ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo

Миті життя Ярослава Стельмаха: бібліографічна пам’ятка до 75 річчя від дня народження Ярослава Михайловича Стельмаха.pdf

•
•
Д
Дарницька Книгиня

Ярослав Михайлович Стельмах — український дитячий письменник, драматург, кіносценарист, прозаїк, перекладач, залишив після себе велику творчу спадщину. Твори для дітей, відомі кінофільми за його сценаріями, вистави за п’єсами та інсценізаціями Ярослава Стельмаха і сьогодні йдуть не тільки в українських театрах, але й за межами нашої країни. Пропонуємо ознайомитись з бібліографічною пам’яткою.

1 of 13
Download to read offline
Відділ культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Централізована бібліотечна система Дарницького району Бібліотека ім. Миколи Руденка Миті життя Ярослава Стельмах Бібліографічна пам’ятка до 75 річчя від дня народження Ярослава Михайловича Стельмаха Київ, 2024
2 УДК 016: 821.161.2 М 66 Миті життя Ярослава Стельмаха: бібліографічна пам’ятка до 75 річчя від дня народження Ярослава Михайловича Стельмаха/ уклад. Т. Ф. Вітенчук ; бібліотека ім. Миколи Руденка Дарницького району. – Київ, 2024. – 12 с. Ярослав Михайлович Стельмах — український дитячий письменник, драматург, кіносценарист, прозаїк, перекладач, залишив після себе велику творчу спадщину. Твори для дітей, відомі кінофільми за його сценаріями, вистави за п’єсами та інсценізаціями Ярослава Стельмаха і сьогодні йдуть не тільки в українських театрах, але й за межами нашої країни. Пропонуємо ознайомитись з бібліографічною пам’яткою яка присвячена 75-річчю від дня народження видатного письменника та стане в нагоді тим, кого цікавить його постать Укладач : Т. Вітенчук
3 Ярослав Стельмах народився 30 листопада 1949 року у Києві, у сім’ї відомого українського письменника Михайла Опанасовича Стельмаха. Жили вони в будинку для письменників на вулиці Богдана Хмельницького. Там народилися молодші: брат Дмитро і сестра Марта. Діти зростали в творчій атмосфері любові до літературі. Ярослав ріс дитиною обдарованою, з різнобічними інтересами. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Займався плаванням, потім гімнастикою, а з боксу і боротьби здобув навіть спортивні розряди. Грав на фортепіано, любив гітару. З малих літ почав вивчати англійську мову, яка давалася йому легко. Після закінчення середньої школи вчився в Київському інституті іноземних мов, який закінчив у 1971 році. Ще навчаючись у інституті, займався перекладацькою діяльністю. Дебютом був переклад книги дитячих оповідань «Гарпун Мисливця» автором якої є ескімоський письменник Маркузі. «І працював я над її перекладом з великим задоволенням» : згадував Ярослав Михайлович. На час закінчення інституту
4 мав уже декілька друкованих перекладів з англійської мови. На кафедрі іноземних мов Ярослав познайомився з майбутньою дружиною Людмилою. Через два роки молодята одружилися, прожили разом 28 років. У 25 років Ярослав Михайлович став кандидатом наук. Незважаючи на відчутні успіхи в галузі художнього перекладу, «несподівано навіть для самого себе» почав писати твори для дітей. У 1975 році вийшла його перша книжка – збірка оповідань «Манок». Через три роки Я. Стельмах прийнятий до Спілки письменників України. Потім були повісті «Химера лісового звіра», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інші. Ярослав Михайлович приймає рішення припинити викладацьку діяльність та присвятити весь свій час творчості. «Як тільки мене прийняли до Спілки письменників, кинув роботу і пішов на творчі хліби. Батько був дуже вчинком незадоволений, бо вважав, що доля письменника дуже мінлива. Проте, як людина надзвичайно делікатна, він намагався це своє незадоволення
5 притлумити. Ось за що, до речі, я ще вдячний батькові: він прищепив мені відразу до будь-якої зарозумілості»: згадував письменник. 1981 році Я. Стельмах закінчив Вищі літературні курси при Московському літературному інституті імені О. М. Горького, навчання у аспірантурі Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на кафедрі української літератури. Ярослав Стельмах відомий у літературі і як драматург. Одна з перших п’єс Ярослава Стельмаха мала насмішкувату назву «Привіт, синичко!». І цю п’єсу, і «Драму в учительській» Стельмах написав наприкінці 1970 року. Глядач із вдячністю прийняв і полюбив «шкільні п’єси» за правдивість і людяність. За п’єсу «Привіт, синичко!» у 1979 році письменник був удостоєний другої премії на Всесоюзному конкурсі на кращий драматичний твір для дітей та юнацтва, а у 1984 році за п’єсу «Запитай колись у трав» присуджена Республіканська премія ім. М. Островського.
