2. Петров
Василь
Степанович
(5 березня 1922, Дмитрівка
– 15 квітня 2003, Київ)
генерал-полковник, двічі
Герой Радянського
Союзу, заступник
командувача Ракетних
військ і артилерії
Головного командування
Сухопутних військ
Збройних Сил України,
кандидат воєнних наук.
3. Василь Степанович
Петров народився
5 березня 1922 року (за
іншими даними 22 червня)
у селі Дмитрівка
Приазовського району
Запорізької області у
селянській родині.
У 1939 році, після закінчення
Нововасилівської
середньої школи, вступив
до Сумського
артилерійського училища,
яке закінчив у 1941 році.
4. У Червону Армію призваний у 1939
році Мелітопольською міською
військкоматом Запорізької області.
У 1941 році
закінчив Сумське артилерійське
училище. Служив у 92-му окремому
артилерійському дивізіоні (місто
Новоград-Волинський).
Учасник Великої Вітчизняної війни з
червня 1941 року. Воював на
Південному, Воронезькому і 1-му
Українському фронтах.
6. Після війни продовжив службу в
Збройних Силах.
У 1954 році закінчив Львівський державний
університет. Кандидат військових наук. Був
заступником начальника ракетних військ і
артилерії Прикарпатського військового
округу.
7. Нагороджений двома
орденами Леніна,
орденами Жовтневої
Революції, Червоного
Прапора, Вітчизняної
війни 1-го ступеня,
трьома орденами
Червоної Зірки,
медалями, російським
орденом Дружби,
українським орденом
Богдана
Хмельницького,
іноземними орденами.