1. Самоаналіз уроку
Вчитель: Пата Олена Іванівна
Навчальний заклад: Шосткинська гімназія
Клас: 9-А
Тема: Основи векторної графіки. Практична робота 15 «Основи векторної
графіки».
Тип уроку формування умінь та навичок
План уроку
I Організаційна частина 1 хв.
ІІ Перевірка домашнього завдання 2 хв.
IIІ Мотивація навчальної діяльності 4-5 хв
IV Теоретична частина уроку. 10 хв.
Практична частина уроку. Правила виконання практичної 20 хв.
V
роботи. Інструктаж з ТБ. Фізхвилинка
VI Підведення підсумків уроку. Рефлексія. Оцінювання 3 хв.
VII Домашнє завдання 2 хв.
1. Мета уроку. Метою уроку є – Навчити послідовності роботи зі слоями
векторної графіки. Мати уявлення про різни засоби зафарбування об’єктів,
групування та оформлення.
Формування у учнів інформаційної культури, виховувати творчий підхід до
роботи, бажання експериментувати. Розвивати пізнавальний інтерес, інтелектуальні
здібності, координацію рухів, окомір, зорову пам’ять.
2. Місце уроку в темі. Специфіка і тип уроку.
Тип уроку: формування умінь та навичок
Даний урок є складовою частиною теми «Комп’ютерна графіка» (7 год.), який
продовжує попередню тему «Засоби перегляду й перетворення графічної
інформації». (1 год.), готує учнів до майбутньої трудової діяльності.
На уроці використанні елементи проектної діяльності (мініпроекти), що дає
можливість поєднувати групову та індивідуальну форму роботи учнів, розвиває
вміння і бажання експериментувати виконуючи різні практичні завдання, а також
орієнтувати учнів до майбутньої професійної діяльності.
Активні форми – творче завдання. На етапі вивчення нової теми
використовуються проблемно-пошуковий метод з елементами евристичної бесіди.
3. Структура уроку. Урок пройшов за структурою, яка передбачена даним
типом уроку.
Етапи уроку раціонально були розподілені, перехід від попереднього до
наступного був плавний.
4. Методи навчання та обґрунтування їх вибору.
Організаційна частина уроку була направлена на налаштування з класом
доброзичливої атмосфери, яка плавно підводила до мотивація навчання за темою.
1
2. На кожному етапі уроку учень постійно знаходиться в процесі розвитку своїх
інтелектуальних здібностей, формулюючи відповіді на поставленні питання, як в
процесі повторення так і за новою темою.
У роботі на уроці використовувалися такі методи навчання:
- за джерелами передачі інформації – мовні (розповідь, бесіда, діалог), наочні
(ілюстрації), практичні;
- за джерелами одержання інформації – пряме (показ), непряме (обговорення в
парах), взаємодіюче;
- за домінуванням учасників освітнього процесу – методи спільної діяльності,
самостійна робота учнів;
- за рівнем активності учасників освітнього процесу – активні та інтерактивні.
Донесення нового матеріалу до учнів відбулося за допомогою поясненно-
ілюстративного методу, де надалі учні використовуючи репродуктивний метод
починали виконувати практичні вправи плавно переходячи до евристичного методу
застосування знань, умінь і навичок.
На уроці було передбачено знайомство з елементами нового. Створення
проблемної ситуації мотивувало учнів до настрою в роботі. На цьому етапі ми разом
вирішили навчальну проблему і поелементно її відпрацювали.
Урок перетворився в колективну творчу справу, його незвичайність
стимулює інтерес не тільки до предмета, а й до особистості вчителя. Головна
його перевага - пізнавальний інтерес, так як я не розповіла все до кінця, щось
свідомо опустила (елемент нового). Це усвідомлений прийом, усвідомлена
незавершеність. Це мистецтво недомовки, педагогічного підтексту, звернених
до творчої потенції учня, розрахованих на активізацію всього психічного
апарату дитини - мислення, почуттів, пам'яті, уяви, волі в другій половині
уроку.
Морально–психологічний клімат позитивний. Присутня ситуація успіху та
бажання відкривати нове.
Засобами наочності є презентація, практичний зошит, картки творчого
диференційованого завдання, комп’ютер.
Цей прийом вдався.
А на завершення застосовую творчий підхід для підготовки виконання
домашнього завдання.
Підведення підсумків виконувалось з використанням рефлексії. Для створення
сприятливого клімату на уроці використовується ситуація успіху (похвала,
схвалення, посмішка, доброзичливий настрій).
5. Які форми навчання використовувалися у процесі вивчення нового
матеріалу. Мотивація навчальної діяльності відбулася з використанням елементів
творчості. (колективна, індивідуальна форма роботи)
Підведення підсумків колективна форма (рефлексія), індивідуальна
(демонстрація творчого завдання).
2
3. 6. Які особливості були враховані під час уроку. Учні (частково, всі)
знайшли спільну мову з вчителем. Непорозумінь я не побачила.
7. Чи була забезпечена висока працездатність учнів на уроці, яким чином.
(__%) учнів встигли виконати повністю практичні вправи.
8. Як здійснювався контроль? Контроль здійснювався в практичних зошитах
відмітками про виконане завдання.
9. Можливості кабінету, засоби навчання, з якою метою. На уроці
використовувався проектор для демонстрації презентації структури уроку.
10. Атмосфера на уроці. Атмосфера була доброзичлива, прослідковувалось
взаєморозуміння.
11. Непередбачувана ситуація. На випадок непередбачуваної ситуації були
підготовлені _____________________ (картки для виконання схематично практичної
роботи). Структура уроку роздрукована на аркушах.
12. Чи вдалося повністю реалізувати мету уроку.
Вдалося тому що_____________________________
3