«Мова наша – серце наше» (до Міжнародного дня рідної мови) Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотекаМіжнародний день рідної мови, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію літератури з української мови.
Відродися, моя мово, щоб звучала в серці знову!.pptxТетяна ГавриленкоУкраїнська мова – це мова вільних, сильних та нескорених.
Сьогодні, 9 листопада, ми відзначаємо День Української писемності та мови.
Носіями української мови є 40-45 мільйонів людей, більшість з яких мешкають на території України. Поширена наша мова також у Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де проживають українці. Українська мова є другою або третьою слов'янською мовою за кількістю мовців і входить до 30 найпоширеніших мов світу.
Возвеличуймо, шануймо та не біймось заглядати у словник
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ". Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.
«Мова наша – серце наше» (до Міжнародного дня рідної мови) Тернопільська обласна універсальна наукова бібліотекаМіжнародний день рідної мови, також Міжнародний день материнської мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на XXX сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.
Пропонуємо вашій увазі презентацію літератури з української мови.
Відродися, моя мово, щоб звучала в серці знову!.pptxТетяна ГавриленкоУкраїнська мова – це мова вільних, сильних та нескорених.
Сьогодні, 9 листопада, ми відзначаємо День Української писемності та мови.
Носіями української мови є 40-45 мільйонів людей, більшість з яких мешкають на території України. Поширена наша мова також у Молдові, Польщі, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де проживають українці. Українська мова є другою або третьою слов'янською мовою за кількістю мовців і входить до 30 найпоширеніших мов світу.
Возвеличуймо, шануймо та не біймось заглядати у словник
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам’ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ". Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.
«ЧАРІВНА СКРИНЬКА КАЗОК МИКОЛИ ЗІНЧУКА»: віртуальна книжкова виставка до 100-...Чернівецька обласна бібліотека для дітейВидатний історик, етнограф, фольклорист, "чорнороб культури", правдивий подвижник - це все без перебільшення сказано про Миколу Антоновича Зінчука.
У 2025 році виповнюється 100 років з дня народження видатного фольклориста, який за 87 років свого життя пішки обійшов сотні гірських сіл, побував у кожному регіоні України, зустрічався з тисячами людей, які розповідали йому казки. Ця титанічна праця вилилась у сорокотомне видання "Українських народних казок".
Зінчук Микола Антонович народився 7 березня
1925 році в селі Кошелівка Червоноармійського
району Житомирської області.
Третя річниця національного спротиву російській збройній агресіїostrovskogo1898Наголошуючи на важливій ролі бібліотек у процесі популяризації історичних знань, пам’яті та історичної правди, Сергій Бутко надав авторську презентацію «Третя річниця національного спротиву російській збройній агресії» для широкого використання. Радимо переглянути матеріали, а також запрошуємо до бібліотеки, де ви зможете знайти цікаві книги, відвідати різноманітні заходи, зустрічі та дізнатися про важливі для нашої країни теми та події.
Третя річниця національного спротиву російській збройній агресіїostrovskogo1898
Лінгвістична ситуація в Україні.docx
1. Пояснювальна записка
Концепція «Нової української школи» ставить перед вчителями
задачу змінити підходи до навчання. Основним пріоритетом є підготовка
учня, який вміє працювати в команді, цілісно уявляє світ, створює власні
проєкти ,творчо мислить ,досліджує. Саме використання STEM-освіти
допомагає запровадити інтеграцію в конкретні уроки, а також у весь
освітній процес. Перед вчителямиукраїнської мови і літератури постає
важлива задача:що треба зробити ,щоб зацікавити сучасних учнів на уроці
,розвивати вміння творчо розвиватися ,відійшовши від шаблону й
використовуючи елементиSTEM-освіти? Чи можна урок української мови і
літератури зробити цікавим і сучасним ,щоб розширити науковий світогляд
учнів? Я вважаю, що можна, перетворивши урок на творчу лабораторію
,даючи учням змогу самим досліджуватий робити відкриття.
