ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
Сумська міська центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка
Відділ довідково-інформаційної роботи та маркетингу
Герб Сумщини
Прапор Сумщини
Обласний центр - Суми
Площа 23,8 тис. км²,
Сусідні області України:
 Полтавська
 Харківська
 Чернігівська
Сусідні області
Російської Федерації:
 Брянська,
 Курська,
 Бєлгородська
За матеріалами :
Фотодокументальна презентація «Сумщині – 75» [Електронний ресурс] // Сумська обласна рада : сайт. — Текст.— Режим доступу:
https://sorada.gov.ua/pro-sumsku-oblast/11965-fotodokumentalna-prezentatsija-lsumshchyni-75r.html. — Назва з екрана. —Дата
звернення : 08.01.2018.
10 січня1939 року…
Згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР створено
Сумську область з центром в м. Суми
З 1966 р. і до сьогодення на території області існує
18 районів
За 80 років існування
адміністративно-
територіальний поділ
області змінювався
декілька разів.
В основному відбулося
укрупнення районів.
Ще на початку 20 століття виникла необхідність створення
Сумської губернії. Це було обумовлене, перш за все,
економічною доцільністю. На цих землях були розташовані
заводи і економії найбільших цукрозаводчиків Харитоненків,
Терещенків, О. Прянишникова, І. Куколь-Яснопольського. Для
обслуговування цих підприємств працював і машинобудівний
завод. У місті вже сформувалась кредитно-банківська система.
Необхідність постійного погодження багатьох питань з
харківською владою викликало ряд незручностей і негативно
впливала на економіку регіону.
Тому перші спроби утворити Сумську область були ще в 1918 р.
за правління гетьмана П. Скоропадського.
Ленський О. В. «Історія розвитку знарядь праці, економіки,
освіти, культури на Сумщині».
№ 4104
Українська держава
Міністерство фінансів
Департамент загальної канцелярії
24 серпня
В відповідь на відношення від 24 липня Б. Р(біжучій рік) під ч.
5569. Загальна канцелярія Міністерства фінансів, по порученню
п. Міністра, має за честь сповістити Комісію, що згідно
повідомлення Міністра внутрішніх справ, справа по утворенню
нової області ,,Сумщина” находиться в зазначеному
Міністерстві і разом з другими подібними справами, котрі
торкаються адміністративного поділу і устрою Української
Держави, відкладені до повного з’ясування кордонів всея
Україна.
Директор загальної канцелярії
У 1918 року міська управа з подачі ,,Протофіс” (організація промисловців,
підприємців і фінансистів) звернулася до гетьманського уряду з проханням
утворити Сумську область. Ось яку відповідь вони отримали.
Населення на 1 січня
2012 року — 1152,3 тис.
мешканців, у тому ч. 779,2
(66,7%), міського і 373,1
сільського (1975 — 1452 000
мешканців, у тому числі 696
тис. міського і 756 000
сільського)
0 1 000 2 000
1975 рік
2012 рік міське
населення
сільське
населення
Національний склад
за переписом 2001:
українців — 88,8%,
росіян — 9,4%,
інших — 1,8%.
Ромни – 43,4 тис.
Найбільші міста Сумської
області
Всього в області
15 міст
і 20 селищ
міського типу
Суми – 269,7 тис.
Конотоп – 89,0 тис.
Шостка – 79,7 тис.
Охтирка – 49,1 тис.
Природні умови
Сумської
області
Область розташована
в межах двох природно-
кліматичних зон –
Полісся
і
Лісостепу
Клімат області – помірно-континентальний,
середньомісячна температура липня складає
+22,0, січня -6,2 градусів за Цельсієм.
Територією Сумщини протікає 1543 річки.
Усі вони належать до басейна Дніпра. Найбільші з них:
Сейм (довжина в межах Сумської області 187 км.),
Псел (довжина в межах Сумської області 185 км.) ,
Сула (довжина в межах Сумської області 174 км.),
Ворскла (довжина в межах Сумської області 157 км.).
