Detsentralizatsia 2.0.pdfUIFutureПовномасштабна війна Росії проти України вплинула на всі економічні та суспільні процеси в державі. В тому числі, на реформу децентралізації, яка була однією із найбільш успішних та популярних реформ в Україні. Війна принесла нові виклики для громад та для центральної влади, і подолати ці випробування можна лише шляхом спільної роботи, що показати практикою 2022 року. Водночас, ведення війни та планування післявоєнної розбудови потребують змін у розподілі повноважень між центральною владою та місцевим самоврядуванням.
Kremlin Towers_ENG.pdfUIFutureThe document discusses the structure of power in Russia post-Soviet era, highlighting the lack of understanding of Russian mechanisms in Ukraine's strategic analysis. It emphasizes the necessity to study Russian elites and their decision-making processes, referencing various influence groups around Putin and the complexities within them. The report aims to provide comprehensive insights for better risk assessment and planning in the context of ongoing conflicts with Russia.
NEP.pdfUIFuture-Нинішня економічна політика в Україні є похідною від економічної системи і націлена на обслуговування інтересів окремих груп. Люди, що отримують ресурс у вигляді влади, конвертують його у свої доходи. Економічна політика в цій системі служить інструментом підтримки електоральних переваг через популізм та соціальні гарантії, які люди отримують без відповіді на питання – «як збільшити добробут населення».
Yakoyu maye buty zovnishnya polityka Ukrainy.pdfUIFuture2022-й рік можна вважати одним з найскладніших в історії нашої держави.Ми пережили перший шок від початку повномасштабної агресії РФ, втратили частину територій, оговталися, повернули частину територій, адаптувалися до потреб війни та увійшли у період війни на виснаження. Щоправда, ще рано говорити про кінець війни, попереду — не менші виклики, адже перемогти у війні — це лише одна задача, яка нині стоїть перед нами. Інша задача — перемогти у боротьбі за післявоєнний мир. Іншими словами, здобути не просто військову, але й гуманітарну перемогу.
ukr enerhetyka prez.pptxUIFuture<!-- wp:paragraph -->
<p>У доповіді ви дізнаєтеся:<br>- Якою може бути післявоєнна енергетика України?<br>- Що визначатиме майбутнє української енергетики?<br>- Яких помилок та проблем із минулого потрібно уникнути створюючи енергетику майбутнього?</p>
<!-- /wp:paragraph -->
UA energy.pdfUIFutureУ доповіді ви дізнаєтеся:
- Якою може бути післявоєнна енергетика України?
- Що визначатиме майбутнє української енергетики?
- Яких помилок та проблем із минулого потрібно уникнути створюючи енергетику майбутнього?
Factory_uspihy_i_provaly_krain_24042023.pdfUIFutureПіслявоєнне відновлення – головний виклик для нашої нації. У новій доповіді експерти UIF проаналізували, які фактори стали ключовими для успіху інших країн; що завадило ряду країн досягти успіху; як досвід інших країн може допомогти Україні уникнути помилок та як використати кращий досвід країн.
renematsyonnaya logika (rus).pdfUIFutureДокумент анализирует российский терроризм в контексте войны с Украиной, подчеркивая его сложную стратегию и последствия. Обсуждаются мотивация и восприятие террора как инструмента давления на украинские власти, а также репутационные риски для России, вызванные этой тактикой. Документ также исследует психологические аспекты, такие как стокгольмский синдром и защитные механизмы сознания россиян.
reanimatsyoannaya logika ros terrorizma(rus).pdfUIFutureДокумент обсуждает терроризм и его связь с российскими действиями в Украине, рассматривая мотивы и методы, используемые Россией в конфликте. Анализируются психологические механизмы идентификации с агрессором и стокгольмского синдрома среди россиян, а также эффективность терроризма как стратегии. В тексте подчеркивается, что история опровергла успешность терроризма, несмотря на поддержку, которую он может вызвать на оккупированных территориях.
reanimatsiyna lohika ros teroryzmy.pdfUIFutureЩе рік тому неможливо було уявити, як одні незнайомі росіяни цілеспрямовано скеровують ракети на українські житлові будинки, а інші незнайомі росіяни захлинаються від щастя в соцмережах, якщо вдалось щось сильно пошкодити чи когось вбити. Звичайно, за рік до цього всі звикли, проте питання, яке всі собі задавали 24 лютого, залишилося й досі актуальним: а чому росіяни все це роблять?
