ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
Робота учня 7-Б класу НВК №3
Большакова Артема
*
*Я не буду розповсюджуватися про європейські культурні цінності і
закликати дотримуватися Європейських стандартів. Адже
кожному зрозуміло, що ми повинні намагатися змінити своє життя
на краще. Особливо це повинні розуміти дорослі люди. Але
блукаючи глухими, хоч і досить відвідуваними, куточками
яготинського парку починаєш розуміти, що нам ще безмежно
далеко до культури. Досить дивно спостерігати деякі речі в наш
час, коли всі ми хочемо жити по-людськи і голосно заздримо
охайній Європі.
*До прикладу наведу невеличку історію. По той бік економічного
гіганта і опори міста – Яготинського маслозаводу є парк. Усі без
винятку яготинці дуже полюбляють навесні, влітку та восени
проводити там вихідні біля веселого багаття, з шашличком у
дружньому колі друзів. Там народні умільці навіть обладнали
столики та лавки. А ми – хлопці дуже любимо гратися там у
схованки.
*Є у нас невеличка проблема саме у цьому парку. Ми просто не
знаємо, що робити з дорослими свідомими громадянами міста,
які навмисно перетворюють природний куточок у сміттєзвалище!
За руку їх ще ніхто не спіймав, на жаль! Та дуже хотілося б
подивитися в очі цим людям, які так цинічно і досить кумедно
забруднюють парк. Можливо, у них немає грошей на оплату
вивозу сміття; можливо, вони живуть далеко від сміттєзбірних
контейнерів; можливо, вони відпочивають у парку..? Цих
«можливо» безліч.
*Але вони не лінуються тягнути за собою пакет зі сміттям до
паркової стежки, якою люди щодня ходять на роботу та з роботи,
«зрізаючи» відстань до «Каштанів» в обхід маслозаводу, щоб
викинути його там у кущі.
* Ідеш цією стежиною і дико бачити ті розідрані сміттєві пакети з
вивернутим назовні їхнім вмістом. Чого там тільки нема! Від
шльопок, в яких «убегала от него без оглядки», до картопляного
лушпиння. Видно, що пакети викидають турботливі матусі, яким
не шкода купити дитинці пакетик соку, коробочку кашки
«Малиш», печиво, цукерочку…
*… Але найбільше веселить слідуюче кумедне спостереження – у
кожному клунку обов’язково міститься пляшка з-під горілки,
пляшка з-під пива і … 2-3 використаних памперси!
* All-inklusiv! Складається враження, що хтось п’є, закусює і, щоб
не «бігати в кущі», заздалегідь натягає на себе памперс. І сухо, і
комфортно, і гігієнічно! Напрошується підступне запитання: «Чий
це комплект – дитячий, чи дорослий?»
Кожен тиждень з’вляється новий клунок. Вміст незмінний! Вже не
втримались із хлопцями – сфотографували! І це ще не всі купки!
Між кожною відстань метрів 100. Акуратно хтось… Видно, що
культурні люди! Чого його все в одну купу скидати? Треба
охайненько, рівномірно, з урахуванням дизайну, інтер’єру і
дистанції!
Звертаємося до небайдужих дорослих людей: «Перестаньте
засмічувати мальовничий зелений куточок свого міста!»
А ми з хлопцями плануємо якось зібратися, організувати мешканців
наших будинків і влаштувати прибирання.

More Related Content

Презентація-проект з біології для 7 класу "Екологічні проблеми мого міста".

  • 1. Робота учня 7-Б класу НВК №3 Большакова Артема *
  • 2. *Я не буду розповсюджуватися про європейські культурні цінності і закликати дотримуватися Європейських стандартів. Адже кожному зрозуміло, що ми повинні намагатися змінити своє життя на краще. Особливо це повинні розуміти дорослі люди. Але блукаючи глухими, хоч і досить відвідуваними, куточками яготинського парку починаєш розуміти, що нам ще безмежно далеко до культури. Досить дивно спостерігати деякі речі в наш час, коли всі ми хочемо жити по-людськи і голосно заздримо охайній Європі.
  • 3. *До прикладу наведу невеличку історію. По той бік економічного гіганта і опори міста – Яготинського маслозаводу є парк. Усі без винятку яготинці дуже полюбляють навесні, влітку та восени проводити там вихідні біля веселого багаття, з шашличком у дружньому колі друзів. Там народні умільці навіть обладнали столики та лавки. А ми – хлопці дуже любимо гратися там у схованки.
  • 4. *Є у нас невеличка проблема саме у цьому парку. Ми просто не знаємо, що робити з дорослими свідомими громадянами міста, які навмисно перетворюють природний куточок у сміттєзвалище! За руку їх ще ніхто не спіймав, на жаль! Та дуже хотілося б подивитися в очі цим людям, які так цинічно і досить кумедно забруднюють парк. Можливо, у них немає грошей на оплату вивозу сміття; можливо, вони живуть далеко від сміттєзбірних контейнерів; можливо, вони відпочивають у парку..? Цих «можливо» безліч.
  • 5. *Але вони не лінуються тягнути за собою пакет зі сміттям до паркової стежки, якою люди щодня ходять на роботу та з роботи, «зрізаючи» відстань до «Каштанів» в обхід маслозаводу, щоб викинути його там у кущі. * Ідеш цією стежиною і дико бачити ті розідрані сміттєві пакети з вивернутим назовні їхнім вмістом. Чого там тільки нема! Від шльопок, в яких «убегала от него без оглядки», до картопляного лушпиння. Видно, що пакети викидають турботливі матусі, яким не шкода купити дитинці пакетик соку, коробочку кашки «Малиш», печиво, цукерочку…
  • 6. *… Але найбільше веселить слідуюче кумедне спостереження – у кожному клунку обов’язково міститься пляшка з-під горілки, пляшка з-під пива і … 2-3 використаних памперси! * All-inklusiv! Складається враження, що хтось п’є, закусює і, щоб не «бігати в кущі», заздалегідь натягає на себе памперс. І сухо, і комфортно, і гігієнічно! Напрошується підступне запитання: «Чий це комплект – дитячий, чи дорослий?»
  • 7. Кожен тиждень з’вляється новий клунок. Вміст незмінний! Вже не втримались із хлопцями – сфотографували! І це ще не всі купки! Між кожною відстань метрів 100. Акуратно хтось… Видно, що культурні люди! Чого його все в одну купу скидати? Треба охайненько, рівномірно, з урахуванням дизайну, інтер’єру і дистанції!
  • 8. Звертаємося до небайдужих дорослих людей: «Перестаньте засмічувати мальовничий зелений куточок свого міста!» А ми з хлопцями плануємо якось зібратися, організувати мешканців наших будинків і влаштувати прибирання.