Десна (довжина в межах Сумської області 100 км.),
Їх тут 20 видів.
Найважливіші – нафта,
природний газ, торф, буре
вугілля, фосфорити, кам’яна
і калійна сіль, сірка,
кварцити, крейда, гіпс,
вапняк…
Розвідано 38 родовищ нафти і
газового конденсату, запаси
яких становлять 49 млн.
тонн або 1/5 запасів
України.
Всього на Сумщині 342
родовища корисних копалин,
з них використовуються
лише 142.
На території регіону розробляється єдине на Україні Баницьке
родовище кварцетовидних піщаників, які використовуються для
одержання кристалічного кремнію.
Надра краю багаті на корисні копалини.
Область має значну кількість лісових
ресурсів, серед яких переважають
твердолистяні та хвойні насадження –
сосна,
дуб,
береза,
вільха
За даними Організації Об’єднаних
Націй Сумщина входить у п’ятірку
регіонів України, які мають
найменше екологічне навантаження.
В регіоні знаходяться :
 заповідник «Михайлівська цілина»
(розташований на заході
Лебединського району – єдина в
Україні ділянка лучного степу в
лісостеповій зоні.
 Гетьманський національний
природний парк – національний
природний парк в Україні, на
території Великописарівського,
Охтирського та Тростянецького
районів Сумської області. Парк
створено з метою збереження,
відтворення, і раціонального
використання типових та
унікальних природних комплексів
Лівобережного лісостепу, зокрема
заплави річки Ворскли
Заповідники Сумщини
Історія
Сумської
області
Міста Сумщини утворювалися в різний час, є молоді,
а є й давні – Путивль, Глухів, Ромни…
Путивль згадується у літописах ще в 1146 р. –
у «Слові о полку Ігоревім».
Тарас Шевченко у 1860 році писав:
В Путивлі-граді вранці-рано
Співає-плаче Ярославна…
З середини XIV ст.
Сумщина входила до складу
Великого князівства
Литовського, пізніше до
Речі Посполитої, Росії.
В роки Визвольної війни і до
смерті гетьмана
Хмельницького існувала
Українська козацька
держава (Військо
Запорізьке), до складу якої
входила і територія
Сумщини: Глухівщина,
Конотопщина,
Роменщина,
Кролевеччина.
Пізніше ці землі ввійшли до
складу Гетьманської
України, а південно-східна
частина належала
Слобожанщині, більшість
населення Гетьманщини
складали козаки, а
Слобожанщини – селяни
У 1659 році
під Конотопом
відбулась знаменита
Соснівська битва,
в якій українська армія гетьмана
І. Виговського перемогла російську
Населення краю брало участь у Вітчизняній війні 1812р.
Хоробро билися з ворогом
Сумський та Охтирський гусарські
та Глухівський кірасирський полки.
В роки громадянської війни (1918-1920) Сумщина знову
стала прикордонним краєм: належала Росії і Україні і не
належала нікому, бо саме тут, в районі Середино-Буди,
проходила демаркаційна лінія і було встановлено
нейтральну зону.
На фронтах
Великої Вітчизняної війни
і партизанських загонах
воювало 577 655 уродженців
та жителів Сумської області,
понад 350 тис. з них
перебували в регулярній армії.
154 462 чоловіки загинули.
Сумщина стала колискою партизанської слави.
22 вересня 1941р. легендарним командиром
С. А. Ковпаком був підписаний наказ № 1 «Про
затвердження особового складу партизанського загону»,
і саме з цієї дати розпочався героїчний шлях партизанів
від Путивля до Карпат.
Враховуючи величезний внесок партизан Сумщини в
загальну перемогу, Президент України Л. Кучма в 2001 р.
підписав Указ про святкування
Дня партизанської слави саме 22 вересня.
На весь світ відомі імена
уродженців краю: славного
запорозького кошового
Петра Калнишевського,
династії підприємців і благодійників
Терещенків і
Харитоненків
На Сумщині жили і творили прославлені
діячі культури
Т. Г. Шевченко,
Леся Українка,
А. П. Чехов,
К. Д. Ушинський,
П. І. Чайковський,
С. В. Рахманінов,
І. М. Крамськой,
І. Ю. Рєпін,
М. С. Щепкін.
