ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo

рмо 25.10.2017р ( задачі)

•Download as PPT, PDF•
•
V
vyglinska

РМО задачі

1 of 39
Download to read offline
РМО вчителів географії “ Формування математичної компетентності учнів шляхом розв’язування задач на уроках географії” Зміст програми з географії та вимоги щодо розв‘язування задач вчитель географії Сокальського НВК “ ЗШ І ступеня – гімназія” імені Олега Романіва Оксана Тимофіївна Виглінська
• Метою загальної освіти є всебічний розвиток особистості кожної людини, розвиток творчого потенціалу особистості сучасного учня, уміння здобувати самоосвіту і орієнтуватися у стрімкому потоці наукової та технічної інформації. • Важливу роль для розвитку цілісної особистості відіграють такі компоненти змісту освіти, які відображають тенденції інтеграції наукового знання. Виглінська О.Т.
Виглінська О.Т.
Виглінська О.Т.
Виглінська О.Т.
Виглінська О.Т.
Виглінська О.Т.
Виглінська О.Т.
• Сучасна шкільна географічна освіта передбачає всебічний розвиток особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб. • Сьогодні якість знань визначається не стільки тим, що знає і може відтворити учень, скільки тим, як він уміє ними скористатися. Виглінська О.Т.
• Слабкою ланкою навчальних програм з природничих наук в основній школі залишається перевантаженість теоретичними знаннями й відірваність від практичних потреб у житті. • Як наслідок, молода людина, що 10—11 років навчалася в школі, у багатьох життєвих ситуаціях відчуває себе безпорадною, оскільки її не навчили або недостатньо закріпили вміння застосовувати отримані знання в житті Виглінська О.Т.
• На підставі компетентнісного підходу знання мають стати не багажем «про всяк випадок», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної самореалізації у соціумі, облаштування особистого життя. Сьогодні неможливо навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу з географії визначено з огляду на корисність та потрібність його за межами школи. Виглінська О.Т.
• Компетентнісний потенціал предмета Математична компетентність Уміння: • застосовувати математичні методи для розв’язання географічних проблем і задач, розуміти і використовувати математичні моделі природних та суспільних явищ і процесів. Виглінська О.Т.
Ставлення: • усвідомлення варіативності та значущості математичних методів у розв’язанні географічних проблем і задач. Навчальні ресурси: • завдання на виконання обчислень, аналіз та обробка статистичної інформації, поданої в різних формах (картографічній, табличній, графічній) Виглінська О.Т.
• Географічні задачі мають загальні ознаки, пов’язані з поняттям «задача», і специфічні, зумовлені їх функціями і змістом. Географічні задачі поділяються на репродуктивні й проблемні. Способи розв’язування репродуктивних задач ґрунтуються на відомих правилах, приписах, алгоритмах; проблемні задачі потребують пошуку способів їх розв’язування. Виглінська О.Т.
• Мета таких задач – актуалізувати засвоєні учнями знання, уміння і способи діяльності та застосовувати набутий ними досвід. Отже, географічні задачі є інструментом реалізації моніторингу навчальних досягнень учнів. Адже за їх допомогою можна визначити рівень навчальних досягнень і компетентність учнів і в разі потреби втрутитися у навчальний процес, щоб підвищити його якість Виглінська О.Т.
Репродуктивні задачі є в усіх згаданих підручниках. Вони представлені задачами на: • знаходження азимутів, масштабів карт, відстаней та географічних об’єктів на карті ; • на обчислення абсолютної і відносної висоти ; • на визначення температури повітря; • географічної довготи міста за даними місцевого і поясного часу й навпаки та ін. Виглінська О.Т.
• Розв’язування задач – невід’ємна складова частина процесу навчання, оскільки вона дозволяє формувати і збагачувати географічні поняття, розвивати просторове мислення учнів та навичок застосування ними знань на практиці. • Систематичне розв'язування задач, поглиблене вивчення теоретичного матеріалу стане вагомим кроком у підготовці дітей до диспутів, турнірів, всеукраїнських олімпіад з географії та вступу до вищих навчальних закладів. Виглінська О.Т.
