3. Як і заповідав поет,
його поховано над
Дніпром на високій
Чернечій горі, яку
народ називає
Тарасовою. Тут
часто можна
почути
українських
народних співців і
музикантів, які
співають і грають
на кобзі.
Це кобзарі.
15. Я свічку засвітив. Колись…
До дна відтоді келих горя випито.
Ще трохи і … молись чи не молись,
Із рук тремтячих недогарок випаде.
Я ніс вогонь крізь чорноту обмов,
Крізь моторок тюрем, через грати відчаю,
він погасав, але я знов і знов
Од свого серця цю свічу засвічував.
Холоне серце. Свічка догора,
Ламає руки доля неповінчана.
І заклинаю: ще хоч мить світи!
Кинь світла свого в сутінки, у темінь
кинь.
Хай звідусюд злітаються сюди
Безсонних дум приречені метелики …