6 Щоб хоч частково ліквідувати дефіцит п’єс для наймолодшого читача, Ярослав Стельмах створює «Митькозавр із Юрківки», «Вікентій Прерозумний», які свідчать про знання автором дитячої психології, його вміння розкрити внутрішній світ дитини. «Манера написання творів у письменника була доволі розкута, легка та з нотками тонкого гумору». Та й сюжетні лінії, «барвисто» змальовані характери героїв цікаві, тому вони були і залишаються такими захоплюючими не тільки для дитячої аудиторії, але й для батьків. У другій половині 1980-х років з’явилися популярні п’єси «Гра на клавесині» та «Провінціалки», які принесли Ярославові Стельмаху всесоюзну славу, а критика називала його драматургом «нової хвилі». Справжньою подією стала постановка на сцені Молодого театру монодрами «Синій автомобіль», яку критики називали «сповіддю автора про пережите і передумане». Саме у ній Стельмах сповідується «про дитячі мрії і жорстоку реальність». Мова у п’єсі йшла про письменника, який з дитинства тільки й мріяв, що про синю автівку, а у кінці спалив усі створені їм рукописи.
7 За думкою багатьох колег та сучасників драматурга ця п’єса була пророчою. За два з половиною десятиліття, театрами було поставлено більше 20 п’єс Ярослава Стельмаха. Понад 30 років він працював в драматургії, написав 25 п’єс і зробив майже 50 перекладів драматичних творів. Відбулося більше 100 вистав за його творами, які зіграні 2, 5 тисячі разів, і їх подивилося понад мільйон глядачів. Режисери були дуже настроєні працювати саме з творами Ярослава, до того ж буз усіляких «вказівок з верхів». Незчисленні актори горіли бажанням працювати з драматургом, тому що як вони самі говорили «його твори наділені сенсом та у них є що грати». Відомими стали кінофільми за сценаріями Я. Стельмаха : «Циганка Аза» – 1987 рік, «Провінціалки» – 1990, «Кіценька» – 1995 у складі серіалу «Острів любові». У 1996 році Ярославу Михайлову присуджена премія ім. І. Котляревського. Привітний і життєрадісний, комунікабельний, з
8 класним почуттям гумору Стельмах у 1999 року названий кращим драматургом року, за книжку повістей і оповідань для дітей «Голодний, злий і дуже небезпечний» у 2001 році він став лауреатом літературної премії ім. Лесі Українки. Переклав українською низку популярних п'єс, які йшли на сценах Києва і Львова, зокрема «Хто боїться Вірджинії Вульф?» Едварда Олбі «Не боюсь Вірджинії Вульф». Здійснив майже 50 перекладів драматичних творів. «Не така це вже й комфортна ситуація – мати за приклад класика, — зізнавався в одному з інтерв’ю Ярослав Стельмах. – Певний час у мене була скутість, бо я завжди знав, що краще за батька не писатиму ніколи… Багато років, коли мене питали, чи не родич я Михайла Стельмаха, я відповідав «ні», а тепер з гордістю кажу «так», бо, здається, і сам не абищо зробив». 4 серпня 2001 року Ярослав Стельмах несподівано загинув в автокатастрофі. Уранці Ярослав Михайлович підписав для внучки Зої свою книжку «Голодний, злий і
9 дуже небезпечний», а вже невдовзі після цього загинув у аварії врізавшись спочатку у автобус який проїжджав поряд, після чого вилетів на узбіччя і загорівся. У Ярослава Стельмаха стався серцевий напад. Йому був всього лише 51 рік. Поховали письменника на Байковому кладовищі поруч з могилою його батька. 20 листопада 2011 року в Києві на будинку № 8 на Печерському узвозі, де з 1981 по 2001 рік жив і працював Ярослав Стельмах, було встановлено бронзову меморіальну дошку, скульптор А. Валієв. Академік Микола Жулинський зазначав, що «дивовижною рисою таланту Стельмаха- молодшого було уміння слухати людей і цінувати дружбу. Драматург надзвичайно цінував мить творчості, — і гірку, і водночас солодку, тож любив усамітнюватися. Водночас ніколи не був відлюдькуватим самітником-схимником, який цурався людей і уникав спілкування. Був наділений найщасливішим даром – любити людей не за кількістю «зірочок» на погонах. Натомість вмів дружити, цінувати солодку мить спілкування».