А. Роговцева
Композитори
Д. Бортнянський М. Березовський
Художники
Г. Нарбут Д. Бурлюк
Федір та Василь Кричевські
Співаки
Б. Гмиря А. Мокренко
театральний режисер
О. ТаїровСкульптори
М. Лисенко І. Кавалерідзе
Артисти кіно
С. Шкурат
історик О. М. Лазаревський
культурно-освітній діяч, засновник
«Попівської академії»
О. О. Паліцин
діяч освіти і культури,
засновник
Хрестовоздвиженського
трудового братства
М. М. Неплюєв
військовий діяч,
героя російсько-
турецької війни
1877-1878 рр.
М. І. Драгомиров
фізик А. Ф. Йоффе
лінгвіст О. Потебня
педагог, письменник
А. С. Макаренко
всесвітньовідомий
перекладач М. Лукаш
Я. Щоголів О. Олесь О. Вишня
Я. Мамонтов П. Воронько М. Хвильовий Д. Білоус
Б. Антоненко-
Давидович
В. Затуливітер
П. Куліш П.Грабовський
Сумщині - 80 років
Районна бібліотека
ім. О.Олеся
Садиба-дворець Курдюмова
Краєзнавчий музей
Пам'ятник Другій світовій війні
та будинок культури у Попівці
Глинська
пустинь
Церква Святого
Миколая
Поле
Конотопської
битви
Садиба
княгині Львової
Парк Слави
Будинок
культури
Яблуня-
колонія
Садибний
будинок
Рудзинських
Покровська
церква
Михайлівська цілина
Братська могила
в центрі
смт. Липова Долина
Липова
Долина
Пам’ятник
мамонту в
с. Кулішівка
Свято-Успенський
козацький храм,
с. Костянтинів
Свято-
Троїцький
монастир
Меморіал
Курган Бойової
Слави
Мовчанський
жіночий
монастир
Софроніївський
чоловічий
монастир
Пам’ятник
Петру
Калнишевському
Скіфський курган
«Старша могила»
Стара міська
церква
Деснянсько-
Старогутський
національний
природний парк
Садиба Ліщинських
с. Кияниця
Тихінська
церква
Круглий двір
Вознесенська
церква
Михайлівська
церква в с. Вороніж
Покровська
церква в с. Пирогівка
Віковий дуб
Спасо-Преображенський
храм.
Наша адреса:
місто Суми, вул. Кооперативна,6
Тел. 22-63-32
E-mail:lib@library.sumy.ua
www.lirary-sumy.com

More Related Content

Сумщині - 80 років

  • 1. Сумська міська центральна бібліотека ім. Т. Г. Шевченка Відділ довідково-інформаційної роботи та маркетингу
  • 2. Герб Сумщини Прапор Сумщини Обласний центр - Суми Площа 23,8 тис. км², Сусідні області України:  Полтавська  Харківська  Чернігівська Сусідні області Російської Федерації:  Брянська,  Курська,  Бєлгородська
  • 3. За матеріалами : Фотодокументальна презентація «Сумщині – 75» [Електронний ресурс] // Сумська обласна рада : сайт. — Текст.— Режим доступу: https://sorada.gov.ua/pro-sumsku-oblast/11965-fotodokumentalna-prezentatsija-lsumshchyni-75r.html. — Назва з екрана. —Дата звернення : 08.01.2018. 10 січня1939 року… Згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР створено Сумську область з центром в м. Суми
  • 4. З 1966 р. і до сьогодення на території області існує 18 районів За 80 років існування адміністративно- територіальний поділ області змінювався декілька разів. В основному відбулося укрупнення районів.
