«Стратегії розвитку України до 2060 р.»
Download as ppt, pdf1 like928 views
Доповідь професора Львівської комерційної академії Анатолія Мокія на круглому столі «Співпраця Україна - ЄС: модель інноваційного розвитку транскордонних регіонів»
«Стратегії розвитку України до 2060 р.»
- 1. д.е.н., проф. Мокій А.І. Львівська комерційна академія «Напрями проблемно-цільового програмування стратегії соціально- економічного розвитку України» 1 28 вересня 2010, Київ МАТЕРІАЛИ ДО РОЗШИРЕНОГО ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ З ЕКОНОМІЧНИХ РЕФОРМ
- 2. Концептуальні підходи до формування «Стратегії розвитку України до 2060 р.» з урахуванням принципів національної безпеки України 2
- 3. Загальна концептуальна схема моделі збалансованого обмеженого соціально- економічного розвитку України 3
- 4. Цільові орієнтири та індикатори критеріальних обмежень моделі збалансованого обмеженого соціально-економічного розвитку України, 2008 р. 4
- 5. Багатофокусна модель системної легалізації економіки та протидії корупції у взаємозв’язку з забезпеченням економічної безпеки держави та збалансованим соціально-економічним розвитком 5 де BPI – індекс хабародавців; CPI – індекс сприйняття корупції; WGI – індикатори державної влади у різних країнах світу; GCB – барометр глобальної корупції; Legal – частка тіньового сектора; InHHT – деструктивний вплив „highhume” технологій; “InIT” – неефективність трансплантації інститутів; Р – чисельність економічно активного населення (млн. осіб); Т – якість довкілля (інтегральний індекс природного балансу); Х – якість суспільних інституцій (інтегральний показник якості інституціонального базису); R – сумарна вартість капітальних активів (млрд грн); І – рівень розвитку технологій (індекс технологічної оснащеності); QLI – індекс якості життя; FBI – індекс природного балансу.
- 6. Етапи запровадження макромоделі збалансованого соціально-економічного розвитку Концепція Стратегія реалізації Інституційний базис −законодавчі акти; −нормативно-розпорядчі документи −неформальні інститути; −громадянське суспільство Зовнішні впливи Багатофокусне управління (регулювання) процесом легалізації і протидії корупції Організації Посилення конкурентоспроможності легального господарювання Руйнування фінансового базису іллегальної економіки та корупції −протидія тінізації суспільно-політичного процесу; −протидія порушенню прав інтелектуальної власності; −декриміналізація підприємницького середовища; −протидія контрабанді та зловживанням в митній сфері; −протидія „академічній” корупції; −протидія тінізації функціонування релігійних організацій та благодійних фондів −„обмежена” амністія капіталів; −легалізація ринків сільськогосподарської продукції; −легалізація ринку праці; −поглиблення євроінтеграції; −зміцнення економічної безпеки держави
- 7. Принципи реалізації макромоделі збалансованого розвитку: наукова обґрунтованість; системність; послідовність і врахування траєкторії попереднього розвитку; врахування економічних інтересів усіх верств населення, задіяних у неофіційній господарській діяльності; посилення дії мотиваційних, а не репресивних заходів легалізації економіки; забезпечення прозорості законодавчої та судової системи; врахування вірогідних впливів зовнішніх та внутрішніх екстерналій; збалансованість витрат та доходів і застосування критеріальних обмежень ефективності економічної безпеки держави при реалізації заходів досягнення проблемно-цільових індикаторів.
- 8. Позиції 168 країн світу за ступенем взаємозв’язку індекса сприйняття корупції та обсягу ВВП, за даними 2009 р. 8
- 9. Основні сфери реалізації багатофокусної моделі легалізації економіки та протидії корупції в системі забезпечення економічної безпеки та збалансованого соціально- економічного розвитку України у сфері легалізації економіки та протидії корупції: інституційна; соціальна; гуманітарна; інформаційна; технологічна.
- 10. Базові складники системи, успішність легалізації у яких має безпосередній вплив на стратегічний розвиток: (а) у сфері посилення якості людського капіталу – протидія корупції у сфері освіти, науки та охорони здоров’я; (б) в інститу-ційній сфері – забезпечення прав власності, мінімізація впливу нераціональної „трансплантації” інститутів, посилення контролю над фінансуванням політичного процесу, реформування митних органів; (в) в інформаційно-технологічній сфері – захист прав інтелектуальної власності; посилення контролю над трансфером інформації та елімінування деструктив-ного впливу „high-hume” технологій; (г) в економічній сфері – посилення мотивації легальної діяльності суб’єктів господарювання та конкурентоспроможності легального сектора в противагу тіньовому сектору економіки.
- 11. МОДЕРНІЗАЦІЙНА ПАРАДИГМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ПРОЦЕСІВ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ» ВИХІДНІ ПЕРЕДУМОВИ: Процеси глобалізації супроводжуються загрозливими для національних економік наслідками. Посилюється невизначеність світового розвитку в різних сферах, загрозливими є масштаби проблем демографічної, економічної, технологічної та екологічної безпек.
- 12. ОСНОВНІ ПРИПУЩЕННЯ ПОЛЯГАЮТЬ У: проентропійному характері формування глобальної економіки; невизначеності і непрогнозованості глобалізації як процесу формування світової економіки; посиленні впливу глобалізації на розвиток національних соціально-економічних систем. З цим пов’язана гіпотеза про необхідність постійної модернізації зовнішньоекономічної політики і статегії держави відповідно до викликів глобалізації. При цьому вважається за доцільне врахування досвіду зовнішньоекономічного стратегічного програмування Франції – батьківщини загальнонаціонального економічного програмування індикативного характеру.
