тонковолокнисту бавовну і став її найбільшим постачальником на світовий ринок.  Найбільше середньоволокнистої бавовни експортують США (30 %), Китай, Пакистан, країни Центральної Азії.
Джут (Corchorus capsularis)  Стебло висотою до 3 м (діаметр - 0,6-1,5 см), галузиться.  Листки – від 2,5 до 10 см.  Квітки двостатеві, жовті, по 2-3 в пазухах листків  Плід —коробочка, від 6 до 10 см, до 150-200 насінин 3-гранної форми.  М1000 — 1,5-1,6 г.  Вміст волокна у стеблі 20,1- 22,7%,червоного або жовтого. Волокно — тонке, мягке та міцне.
прядивні 2
Кенаф (гібіскус коноплевий -Hibiscus cannabinus)  Батьківщина канатника - Китай, його вирощують на значних площах в Індії, Ірані, Монголії, Японії, Єгипті, США, Бразилії і ін.  Стебло висотою 1—5м.  Вміст волокна в сухих стеблах кенафа 16—25%.  Волокно відмічається високою гігроскопічністью і міцністю.  З пряжи виготовляють брезент, мішковину, шпагат, вірьовки і ін.  З відходів виготовляють бумагу, ізоляційні матеріали.  Вирощується як декоративна культура.
Канатник Abutilon  Відноситься до роду Abutilon Mill (> 100 видов кустарників тропічної і субтропічної зони), родини мальвовых  Стебло висотою 1,5 – 5 м, товщина – 0,8 – 2,5 см.  Листки длиною до 10 см, 3-5 лопастні.  Насіння кенафа містить технічну олію.
прядивні 2
Кендир   Багаторічна трав'яниста рослина. В стеблях міститься до 20—27% луба, в лубі — до 10% волокна.  Волокно гнучке, міцне, стійке до загнивання, їде на виготовлення вірьовок, риболовних сіток і ін.  Росте переважно у Північній Америці, Південній Європі і Південно-Східній Азії, в Україні у Північному Причорномор’ї
Кендир сарматський
Рамі  Багаторічна рослина родини кропивних.  Волокно міцне, еластичне, длине (62—95мм), воно відмічається тониною, блиском і майже не піддається гниттю.  Волокно рамі йде на виготов- лення високоякісних білизни і технічних тканин, риболовних сіток, висших сортів бумаги.  Головний поставщик рамі — Китай, в меншій мірі інші країни Південної і Східної Азії.
 Найдовші листки - у бразильської пальми рафія тедигера (Raphia taedigera), які мають длину більше 22 м і ширину до 12м  Стебла рафії використовують для будівництва житла;  листки – для даху, а достатньо упругі і міцні прожилки на коромисла і огорожу. З верхнього шару сушених молодих листків отримують тонкі міцні нитки для тканин, нагадуючих шовкові.  Волокна рафії служать матеріалом для плетених виробів - корзинок, сумок, циновок, а луб для виготовленя тканин для пошиву
 Сізаль натуральне грубе волокно, що отримується з листя рослини Agava sisolana з роду Агава, іноді сізалем називають і саму рослину.  Дані волокна виділяють зі свіжого листя як правило без спеціальної обробки. Машини мнуть і роздавлюють листя, в результаті відділяється волокно, яке потім промивають, сушать на сонці і обробляють щітками.  Елементарні волокна блискучі, жовтуватого кольору, з яких виготовляють канати, шпагат, пакувальні тканини, класичні мішені для дартсу, мочалок, щіток і т. д.
Юка  Вічнозелена рослина родини агавових.  Стебла досягають до 12 м.  Листки саблевидні, жосткі, більше 1м.  З листків отримують волокно, з якого виробляють мішковину, вірьовки, плетені вироби і ін.  В Криму і на Кавказі вирощують як декоративні рослини.
Філіпінський банан–абака  Абака (текстильний банан) – багаторічна тропічна рослина, має жостке волокно.  З листків отримують волокно, з якого виробляють мішковину, вірьовки, плетені вироби і ін.
Койр  Волокно отримують з міжплодника недозрілих горіхів кокосової пальми, які вимачують у морській воді для надання еластичності, а потім вичосують.  Найбільш длинні волокна (25−30 см) їдуть на виготовлення койровой нитки, з якої роблять циновки, мати, не тонучі у воді канати і вірьовки, риболовні сітки.  Коротке і запутане волокно зрілих горіхів йде на набивку матрасів.  Вирощують койр в Індії і на острові Шрі- Ланка (Цейлон).  Вироби з джута і койра стійкі до вологи.
Капок-бавовняне дерево  Дерево висотою 60—70 м, Стебло і крупні гілки покриті колючими шипами.  Листки пальчато-складні, 5—9 листочків 20 см длиною, як у пальми.  Квіти великі, білого кольору.  Дорослі дерева мають до декілька сотен плодів (15 см) - коробочки з насінням.
