З історії писемності, кирилиці та глаголиціVinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky24 травня Україна відзначає День слов’янської писемності і культури. Цього дня ми вшановуємо братів-подвижників Кирила та Мефодія, які дали слов’янському світу алфавіт, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності та фундамент усіх слов’янських літератур.
Кожна культура, мова є безцінним надбанням людства, дзеркалом, яке відображає душу народу, його історію, звичаї, уподобання.
З цієї нагоди працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготували віртуальну виставку «З історії писемності, кирилиці та глаголиці».
Бажаємо всім представникам слов’янських народів злагоди, толерантності та миру. Лише любов до власної історії, плекання та примноження культурної й духовної спадщини свого народу є рушійною силою морального та духовного розвитку будь-якого суспільства.
Presentation bibleMethodological Department of Scientific Library CHNU Вашій увазі пропонуємо до перегляду віртуальну виставку «Книга віків», яка висвітлює Святе Письмо та богослужбові книги у фондах Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.Мета виставки покликана оживити для її відвідувачів біблійну історію, показати спільність усіх християнських конфесій і нагадати про тих, хто впродовж століть беріг і поважав цю священну книгу, а також показати і зміцнити цінності Слова Божого для сучасного світу та розкрити значення Біблії в традиційно християнських культурах різних народів, щоб зацікавити користувача у вивченні Закону Божого, який необхідний нам в нелегкий для всього людства час.
З історії писемності, кирилиці та глаголиціVinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin Otamanovsky24 травня Україна відзначає День слов’янської писемності і культури. Цього дня ми вшановуємо братів-подвижників Кирила та Мефодія, які дали слов’янському світу алфавіт, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності та фундамент усіх слов’янських літератур.
Кожна культура, мова є безцінним надбанням людства, дзеркалом, яке відображає душу народу, його історію, звичаї, уподобання.
З цієї нагоди працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготували віртуальну виставку «З історії писемності, кирилиці та глаголиці».
Бажаємо всім представникам слов’янських народів злагоди, толерантності та миру. Лише любов до власної історії, плекання та примноження культурної й духовної спадщини свого народу є рушійною силою морального та духовного розвитку будь-якого суспільства.
Presentation bibleMethodological Department of Scientific Library CHNU Вашій увазі пропонуємо до перегляду віртуальну виставку «Книга віків», яка висвітлює Святе Письмо та богослужбові книги у фондах Наукової бібліотеки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.Мета виставки покликана оживити для її відвідувачів біблійну історію, показати спільність усіх християнських конфесій і нагадати про тих, хто впродовж століть беріг і поважав цю священну книгу, а також показати і зміцнити цінності Слова Божого для сучасного світу та розкрити значення Біблії в традиційно християнських культурах різних народів, щоб зацікавити користувача у вивченні Закону Божого, який необхідний нам в нелегкий для всього людства час.
Прикметник/ Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.pptxTykhomirovaKaterinaПрикметник/ Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Букви о, е(є), и, і у прикметникових суфіксах -ов-, -ев-(-єв-),-ичн-, -ічн-(-...TykhomirovaKaterinaБукви о, е(є), и, і у прикметникових суфіксах -ов-, -ев-(-єв-),-ичн-, -ічн-(-їчн-)
Сатиричне зображення самодержавної імперії у поемі Т.Г.Шевченка “Сон”.pptxTykhomirovaKaterinaСатиричне зображення самодержавної імперії у поемі Т.Г.Шевченка “Сон”
Образ повсталого народу та їх ватажків в поемі Т.Г.Шевченка “Гайдамаки”.pptxTykhomirovaKaterinaОбраз повсталого народу та їх ватажків в поемі Т.Г.Шевченка “Гайдамаки”
Т.Г. Шевченко Ісаія. Глава 35. Біблійна тематика у творчості поета .pptxTykhomirovaKaterinaТ.Г. Шевченко Ісаія. Глава 35. Біблійна тематика у творчості поета
«ЧАРІВНА СКРИНЬКА КАЗОК МИКОЛИ ЗІНЧУКА»: віртуальна книжкова виставка до 100-...Чернівецька обласна бібліотека для дітейВидатний історик, етнограф, фольклорист, "чорнороб культури", правдивий подвижник - це все без перебільшення сказано про Миколу Антоновича Зінчука.