Основна проблема, яку розглядають учні під час уроку «Лінгвістична
ситуація в Україні»- мовне питання на території нашої державий конкретно
в нашому місті, нашій школі, нашому класі. Ця проблема є актуальною й
цікавою перш за все для учнів. Ця робота являє собою розробку уроку
української мови з використанням STEM-елементів .На цьому уроці учні
мають змогу проявити свої комунікативні здібності, поєднати знання з
різних предметів(українська
мова,історія,географія,математика,інформатика).Також протягом уроку йде
профорієнтаційна робота,яка є невід`ємною частиною сучасного навчання.
Проводячи дослідження, учні формують основні характеристики ,які
визначають компетентного випускника та фахівця, який вміє формувати
дослідницьке запитання, висловлювати власну точку зору, здатний
аналізувати та синтезувати. Використання гаджетів на уроці підвищує
інтерес учнів до навчання. Часи,коли на уроці учні слухали тільки вчителя,
відійшли у минуле. Навчання ХХІ століття вимагає створюватинові моделі
уроку й підходи до навчання .Саме змішане навчання дозволяє
використовувати досвід класичного навчання, доповнюючи його
інтерактивними технологіями й інноваціями .
Урок- дослідження «Лінгвістична ситуація в Україні»
Мета:дослідити розвиток і поширення української мови в Україні,
проаналізувати використання української мови в різних регіонах України, у
місті Дніпрі й конкретно в нашій школі; розвивати вміння робити
дослідження, аналізувати інформацію, працювати в групах ,розвивати пам
‘ять ,увагу, мислення, мовлення; виховувати шану до рідної мови,
формувати активну життєву позицію учнів.
Обладнання:комп’ютер з дошкою, мультимедійний проектор, гаджети,
контурні карти України, на яких діти протягом уроку роблять позначки
(регіони, де використовують переважно українську мову, позначають
червоними позначками,інші мови-іншими кольорами),QR-коди у дітей на
партах.
Міжпредметнізв’язки:українськамова,географія,історія,математика,інформ
атика.
При підготовці до уроку діти поділені на групи, у кожної групи своє
дослідження, своя презентація.
Хід уроку
І.Організаційний момент,оголошення темий метиуроку.
Слово вчителя:протягом уроку ви будете чутиінформацію про різні
професії. Це допоможе вам познайомитися з ними ближче.Переше відео
«Як обрати професію?», яке ви передивитесь пізніше, за qr-кодом
2. Складіть «асоціативний кущ» про свою рідну мову .
ІІ. Мотвація навчальної діяльності. Проблемне питання : «В Україні-
українська?»
Перегляньмо відео «Цікаві факти про українську мову»
Метод «займи позицію»:
-Якою мовою повинні розмовляти українці?
-Чи треба толерантно ставитися до використання і розвитку інших мов у
нашій країні?
ІІІ.Виступ першої групи. «Аналіз мовної ситуації в Україні, історичні
чинники виникнення проблеми мовного питання».
1.Від 17 століття до 1917 року:
а) Валуєвський циркуляр від 18.07.1863 року:
«…ніякої малоросійської мови не було, немає і не може бути, і що говірка
їх, яку використовує простолюд, є та сама російська мова, тільки зіпсута
впливом на неї росіян, і навіть більш зрозуміла, ніж українська мова,яка
тепер вигадана для них деякимималоросіянами і особливо поляками». ( П.
Валуєв)
б) Емський указ(1876 р.), який забороняв друкувати книги українською
мовою, ставититеатральні вистави.
2. Мова в період «українізації» в УНР і УСРР (1917 - 1933):
а) Створення Української Центральної Ради(УЦР);
б) Української Народної Республіки (УНР) :
07.03.1918 р. був виданий циркуляр РадиНародних Міністрів губернським
і повітовим комісарам про застосування української мови: «…всякі написи і
вивіски повинні бути негайно зробленими на українській мові»
в) поразка УНР,комуністичний режим.
3. «Контрукраїнізація» (1933-1941):
а) в середині 1920-х рр. із 6 квітня почала діяти комісія для перевірки стану
на «мовному фронті»;
б) розгром мовознавчих інституцій, що плідно працювали з 1920-х рр.,
фізичне знищення або довготривале ув'язнення мовознавців.