Ваточник - Asclepias (ласточник)  Понад 100 видів, найвідоміший В. сірійський (А. syriaca).Травяниста рослина висотою до 2 м, дуже ядовита!  Листки продовгувато-ланцетні.  Квітки лілово-червонуваті, мілкі, душисті, зібрані в зонтик.  Плід - листянка.  Росте в Україні, Прибалтиці, на Кавказі. Медонос, подекуди росте як бур'ян.  Сік містить компоненти каучука; насіння – олію(20%).  Вирощують як декоративну рослину.
Ареал - Asclepias syriaca L. (Ваточник сірійський, Ластовень).
ТЕХНІЧНІ ВОЛОКНА БУВАЮТЬ:  твердими (в однодольних листковолокнистих рослинах, у яких елементарні волокна порівняно короткі: агава – 0,8 - 8 мм, абака – 2 – 12 мм, новозеландський льон – 2- 15 мм);  м'якими (в дводольних луб´яних рослин, довжина елементарних волокон у яких становить: льон – 9 -70 мм, коноплі – 5 – 55 мм, рамі - 50 – 250 мм, бавовник – 16 – 60 мм).
До складу волокон входить: целюлоза  лігнін,  суберин,  кутин,  гемицелюлоза  (чим >, тим краще якість – найбільше у льоні-довгунці), } (чим <, тим краще якість)
Способи видобування волокон:  механічний (декортикація) – видалення лубу механічним способом і кипятіння у 6-8 % р-ні натрієвого або калійного лугу;  біологічний (замочування у природних водоймах, чанах або на стелищах чи на місці вирощування);  термічний - пропарювання під тиском у автоклавах листковолокнистої сировини. Волокно бавовнику не потребує попередньої підготовки.

More Related Content

прядивні 2

  • 1. Лекція на тему: “Прядивні культури” доцент кафедри рослинництва та садово-паркового господарства, к.с.-г.н., Хоненко Любов Григор ьевна
  • 2. ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ  До прядивних культур належать рослини, які вирощують для виробництва рослинного волокна.  Рослинні волокна за походженням поділяють на 2 групи: - волокна екзогенного походження, які утворюються на поверхні плоду або насіння  (капок, койр, бавовник, кульбаба, козельці, тополя); - волокна ендогенного походження, які поділяються на 2 підгрупи: - волокна в стеблах - луб´яні (льон, джут, коноплі, кенаф, рамі); - волокна в листках, в т. ч. ۰ у листкових пластинках ( агава, юка, драцена), ۰ у піхвах ( текстильний банан, абака). Відомо більше 2 тис. видів волокнистих рослин, найбільш поширені — бавовна, джут, льон, коноплі, кенаф, рамі.
  • 4. Посівні площі основних прядивних культур у світі:  бавовник – 32-35 млн га (Індія, США, Китай);  джут - 2-3 млн га (32º півн. широти і 30º півд. широти);  агава;  льон- довгунець – 1,4 -1,5 млн га;  коноплі – 0,4 - 0,5 млн га;  кенаф - 0,3 млн га
  • 5. Світові лідери з виробництва  льону-довгунцю – європейські країни (Франція, Росія, Німеччина, Польща, Чехія, Угорщина, Бельгія);  абаки — Філіппіни;  джуту — Індія, Бангладеш;  сизалю — країни Східної Африки (Танзанія, Кенія) та Латинської Америки (Бразилія);  бавовни -- азійські країни (Китай, Індія, Пакистан, Узбекистан, Туреччина, Сирія), а також США, Бразилія, Греція.  Єгипет вирощує тонковолокнисту бавовну і став її найбільшим постачальником на світовий ринок.  Найбільше середньоволокнистої бавовни експортують США (30 %), Китай, Пакистан, країни Центральної Азії.
  • 6. Джут (Corchorus capsularis)  Стебло висотою до 3 м (діаметр - 0,6-1,5 см), галузиться.  Листки – від 2,5 до 10 см.  Квітки двостатеві, жовті, по 2-3 в пазухах листків  Плід —коробочка, від 6 до 10 см, до 150-200 насінин 3-гранної форми.  М1000 — 1,5-1,6 г.  Вміст волокна у стеблі 20,1- 22,7%,червоного або жовтого. Волокно — тонке, мягке та міцне.
  • 8. Кенаф (гібіскус коноплевий -Hibiscus cannabinus)  Батьківщина канатника - Китай, його вирощують на значних площах в Індії, Ірані, Монголії, Японії, Єгипті, США, Бразилії і ін.  Стебло висотою 1—5м.  Вміст волокна в сухих стеблах кенафа 16—25%.  Волокно відмічається високою гігроскопічністью і міцністю.  З пряжи виготовляють брезент, мішковину, шпагат, вірьовки і ін.  З відходів виготовляють бумагу, ізоляційні матеріали.  Вирощується як декоративна культура.
  • 9. Канатник Abutilon  Відноситься до роду Abutilon Mill (> 100 видов кустарників тропічної і субтропічної зони), родини мальвовых  Стебло висотою 1,5 – 5 м, товщина – 0,8 – 2,5 см.  Листки длиною до 10 см, 3-5 лопастні.  Насіння кенафа містить технічну олію.