10 Твори: 1. Стельмах, Я. М. Вікентій Прерозумний : Повісті / Ярослав Стельмах. – Київ : Молодь, 1985. – 144 с. 2. Стельмах, Я. М. Голодний, злий і дуже небезпечний: повісті та оповідання для молодшого і середнього шкільного віку/ Ярослав Стельмах, худож. А. Василенко. – Київ : Початкова школа, 2000. – 240 с. 3. Стельмах, Я. М. Запитай колись у трав… : п’єси / Ярослав Стельмах. – Київ : Рад. письменник, 1986. – 276 с. 4. Стельмах, Я. Кохання у стилі бароко : п'єси / Ярослав Стельмах ; передм. М. Жулинського. – Київ : САКЦЕНТ ПЛЮС, 2009. – 479 с. 5. Стельмах, Я. М. Митькозавр із Юрківки : повісті та оповідання / Ярослав Стельмах; післям. Л. В. Хмелевської. –Харків : Фоліо, 2013. – 158 с. – (Шкільна бібліотека української та зарубіжної літератури). 6. Стельмах, Я. М. Найкращий намет: повість / Ярослав Стельмах. – Київ: Веселка, 1979. – 68 с.
11 7. Стельмах, Я. М. Провінціалки : п’єси / Ярослав Стельмах. – Київ: Мистецтво, 1991. – 268 с. 8. Стельмах, Я. М. Химера лісового озера або Митькозавр із Юрківки / Ярослав Стельмах. – Київ : Веселка, 1976. – 82 с. 9. Стельмах, Я. М. «68»: Повість для театру на дві частини / Ярослав Стельмах. – Київ : [б/в], 1985. – 40 с. 10. Стельмах, Я. М. Якось у чужому лісі / Ярослав Стельмах. – Київ : Веселка, 1978. – 91 с. Про нього: 11. Біографія Ярослава Стельмаха [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://lib.com.ua/uk/author/stelmakh- iaroslav/biography/. – Мова : укр. (Дата звернення 10. 2024). 12. Вірченко, Т. Сучасна українська драматургія: феномен існування / Тетяна Вірченко // Дивослово. – 2017. – № 9. – С. 50-55. 13. Неволов В. Невмиручність майстра : До 55- річчя від дня народження Ярослава
12 Стельмаха, сина Михайла Стельмаха. // Культура і життя. – 2004. – 1 груд. – С.1. 14. Осипчук, Н. Миті життя Ярослава Стельмаха [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=art icle&artID=14702 – Мова : укр. (Дата звернення 10. 2024). 15. 15 років тому трагічно загинув Ярослав Стельмах [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://day.kyiv.ua/article/kultura/15- rokiv-tomu-trahichno-zahynuv-yaroslav- stelmakh. – Мова : укр. (Дата звернення 10. 2024). 16. Синій автомобіль Ярослава Стельмаха [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://uahistory.com/topics/famous_people/136 61. – Мова : укр. (Дата звернення 10. 2024). 17. Стельмах, Л. Мій кіт за тобою скучив : мемуари / Людмила Стельмах. – Київ : Ярославів Вал, 2004. – 335 с. : іл. 18. Стельмах Ярослав Михайлович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=3 713. – Мова : укр. (Дата звернення 10. 2024).
13 19. Ярослав Стельмах: коротка біографія [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://osvita.ua/school/biography/89359/. – Мова : укр. (Дата звернення 10. 2024). 20. «Ярослав Стельмах – назавжди» : біобібліографічний покажчик [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/ osobistosti/yaroslav-stelymah-nazavzhdi/ 21. Тимошенко, Л. Дружба-найнеобхідніше в житті : урок української літератури у 6 класі / Людмила Тимошенко // Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. – № 1. – С. 9-10.