  • 5. Ще на початку 20 століття виникла необхідність створення Сумської губернії. Це було обумовлене, перш за все, економічною доцільністю. На цих землях були розташовані заводи і економії найбільших цукрозаводчиків Харитоненків, Терещенків, О. Прянишникова, І. Куколь-Яснопольського. Для обслуговування цих підприємств працював і машинобудівний завод. У місті вже сформувалась кредитно-банківська система. Необхідність постійного погодження багатьох питань з харківською владою викликало ряд незручностей і негативно впливала на економіку регіону. Тому перші спроби утворити Сумську область були ще в 1918 р. за правління гетьмана П. Скоропадського. Ленський О. В. «Історія розвитку знарядь праці, економіки, освіти, культури на Сумщині».
  • 6. № 4104 Українська держава Міністерство фінансів Департамент загальної канцелярії 24 серпня В відповідь на відношення від 24 липня Б. Р(біжучій рік) під ч. 5569. Загальна канцелярія Міністерства фінансів, по порученню п. Міністра, має за честь сповістити Комісію, що згідно повідомлення Міністра внутрішніх справ, справа по утворенню нової області ,,Сумщина” находиться в зазначеному Міністерстві і разом з другими подібними справами, котрі торкаються адміністративного поділу і устрою Української Держави, відкладені до повного з’ясування кордонів всея Україна. Директор загальної канцелярії У 1918 року міська управа з подачі ,,Протофіс” (організація промисловців, підприємців і фінансистів) звернулася до гетьманського уряду з проханням утворити Сумську область. Ось яку відповідь вони отримали.
  • 7. Населення на 1 січня 2012 року — 1152,3 тис. мешканців, у тому ч. 779,2 (66,7%), міського і 373,1 сільського (1975 — 1452 000 мешканців, у тому числі 696 тис. міського і 756 000 сільського) 0 1 000 2 000 1975 рік 2012 рік міське населення сільське населення Національний склад за переписом 2001: українців — 88,8%, росіян — 9,4%, інших — 1,8%.
  • 8. Ромни – 43,4 тис. Найбільші міста Сумської області Всього в області 15 міст і 20 селищ міського типу Суми – 269,7 тис. Конотоп – 89,0 тис. Шостка – 79,7 тис. Охтирка – 49,1 тис.
  • 10. Область розташована в межах двох природно- кліматичних зон – Полісся і Лісостепу Клімат області – помірно-континентальний, середньомісячна температура липня складає +22,0, січня -6,2 градусів за Цельсієм.
  • 11. Територією Сумщини протікає 1543 річки. Усі вони належать до басейна Дніпра. Найбільші з них: Сейм (довжина в межах Сумської області 187 км.), Псел (довжина в межах Сумської області 185 км.) , Сула (довжина в межах Сумської області 174 км.), Ворскла (довжина в межах Сумської області 157 км.). Десна (довжина в межах Сумської області 100 км.),
  • 12. Їх тут 20 видів. Найважливіші – нафта, природний газ, торф, буре вугілля, фосфорити, кам’яна і калійна сіль, сірка, кварцити, крейда, гіпс, вапняк… Розвідано 38 родовищ нафти і газового конденсату, запаси яких становлять 49 млн. тонн або 1/5 запасів України. Всього на Сумщині 342 родовища корисних копалин, з них використовуються лише 142. На території регіону розробляється єдине на Україні Баницьке родовище кварцетовидних піщаників, які використовуються для одержання кристалічного кремнію. Надра краю багаті на корисні копалини.