4. Війна, мир і мовна війна без миру (1941-1989).
Серед важливих ознак сучасної мовної ситуації в українському
суспільстві слід виділити:
1) українсько-російську колективну двомовність ;
2) співіснування в єдиному українському просторі трьох реґіонів з різними
національно-культурними, соціально-політичними традиціями і – як
наслідок – мовнополітичними орієнтаціями, мовними і мовленнєвими
пріоритетами і звичками;
3) формальний характер мовної політики у державі, відсутність в
української мови реального високого соціального статусу;
3. 4) поступову і невідворотну англомовну експансію.
5. Процес неухильного витіснення української мови із багатьох сфер
життєдіяльності та прогресуюче зменшення носіїв української мови не
призупинило надання українській мові статусу державноїу 1989 р. і
подальше закріплення цього статусу,як одного з елементів конституційного
ладу країни, в Конституції незалежної України.Натомість впровадження
української мови як державної у публічній сфері не було до кінця
послідовним і не супроводжувалось системнимизаходами, спрямованими
на подолання тяжкої спадщини - багатовікової деформації мовного
середовища країни.
До речі,інформація про професію історика за посиланням
ІV. Виступ другої групи дослідників . «Чисельність носіїв мови. Місце
серед інших мов»
Українська мова є рідною мовою українців, які проживають на території
України (за переписом 2001 року рідною її вважали 32,6 млн осіб — 67,5 %
населення України та 85,2 % етнічних українців) та поза межамиУкраїни:
у Росії (там нею володіє 1,8 млн осіб), Молдові (без врахування
Придністров'я українська є рідною для 181 тис. осіб, мовою щоденного
спілкування українська є для 130 тис. осіб), Канаді (володіє 174 тис.
осіб), США (129 тис. мовців), Казахстані(говорять українською 128 тис.
осіб, однак володіють більшою чи меншою мірою до 732 тис. осіб), Білорусі
(рідною називає 116 тис. осіб), Румунії (57 тис. мовців), Польщі (23 тис.
осіб, що постійно проживає на території Польщі та від 20 до 450 тис. осіб з
числа трудових мігрантів), Бразилії (щонайменше 17 тис.
носіїв), Словаччині (11 тис. осіб, які назвали свою мову українською та 24
тис. осіб, які назвали своєю мовою «русинську») та інших країнах.
Українська мова займає за кількістю її носіїв, відповідно до різних
джерел, 25-е або 22-е місце у світі. Вона є також третьою або другою за
поширеністю серед слов'янських мов. За різними оцінками загалом у світі
українською мовою говорить від 41 до 45 млн осіб, вона входить до
другого десятка найпоширеніших мов світу.
В Україні усе населення розуміє українську мову і близько 31
мільйона осіб може говорити нею. В останні роки цифра тих, хто активно
користується українською мовою, поступово зростає.
4. До речі,такими дослідженнями займається соціолог.Інформація про
професію за посиланням
V. Виступ третьої групи. «Використання «суржику» в Україні,використання
української мови в різних регіонах,інші мови»
За даними досліджень Київського міжнародного інституту соціології, у
2003 році "суржикомовність" серед дорослого населення України становила
від 2,5 % у Західних областях і до 21,7% у Північно-Центральних областях.
Загалом українській мові в Україні віддають перевагу 43,6 % респондентів
(показник цей різко коливається від 91,6 % у західному регіоні й 78,0 % у
центрально-західному до 14,6% – у східному й 11,3 % – у
південному).Зробіть позначки на своїх контурних картах.
Щоб вивчити українську мову і проваджувати її в життя,можна стати
філологом.Інформація за посиланням
5. За підсумками аналітичного огляду “Становище української мови в
Україні в 2014—2015 роках”, який базується на статистиці та
соцдослідженнях, міста Луцьк та Рівне сталипершими в рейтингу обласних
центрів, мешканці яких спілкуються українською мовою в повсякденному
житті. В цих містах українською розмовляють 97 % громадян.
Другу та третю позицію рейтингу посіли Тернопіль та Львів із 96% та
93% відповідно. Далі у рейтингу йде Івано-Франківськ (4 місце) – 92%,
Ужгород (7 місце) – 79%, Хмельницький (8 місце) – 76%, Чернівці (10
місце) – 66%. Зробіть позначки на своїх контурних картах.
