2. План Поняття дидактичного тесту. Різні підходи до класифікації тестів. Форми тестових завдань. Етапи розробки тестових завдань. Впровадження тестових завдань.
3. Дидактичний тест Дидактичний тест — це система завдань специфічної форми і певного змісту, яка дає змогу якісно оцінити структуру й виміряти рівень засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок учнів з предмета
4. Класифікація тестів Стандартизовані (розробляють фахівці у спеціалізованих установах) Нестандартизовані (розробляють педагогічні працівники для конкретної навчальної ситуації)
5. За характером дій, тести поділяють: Пізнавальні (перевірка знань та інтелектуальних умінь) Психомоторні (перевірка репродуктивного рівня засвоєння: вміння рухатися, здійснювати робочі маніпуляції з предметами тощо)
6. За різноманітністю цілей тести поділяють: Тести готовності до навчання (вхідного контролю знань) прогнозування якості навчання в майбутньому Тести результатів навчання (виявлення якості вивчення матеріалу відповідного предмета або його частини
8. За способом виконання тести поділяють: закриті (із запропонованою відповіддю, з вимушеною відповіддю), коли учню пропонуються на вибір декілька відповідей, з яких одна або кілька правильні; відкриті, що потребують детальної або короткої відповіді, яку учень висловлює довільно й самостійно.
9. Форми відкритих тестів з короткою відповіддю Основна - містить запитання, на яке потрібно дати відповідь, або завдання, яке потрібно виконати: словесна або несловесна відповідь (число, символ, умовний знак, математична залежність, рівняння чи формула, простий графік тощо), результат короткого розрахунку Додаткова - твердження, у якому пропущено важливу інформацію, що надає цьому твердженню відповідного правильного змісту. Учень повинен вписати цю інформацію у відведене місце
10. Тести закритої фоми Дихотомічні завдання Завдання з вибором відповіді Завдання на приєднання Завдання на впорядкування
11. Дихотомічне завдання містить твердження, відносно якого учень повинен вирішити, правильне воно чи неправильне, або запитання, на яке потрібно відповісти «так» чи «ні»
12. Завдання з вибором відповіді є найпоширенішим видом тестів. Вони складаються з так званої основи й комплексу запропонованих відповідей (пропозицій). Основа містить запитання, неповне твердження чи короткий текст з інформацією, важливою для запитання. У комплексі пропозицій (3—5) одна або кілька відповідей правильні, інші (так звані дистрактори) хоч і правдоподібні, але помилкові
13. Завдання на приєднання (на відповідність) розробляються за принципом встановлення відповідності їхніх частин. Завдання включає інструкцію і дві або більше сукупності (стовпці) понять, слів, фраз, графічних зображень, формул, знаків тощо. До кожного елемента першої групи («знака») учень повинен приєднати один з елементів другої групи («доповнення») у такий спосіб, щоб установлена відповідність правильно відображала їхній взаємозв’язок
14. Завдання на впорядкування (на встановлення правильної послідовності) містять інструкцію та групу понять або компонентів діяльності в довільному порядку. Учень повинен розмістити ці поняття (компоненти) у послідовності відповідно до вимог інструкції, наприклад, за хронологією, за величиною, за важливістю тощо
15. За рівнями складності тести поділяють: Тести І рівня (тести на впізнавання, розуміння) належать до методів контролю засвоєння знань на понятійному рівні. До цих тестів можна віднести завдання, які передбачають відповідь «так» або «ні», завдання на розпізнавання, які містять запитання зі змістом «що це таке?», завдання на класифікацію та встановлення відповідності.
16. Тести ІІ рівня передбачають перевірку засвоєння знань на репродуктивному рівні (відтворення й застосування) і містять завдання-підставки («закінчити визначення», «підставити пропущене слово»), завдання на вибір правильної відповіді
17. Тести ІІІ рівня містять завдання, які вирішуються за певним алгоритмом, а також завдання на класифікацію та встановлення відповідності
18. Тести ІV рівня дають змогу виявити високий рівень засвоєння знань і містять завдання, які потребують розв’язання практичних завдань проблемного характеру, критичної оцінки, аналізу й синтезу інформації або застосування отриманих знань у нетипових умовах
19. Етапи розробки дидактичного тесту Етап планування. Визначення мети й загального змісту тесту відповідно до бази знань теми. Аналіз навчального матеріалу й визначення цілей навчання. Розроблення проекту тесту та критеріїв оцінювання виконаних завдань. Етап побудови. Створення проекту завдань тесту. Оцінка завдань компетентними особами (виконання аналізу тестових завдань та їхньої відповідності з іншими видами робіт з теми). Редагування завдань і розроблення детальних інструкцій щодо їхнього виконання. Складання зразка тесту. Етап перевірки й корекції. Перевірка зразка тесту у вибраній групі учнів. Статистичний аналіз результатів тесту й окремих відповідей. Редагування тесту й розроблення вказівок до нього. Використання тесту. Розроблення стандарту тесту.
20. Впровадження тестових завдань у процес вивчення предмета передбачає їх своєчасну корекцію відповідно до зміни навчальної ситуації. Тести є незамінними для перевірки засвоєння теоретичних матеріалів на репродуктивному й алгоритмічно-дійовому рівнях. Самі тести можна проводити у вигляді словникових диктантів, роботи на бланках або з комп’ютером (програми TestPro, ProZ). Вони дають змогу охопити всіх учнів протягом короткого часу на занятті
21. Незважаючи на широке впровадження тестів у практику перевірки знань учнів, необхідно наголосити на їхній специфічності й обмеженості. Важливо пам’ятати, що не всі учні здатні до швидкого реагування в умовах стресу, яким є кожен контрольний захід. Тому перевірку засобами тестового контролю потрібно поєднувати з іншими методами і прийомами