2020 Final.pdfUIFutureУкраїнський інститут майбутнього – це незалежний аналітичний центр, який:
• прогнозує зміни та моделює можливі сценарії розвитку подій в Україні;
• надає компетентну оцінку українським подіям;
• формулює конкретні рекомендації до дій;
• пропонує ефективні рішення;
• пропонує майданчик для дискусій на актуальні теми.
Є спільним проектом представників українського бізнесу, політики та громадського сектору.
Заснований влітку 2016 року.
prognoz ekonomiky prez.pptxUIFuture<!-- wp:paragraph -->
<p>Світ знаходиться на порозі стагфляції, ключові центробанки підвищують процентні ставки з метою стримування інфляції. Розвинені економіки світу входять в рецесію, зокрема економіка США увійшла в рецесію в І-му півріччі 2022 року, аналітики прогнозують зниження ВВП Єврозони з 4 кварталу 2022 року.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>На Європу насувається енергетична криза, що разом з високою інфляцією викликає невдоволення населення та протести.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>Країни Заходу дедалі більше концентруються на власних проблемах, шукаючи порятунок від шторму економічної та енергетичної кризи.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>До кінця 2022 року в США відбудуться проміжні вибори до Конгресу, а у Італії – парламентські вибори. Штати та Іран планують підписати «ядерну угоду», що розблокує іранську нафту. Все це опосередковано матиме вплив і на Україну.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>То що ж чекає на українську економіку до кінця року за таких умов?Дізнавайтеся у доповіді Українського інституту майбутнього!</p>
<!-- /wp:paragraph -->
prohnoz ekonomiky 2022.pdfUIFuture<!-- wp:paragraph -->
<p>Світ знаходиться на порозі стагфляції, ключові центробанки підвищують процентні ставки з метою стримування інфляції. Розвинені економіки світу входять в рецесію, зокрема економіка США увійшла в рецесію в І-му півріччі 2022 року, аналітики прогнозують зниження ВВП Єврозони з 4 кварталу 2022 року.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>На Європу насувається енергетична криза, що разом з високою інфляцією викликає невдоволення населення та протести.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>Країни Заходу дедалі більше концентруються на власних проблемах, шукаючи порятунок від шторму економічної та енергетичної кризи.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>До кінця 2022 року в США відбудуться проміжні вибори до Конгресу, а у Італії – парламентські вибори. Штати та Іран планують підписати «ядерну угоду», що розблокує іранську нафту. Все це опосередковано матиме вплив і на Україну.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>То що ж чекає на українську економіку до кінця року за таких умов?Дізнавайтеся у доповіді Українського інституту майбутнього!</p>
<!-- /wp:paragraph -->
humanitarnyi plan marshalla prez.pptxUIFutureУ цьому документі йдеться про гуманітарну політику як сферу, що забезпечує комплексний розвиток людини і суспільства. Розвиток на противагу виживанню означає вихід на новий рівень спроможності, організаційної складності, можливостей. Виживання – переважно про збереження статусу-кво, розвиток–про формування власних амбітних візій і прагматичних цілей для їх досягнення. Наявність власного бачення розвитку, переконливої історії плюс мобілізація ресурсів на досягнення мети є тим моментом, що відрізняє суб’єктну націю від суспільних утворень, які стають розмінною фігурою у стратегіях інших гравців.