- 13. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ АНТИКОРУПЦІЙНОГО КОМІТЕТУ: ВИХІДНІ ПЕРЕДУМОВИ: корупція щільно взаємопов’язана з тінізацією економіки (одночасно є її чинником та наслідком), що загрожу економічній, а відтак, національній безпеці держави та стратегічному розвитку соціально-економічної системи; попри ствердження окремих науковців та представників влади щодо частково позитивних наслідків корупції для активізації підприємницького сет середовища та оптимізації факторів виробництва, у довгостроковій перспективі вона стає передумовою для структурних деформацій, диспропорцій та загрози майбутнього соціально-економічного розвитку.
- 14. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ДІЯЛЬНОСТІ: системність (реалізацію антикорупційних дій потрібно здійснювати виключно у межах попередньо сформованої стратегії та макромоделі соціально-економічного розвитку (часовий горизонт 50 років) з чітко окресленою національною ідеєю, доктриною національної, у тому числі економічної безпеки, тактичних та стратегічних цілей); комплексність (лише сукупність структурно- та логічно пов’язаних антикорупційних дій та заходів з протидії тінізації економіки сприятиме легалізації суспільно- та соціально-економічних відносин у нашій країні); симетричність відносин із зовнішніми партнерами (зважаючи на істотне поширення явищ корупції та тінізації економіки не лише у транзитивних економіках та країнах, що розвиваються, але й у розвинених (Італія, Іспанія, Португалія, Греція) необхідно запроваджувати принципи стратегічного партнерства та укладати дво- та багатосторонні взаємовигідні угоди у сфері протидії тінізації та корупції); проблемно-цільовий підхід (дослідження та розробка корупційної активності в окремих галузях, секторах та сферах та розробка адаптованих механізмів та інструментів протидії); тотожність правозастосування до всіх верств населення.
- 15. ПРІОРИТЕНІ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНО-СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ: легітимізація асоціально-нелегального первинного нагромадження капіталу під час „псевдоприватизації” 90 рр. ХХ ст. налагодити постійну та системну експертизу нормативно- законодавчої та розпорядчої бази (на предмет взаєузгодженості, послідовності та ризику зростання рівня тінізації економіки та поширення корупції); внести поправки у законодавчо-нормативну базу (доповненням переліку суб’єктів, об’єктів та предмету корупційних дій у сфері «побутової» корупції); здійснити аналіз успішної антикорупційної практики в країнах світу, особливо у країнах з перехідною економікою (Грузія, Прибалтійські країни); здійснювати дослідження поширення корупції в різних галузях, секторах та сферах (наприклад, політична система; діяльність органів державної та муніципальної влади; освітня, медична, правоохоронна сфери, діяльність ТНК тощо);
- 16. обов’язкове запровадження так званого «тягара зворотної дії», тобто коли громадянин зацікавлений у доведенні державі своєї діяльності у межах правового поля, а не навпаки (практика розвинених країн); запровадження прогресивної шкали податку на власність; обов’язкове обґрунтування джерел походження коштів при купівлі предметів розкошу на суму, що перевищує заздалегідь визначену межу, наприклад 20 тис. дол. США (причому ланцюжок обґрунтування передбачає визначення первинної ланки нагромадження капіталу); запровадити періодичні анонімні опитування у сферах підвищеного ризику корупційної діяльності; широко висвітлювати доведені факти корупційних дій публічних осіб; розробка програми цільової «амністії» капіталу («амністія» лише тих капіталів, що вкладаються у пріоритетні сфери та галузі – наука, освіта, охорона навколишнього середовища, інновації тощо)
- 17. Першочергові заходи детінізації економіки та протидії корупції: „амністія” лише тих капіталів, що спрямовуються в інноваційну сферу та деякі інші суспільно значущі пріоритетні сектори; ініціатива добровільного декларування нерухомого майна та фінансових активів політиками всіх рівнів; громадський моніторинг майна чиновників; введення прогресивного податку на нерухоме майно; застосування теоретичних розробок виявлення „ядра” напівлегальних фінансово-промислових угруповань та ліквідацію виявлених схем іллегалізації капіталу; посилення репресивних заходів щодо корупції, особливо первинної ланки цього процесу; реальна ліквідація зв’язків між представниками влади та суб’єктами господарювання;
- 18. обов’язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів при купівлі товарів, вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену суму; залучення до реалізації стратегії легалізації представників міжнародних організацій, спеціалізованих на протидії нелегальному господарюванню, та громадянського суспільства. одночасне з посиленням економічної мотивації суб’єктів господа- рювання необхідно застосовувати методи адміністративного контролю та протидії подальшій „втечі” капіталу в іллегальний сектор: застосування наявних теоретичних розробок щодо виявлення „ядра” напівлегальних фінансово-промислових угруповань та ліквідацію схем іллегалізації капіталу; посилення репресивних заходів щодо корупції, особливо первинної ланки цього процесу; реальна ліквідація зв’язків між представниками влади та суб’єктів господарювання; обов’язкове обґрунтування джерел походження грошових коштів при купівлі товарів, вартість яких перевищує певну заздалегідь визначену суму; залучення до реалізації стратегії легалізації представників міжнародних організацій, спеціалізованих на протидії нелегальному господарюванню, та громадянського суспільства.