3. “Леся Українка лишається
найсучаснішою з наших
письменників, справжнім
співцем того лютого часу, що так
яскраво з її творів позирає. Вміла
вона дошкуляти ворога своїм
дужим словом, вдихнути
бадьорість і волю до активності
у друзів своїх; та вміла ж і
просто зачепити натхненною
піснею струни в душі людській”
Сергій Єфремов, відомий літературознавець
4. “Мені часом здається, що з мене
вийшов би далеко кращий
музикант, ніж поет, та тільки
біда, що натура удіяла мені кепський
жарт…” – писала Леся Українка у
листі до
М. Драгоманова.
“…Я належу до тих людей, що коли бачать
перед очима маленьку хмарку, то їм
здається, що сонце погасло, а коли
піймають промінь, то думають, що сонце
прийшло жити до їх в саму душу, тільки
чомусь я можу працювати переважно в
хмарний час, а в сонячний роблюся
здебільшого не здатною до виявлення себе
в слові…”
6. Ти себе Українкою звала.
І чи краще знайти ім’я
Тій, що радістю в муках
сіяла,
Як вітчизна велика твоя!
М. Рильський.
7. ЛЕСЯ УКРАЇНКА З БРАТОМ
МИХАЙЛОМ І
МАРГАРИТОЮ КОМАРОВОЮ
(1889 р.)
8. Гостина в меморіальній квартирі
Лесі Українки
Робочій стіл Лесі Українки
З братом
Михайлом, 1880..18
81рр.
З
матір’ю, 1897..189
8рр.
З Аріадною
Драгомановою, 1895
р.
З тіткою
Олександрою, 19
06р.
З родичами, 1905р.
З сестрою
Ольгою, 1896р.
17. Будинок по вул.Стрілецький, 15 в Києві, де в 1893 – 1894 рр. мешкала Леся
Українка. Це фасадний будинок садиби, на якому розміщено меморіальну
дошку. Леся Українка з сестрою Ольгою мешкали у флігелі у дворі садиби.
Нині тут розміщено посольство Норвегії.
31. Меморіальна дошка на віллі у Сан-Ремо,
де Леся Українка жила в 1901 – 1903 рр.
На дошці італійською та українською мовами написано: «На цій віллі в
1901 – 1903 роках жила поетеса Леся Украінка, палка виразниця
українського національного духу».
38. Скажи мені хто твій друг…
Група українських
письменників, що
зібрались у Полтаві
на відкритті
пам’ятника
І.П.Котляревському.
Фото 1903 р.
Передній ряд (зліва
направо) : Михайло
Коцюбинський,
Леся Українка,
Гнат Хоткевич;
задній ряд : Василь
Стефаник,
Олена Пчілка, Михайло
Старицький,
Володимир Самійленко.
50. Як я умру, на світі запалає
Покинутий вогонь моїх пісень,
І стримуваний пломінь засіяє,
Вночі запалений горітиме у день.Київ. Фото 11 травня
1913 р.