humanitarnyiplan marshalla.pdfUIFutureУ цьому документі йдеться про гуманітарну політику як сферу, що забезпечує комплексний розвиток людини і суспільства. Розвиток на противагу виживанню означає вихід на новий рівень спроможності, організаційної складності, можливостей. Виживання – переважно про збереження статусу-кво, розвиток–про формування власних амбітних візій і прагматичних цілей для їх досягнення. Наявність власного бачення розвитку, переконливої історії плюс мобілізація ресурсів на досягнення мети є тим моментом, що відрізняє суб’єктну націю від суспільних утворень, які стають розмінною фігурою у стратегіях інших гравців.
Yak pratsue istorychna mashyna RF.pdfUIFutureВ усіх суспільствах історія є одним з важливих інструментів пошуку та конструювання власної ідентичності. Але у багатих розвинених країнах вагомішими джерелами ідентифікації можуть бути поточні соціально-економічні досягнення чи висока культура, у бідних, але динамічних – візія майбутнього.
Однак існує низка держав, в яких і теперішня ситуація безрадісна, і майбутні перспективи неясні – і саме в них головним предметом гордості більшості населення стає «славна історія». До таких належить і Росія. Надзвичайна соціально-економічна та культурно-релігійна фрагментація населення, а також підтримувана елітами ностальгія за минулою «стабільністю» і «величчю» призвела до того, що саме історія стала головним інструментом самоідентифікації сучасних росіян.
В перший свій термін Путін пропонував росіянами стабільність і перемогу над сепаратизмом в обмін на лояльність. В другий – нафтові прибутки. Але заступаючи на посаду втретє, після численних фальсифікацій та мільйонних акцій протесту, на тлі неконкурентоспроможної економіки він не міг би дати нічого іншого, крім тамування ресентименту. Так з 2013 р. і до сьогодні почав діяти новий суспільний договір – «велич в обмін на лояльність». Відтепер Росія – це «держава з тисячолітньою історією», саме історія є найбільшою символічною цінністю країни, а гордість за минуле – основою національної єдності. Крим (як «відновлення історичної справедливості») важливіший за хліб.
Ukraina 2022 dopovid.pdfUIFuture24 лютого 2022 року – це не лише новий масштабніший етап українсько-російської війни, що триває століттями, а і початок європейського цивілізаційного зламу.
Масові вбивства, нелюдські безчинства, мародерства, зруйновані міста, села, історичні пам'ятки та національні символи, скалічені долі тисяч людей російськими окупантами – це трагедія кожного українця. Проте ця війна залишить відбиток не лише у нашій колективній національній пам'яті, а і вплине на розвиток усього цивілізованого світу. І лише від нас залежить, яким буде цей новий світ і яке наше місце в ньому.
Khto my 2 chastyny razom(на сайт)UIFutureУкраїнський інститут майбутнього презентує результати фокус-групових та соціологічного досліджень на тему: «Хто ми: Портрет українців очима українців». Соціологічне дослідження було проведене серед 5000 респондентів у п’яти макрорегіонах України: Захід, Схід, Південь, Центр та Донбас.
Enerhetychna kryza 2022UIFutureДо викликів варто готуватися завчасно саме тому, аби бути готовим до енергетичної кризи наступного року Україні варто мати чіткий план дій. Все частіше у інформаційному просторі ширяться чутки про США можуть поставляти скраплений природний газ до України через Польщу і навіть готові підписати довгострокові газові контракти з Україною, проте ці та інші схожі заяви не мають нічого спільного з реальностю.
міграційні викликиUIFutureЩонайменше 30 млрд дол., або 19%ВВП, щороку втрачає Україна через трудову міграцію. Щорічно 300–400 тис. українців виїжджають до інших країн.
А враховуючи спадну демографію, мінімальна щорічна потреба України в трудових ресурсах уже становить 500–600 тис. людей.
