Образ Гобсека. ПрезентаціяAdriana HiminetsГобсек (фр. Gobseck) — повість Оноре де Бальзака, надрукована уперше у 1830. Пізніше увійшла до циклу «Людська комедія» як частина «Сцен приватного життя». Основною темою твору є влада грошей, а основним персонажем, навколо якого побудована фабула — лихвар Гобсек.
Прикметник/ Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.pptxTykhomirovaKaterinaПрикметник/ Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Букви о, е(є), и, і у прикметникових суфіксах -ов-, -ев-(-єв-),-ичн-, -ічн-(-...TykhomirovaKaterinaБукви о, е(є), и, і у прикметникових суфіксах -ов-, -ев-(-єв-),-ичн-, -ічн-(-їчн-)
Сатиричне зображення самодержавної імперії у поемі Т.Г.Шевченка “Сон”.pptxTykhomirovaKaterinaСатиричне зображення самодержавної імперії у поемі Т.Г.Шевченка “Сон”
Образ повсталого народу та їх ватажків в поемі Т.Г.Шевченка “Гайдамаки”.pptxTykhomirovaKaterinaОбраз повсталого народу та їх ватажків в поемі Т.Г.Шевченка “Гайдамаки”
Т.Г. Шевченко Ісаія. Глава 35. Біблійна тематика у творчості поета .pptxTykhomirovaKaterinaТ.Г. Шевченко Ісаія. Глава 35. Біблійна тематика у творчості поета
Прикметник/ Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.pptxTykhomirovaKaterinaПрикметник/ Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Букви о, е(є), и, і у прикметникових суфіксах -ов-, -ев-(-єв-),-ичн-, -ічн-(-...TykhomirovaKaterinaБукви о, е(є), и, і у прикметникових суфіксах -ов-, -ев-(-єв-),-ичн-, -ічн-(-їчн-)
Сатиричне зображення самодержавної імперії у поемі Т.Г.Шевченка “Сон”.pptxTykhomirovaKaterinaСатиричне зображення самодержавної імперії у поемі Т.Г.Шевченка “Сон”
Образ повсталого народу та їх ватажків в поемі Т.Г.Шевченка “Гайдамаки”.pptxTykhomirovaKaterinaОбраз повсталого народу та їх ватажків в поемі Т.Г.Шевченка “Гайдамаки”
Т.Г. Шевченко Ісаія. Глава 35. Біблійна тематика у творчості поета .pptxTykhomirovaKaterinaТ.Г. Шевченко Ісаія. Глава 35. Біблійна тематика у творчості поета
«ЧАРІВНА СКРИНЬКА КАЗОК МИКОЛИ ЗІНЧУКА»: віртуальна книжкова виставка до 100-...Чернівецька обласна бібліотека для дітейВидатний історик, етнограф, фольклорист, "чорнороб культури", правдивий подвижник - це все без перебільшення сказано про Миколу Антоновича Зінчука.
У 2025 році виповнюється 100 років з дня народження видатного фольклориста, який за 86 років свого життя пішки обійшов сотні гірських сіл, побував у кожному регіоні України, зустрічався з тисячами людей, які розповідали йому казки. Ця титанічна праця вилилась у сорокотомне видання "Українських народних казок".
Зінчук Микола Антонович народився 7 березня
1925 році в селі Кошелівка Червоноармійського
району Житомирської області.
«Шевченкова весна під сонцем шани і любові»Бібліографи ОДБ ім. Т. Г. Шевченкавебмандрівка до 100-річчя заснування Шевченківського національного заповідника у Каневі
458549.pptx fhffujikgibhikfloflodlesdelsdekidjssuserfed972Презентація для супроводу уроку у 6 класі НУШ на тему «Як організми співіснують у середовищі. Як складати ланцюги живлення.» містить посилання на інтерактиву вправу для перевірки знань. Матеріал буде корисний для онлайн уроку та як доповнення до розповіді вчителя на уроці, зацікавить учнів при вивченні розділу «Пізнаємо взаємозв’язки у природі» озв’язки між живими організмами»).
2. Перша редакція комедії мала назву «Гроші».
Чому саме «Гроші»? Для Калитки
найважливіше — купити землю, отже, потрібні
гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на
здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони
керують людиною,— це основна причина всіх
людських вад. Саме вони зробили Калитку
крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем.
3. Жадоба до грошей призводить до духовної
деградації людини. Саме гроші стають для нього
найвищим авторитетом, а так би мовити, людське
ставлення до людини натомість повністю
знецінюється.
У гонитві за грошима Калитка раз у раз потрапляв у
смішні обставини, а згодом і зовсім потрапив у
катастрофічне становище.
4. Герасим Калитка
“Жид—то діло, а Копач—морока. Ху! Слава богу, справився з ділами:
совершив купчу, і земельки прибавилось. І бумага зелена, мов земля,
укритая рястом!.. Ох земелько, свята земелько, божа ти дочечко! Як
радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку.
Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє: там
череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і
колосується жито; і все то гроші, гроші, гроші… Кусочками, шматочками
купував, а вже і у мене набралося: тепер маю двісті десятин — шматочок
кругленький! Але що ж це за шматочок!”