• Вчені виділяють такі види географічних задач: а) за характером об’єктів – практичні (реальні) і теоретичні (математичні); б) за відношенням до теорії – стандартні і нестандартні; Виглінська О.Т.
в) за характером вимог – знаходження невідомого, перетворення і побудова, доведення чи пояснення; г) за змістом – розрахункові, графічні (на побудову елементів рельєфу, графіків, діаграм тощо), на визначення географічних координат, на визначення напрямів на карті, а також нестандартні та олімпіадні задачі Виглінська О.Т.
Задачі розраховано на учнів, яким цікавий предмет, і передбачають таку мету: • формувати практичні вміння й навички; • розвивати логічне просторове мислення; • формувати пізнавальні інтереси; • розвивати активність, цілеспрямованість і наполегливість; • виявляти й заохочувати здібних школярів; • готувати учнів до конкурсних випробувань. Виглінська О.Т.
Вперше географічну задачу учень має розв’язати на уроці під керівництвом учителя. Лише після цього розв’язування географічної задачі може бути одним із завдань поточного, тематичного або підсумкового оцінювання. Виглінська О.Т.
• Задачі з географії з міжпредметним змістом є засобом і умовою розвитку пізнавального інтересу. Якщо учень має міцні знання й уміння з географії, то уміння розв'язувати прикладні задачі з використанням міжпредметної взаємодії суттєво активізує його пізнавальну діяльність. • Це допомагає встановити зв’язки між природничими дисциплінами та показати використання інтеграції природничих знань при розв’язуванні задач на уроках. Виглінська О.Т.
Розглянемо деякі приклади реалізації міжпредметних зв’язків на прикладі конкретних завдань і задач, які доцільно використовувати на уроках фізики, природознавства, астрономії або в позаурочний час в загальноосвітній школі. Виглінська О.Т.
Задачі, розв’язування яких вимагає застосування умінь і навичок, набутих учнями на уроках з інших предметів: 1. Висота полуденного Сонця над горизонтом у населеному пункті дорівнює 51°20′. У цей же день опівдні Сонце в зеніті буває на 10°30′ пн.ш. Визначити географічну широту населеного пункту. (Астрономія, географія.) Виглінська О.Т.
2. З турбази одночасно вирушають дві туристські групи: перша по азимуту 60° із швидкістю 3 км/год., друга по азимуту 120° із швидкістю 4 км/год. Зобразіть маршрути кожної групи на кресленні і по ньому визначте переміщення груп туристів і відстань між ними через 2 год. (фізика, географія). Який спосіб орієнтування більш точний: за стрілкою компаса або за Полярною зіркою? Чому? (Фізика, географія). Виглінська О.Т.
Задачі, постановка яких передбачає комплексний розгляд певного явища, об’єкту, проблеми на рівні набутих учнями знань з декількох навчальних предметів. 1.Визначте, в скільки разів освітленість поверхні Землі у нашому місті 22 червня більше, ніж 22 грудня, і обґрунтуйте зміну пір року. Поясніть наявність на Землі полярних кіл, тропіків і відповідних їм кліматичних поясів (фізика, географія, астрономія). Виглінська О.Т.
2. На основі понять теплоємності і конвекції пояс- ніть, чому біля берегів морів і океанів спостерігаються вітри – бризи і вітри – мусони? (Фізика, географія,природознавство). 3.Де інтенсивність ультрафіолетових променів у сонячному випромінюванні більше – біля поверхні Землі або у відкритому космосі? Яку роль це відіграє для життя рослин і тварин на Землі? (фізика, біологія). Виглінська О.Т.