Український інститут майбутнього дослідив міграційні проблеми України і розробив рекомендації для їх вирішення.
Бізнес-настрої у травні стабілізувалися, але зростає тривога експортерів і ка...Інститут економічних досліджень та політичних консультаційКлючові тези:
➢ Найвища невизначеність у 3-місячній перспективі зафіксована серед експортерів — 20,7%
➢ Частка підприємств, які планують звузити діяльність у 2-річній перспективі, зросла до 5%, однак 95% підприємств не очікують зменшення або очікують зростання
➢ Брак працівників залишається головною перешкодою — 63% бізнесів відзначили цю проблему
➢ Друге місце серед перешкод одночасно зайняли небезпека працювати та зростання цін
➢ Перебої з електроенергією залишаються відносно незначною проблемою — її згадали лише 7%
Більшість ключових індикаторів бізнес-настроїв у травні залишалися стабільними. Індекс відновлення ділової активності не змінився порівняно з квітнем і залишився на рівні 0,13. Агрегований показник перспектив промисловості, який характеризує короткострокові очікування, несуттєво знизився — до 0,11 із 0,12 у березні–квітні.
Про це свідчать результати 37-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів серед 474 промислових підприємств.
Невизначеність у тримісячній перспективі істотно не змінилася для більшості виробничих показників.
Місячний Економічний Моніторинг України №245Інститут економічних досліджень та політичних консультаційРезюме
• За даними Держстату промислове виробництво в першому кварталі 2025 року впало.
• За оцінкою ІЕД реальний ВВП зріс на 1,1% дпр в травні, дещо пришвидшившись з 0,7% дпр у квітні.
• У травні імпорт електроенергії зріс на 3,6% дпм до 198 тис. МВт-год. Експорт електроенергії скоротився на 41% дпм, до 93 тис. МВт-год.
• Україні загрожує дефіцит газу, якщо не всі видобувні потужності відновляться після російських обстрілів.
• Сповільнення експорту зерна викликало простої суден в портах та падіння перевезень зерна залізницею на 30%.
• Експорт товарів у квітні зріс орієнтовно на 5% дпр, а імпорт зріс на 16% дпр.
• В травні міжнародна допомога становила лише 1 млрд євро позики від ЄС в межах ERA.
• У травня інфляція сягнула до 15,9% дпр, що за очікуваннями стане найвищим показником інфляції цього року
• Гривня залишалась стабільно до долара, але ослабла до євро
• НБУ очікувано залишив облікову ставку незмінною на рівні 15,5% і відзначив зниження одних інфляційних ризиків, але появу інших
renematsyonnaya logika (rus).pdfUIFutureДокумент анализирует российский терроризм в контексте войны с Украиной, подчеркивая его сложную стратегию и последствия. Обсуждаются мотивация и восприятие террора как инструмента давления на украинские власти, а также репутационные риски для России, вызванные этой тактикой. Документ также исследует психологические аспекты, такие как стокгольмский синдром и защитные механизмы сознания россиян.
reanimatsyoannaya logika ros terrorizma(rus).pdfUIFutureДокумент обсуждает терроризм и его связь с российскими действиями в Украине, рассматривая мотивы и методы, используемые Россией в конфликте. Анализируются психологические механизмы идентификации с агрессором и стокгольмского синдрома среди россиян, а также эффективность терроризма как стратегии. В тексте подчеркивается, что история опровергла успешность терроризма, несмотря на поддержку, которую он может вызвать на оккупированных территориях.
reanimatsiyna lohika ros teroryzmy.pdfUIFutureЩе рік тому неможливо було уявити, як одні незнайомі росіяни цілеспрямовано скеровують ракети на українські житлові будинки, а інші незнайомі росіяни захлинаються від щастя в соцмережах, якщо вдалось щось сильно пошкодити чи когось вбити. Звичайно, за рік до цього всі звикли, проте питання, яке всі собі задавали 24 лютого, залишилося й досі актуальним: а чому росіяни все це роблять?