Російська мова переважає в телеефірі, друкованих виданнях, сфері
послуг та українському сегментіІнтернету. Під тиском цих чинників
русифікації значна частина українців, які вважають українську мову
рідною, не спілкується нею на роботі чи навіть удома.
Така ситуація становить загрозу мовній ідентичності українців і
національній безпеці держави.
Водночас матеріалиогляду свідчать про домінування української мови в
освіті й кінопрокаті. Внаслідок прийняття закону про обов’язкову частку
українських пісень на радіо значно зросла присутність україномовної
музики в радіоефірі.
Згідно з чинним законодавством України, офіційною мовою на всій
території Донецької області є український. При цьому велика частина
населення області вважає рідною російську мову (74,9% за останньою
переписом 2001 року). Після прийняття закону про мови в липні 2012 року
російська мова отримала на території Донецької областістатус регіональної
мови. За конституцією невизнаної Донецької Народної Республіки, яка
контролює значну частину Донецької області, російську і українську мову є
двома рівноправними державними мовамиреспубліки.
Рідною мовою назвали жителі Донецької областів 2001 році :
російська мова - 3 615 461 (74,92%)
українська мова посилання - 1 163 085 (24,10%)
вірменську мову - 6 287 (0,13%)
білоруську мову - 4 842 (0,10%)
грецьку мову - 4 209 (0,09%)
циганський мову - 2 004 (0,04%)
молдавська мова - 1 169 (0,02%)
болгарську мову - 370 (0,01%)
6. німецьку мову - 224
польську мову - 197
ідиш (єврейська мова) - 140
угорська мова - 138 гагаузька мова - 96
румунська мова - 59
словацьку мову - 12
кримськотатарська мова - 2
караїмська мова - 2
інші мови - 18 493 (0,38%)
не вказали мову - 8 773 (0,18%)
Завдання з інформатики: побудуйте діаграму «Рідна мова населення
Донеччини» за поданими цифрами дослідження(діти будують діаграму на
комп`ютері).
VІ.Виступ четвертоїгрупи. «Дніпро і Україна»
У Дніпрі зростає популярність української мови. За викладання
українською в освітніх закладах Дніпра нині висловлюється вже понад
половину мешканців міст. Соціологи пояснюють: лише кілька відсотків
дніпровців віддають перевагу українській мові в школах з міркувань
національної свідомості. Решта – з практичної доцільності. 70 відсотків
респондентів вважають,що з добрим знанням української їхнім дітям буде
легше у майбутньому отримати вищу освіту та знайти кращу роботу.
Водночас якістю освітніх послуг мешканці міста не задоволені. Рівень
шкільної освіти дніпропетровці оцінюють на “трійку” за п”ятибальною
шкалою. Вищі навчальні заклади отримали «четвірку». За результатами
дослідження, найбільше у сфері освіти дніпропетровців непокоїть корупція.
Половина респондентів вірить, що запровадження зовнішнього тестування
частково вирішить цю проблему. Учителіопинилися на п»ятому місці в
рейтингу впливу на процес виховання молоді. Більше за педагогів, на думку
опитаних, на їхніх дітей впливає телебачення та Інтернет. 87 відсотків
респондентів відзначають,що у сучасної молоді знизилася мотивація в
отриманні освіти.
Понад 50%. Соцопитування показало, скільки українців розмовляють
рідною мовою в повсякденному житті в Україні:
Як основну мову повсякденного спілкування українську використовують
50,5% населення України. Про це говорять дані великого соцопитування,
спільно проведеного провідними соціологічними центрами країни (КМІС,
Рейтинг, СОЦИС,а також Центр імені Разумкова)
Всім респондентам ставили запитання про те,якою мовою вони
спілкуються вдома.
7. Згідно з результатамидослідження, найбільше українців, які говорять
переважно українською мовою, проживає на заході (97,2%) і південному
заході (91,6%) країни.