• У процесі розв’язування проблемних задач учні оволодівають досвідом творчої діяльності, тобто здатністю знаходити свій оригінальний спосіб розв’язування для кожної нової задачі, спиратися як на знання і вміння, що вже відомі, так і на здогадку, інтуїцію та інтелектуальний рівень володіння навчальним матеріалом. Виглінська О.Т.
Наведемо приклади репродуктивних і проблемних географічних задач, які можна використовувати на уроках географії в 6 і 7 класах. Виглінська О.Т.
6 клас 1. З пункту А до пункту Б учень пройшов 100 м (умовно позначте в зошиті відстань 10 cм) за азимутом 3600 . Від пункту Б до пункту В він пройшов таку саму відстань за азимутом 900 . Від пункту В до пункту Г знову пройшов таку саму відстань за азимутом 1800 . Накресліть шлях учня в зошиті і визначте, яку відстань і за яким азимутом йому залишилося пройти до пункту А. Виглінська О.Т.
• 2. Складіть план місцевості за описом: «У центрі галявини хвойного лісу стоїть будинок лісника. За 30 м на північ від нього б’є джерельце і в південно-східному напрямку біжить струмочок. На відстані 100 м на схід від будинку з півночі на південь проходить автомагістраль. Уздовж дороги – лінія електропередач. За 200 м від неї за азимутом 195º з північного заходу на південний схід протікає річка, правий берег якої – крутий.» Масштаб плану – 1 : 1 000 Виглінська О.Т.
• 3. Моряки знайшли в океані пляшку із запискою, в якій потерпілі просять допомоги. Але вода, що потрапила у пляшку, розмила окремі літери і цифри. Збереглися лише такі дані: «… пд. ш. і 1100 зх. д. на острові… Першого». Визначте за картою півкуль, де треба шукати потерпілих (Розділ «Земля на плані та карті». Тема «Географічні координати»). Виглінська О.Т.
• 4. Обчисліть відносну висоту горба, якщо його абсолютна висота дорівнює 487 м, а горизонталь біля підошви проведена на висоті 230 м (Розділ «Географічна оболонка та її складові». Тема «Літосфера») Виглінська О.Т.
• 5. Температура біля підніжжя гори +25ºС. Яка температура на вершині гори, якщо її висота 3 500 м. (Розділ «Географічна оболонка та її складові». Тема «Атмосфера»). • 6. Визначте, скільки солі можна випарувати з 1 тонни прісної води (солоність 0,20 /00) та з 1 тонни води Червоного моря. (Розділ «Географічна оболонка та її складові». Тема «Гідросфера»). Виглінська О.Т.
• 7. Абсолютна висота найвищої гори Південної Америки (г. Аконкагуа) – 6 960 м, а відносна висота між нею і найнижчим пунктом – 6 995 м. Знайдіть абсолютну висоту найнижчого пункту цього материка (Розділ «Материки». Тема «Південна Америка») Виглінська О.Т.
8 клас 1. Місцевий київський час – 12 год. У пункті А місцевий час – 18 год 30 хв, у пункті Б поясний час – 5 год. Визначте географічну довготу пунктів 2. В якому місті і на скільки хвилин раніше зійде Сонце у Хмельницькому чи Києві? 3. Як відрізняється місцевий час від поясного у: а)Чернігові? б) Житомирі? Виглінська О.Т.
• 3. Визначте, котра година і який день у м. Сан- Франциско (США), якщо в м. Києві 9 год ранку 15 листопада • 4. На скільки годин і в якому напрямку слід перевести стрілки годинника пасажирам, які прилетіли з м. Києва в м. Нью-Йорк (США)? Виглінська О.Т.
Знання, які дає навчальний заклад, повинні мати більшу практичну спрямованість. Їх виконання дасть можливість не лише закріпити знання теоретичного матеріалу, отримані на уроках, а й сформувати вміння й навички, необхідні в подальшому житті та діяльності. Виглінська О.Т.
Дякую за увагу Виглінська О.Т.