2020 Final.pdfUIFutureУкраїнський інститут майбутнього – це незалежний аналітичний центр, який:
• прогнозує зміни та моделює можливі сценарії розвитку подій в Україні;
• надає компетентну оцінку українським подіям;
• формулює конкретні рекомендації до дій;
• пропонує ефективні рішення;
• пропонує майданчик для дискусій на актуальні теми.
Є спільним проектом представників українського бізнесу, політики та громадського сектору.
Заснований влітку 2016 року.
prognoz ekonomiky prez.pptxUIFuture<!-- wp:paragraph -->
<p>Світ знаходиться на порозі стагфляції, ключові центробанки підвищують процентні ставки з метою стримування інфляції. Розвинені економіки світу входять в рецесію, зокрема економіка США увійшла в рецесію в І-му півріччі 2022 року, аналітики прогнозують зниження ВВП Єврозони з 4 кварталу 2022 року.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>На Європу насувається енергетична криза, що разом з високою інфляцією викликає невдоволення населення та протести.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>Країни Заходу дедалі більше концентруються на власних проблемах, шукаючи порятунок від шторму економічної та енергетичної кризи.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>До кінця 2022 року в США відбудуться проміжні вибори до Конгресу, а у Італії – парламентські вибори. Штати та Іран планують підписати «ядерну угоду», що розблокує іранську нафту. Все це опосередковано матиме вплив і на Україну.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>То що ж чекає на українську економіку до кінця року за таких умов?Дізнавайтеся у доповіді Українського інституту майбутнього!</p>
<!-- /wp:paragraph -->
prohnoz ekonomiky 2022.pdfUIFuture<!-- wp:paragraph -->
<p>Світ знаходиться на порозі стагфляції, ключові центробанки підвищують процентні ставки з метою стримування інфляції. Розвинені економіки світу входять в рецесію, зокрема економіка США увійшла в рецесію в І-му півріччі 2022 року, аналітики прогнозують зниження ВВП Єврозони з 4 кварталу 2022 року.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>На Європу насувається енергетична криза, що разом з високою інфляцією викликає невдоволення населення та протести.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>Країни Заходу дедалі більше концентруються на власних проблемах, шукаючи порятунок від шторму економічної та енергетичної кризи.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>До кінця 2022 року в США відбудуться проміжні вибори до Конгресу, а у Італії – парламентські вибори. Штати та Іран планують підписати «ядерну угоду», що розблокує іранську нафту. Все це опосередковано матиме вплив і на Україну.</p>
<!-- /wp:paragraph -->
<!-- wp:paragraph -->
<p>То що ж чекає на українську економіку до кінця року за таких умов?Дізнавайтеся у доповіді Українського інституту майбутнього!</p>
<!-- /wp:paragraph -->
humanitarnyi plan marshalla prez.pptxUIFutureУ цьому документі йдеться про гуманітарну політику як сферу, що забезпечує комплексний розвиток людини і суспільства. Розвиток на противагу виживанню означає вихід на новий рівень спроможності, організаційної складності, можливостей. Виживання – переважно про збереження статусу-кво, розвиток–про формування власних амбітних візій і прагматичних цілей для їх досягнення. Наявність власного бачення розвитку, переконливої історії плюс мобілізація ресурсів на досягнення мети є тим моментом, що відрізняє суб’єктну націю від суспільних утворень, які стають розмінною фігурою у стратегіях інших гравців.
humanitarnyiplan marshalla.pdfUIFutureУ цьому документі йдеться про гуманітарну політику як сферу, що забезпечує комплексний розвиток людини і суспільства. Розвиток на противагу виживанню означає вихід на новий рівень спроможності, організаційної складності, можливостей. Виживання – переважно про збереження статусу-кво, розвиток–про формування власних амбітних візій і прагматичних цілей для їх досягнення. Наявність власного бачення розвитку, переконливої історії плюс мобілізація ресурсів на досягнення мети є тим моментом, що відрізняє суб’єктну націю від суспільних утворень, які стають розмінною фігурою у стратегіях інших гравців.