More Related Content

Миті життя Ярослава Стельмаха: бібліографічна пам’ятка до 75 річчя від дня народження Ярослава Михайловича Стельмаха.pdf

  • 1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Централізована бібліотечна система Дарницького району Бібліотека ім. Миколи Руденка Миті життя Ярослава Стельмах Бібліографічна пам’ятка до 75 річчя від дня народження Ярослава Михайловича Стельмаха Київ, 2024
  • 2. 2 УДК 016: 821.161.2 М 66 Миті життя Ярослава Стельмаха: бібліографічна пам’ятка до 75 річчя від дня народження Ярослава Михайловича Стельмаха/ уклад. Т. Ф. Вітенчук ; бібліотека ім. Миколи Руденка Дарницького району. – Київ, 2024. – 12 с. Ярослав Михайлович Стельмах — український дитячий письменник, драматург, кіносценарист, прозаїк, перекладач, залишив після себе велику творчу спадщину. Твори для дітей, відомі кінофільми за його сценаріями, вистави за п’єсами та інсценізаціями Ярослава Стельмаха і сьогодні йдуть не тільки в українських театрах, але й за межами нашої країни. Пропонуємо ознайомитись з бібліографічною пам’яткою яка присвячена 75-річчю від дня народження видатного письменника та стане в нагоді тим, кого цікавить його постать Укладач : Т. Вітенчук
  • 3. 3 Ярослав Стельмах народився 30 листопада 1949 року у Києві, у сім’ї відомого українського письменника Михайла Опанасовича Стельмаха. Жили вони в будинку для письменників на вулиці Богдана Хмельницького. Там народилися молодші: брат Дмитро і сестра Марта. Діти зростали в творчій атмосфері любові до літературі. Ярослав ріс дитиною обдарованою, з різнобічними інтересами. З дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Займався плаванням, потім гімнастикою, а з боксу і боротьби здобув навіть спортивні розряди. Грав на фортепіано, любив гітару. З малих літ почав вивчати англійську мову, яка давалася йому легко. Після закінчення середньої школи вчився в Київському інституті іноземних мов, який закінчив у 1971 році. Ще навчаючись у інституті, займався перекладацькою діяльністю. Дебютом був переклад книги дитячих оповідань «Гарпун Мисливця» автором якої є ескімоський письменник Маркузі. «І працював я над її перекладом з великим задоволенням» : згадував Ярослав Михайлович. На час закінчення інституту
  • 4. 4 мав уже декілька друкованих перекладів з англійської мови. На кафедрі іноземних мов Ярослав познайомився з майбутньою дружиною Людмилою. Через два роки молодята одружилися, прожили разом 28 років. У 25 років Ярослав Михайлович став кандидатом наук. Незважаючи на відчутні успіхи в галузі художнього перекладу, «несподівано навіть для самого себе» почав писати твори для дітей. У 1975 році вийшла його перша книжка – збірка оповідань «Манок». Через три роки Я. Стельмах прийнятий до Спілки письменників України. Потім були повісті «Химера лісового звіра», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інші. Ярослав Михайлович приймає рішення припинити викладацьку діяльність та присвятити весь свій час творчості. «Як тільки мене прийняли до Спілки письменників, кинув роботу і пішов на творчі хліби. Батько був дуже вчинком незадоволений, бо вважав, що доля письменника дуже мінлива. Проте, як людина надзвичайно делікатна, він намагався це своє незадоволення
  • 5. 5 притлумити. Ось за що, до речі, я ще вдячний батькові: він прищепив мені відразу до будь-якої зарозумілості»: згадував письменник. 1981 році Я. Стельмах закінчив Вищі літературні курси при Московському літературному інституті імені О. М. Горького, навчання у аспірантурі Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на кафедрі української літератури. Ярослав Стельмах відомий у літературі і як драматург. Одна з перших п’єс Ярослава Стельмаха мала насмішкувату назву «Привіт, синичко!». І цю п’єсу, і «Драму в учительській» Стельмах написав наприкінці 1970 року. Глядач із вдячністю прийняв і полюбив «шкільні п’єси» за правдивість і людяність. За п’єсу «Привіт, синичко!» у 1979 році письменник був удостоєний другої премії на Всесоюзному конкурсі на кращий драматичний твір для дітей та юнацтва, а у 1984 році за п’єсу «Запитай колись у трав» присуджена Республіканська премія ім. М. Островського.
