ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
Проблема явища
булінгу (цькування)
в Україні та світі
Булінг (цькування), тобто діяння учасників
освітнього процесу, які полягають у
психологічному, фізичному, економічному,
сексуальному насильстві, у тому числі із
застосуванням засобів електронних
комунікацій, що вчиняються стосовно
малолітньої чи неповнолітньої особи або
такою особою стосовно інших учасників
освітнього процесу, внаслідок чого
могла бути чи була заподіяна шкода
психічному або фізичному здоров’ю потерпілого
Юридичний термін
Форми насильства
Психологічна (принизливі погляди,
жести, жарти, образливі рухи тіла,
міміка обличчя, поширення
образливих чуток,
ізоляція, ігнорування, погрози,
маніпуляції, шантаж тощо)
Форми насильства
Фізична (штовхання, підніжки,
зачіпання, постійні бійки,
стусани, ляпаси,
«сканування тіла» тощо)
Форми насильства
Економічна (крадіжки,
пошкодження чи знищення
особистих речей чи одягу,
вимагання грошей, їжі тощо)
Форми насильства
Сексуальна (принизливі погляди,
жести, жарти,образливі рухи тіла,
прізвиська та образи сексуального
характеру, зйомки у переодягальнях,
поширення образливих чуток,
сексуальні погрози, секстинг тощо).
• замкнутість, тривожність, страх або навпаки демонстрація
повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
• неврівноважена поведінка;
• агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення,
насильства;
Прояви, які можуть бути підставою
для підозри в наявності випадку булінгу
• різка зміна звичної для дитини поведінки на протилежну;
• уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;
• відлюдкуватість, уникнення спілкування;
Прояви, які можуть бути підставою
для підозри в наявності випадку булінгу
• ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників
освітнього процесу спілкуватися;
• занижена самооцінка, наявність почуття провини;
• поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до
концентрації уваги;
Прояви, які можуть бути підставою
для підозри в наявності випадку булінгу
• демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього
процесу;
• схильність до пропуску навчальних занять;
• відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане
самопочуття;
Прояви, які можуть бути підставою
для підозри в наявності випадку булінгу
• депресивні стани;
• аутоагресія (самопошкодження);
• суїцидальні нахили та думки;
• явні фізичні пошкодження та (або) ознаки поганого самопочуття
(нудота, головний біль, кволість тощо);
Прояви, які можуть бути підставою
для підозри в наявності випадку булінгу
• намагання приховати травми та обставини їхнього отримання;
• скарги дитини на: біль та (або) погане самопочуття; пошкодження
чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі,
грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози,
поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших
відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;
Прояви, які можуть бути підставою
для підозри в наявності випадку булінгу
• наявність фото-, відео- та аудіо-матеріалів фізичних
або психологічних знущань, сексуального (інтимного)
змісту;
• наявні пошкодження або зникнення майна та (або)
особистих речей.
Прояви, які можуть бути підставою
для підозри в наявності випадку булінгу
Сприйняття та розуміння
дитячого цькування
Міф 1: «Цькування у школі - це звичайні
жарти, буденні конфлікти дітей, які були,
є і будуть. Це нормальні
взаємовідносини у групі,
їх природний розвиток».
Реальність. Булінг – це не жарти і не
дитячі пустощі. Це прояв репресивних
стосунків, в яких відбувається
зловживання владою і силою.
Сприйняття та розуміння
дитячого цькування
З 19 січня 2019 року булінг (цькування) в
Україні вважається правопорушенням, за
вчинення якого передбачена
адміністративна відповідальність
(стаття 173-4 КУпАП).
Сприйняття та розуміння
дитячого цькування
Сприйняття та розуміння
дитячого цькування
Міф 2: «Зараз будь-який конфлікт у
школі називають булінгом і кожен, як
хоче, залякує та маніпулює цим
правопорушенням»
Сприйняття та розуміння
дитячого цькування
Сприйняття та розуміння
дитячого цькування
Реальність. Закон щодо протидії
булінгу заклав основні маркери, за
якими можна розпізнавати булінг
(цькування).
Сприйняття та розуміння
дитячого цькування
Міф 3: «Сучасні діти добре знають свої права і
можуть розпізнавати їх порушення, володіють
інформацією до кого звернутися у разі чинення
насильства і вірять, що відповідальні дорослі
прийдуть на допомогу»
Сприйняття та розуміння
дитячого цькування
Реальність. Знання дітей про свої права є досить
фрагментарними і не мають системного характеру. При
цьому ці знання є досить важливими, оскільки надають
дитині можливість відчувати себе у безпеці, бути
впевненим у собі і захищати себе, поважати права інших і
розуміти, що можна, а що – ні.
Сприйняття та розуміння
дитячого цькування
Міф 4: «Вихованням має займатися школа. Те, що
моя дитина агресивно поводить себе у школі
провина педагогів, які не організували процес таким
чином, щоб моїй дитині було цікаво і вона не гаяла
час на дурниці»
Сприйняття та розуміння
дитячого цькування
Реальність. Виховання дитини починається з сім'ї. Дитина
– ходячий симптом того, що відбувається вдома. Якщо
дитина – свідок насильства, агресивної поведінки,
деспотичного стиля виховання, систематичного
приниження або з браком уваги, і так далі... цей перелік
можна продовжувати довго.
Міжнародний досвід
Уперше термін «булінг» з’явився на
початку 70-х років у Скандинавії,
де група дослідників вивчала явище
насильства між дітьми в школі.
Міжнародний досвід
Найефективнішою антибулінговою програмою
визнано норвезьку загальнонаціональну програму
Дена Ольвеуса, результати багатолітнього
моніторингу якої продемонстрували свою дієвість –
вона на 30-50% знижує кількість інцидентів,
пов`язаних з цькуванням.
Міжнародний досвід
Одночасно знижуються й показники
антисоціальної поведінки, включаючи
пияцтво, крадіжки, вандалізм тощо, а
також покращується загальний клімат в
школах.
Міжнародний досвід
Секрет успіху полягає в системному підході до
проблеми булінгу: психолог та вчений Ден Ольвеус
наполягає на важливості роботи з усім набором
соціальних ролей: так званий «вullying circl» складають
не лише жертва та агресор, а й прибічники та пасивні
спостерігачі.
Міжнародний досвід
Дана програма засновується на принципах, що
передбачають створення теплого та позитивного
шкільного (в ідеалі – і домашнього) середовища
та ставить акцент не на покаранні,
а на заохоченні до мирного
співіснування з твердими рамками
і обмеженнями неприйнятної
поведінки.
Міжнародний досвід
Реалізація комплексу інформативно-
консультативних, діагностичних, корекційних та
організаційних дій передбачає три рівні:
загальношкільний, груповий
(на рівні класу) та індивідуальний.
За рішенням уряду Норвегії програма
Д. Ольвеуса була включена до
реалізації у всіх школах як обов’язкова.
Статистичні дані
Відповідно до офіційних даних Національної
поліції, протягом першого півріччя 2019 року
працівниками поліції складено
близько 210 адміністративних
протоколів за правопорушення,
передбачене статтею 173-4
«Булінг (цькування) учасника
освітнього процесу» КУпАП.
Проблема явища булінгу цькування в Україні та світі