Yak pratsue istorychna mashyna RF.pdfUIFutureВ усіх суспільствах історія є одним з важливих інструментів пошуку та конструювання власної ідентичності. Але у багатих розвинених країнах вагомішими джерелами ідентифікації можуть бути поточні соціально-економічні досягнення чи висока культура, у бідних, але динамічних – візія майбутнього.
Однак існує низка держав, в яких і теперішня ситуація безрадісна, і майбутні перспективи неясні – і саме в них головним предметом гордості більшості населення стає «славна історія». До таких належить і Росія. Надзвичайна соціально-економічна та культурно-релігійна фрагментація населення, а також підтримувана елітами ностальгія за минулою «стабільністю» і «величчю» призвела до того, що саме історія стала головним інструментом самоідентифікації сучасних росіян.
В перший свій термін Путін пропонував росіянами стабільність і перемогу над сепаратизмом в обмін на лояльність. В другий – нафтові прибутки. Але заступаючи на посаду втретє, після численних фальсифікацій та мільйонних акцій протесту, на тлі неконкурентоспроможної економіки він не міг би дати нічого іншого, крім тамування ресентименту. Так з 2013 р. і до сьогодні почав діяти новий суспільний договір – «велич в обмін на лояльність». Відтепер Росія – це «держава з тисячолітньою історією», саме історія є найбільшою символічною цінністю країни, а гордість за минуле – основою національної єдності. Крим (як «відновлення історичної справедливості») важливіший за хліб.
Ukraina 2022 dopovid.pdfUIFuture24 лютого 2022 року – це не лише новий масштабніший етап українсько-російської війни, що триває століттями, а і початок європейського цивілізаційного зламу.
Масові вбивства, нелюдські безчинства, мародерства, зруйновані міста, села, історичні пам'ятки та національні символи, скалічені долі тисяч людей російськими окупантами – це трагедія кожного українця. Проте ця війна залишить відбиток не лише у нашій колективній національній пам'яті, а і вплине на розвиток усього цивілізованого світу. І лише від нас залежить, яким буде цей новий світ і яке наше місце в ньому.
Khto my 2 chastyny razom(на сайт)UIFutureУкраїнський інститут майбутнього презентує результати фокус-групових та соціологічного досліджень на тему: «Хто ми: Портрет українців очима українців». Соціологічне дослідження було проведене серед 5000 респондентів у п’яти макрорегіонах України: Захід, Схід, Південь, Центр та Донбас.
Enerhetychna kryza 2022UIFutureДо викликів варто готуватися завчасно саме тому, аби бути готовим до енергетичної кризи наступного року Україні варто мати чіткий план дій. Все частіше у інформаційному просторі ширяться чутки про США можуть поставляти скраплений природний газ до України через Польщу і навіть готові підписати довгострокові газові контракти з Україною, проте ці та інші схожі заяви не мають нічого спільного з реальностю.
міграційні викликиUIFutureЩонайменше 30 млрд дол., або 19%ВВП, щороку втрачає Україна через трудову міграцію. Щорічно 300–400 тис. українців виїжджають до інших країн.
А враховуючи спадну демографію, мінімальна щорічна потреба України в трудових ресурсах уже становить 500–600 тис. людей.
Український інститут майбутнього дослідив міграційні проблеми України і розробив рекомендації для їх вирішення.