  • 11. Кендир   Багаторічна трав'яниста рослина. В стеблях міститься до 20—27% луба, в лубі — до 10% волокна.  Волокно гнучке, міцне, стійке до загнивання, їде на виготовлення вірьовок, риболовних сіток і ін.  Росте переважно у Північній Америці, Південній Європі і Південно-Східній Азії, в Україні у Північному Причорномор’ї
  • 13. Рамі  Багаторічна рослина родини кропивних.  Волокно міцне, еластичне, длине (62—95мм), воно відмічається тониною, блиском і майже не піддається гниттю.  Волокно рамі йде на виготов- лення високоякісних білизни і технічних тканин, риболовних сіток, висших сортів бумаги.  Головний поставщик рамі — Китай, в меншій мірі інші країни Південної і Східної Азії.
  • 14.  Найдовші листки - у бразильської пальми рафія тедигера (Raphia taedigera), які мають длину більше 22 м і ширину до 12м  Стебла рафії використовують для будівництва житла;  листки – для даху, а достатньо упругі і міцні прожилки на коромисла і огорожу. З верхнього шару сушених молодих листків отримують тонкі міцні нитки для тканин, нагадуючих шовкові.  Волокна рафії служать матеріалом для плетених виробів - корзинок, сумок, циновок, а луб для виготовленя тканин для пошиву
  • 15.  Сізаль натуральне грубе волокно, що отримується з листя рослини Agava sisolana з роду Агава, іноді сізалем називають і саму рослину.  Дані волокна виділяють зі свіжого листя як правило без спеціальної обробки. Машини мнуть і роздавлюють листя, в результаті відділяється волокно, яке потім промивають, сушать на сонці і обробляють щітками.  Елементарні волокна блискучі, жовтуватого кольору, з яких виготовляють канати, шпагат, пакувальні тканини, класичні мішені для дартсу, мочалок, щіток і т. д.
  • 16. Юка  Вічнозелена рослина родини агавових.  Стебла досягають до 12 м.  Листки саблевидні, жосткі, більше 1м.  З листків отримують волокно, з якого виробляють мішковину, вірьовки, плетені вироби і ін.  В Криму і на Кавказі вирощують як декоративні рослини.
  • 17. Філіпінський банан–абака  Абака (текстильний банан) – багаторічна тропічна рослина, має жостке волокно.  З листків отримують волокно, з якого виробляють мішковину, вірьовки, плетені вироби і ін.
  • 18. Койр  Волокно отримують з міжплодника недозрілих горіхів кокосової пальми, які вимачують у морській воді для надання еластичності, а потім вичосують.  Найбільш длинні волокна (25−30 см) їдуть на виготовлення койровой нитки, з якої роблять циновки, мати, не тонучі у воді канати і вірьовки, риболовні сітки.  Коротке і запутане волокно зрілих горіхів йде на набивку матрасів.  Вирощують койр в Індії і на острові Шрі- Ланка (Цейлон).  Вироби з джута і койра стійкі до вологи.
  • 19. Капок-бавовняне дерево  Дерево висотою 60—70 м, Стебло і крупні гілки покриті колючими шипами.  Листки пальчато-складні, 5—9 листочків 20 см длиною, як у пальми.  Квіти великі, білого кольору.  Дорослі дерева мають до декілька сотен плодів (15 см) - коробочки з насінням.
  • 20. Ваточник - Asclepias (ласточник)  Понад 100 видів, найвідоміший В. сірійський (А. syriaca).Травяниста рослина висотою до 2 м, дуже ядовита!  Листки продовгувато-ланцетні.  Квітки лілово-червонуваті, мілкі, душисті, зібрані в зонтик.  Плід - листянка.  Росте в Україні, Прибалтиці, на Кавказі. Медонос, подекуди росте як бур'ян.  Сік містить компоненти каучука; насіння – олію(20%).  Вирощують як декоративну рослину.
  • 21. Ареал - Asclepias syriaca L. (Ваточник сірійський, Ластовень).
  • 22. ТЕХНІЧНІ ВОЛОКНА БУВАЮТЬ:  твердими (в однодольних листковолокнистих рослинах, у яких елементарні волокна порівняно короткі: агава – 0,8 - 8 мм, абака – 2 – 12 мм, новозеландський льон – 2- 15 мм);  м'якими (в дводольних луб´яних рослин, довжина елементарних волокон у яких становить: льон – 9 -70 мм, коноплі – 5 – 55 мм, рамі - 50 – 250 мм, бавовник – 16 – 60 мм).
  • 23. До складу волокон входить: целюлоза  лігнін,  суберин,  кутин,  гемицелюлоза  (чим >, тим краще якість – найбільше у льоні-довгунці), } (чим <, тим краще якість)
  • 24. Способи видобування волокон:  механічний (декортикація) – видалення лубу механічним способом і кипятіння у 6-8 % р-ні натрієвого або калійного лугу;  біологічний (замочування у природних водоймах, чанах або на стелищах чи на місці вирощування);  термічний - пропарювання під тиском у автоклавах листковолокнистої сировини. Волокно бавовнику не потребує попередньої підготовки.