  • 13. Область має значну кількість лісових ресурсів, серед яких переважають твердолистяні та хвойні насадження – сосна, дуб, береза, вільха
  • 14. За даними Організації Об’єднаних Націй Сумщина входить у п’ятірку регіонів України, які мають найменше екологічне навантаження. В регіоні знаходяться :  заповідник «Михайлівська цілина» (розташований на заході Лебединського району – єдина в Україні ділянка лучного степу в лісостеповій зоні.  Гетьманський національний природний парк – національний природний парк в Україні, на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів Сумської області. Парк створено з метою збереження, відтворення, і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, зокрема заплави річки Ворскли Заповідники Сумщини
  • 16. Міста Сумщини утворювалися в різний час, є молоді, а є й давні – Путивль, Глухів, Ромни… Путивль згадується у літописах ще в 1146 р. – у «Слові о полку Ігоревім». Тарас Шевченко у 1860 році писав: В Путивлі-граді вранці-рано Співає-плаче Ярославна…
  • 17. З середини XIV ст. Сумщина входила до складу Великого князівства Литовського, пізніше до Речі Посполитої, Росії. В роки Визвольної війни і до смерті гетьмана Хмельницького існувала Українська козацька держава (Військо Запорізьке), до складу якої входила і територія Сумщини: Глухівщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пізніше ці землі ввійшли до складу Гетьманської України, а південно-східна частина належала Слобожанщині, більшість населення Гетьманщини складали козаки, а Слобожанщини – селяни
  • 18. У 1659 році під Конотопом відбулась знаменита Соснівська битва, в якій українська армія гетьмана І. Виговського перемогла російську
  • 19. Населення краю брало участь у Вітчизняній війні 1812р. Хоробро билися з ворогом Сумський та Охтирський гусарські та Глухівський кірасирський полки.
  • 20. В роки громадянської війни (1918-1920) Сумщина знову стала прикордонним краєм: належала Росії і Україні і не належала нікому, бо саме тут, в районі Середино-Буди, проходила демаркаційна лінія і було встановлено нейтральну зону.
  • 21. На фронтах Великої Вітчизняної війни і партизанських загонах воювало 577 655 уродженців та жителів Сумської області, понад 350 тис. з них перебували в регулярній армії. 154 462 чоловіки загинули.
  • 22. Сумщина стала колискою партизанської слави. 22 вересня 1941р. легендарним командиром С. А. Ковпаком був підписаний наказ № 1 «Про затвердження особового складу партизанського загону», і саме з цієї дати розпочався героїчний шлях партизанів від Путивля до Карпат. Враховуючи величезний внесок партизан Сумщини в загальну перемогу, Президент України Л. Кучма в 2001 р. підписав Указ про святкування Дня партизанської слави саме 22 вересня.
  • 23. На весь світ відомі імена уродженців краю: славного запорозького кошового Петра Калнишевського, династії підприємців і благодійників Терещенків і Харитоненків
  • 24. На Сумщині жили і творили прославлені діячі культури Т. Г. Шевченко, Леся Українка, А. П. Чехов, К. Д. Ушинський, П. І. Чайковський, С. В. Рахманінов, І. М. Крамськой, І. Ю. Рєпін, М. С. Щепкін.
  • 25. А. Роговцева Композитори Д. Бортнянський М. Березовський Художники Г. Нарбут Д. Бурлюк Федір та Василь Кричевські Співаки Б. Гмиря А. Мокренко театральний режисер О. ТаїровСкульптори М. Лисенко І. Кавалерідзе Артисти кіно С. Шкурат
  • 26. історик О. М. Лазаревський культурно-освітній діяч, засновник «Попівської академії» О. О. Паліцин діяч освіти і культури, засновник Хрестовоздвиженського трудового братства М. М. Неплюєв військовий діяч, героя російсько- турецької війни 1877-1878 рр. М. І. Драгомиров фізик А. Ф. Йоффе лінгвіст О. Потебня педагог, письменник А. С. Макаренко всесвітньовідомий перекладач М. Лукаш
  • 27. Я. Щоголів О. Олесь О. Вишня Я. Мамонтов П. Воронько М. Хвильовий Д. Білоус Б. Антоненко- Давидович В. Затуливітер П. Куліш П.Грабовський
  • 31. Пам'ятник Другій світовій війні та будинок культури у Попівці
  • 37. Братська могила в центрі смт. Липова Долина Липова Долина
  • 45. Михайлівська церква в с. Вороніж Покровська церква в с. Пирогівка
  • 47. Наша адреса: місто Суми, вул. Кооперативна,6 Тел. 22-63-32 E-mail:lib@library.sumy.ua www.lirary-sumy.com