Бізнес-настрої у травні стабілізувалися, але зростає тривога експортерів і ка...Інститут економічних досліджень та політичних консультаційКлючові тези:
➢ Найвища невизначеність у 3-місячній перспективі зафіксована серед експортерів — 20,7%
➢ Частка підприємств, які планують звузити діяльність у 2-річній перспективі, зросла до 5%, однак 95% підприємств не очікують зменшення або очікують зростання
➢ Брак працівників залишається головною перешкодою — 63% бізнесів відзначили цю проблему
➢ Друге місце серед перешкод одночасно зайняли небезпека працювати та зростання цін
➢ Перебої з електроенергією залишаються відносно незначною проблемою — її згадали лише 7%
Більшість ключових індикаторів бізнес-настроїв у травні залишалися стабільними. Індекс відновлення ділової активності не змінився порівняно з квітнем і залишився на рівні 0,13. Агрегований показник перспектив промисловості, який характеризує короткострокові очікування, несуттєво знизився — до 0,11 із 0,12 у березні–квітні.
Про це свідчать результати 37-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів серед 474 промислових підприємств.
Невизначеність у тримісячній перспективі істотно не змінилася для більшості виробничих показників.
Місячний Економічний Моніторинг України №245Інститут економічних досліджень та політичних консультаційРезюме
• За даними Держстату промислове виробництво в першому кварталі 2025 року впало.
• За оцінкою ІЕД реальний ВВП зріс на 1,1% дпр в травні, дещо пришвидшившись з 0,7% дпр у квітні.
• У травні імпорт електроенергії зріс на 3,6% дпм до 198 тис. МВт-год. Експорт електроенергії скоротився на 41% дпм, до 93 тис. МВт-год.
• Україні загрожує дефіцит газу, якщо не всі видобувні потужності відновляться після російських обстрілів.
• Сповільнення експорту зерна викликало простої суден в портах та падіння перевезень зерна залізницею на 30%.
• Експорт товарів у квітні зріс орієнтовно на 5% дпр, а імпорт зріс на 16% дпр.
• В травні міжнародна допомога становила лише 1 млрд євро позики від ЄС в межах ERA.
• У травня інфляція сягнула до 15,9% дпр, що за очікуваннями стане найвищим показником інфляції цього року
• Гривня залишалась стабільно до долара, але ослабла до євро
• НБУ очікувано залишив облікову ставку незмінною на рівні 15,5% і відзначив зниження одних інфляційних ризиків, але появу інших
РОЛЬ ТА МІСЦЕ ІСПАНІЇ В МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХbnotezzІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА
з курсу „МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА”
на тему “РОЛЬ ТА МІСЦЕ ІСПАНІЇ В МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИНАХ”
Органи державної статистики в УкраїніbnotezzОргани державної статистики відіграють ключову роль у забезпеченні держави та
суспільства достовірними даними, необхідними для ухвалення обґрунтованих рішень і проведення
наукових досліджень.
У цій презентації ми розглянемо, які інституції входять до системи державної статистики
України, їхню структуру та функції, законодавчу базу, що регулює їх діяльність, особливу роль
Державної служби статистики, наведемо приклади статистичних досліджень і публікацій, а також
проаналізуємо сучасні виклики, що постають перед статистичними органами, і напрями цифрової
трансформації галузі.
Впровадження системи блокування податкових накладних (Постанова №1165)bnotezzПеред запровадженням системи блокування ситуація була критичною. Існували так звані “скрутки”
та “податкові ями” – фіктивні компанії, через які створювалися штучні податкові кредити.
Це дозволяло недобросовісним платникам ухилятися від сплати ПДВ, завдаючи значних втрат
бюджету та викривлюючи конкуренцію.
Цим займалися лише 7–8% платників ПДВ, але цього було достатньо, щоб завдати бюджету
відчутних втрат. Екс-міністр фінансів Ігор Уманський на початку 2020-го заявив, що через такі
схеми бюджет недоотримує ~5 млрд грн щомісяця. За даними податківців, навіть у 2021 році
втрати становили близько 2 млрд грн щомісяця.