  • 6. 6 Щоб хоч частково ліквідувати дефіцит п’єс для наймолодшого читача, Ярослав Стельмах створює «Митькозавр із Юрківки», «Вікентій Прерозумний», які свідчать про знання автором дитячої психології, його вміння розкрити внутрішній світ дитини. «Манера написання творів у письменника була доволі розкута, легка та з нотками тонкого гумору». Та й сюжетні лінії, «барвисто» змальовані характери героїв цікаві, тому вони були і залишаються такими захоплюючими не тільки для дитячої аудиторії, але й для батьків. У другій половині 1980-х років з’явилися популярні п’єси «Гра на клавесині» та «Провінціалки», які принесли Ярославові Стельмаху всесоюзну славу, а критика називала його драматургом «нової хвилі». Справжньою подією стала постановка на сцені Молодого театру монодрами «Синій автомобіль», яку критики називали «сповіддю автора про пережите і передумане». Саме у ній Стельмах сповідується «про дитячі мрії і жорстоку реальність». Мова у п’єсі йшла про письменника, який з дитинства тільки й мріяв, що про синю автівку, а у кінці спалив усі створені їм рукописи.
  • 7. 7 За думкою багатьох колег та сучасників драматурга ця п’єса була пророчою. За два з половиною десятиліття, театрами було поставлено більше 20 п’єс Ярослава Стельмаха. Понад 30 років він працював в драматургії, написав 25 п’єс і зробив майже 50 перекладів драматичних творів. Відбулося більше 100 вистав за його творами, які зіграні 2, 5 тисячі разів, і їх подивилося понад мільйон глядачів. Режисери були дуже настроєні працювати саме з творами Ярослава, до того ж буз усіляких «вказівок з верхів». Незчисленні актори горіли бажанням працювати з драматургом, тому що як вони самі говорили «його твори наділені сенсом та у них є що грати». Відомими стали кінофільми за сценаріями Я. Стельмаха : «Циганка Аза» – 1987 рік, «Провінціалки» – 1990, «Кіценька» – 1995 у складі серіалу «Острів любові». У 1996 році Ярославу Михайлову присуджена премія ім. І. Котляревського. Привітний і життєрадісний, комунікабельний, з
  • 8. 8 класним почуттям гумору Стельмах у 1999 року названий кращим драматургом року, за книжку повістей і оповідань для дітей «Голодний, злий і дуже небезпечний» у 2001 році він став лауреатом літературної премії ім. Лесі Українки. Переклав українською низку популярних п'єс, які йшли на сценах Києва і Львова, зокрема «Хто боїться Вірджинії Вульф?» Едварда Олбі «Не боюсь Вірджинії Вульф». Здійснив майже 50 перекладів драматичних творів. «Не така це вже й комфортна ситуація – мати за приклад класика, — зізнавався в одному з інтерв’ю Ярослав Стельмах. – Певний час у мене була скутість, бо я завжди знав, що краще за батька не писатиму ніколи… Багато років, коли мене питали, чи не родич я Михайла Стельмаха, я відповідав «ні», а тепер з гордістю кажу «так», бо, здається, і сам не абищо зробив». 4 серпня 2001 року Ярослав Стельмах несподівано загинув в автокатастрофі. Уранці Ярослав Михайлович підписав для внучки Зої свою книжку «Голодний, злий і
  • 9. 9 дуже небезпечний», а вже невдовзі після цього загинув у аварії врізавшись спочатку у автобус який проїжджав поряд, після чого вилетів на узбіччя і загорівся. У Ярослава Стельмаха стався серцевий напад. Йому був всього лише 51 рік. Поховали письменника на Байковому кладовищі поруч з могилою його батька. 20 листопада 2011 року в Києві на будинку № 8 на Печерському узвозі, де з 1981 по 2001 рік жив і працював Ярослав Стельмах, було встановлено бронзову меморіальну дошку, скульптор А. Валієв. Академік Микола Жулинський зазначав, що «дивовижною рисою таланту Стельмаха- молодшого було уміння слухати людей і цінувати дружбу. Драматург надзвичайно цінував мить творчості, — і гірку, і водночас солодку, тож любив усамітнюватися. Водночас ніколи не був відлюдькуватим самітником-схимником, який цурався людей і уникав спілкування. Був наділений найщасливішим даром – любити людей не за кількістю «зірочок» на погонах. Натомість вмів дружити, цінувати солодку мить спілкування».