More Related Content

рмо 25.10.2017р ( задачі)

  • 1. РМО вчителів географії “ Формування математичної компетентності учнів шляхом розв’язування задач на уроках географії” Зміст програми з географії та вимоги щодо розв‘язування задач вчитель географії Сокальського НВК “ ЗШ І ступеня – гімназія” імені Олега Романіва Оксана Тимофіївна Виглінська
  • 2. • Метою загальної освіти є всебічний розвиток особистості кожної людини, розвиток творчого потенціалу особистості сучасного учня, уміння здобувати самоосвіту і орієнтуватися у стрімкому потоці наукової та технічної інформації. • Важливу роль для розвитку цілісної особистості відіграють такі компоненти змісту освіти, які відображають тенденції інтеграції наукового знання. Виглінська О.Т.
  • 9. • Сучасна шкільна географічна освіта передбачає всебічний розвиток особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб. • Сьогодні якість знань визначається не стільки тим, що знає і може відтворити учень, скільки тим, як він уміє ними скористатися. Виглінська О.Т.
  • 10. • Слабкою ланкою навчальних програм з природничих наук в основній школі залишається перевантаженість теоретичними знаннями й відірваність від практичних потреб у житті. • Як наслідок, молода людина, що 10—11 років навчалася в школі, у багатьох життєвих ситуаціях відчуває себе безпорадною, оскільки її не навчили або недостатньо закріпили вміння застосовувати отримані знання в житті Виглінська О.Т.
  • 11. • На підставі компетентнісного підходу знання мають стати не багажем «про всяк випадок», а ключем до розв’язання проблем, забезпечення успішної самореалізації у соціумі, облаштування особистого життя. Сьогодні неможливо навчити дитину всього, значно важливіше сформувати в неї потребу в неперервній освіті. Тому зміст навчального матеріалу з географії визначено з огляду на корисність та потрібність його за межами школи. Виглінська О.Т.
  • 12. • Компетентнісний потенціал предмета Математична компетентність Уміння: • застосовувати математичні методи для розв’язання географічних проблем і задач, розуміти і використовувати математичні моделі природних та суспільних явищ і процесів. Виглінська О.Т.
  • 13. Ставлення: • усвідомлення варіативності та значущості математичних методів у розв’язанні географічних проблем і задач. Навчальні ресурси: • завдання на виконання обчислень, аналіз та обробка статистичної інформації, поданої в різних формах (картографічній, табличній, графічній) Виглінська О.Т.
  • 14. • Географічні задачі мають загальні ознаки, пов’язані з поняттям «задача», і специфічні, зумовлені їх функціями і змістом. Географічні задачі поділяються на репродуктивні й проблемні. Способи розв’язування репродуктивних задач ґрунтуються на відомих правилах, приписах, алгоритмах; проблемні задачі потребують пошуку способів їх розв’язування. Виглінська О.Т.
  • 15. • Мета таких задач – актуалізувати засвоєні учнями знання, уміння і способи діяльності та застосовувати набутий ними досвід. Отже, географічні задачі є інструментом реалізації моніторингу навчальних досягнень учнів. Адже за їх допомогою можна визначити рівень навчальних досягнень і компетентність учнів і в разі потреби втрутитися у навчальний процес, щоб підвищити його якість Виглінська О.Т.
  • 16. Репродуктивні задачі є в усіх згаданих підручниках. Вони представлені задачами на: • знаходження азимутів, масштабів карт, відстаней та географічних об’єктів на карті ; • на обчислення абсолютної і відносної висоти ; • на визначення температури повітря; • географічної довготи міста за даними місцевого і поясного часу й навпаки та ін. Виглінська О.Т.
  • 17. • Розв’язування задач – невід’ємна складова частина процесу навчання, оскільки вона дозволяє формувати і збагачувати географічні поняття, розвивати просторове мислення учнів та навичок застосування ними знань на практиці. • Систематичне розв'язування задач, поглиблене вивчення теоретичного матеріалу стане вагомим кроком у підготовці дітей до диспутів, турнірів, всеукраїнських олімпіад з географії та вступу до вищих навчальних закладів. Виглінська О.Т.