У 2025 році виповнюється 100 років з дня народження видатного фольклориста, який за 86 років свого життя пішки обійшов сотні гірських сіл, побував у кожному регіоні України, зустрічався з тисячами людей, які розповідали йому казки. Ця титанічна праця вилилась у сорокотомне видання "Українських народних казок".
Зінчук Микола Антонович народився 7 березня
1925 році в селі Кошелівка Червоноармійського
району Житомирської області.
458549.pptx fhffujikgibhikfloflodlesdelsdekidjssuserfed972Презентація для супроводу уроку у 6 класі НУШ на тему «Як організми співіснують у середовищі. Як складати ланцюги живлення.» містить посилання на інтерактиву вправу для перевірки знань. Матеріал буде корисний для онлайн уроку та як доповнення до розповіді вчителя на уроці, зацікавить учнів при вивченні розділу «Пізнаємо взаємозв’язки у природі» озв’язки між живими організмами»).
«Шевченкова весна під сонцем шани і любові»Бібліографи ОДБ ім. Т. Г. Шевченкавебмандрівка до 100-річчя заснування Шевченківського національного заповідника у Каневі
2. Прийняття християнства в Київській Русі
Прийняття християнства в Русі спричинило
інтенсивну перекладацьку працю (книги з Візантії,
Болгарії). Йдеться про вільне поводження
книжників з оригіналами (нові редакції і списки),
аби донести запозичений твір у доступній формі,
подати чужий сюжет у рідній оболонці. Спочатку
здійснювався переклад релігійних книг (окремих
частин Біблії), апокрифів - творів на біблійну
тематику, що доповнювали або уточнювали Святе
Письмо, але не входили до біблійного канону,
агіографічних творів.
Києво-Печерська лавра
(заснована 1051 р.)
3. Культурний рівень Київської
Русі
Давньоруська література не могла не скористатися досвідом старшої за віком
християнської літератури, і сама собою здібність новонаверненої Русі до широкого і дуже
швидкого засвоєння візантійської книжності, а також живе зацікавлення нею —
беззаперечне свідоцтво висоти культурного рівня Давньої Русі.
Давнім посередником при переході до нас візантійської літератури була Болгарія, що
в X ст. за часів царя Симеона переживала «золотий вік» своєї писемності. Деякі твори
візантійської літератури перекладалися в Київській Русі безпосередньо з грецької мови під
час пожвавлення в нас перекладної діяльності за Ярослава Мудрого.
Золоті Ворота (будувались 1017-1024
р.р.)
4. Візантійський вплив
Склад перекладного візантійського матеріалу, засвоєного Давньою Руссю,
визначався, з одного боку, тим, що саме Візантія через церковнослужителів
поставляла в Русь, з другого — приналежністю давньоруських літературних діячів
здебільшого до церковного кола: специфічно світська література з романтичними
сюжетами, вільна від морально-релігійного забарвлення, яка побутувала у Візантії,
зовсім була невідома в Русі. Але проникнення в Давню Русь пам'яток візантійської
літератури в самій суті не заважало самостійному розвиткові давньоруської
літератури. Це пов'язано насамперед з вимогами реальної історичної дійсності.
Навіть у тих випадках, коли оригінальна література щось переймала в перекладної,
вона при цьому не втрачала ознак самобутності.
5. Виникнення оригінальної літератури
Як і оригінальна, перекладна література на давньоруському грунті
протягом свого побутування піддавалася найчастіше процесові
редакційних переробок і разом з тим органічно включалася в
загальний літературний потік, що стирав грані між чужим і своїм.
Між іншим, деякі літературознавці перебільшували значення
перекладної літератури, чим знецінювали оригінальну літературу
Київської Русі. Основою, на якій виникла і розвивалася
оригінальна література східних слов'ян часів Київської Русі, була
не перекладна література, а тогочасне реальне життя, високий
рівень матеріальної і духовної культури, народна поетична
творчість та народна мова наших предків.
7. Світська література
Світську літературу представляли
переклади природничо-наукової та
історичної літератури. Світські книги:
візантійський збірник «Пчела» (антологія
афоризмів, прислів’їв, вибраних із Біблії,
античних письменників тощо (у тому числі з
Плутарха, Демокріта, Сократа, Менандра,
Евріпіда). Афоризми укладені за темами (про
добродійне життя, правду, цнотливість,
мужність тощо).
“Пчела” (кінець ХІ ст.)
