2. Бровари найближчим часом захлинуться у власному смітті, і головна проблема - у нас,
броварчанах. Ми обвинувачуємо кого завгодно, не звертаючи уваги на себе, на свої вчинки.
Ми з легкістю викидаємо обгортки від цукерок, пусті пляшки та інше сміття просто на землю,
не доносячи його до сміттєвих баків.
3. Ми, учні 5-Гкласу, вирішили
зробити наше місто чистішим.
І почали з вулиці , по якій ходимо до
школи щодня
5. Але тут ми зіткнулися з новою
проблемою.
Мешканці міста не звертають уваги на
спеціальні баки для сортованого
сміття. Скляні і пластикові пляшки,
картон, папір, поліетиленові пакети
ми викидаємо у загальну торбу.
6. Найскладнішим пунктом цієї проблеми є боротьба з лінню:
необхідно переламати себе, напружитись і поставити вдома 2 пакети для сміття;
в один пакет - скло, пластмаса, папір,
в інший - харчові відходи.
Багато хто скаже, що це все утопія і не підходить нашому менталітету.
Тобто, виходить, що наш менталітет - створювати свинство і потопати у багнюці???
Ми категорично з цим не згодні.
Кожен має усвідомити, що розраховувати можна тільки на себе. Маємо на увазі, що
необхідно почати використовувати досвід європейських держав, а саме викидати сміття,
при цьому сортуючи його.
Питається для чого такі муки, що все це дасть? А все дуже просто. Такий матеріал, як
скло, пластик і папір є цінною вторинною сировиною, з якої потім виготовляють ті ж
самі пляшки і книжки. Відповідно місто може продавати своє сміття і як мінімум
відбивати транспортні витрати на його вивіз.