  • 18. • Вчені виділяють такі види географічних задач: а) за характером об’єктів – практичні (реальні) і теоретичні (математичні); б) за відношенням до теорії – стандартні і нестандартні; Виглінська О.Т.
  • 19. в) за характером вимог – знаходження невідомого, перетворення і побудова, доведення чи пояснення; г) за змістом – розрахункові, графічні (на побудову елементів рельєфу, графіків, діаграм тощо), на визначення географічних координат, на визначення напрямів на карті, а також нестандартні та олімпіадні задачі Виглінська О.Т.
  • 20. Задачі розраховано на учнів, яким цікавий предмет, і передбачають таку мету: • формувати практичні вміння й навички; • розвивати логічне просторове мислення; • формувати пізнавальні інтереси; • розвивати активність, цілеспрямованість і наполегливість; • виявляти й заохочувати здібних школярів; • готувати учнів до конкурсних випробувань. Виглінська О.Т.
  • 21. Вперше географічну задачу учень має розв’язати на уроці під керівництвом учителя. Лише після цього розв’язування географічної задачі може бути одним із завдань поточного, тематичного або підсумкового оцінювання. Виглінська О.Т.
  • 22. • Задачі з географії з міжпредметним змістом є засобом і умовою розвитку пізнавального інтересу. Якщо учень має міцні знання й уміння з географії, то уміння розв'язувати прикладні задачі з використанням міжпредметної взаємодії суттєво активізує його пізнавальну діяльність. • Це допомагає встановити зв’язки між природничими дисциплінами та показати використання інтеграції природничих знань при розв’язуванні задач на уроках. Виглінська О.Т.
  • 23. Розглянемо деякі приклади реалізації міжпредметних зв’язків на прикладі конкретних завдань і задач, які доцільно використовувати на уроках фізики, природознавства, астрономії або в позаурочний час в загальноосвітній школі. Виглінська О.Т.
  • 24. Задачі, розв’язування яких вимагає застосування умінь і навичок, набутих учнями на уроках з інших предметів: 1. Висота полуденного Сонця над горизонтом у населеному пункті дорівнює 51°20′. У цей же день опівдні Сонце в зеніті буває на 10°30′ пн.ш. Визначити географічну широту населеного пункту. (Астрономія, географія.) Виглінська О.Т.
  • 25. 2. З турбази одночасно вирушають дві туристські групи: перша по азимуту 60° із швидкістю 3 км/год., друга по азимуту 120° із швидкістю 4 км/год. Зобразіть маршрути кожної групи на кресленні і по ньому визначте переміщення груп туристів і відстань між ними через 2 год. (фізика, географія). Який спосіб орієнтування більш точний: за стрілкою компаса або за Полярною зіркою? Чому? (Фізика, географія). Виглінська О.Т.
  • 26. Задачі, постановка яких передбачає комплексний розгляд певного явища, об’єкту, проблеми на рівні набутих учнями знань з декількох навчальних предметів. 1.Визначте, в скільки разів освітленість поверхні Землі у нашому місті 22 червня більше, ніж 22 грудня, і обґрунтуйте зміну пір року. Поясніть наявність на Землі полярних кіл, тропіків і відповідних їм кліматичних поясів (фізика, географія, астрономія). Виглінська О.Т.
  • 27. 2. На основі понять теплоємності і конвекції пояс- ніть, чому біля берегів морів і океанів спостерігаються вітри – бризи і вітри – мусони? (Фізика, географія,природознавство). 3.Де інтенсивність ультрафіолетових променів у сонячному випромінюванні більше – біля поверхні Землі або у відкритому космосі? Яку роль це відіграє для життя рослин і тварин на Землі? (фізика, біологія). Виглінська О.Т.