8. Природничо-наукова література
«Шестодневи» Василія Великого, Георгія Пісіда,
Іоанна Екзарха Болгарського (про природу Землі і
Космосу);
«Фізіолог» (про тварин, казкових істот, рослини,
мінерали) Василія Великого, Іонна Золотоустого,
Амвросія, Ієроніма;
«Християнська топографія» (переклад візантійського
письменника ХІІ - початку ХШ ст. Козьми
Індикоплова (географічна енциклопедія)).
“Шестиднев”
9. Історична література
Це оповіді про історію Світу до ІХ ст. Хроніка Іоанна
Малали (проповідника) складається з 18 книг-розділів
(історія людства від Адама і Єви, всесвітній потоп,
розселення людей). Ці сюжети ввійшли пізніше до «Повісті
минулих літ». Далі - історія Ассиро-Вавилонії, Єгипту,
Риму, Візантії. Хроніка Георгія Амартоли (грішника) відома
у дев’яти списках. Використано хроніку Малали, а далі
доповнено історичними фактами з Иосифа Флавія події з
813 до 842 р. н. е. Повісті (про Акира Премудрого та
Індійське царство, про Варлаама та Йосафата) та романи
(«Александрія», «Девгенієве діяння»).
Оранта, головний алтар
Софійського собору
10. Біблія
Біблія - головний твір перекладної
літератури Київської Русі
Сьогодні увесь цивілізований світ сприймає
Біблію (Святе Письмо християн) не лише як
основну релігійну книгу християн та іудеїв, а й як
одну з найдавніших пам’яток світової літератури.
У колишньому Радянському Союзі Біблія була
забороненою.
11. Перехід від язичництва до
християнства
Язичницька Русь, як і інші країни, що прилучилися
до християнства, повинна була насамперед скористатися
давно виробленими видами церковно-християнської
літератури, без якої неможлива була пропаганда нового
віровчення і нового світогляду. Такими були біблійні книги
«Ветхого» (старого) і «Нового Завіту» та прилучені до них
апокрифічні сказання, твори житійної, або агіографічної,
літератури, релігійно забарвлені історичні хроніки, що
викладали історичні факти в світлі церковно-християнської
ідеології, твори з питань утворення світу і будови всесвіту,
що трактувалися з позицій того самого світогляду, твори
«отців церкви», присвячені питанням християнської
догматики і моралі, тощо.
Фреска Кирилівської
церкви ХІІ ст.(Київ)
12. Релігійна література
З прийняттям християнства Київська Русь отримала здебільшого у
староболгарських перекладах з грецької біблійні книги — старозавітні, які
розповідають про долю давньоіудейського народу, й новозавітні, пов'язані з
початковим періодом християнства. І ті, й ті мали в собі різноманітний матеріал
легендарних і міфологічних переказів, народних повір'їв, юридичних порад,
релігійної публіцистики, епічних та ліричних творів релігійного і світського
характеру, історичних творів, написаних тільки на переказах, вірогідність яких
мінімальна, як мінімальна вірогідність авторства окремих частин Біблії. Увесь цей
матеріал відзначається винятковою суперечливістю і неузгодженістю, головним
чином тому, що біблійні книги складалися протягом довгого часу — від першого
тисячоліття до нашої ери і кінчаючи III ст. нашої ери.
13. Складові частини Біблії
Найраніше з перекладної літератури з'явилися книги, що входять до складу так
званої Біблії (грецька назва, що означає взагалі "книги"). Так називається звод, що
складається, по-перше, з пам’яток староєврейської літератури (50 окремих творів).
Цей звод складався з V ст. до нашої ери до І ст. нашої ери; найдавніші із збережених
до наших часів рукописних копій окремих книг належать до Х ст. (повний рукопис
усього зводу, що зберігся до нашого часу, належить до XI ст.).
По-друге, до складу Біблії входять пам'ятки християнсько-грецької літератури
(27 творів, що збиралися докупи теж протягом довгого часу — від І до V ст. нашої
ери; найдавніші рукописні копії — IV — VI ст.).
14. Старий завіт
Перша частина зводу, за християнською
термінологією Старий завіт, складається з книг
розповідних (книга "Буття", книга "Ісход", книги
Ісуса Навіна, Суддів, Руф, чотири книги "Царств"
і т. д.), книг ліро-епічних (твори "пророків",
"Книга Іова"), ліричних (Псалтир, "Пісня пісень"),
законоуставних і ін.
Церква Успіння Богородиці
Пирогощої (1131-1132 р.р.) (Київ)