Російська мова як основна у повсякденному спілкуванні використовується
24% опитаних. Стільки ж (24% респондентів) відповіли, що говорять і
українською, і російською мовами.
До речі,куди можна вступити в Дніпрі за посиланням
VІІ. Виступ п’ятої групи. «Наша школа»
Спочатку подвимось, скільки в Україні шкіл,навчання в яких ведеться
українською мовою.Як мибачимо,їх абсолютна більшість.
Ми провели дослідження, опитавши учнів нашої школи .Висновком є те,що
використання рідної мови в родинах нашого регіону збільшується.
8. VІІІ.Виступшостої групи. «Українська мова серед інших слов ‘янських
мов»
Серед слов'янських мов українська на лексичному рівні має найбільше
розбіжностей з російською (38 %), менше – з польською (30 %) і найменше
- з білоруською мовами.
Українська мова має численні риси, які зближують або віддаляють її
від сусідніх слов'янських
мов: польської, білоруської, російської,болгарської та словацької.
Російська мова має 8 спільних фонологічних рис з українською з 40
характерних для слов'янських мов. За рештою 32 ознаками з 40
українська відмінна від російської.
З точки зору лексики найближчою до української є білоруська (84%
спільної лексики), потім польська (70% спільної
лексики), словацька (68% спільної лексики) та на четвертому
місці — російська (62% спільної лексики).
Українці розуміють російську мову оскільки за часів Російської
імперрії, СРСР,а у значній мірі й після 1991 р. російська мова
широко вивчалася у школі, в Україні мешкає значна російськомовна
меншина, більшість ЗМІ в Україні є російськомовними, значна
частина українців є білінгвами.
За кількістю м'яких приголосних у фонологічній системіукраїнська
мова значно перевищує російську й польську.
В українській мові є багато давніх рис, які відділяють її від інших
«східнослов'янських мов» та зближують із «західнослов'янськими».
9. ІХ. Виступ сьомої групи. «Діаспора»
Подивіться відео про кількість українців за кордоном.
Де тільки немає сьогодні наших земляків та їхніх численних нащадків, які є
громадянамикількох десятків країн на різних континентах! У Південній
Америці (Аргентина, Болівія і Перу, Бразилія, Венесуела,Парагвай,
Уругвай, Чилі) та Північній Америці (Канада, Мексика, США) – тут живе
більше 75% від загальної кількості зарубіжних українців, у Австралії,
Європі (Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Греція, Данія, Іспанія,
Італія і Ватікан, Люксембург,Нідерланди, Норвегія, Польща, Румунія,
Угорщина, ФРН, Фінляндія, Франція, Чехія, Словакія, Швейцарія, Швеція,
Югославія), Азії (Ізраїль, Іран, Китай, Туреччина), Африці ... В умовах
багатоетнічного оточення вони зберігають у своєму середовищі українську
мову, народні звичаї, культурні, мистецькі, побутові традиції, зрештою
свою національну самобутність.
Х. Слово вчителя.
Пропоную завдання з математики:визначимо, скільки відсотків дітей
нашого класу постійно користуються українською мовою в житті? (Діти
відповідають на питання «хто розмовляє українською в побуті?» і ведуть
підрахунок).
ХІ. Рефлексія. Метод «закінчи речення»:
-Сьогодні я зрозумів….
-Для мене рідна мова…
-В Україні треба розмовляти…
-Найбільше українську мову використовують…
Висновок учителя.
Подивимось на нашу лінгвістичну карту, яку ви складалипротягом
уроку(регіони, де українська мова переважає ,позначені червоними
позначками,інші мови-іншими кольорами.) Українська мова привілеює.
10. .Висновком може бути те,що використання української мови в Україні з
кожним роком збільшується.
Українська мова – національне надбання українського суспільства, вона
повинна охоронятися та підтримуватися державою.
Мовна політика як одна із складових частиндержавної має бути
спрямована на забезпечення оптимального функціонування української
мови в усіх сферах життя українського суспільства, їх подальшого розвитку
та взаємодії.
ХІІ. Домашнім завданням буде написання вільного есе на тему:«Чи
потрібно підтримувати розвиток української мови в Україні?» Перед
написанням подивіться відео