  • 10. 10 Твори: 1. Стельмах, Я. М. Вікентій Прерозумний : Повісті / Ярослав Стельмах. – Київ : Молодь, 1985. – 144 с. 2. Стельмах, Я. М. Голодний, злий і дуже небезпечний: повісті та оповідання для молодшого і середнього шкільного віку/ Ярослав Стельмах, худож. А. Василенко. – Київ : Початкова школа, 2000. – 240 с. 3. Стельмах, Я. М. Запитай колись у трав… : п’єси / Ярослав Стельмах. – Київ : Рад. письменник, 1986. – 276 с. 4. Стельмах, Я. Кохання у стилі бароко : п'єси / Ярослав Стельмах ; передм. М. Жулинського. – Київ : САКЦЕНТ ПЛЮС, 2009. – 479 с. 5. Стельмах, Я. М. Митькозавр із Юрківки : повісті та оповідання / Ярослав Стельмах; післям. Л. В. Хмелевської. –Харків : Фоліо, 2013. – 158 с. – (Шкільна бібліотека української та зарубіжної літератури). 6. Стельмах, Я. М. Найкращий намет: повість / Ярослав Стельмах. – Київ: Веселка, 1979. – 68 с.
  • 11. 11 7. Стельмах, Я. М. Провінціалки : п’єси / Ярослав Стельмах. – Київ: Мистецтво, 1991. – 268 с. 8. Стельмах, Я. М. Химера лісового озера або Митькозавр із Юрківки / Ярослав Стельмах. – Київ : Веселка, 1976. – 82 с. 9. Стельмах, Я. М. «68»: Повість для театру на дві частини / Ярослав Стельмах. – Київ : [б/в], 1985. – 40 с. 10. Стельмах, Я. М. Якось у чужому лісі / Ярослав Стельмах. – Київ : Веселка, 1978. – 91 с. Про нього: 11. Біографія Ярослава Стельмаха [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://lib.com.ua/uk/author/stelmakh- iaroslav/biography/. – Мова : укр. (Дата звернення 10. 2024). 12. Вірченко, Т. Сучасна українська драматургія: феномен існування / Тетяна Вірченко // Дивослово. – 2017. – № 9. – С. 50-55. 13. Неволов В. Невмиручність майстра : До 55- річчя від дня народження Ярослава
  • 12. 12 Стельмаха, сина Михайла Стельмаха. // Культура і життя. – 2004. – 1 груд. – С.1. 14. Осипчук, Н. Миті життя Ярослава Стельмаха [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=art icle&artID=14702 – Мова : укр. (Дата звернення 10. 2024). 15. 15 років тому трагічно загинув Ярослав Стельмах [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://day.kyiv.ua/article/kultura/15- rokiv-tomu-trahichno-zahynuv-yaroslav- stelmakh. – Мова : укр. (Дата звернення 10. 2024). 16. Синій автомобіль Ярослава Стельмаха [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://uahistory.com/topics/famous_people/136 61. – Мова : укр. (Дата звернення 10. 2024). 17. Стельмах, Л. Мій кіт за тобою скучив : мемуари / Людмила Стельмах. – Київ : Ярославів Вал, 2004. – 335 с. : іл. 18. Стельмах Ярослав Михайлович [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.ukrlib.com.ua/bio/printit.php?tid=3 713. – Мова : укр. (Дата звернення 10. 2024).
  • 13. 13 19. Ярослав Стельмах: коротка біографія [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://osvita.ua/school/biography/89359/. – Мова : укр. (Дата звернення 10. 2024). 20. «Ярослав Стельмах – назавжди» : біобібліографічний покажчик [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://msmb.org.ua/biblioresursi/bibliografiya/ osobistosti/yaroslav-stelymah-nazavzhdi/ 21. Тимошенко, Л. Дружба-найнеобхідніше в житті : урок української літератури у 6 класі / Людмила Тимошенко // Українська мова й література в сучасній школі. – 2012. – № 1. – С. 9-10.