  • 28. • У процесі розв’язування проблемних задач учні оволодівають досвідом творчої діяльності, тобто здатністю знаходити свій оригінальний спосіб розв’язування для кожної нової задачі, спиратися як на знання і вміння, що вже відомі, так і на здогадку, інтуїцію та інтелектуальний рівень володіння навчальним матеріалом. Виглінська О.Т.
  • 29. Наведемо приклади репродуктивних і проблемних географічних задач, які можна використовувати на уроках географії в 6 і 7 класах. Виглінська О.Т.
  • 30. 6 клас 1. З пункту А до пункту Б учень пройшов 100 м (умовно позначте в зошиті відстань 10 cм) за азимутом 3600 . Від пункту Б до пункту В він пройшов таку саму відстань за азимутом 900 . Від пункту В до пункту Г знову пройшов таку саму відстань за азимутом 1800 . Накресліть шлях учня в зошиті і визначте, яку відстань і за яким азимутом йому залишилося пройти до пункту А. Виглінська О.Т.
  • 31. • 2. Складіть план місцевості за описом: «У центрі галявини хвойного лісу стоїть будинок лісника. За 30 м на північ від нього б’є джерельце і в південно-східному напрямку біжить струмочок. На відстані 100 м на схід від будинку з півночі на південь проходить автомагістраль. Уздовж дороги – лінія електропередач. За 200 м від неї за азимутом 195º з північного заходу на південний схід протікає річка, правий берег якої – крутий.» Масштаб плану – 1 : 1 000 Виглінська О.Т.
  • 32. • 3. Моряки знайшли в океані пляшку із запискою, в якій потерпілі просять допомоги. Але вода, що потрапила у пляшку, розмила окремі літери і цифри. Збереглися лише такі дані: «… пд. ш. і 1100 зх. д. на острові… Першого». Визначте за картою півкуль, де треба шукати потерпілих (Розділ «Земля на плані та карті». Тема «Географічні координати»). Виглінська О.Т.
  • 33. • 4. Обчисліть відносну висоту горба, якщо його абсолютна висота дорівнює 487 м, а горизонталь біля підошви проведена на висоті 230 м (Розділ «Географічна оболонка та її складові». Тема «Літосфера») Виглінська О.Т.
  • 34. • 5. Температура біля підніжжя гори +25ºС. Яка температура на вершині гори, якщо її висота 3 500 м. (Розділ «Географічна оболонка та її складові». Тема «Атмосфера»). • 6. Визначте, скільки солі можна випарувати з 1 тонни прісної води (солоність 0,20 /00) та з 1 тонни води Червоного моря. (Розділ «Географічна оболонка та її складові». Тема «Гідросфера»). Виглінська О.Т.
  • 35. • 7. Абсолютна висота найвищої гори Південної Америки (г. Аконкагуа) – 6 960 м, а відносна висота між нею і найнижчим пунктом – 6 995 м. Знайдіть абсолютну висоту найнижчого пункту цього материка (Розділ «Материки». Тема «Південна Америка») Виглінська О.Т.
  • 36. 8 клас 1. Місцевий київський час – 12 год. У пункті А місцевий час – 18 год 30 хв, у пункті Б поясний час – 5 год. Визначте географічну довготу пунктів 2. В якому місті і на скільки хвилин раніше зійде Сонце у Хмельницькому чи Києві? 3. Як відрізняється місцевий час від поясного у: а)Чернігові? б) Житомирі? Виглінська О.Т.
  • 37. • 3. Визначте, котра година і який день у м. Сан- Франциско (США), якщо в м. Києві 9 год ранку 15 листопада • 4. На скільки годин і в якому напрямку слід перевести стрілки годинника пасажирам, які прилетіли з м. Києва в м. Нью-Йорк (США)? Виглінська О.Т.
  • 38. Знання, які дає навчальний заклад, повинні мати більшу практичну спрямованість. Їх виконання дасть можливість не лише закріпити знання теоретичного матеріалу, отримані на уроках, а й сформувати вміння й навички, необхідні в подальшому житті та діяльності. Виглінська О.Т.