5. Герасим Калитка
“Он у Жолудя шматочок — так-так, — однієї шпанки ходить дванадцять
тисяч, чотири чи п’ять гуртів випасається скоту. Та що? Свиней одних,
мабуть, з тисяча, бо то ж зимою тілько біля свиней шість чоловіка день
при дні працює!.. І яким побитом Жолудь достав таку силу грошей — не
зрозумію… Я сам пам’ятаю, як Жолудь купував баранців, сам їх різав,
торгував мнясом у різницях, а тепер — багатир. Де ж воно набралося? Не
іначе, як нечистим путьом! Тут недоїдаєш, недопиваєш, день при дні
працюєш, жінка з діжі рук не виймає — і тілько ж всього-на-всього двісті
десятин, а то ж, мабуть, і в десять тисяч не вбереш. Не спиться мені, не
їсться мені… Під боком живе панок Смоквинов, мотається і туди й сюди,
заложив і перезаложив, — видко, що замотався: от-от продасть або й
продадуть землю…”
6. Герасим Калитка
“Ай, кусочок же, двісті п’ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок
рибний, і поруч з моєю, межа з межею. Що ж, копиталу не хватає… Маю
п’ять тисяч, а ще треба не багато, не мало — п’ятнадцять тисяч! Де ти
їх візьмеш? Прямо, як іржа, точить мене ця думка! Де їх взять?.. Де?.. Хіба
послухать жидка, піти на одчай, купить за п’ять тисяч сто тисяч
фальшивих і розпускать їх помаленьку: то робітникам, то воли купувать
на ярмарках… Мужик не дуже-то шурупає в грошах, йому як розмальована
бумажка, то й гроші. Страшно тілько, щоб не влопатись… Обіщав жид
сьогодня привезти напоказ. Може, це він уже й заходив. Цікаво дуже бачити
фальшиві гроші”.
7. Савка
Кум Герасима, селянин. Він заліз в борги, тому і погодився
на махінацію Калитки. Савка ладен запродати душу
дияволові, тільки б розжитися грошима: "лиш би гроші
дав…". Під час поділу грошей Савка витягає ніж і готовий
переступити закон, тільки щоб Герасим дав йому
домовлену суму. Та в порівнянні з Герасимом, Савка був
більш доброю і совісною людиною. Свою жінку, хоч вони й
часто сваряться, він любить, в церкву возить на конях, не
примушує йти пішки. Коли він дізнався, що разом з
Герасимом став жертвою обману, то веде себе досить
спокійно. Савка зрозумів, що шахрайством нічого не
заробиш, а навпаки, можеш багато чого програти.
8. Бонавентура
Шукач скарбів, що розорився в пореформений час, не зумівши
пристосуватися до нових економічних умов. Це теж цілком новий соціальний
тип, продукт капіталістичного ладу, що утверджувався на зламі епох. Він
уособлює типове явище тієї доби – процес розпаду дворянських і
поміщицьких родів і господарств. Власне в уста Бонавентури драматург
вкладає монолог, що дає ключ до розуміння цих процесів: "Хазяйственний
мужик, — каже він, — велике діло! Ворушіться, ворушіться! Крутіть
головою: купили у Боща, купуйте у Смоквинова, а там у Щербини… Пани
горять, а мужички з пожару таскають… Це не пустяк!.. Вони привикли
омари там, шампанське, картопельку, кулешик, чехоньку, та й то не
щодня, а воно жирок і наростає… Гляньте навколо: Жолудь десять тисяч
десятин, Чобіт – п'ять тисяч десятин, Пузир – три тисячі; а тут і ви
помаленьку та помаленьку прикуповуйте та прикуповуйте".
9. Бонавентура
Бонавентура зображений в п'єсі позитивно. Він бідний,
в нього нічого немає, так і живе, перебиваючись,
ходячи з хати в хату, поки не виженуть хазяї. В
Бонавентури є завітна мрія – знайти якийсь скарб і
зажити добре. Про це він постійно думає й говорить,
але люди йому вже не вірять. Роман так характеризує
копача: "Наче і розумний, а дурний. Тридцять літ
шукає кладів і голий став як бубон, бо все на кладах,
кажуть, прокопав… І все він зна — тілько нічого не
робе.". У кінці твору саме Бонавентура рятує Герасима
від смерті: копач тієї ночі заночував у клуні, де вішався
Герасим, і зняв його з мотузки.
10. Шахраї
Невідомий.
Шахрай, який заробляє собі гроші
махінаціями. Обдурює Калитку і тікає з
грішми.
Гершко.
Жид, який прагне даром заробляти гроші. Він
радить Калитці, як заволодіти землею
Смоквинова.
11. Новаторство автора
Нове полягає у творі у тому, що в ньому виникають елементи
авантюрної драми — жанру, давно відомого в західноєвропейській
драматургії, але нового для української. До того ж проблеми,
порушені у цій п’єсі, є актуальними, «болючими» і в нашій
сьогоднішній дійсності.
12. Дайте відповідь на запитання
- Який сміх у творі І. Карпенка-Карого
«Сто тисяч» можна дослідити:
гумористичний чи сатиричний? Відповідь
вмотивуйте.
- Що і як висміює митець у п’єсі?
- З кого насміхається автор твору?
- Чи можна ці образи вважати комічними?