3. Металевий в неї носик
І льняний у неї хвостик.
Із шиття не буде толку,
Якщо ми не візьмем…
Наче сонячні клубочки
Хтось розсипав біля квочки.
Хто це там пищить, малята?
Здогадалися? ..
4. Я гучно в лісі закричу,
Кричати буду досхочу.
А що це в відповаідь луна?
Неначе дражниться…
Темно стало на дворі,
Сяє місяць угорі.
Спати треба, певна річ,
Бо прийшла на землю…
5. З квіток мед вона збирає
І у вулику ховає.
Кружляє цілий день мала
Здогадались хто?
7. Ой котилось коло,
Коло-покотьоло,
Всіх ласкаво гріло,
Цілий день світило,
А під вечір коло,
Коло-покотьоло
Дуже натомилось —
Спати покотилось.
Хтось відкрив на небі душ,
Повно на землі калюж.
І на нас водиця ллється.
Як це явище зоветься?
8. В небі камінці блищать.
Їх не 7 , не 100, не 5.
А як падають униз –
Бажання згадуй, не барись!
9. Звідкіля у нас на небі
Риби, близнюки, ведмеді?
Лебідь розправляє пір’я.
Це все зоряні
Кравець поглянув у вікно:
— Навколо біле полотно.—
А пасічник:
— То бджоли білі
Перепочити роєм сіли.—
Івасик до дядьків підбіг:
— То уночі в нас випав...
11. Дощ пройшов, через ставок
Перекинувся місток.
Кольорів у ньому сім,
Він подобається всім!
13. Пасеться на лугу тварина:
Пухка і сіра, як хмарина.
Вона нам вовною дає
Турботу і тепло своє.
Довгі вуха, куций хвіст,
До мисливства в нього хист:
Все знаходить навмання
Це маленьке …
14. Я вночі дзижчу на вухо,
Та не джміль я і не муха.
Непомітно вас я – кусь!
Й крові вашої на’пюсь.
В морі плаваю на дні,
Там спокійніше мені,
Як желе, мої боки:
І прозорі, і м’які.
Якщо зловиш мене ти –
Можу руку обпекти!
15. Здивувалась дітвора:
„Це тварина чи гора?
Як же їсть він, як він п’є?”
А для цього хобот є!
Довго він в яйці сидів,
Мати його гріла.
Шкаралупу він пробив
І розправив крила.
Наче сонечко жовтенький,
Він маленький і тепленький.
16. В річці риба проживає-
Довге тіло вона має,
Гострі зуби, хижу вдачу –
В річці всі від неї плачуть.
Швидко бігаю в траві,
Спробуй ти мене влови!
Міцно хвостик мій тримай,
Та збіжу я, так і знай.
Я тваринка непроста –
Проживу і без хвоста.
17. Ця птаха тендітна та сильна,
Пливе вона в річці повільно.
Шия довга, наче спиця,
А постава, як в цариці
19. В полі влітку вистигаю,
Я зернят багато маю.
Золотистий та вусатий
Хліб приношу в кожну хату.
20. І красива, і пахуча
Квітка ця, на жаль, колюча.
На болоті біля річки
Виросли пухнасті свічки.
Забіжу я наперед –
Це звичайний
22. Є цей прилад в кожній хаті,
Що це, можете сказати?
Для матусі серіал і футбол для тата
Може скринька ця чудова легко
показати!
23. Дерев'яні дві конячки
Мчать мене униз навскачки.
А коли я спотикаюсь,
За дві палиці тримаюсь.
Є у мене річ важлива:
Не страшні ні дощ, ні злива.
Її розкрию над собою,
І не замочить дощ водою!
24. На мене сідають дорослі і діти,
Коли вони схочуть перепочити.
Я в парку, в дворі, на зупинці стою:
І вам я хвилини спочинку даю.
Із дівчатами для гри
Цей предмет ти не бери!
Річ коштовна і маленька,
Заховала її ненька.
Не помітиш, як загубиш –
Ще сама жаліти будеш.
Тут міста, країни, скелі,
Океани і пустелі,
Гори, ріки і моря –
Мандрувати буду я!
Щоб по світу мандрувати,
Не виходжу я із хати,
Не сідаю у автобус,
А беру у руки
26. В мене є три кольори,
Всі для діла, не для гри.
Пішохди й водії
Знають правила мої.
Коли колір я міняю –
Тих чи інших зупиняю.
На дорозі їх багато –
Їде на колесах хата.
Дверь спочатку ти відчиниш,
На дивані відпочинеш,
А вона в єдину мить
Хоч куди тебе домчить!
28. Ой я бідна удовиця, —
Стала хникать жалібниця, —
Он калина, — їй не так!
Кажуть, пісні їй складають,
А про мене забувають,
І ніхто ніде ніяк!..»
«Стій лиш! Слава не брехуха, —
Обізвалась джеркотуха,
Розбирає, що і як!
От я славі догодила,
Кашку діточкам варила,
А тобі не вдасться так.
29. Акровірш – загадка, яка
містить відгадку у
початкових літерах рядка, які
треба читати зверху вниз.