Тобто десятки мільярдів гривень на рік оминали державну казну. Існуюча система адміністрування
ПДВ не могла повністю вирішити проблему – потрібен був «фільтр» для сумнівних операцій.
Попри впровадження електронного адміністрування ПДВ у 2015 році, проблема тіньових схем
залишалася. Міжнародні партнери (зокрема МВФ) наполягали на посиленні контролю. У відповідь
український уряд вирішив запровадити автоматизовану систему моніторингу ризиків при реєстрації
податкових накладних.
З 1 липня 2017 року запрацювала СМКОР – система моніторингу критеріїв, достатніх для
зупинення реєстрації ПН/РК. Вона мала автоматично виявляти підозрілі операції та блокувати
реєстрацію таких накладних, щоб розірвати ланцюги фіктивного ПДВ-кредиту.
Особливості грошових одиниць незалежної УкраїниbnotezzПісля здобуття незалежності у 1991 році Україна зіткнулася з необхідністю створити власну грошову систему. Спочатку в обігу ще залишався радянський рубль, але вже невдовзі стало ясно, що країні потрібна своя валюта. У січні 1992 року Україна вийшла з так званої «рубльової зони» і запровадила тимчасову національну валюту – купоно-карбованець. Купоно-карбованці (так звані «купонні гроші») були введені як перехідний засіб платежу, замінивши рубль. Це був важливий крок до фінансової незалежності: Україна почала будувати власну грошову систему, хоч спочатку і в тимчасовому форматі.
У вересні 1996 року Україна здійснила довгоочікувану грошову реформу. За два тижні, з 2 по 16 вересня 1996-го, відбулася заміна знецінених карбованців на нову національну валюту – гривню. Обмін відбувався за фіксованим курсом: 100 000 карбованців обмінювали на 1 гривню. Тобто старі «мільйонні» купюри перетворилися на нові гривні з меншими номіналами. Після перехідного періоду, з 16 вересня 1996 року гривня стала єдиним законним платіжним засобом в Україні, а карбованці повністю вийшли з обігу. Ця реформа фактично обнулила багаторічну інфляцію: ми перестали мати справу з астрономічними цифрами на цінниках. Для громадян це було незвично – наприклад, 1 000 000 карбованців перетворився лише на 10 гривень, – але саме такий «обрізаний» масштаб цін повернув грошам реальну вартість. Введення гривні стабілізувало економіку: інфляцію вдалося взяти під контроль, і довіра до національної валюти почала відновлюватися.
Походження назви «гривня». Слово «гривня» має глибоке історичне коріння. В Київській Русі «гривна» називали злиток срібла певної ваги або прикрасу у вигляді обруча, яку носили на шиї (на “загривку”). Така гривна слугувала і прикрасою, і грошовою та ваговою одиницею одночасно. Від цієї давньої назви і походить сучасна назва нашої валюти. Таким чином, запроваджуючи гривню у 1996 році, Україна символічно повернулася до історичної традиції грошової справи.
Власний символ валюти. У гривні, як і у долара чи євро, є свій графічний символ – ₴ (знак, схожий на стилізовану літеру “Г” з двома горизонтальними лініями). Цікавий факт: хоча гривня з’явилася у 1996-му, офіційно символ ₴ був затверджений тільки у 2004 році. Національний банк провів конкурс на найкращий символ, і переміг саме цей варіант. Відтоді знак ₴ використовується для позначення гривні в ділових документах, цінниках, на клавіатурі комп’ютерів тощо, ставши ще одним впізнаваним символом української грошової одиниці.
Консорціум — тимчасове договірне об’єднання суб’єктів господарюванняbnotezzКонсорціум — це тимчасове договірне об’єднання суб’єктів господарювання, створене для досягнення певної спільної мети, зазвичай для виконання великого проекту або здійснення певної комерційної діяльності. Консорціум є одним із видів господарських об’єднань, передбачених Господарським кодексом України.