More Related Content

Проблема явища булінгу цькування в Україні та світі

  • 2. Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого Юридичний термін
  • 3. Форми насильства Психологічна (принизливі погляди, жести, жарти, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, маніпуляції, шантаж тощо)
  • 4. Форми насильства Фізична (штовхання, підніжки, зачіпання, постійні бійки, стусани, ляпаси, «сканування тіла» тощо)
  • 5. Форми насильства Економічна (крадіжки, пошкодження чи знищення особистих речей чи одягу, вимагання грошей, їжі тощо)
  • 6. Форми насильства Сексуальна (принизливі погляди, жести, жарти,образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, секстинг тощо).
  • 7. • замкнутість, тривожність, страх або навпаки демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка; • неврівноважена поведінка; • агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства; Прояви, які можуть бути підставою для підозри в наявності випадку булінгу
  • 8. • різка зміна звичної для дитини поведінки на протилежну; • уповільнене мислення, знижена здатність до навчання; • відлюдкуватість, уникнення спілкування; Прояви, які можуть бути підставою для підозри в наявності випадку булінгу
  • 9. • ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися; • занижена самооцінка, наявність почуття провини; • поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги; Прояви, які можуть бути підставою для підозри в наявності випадку булінгу
  • 10. • демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу; • схильність до пропуску навчальних занять; • відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття; Прояви, які можуть бути підставою для підозри в наявності випадку булінгу
  • 11. • депресивні стани; • аутоагресія (самопошкодження); • суїцидальні нахили та думки; • явні фізичні пошкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо); Прояви, які можуть бути підставою для підозри в наявності випадку булінгу
  • 12. • намагання приховати травми та обставини їхнього отримання; • скарги дитини на: біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці; Прояви, які можуть бути підставою для підозри в наявності випадку булінгу
  • 13. • наявність фото-, відео- та аудіо-матеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту; • наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей. Прояви, які можуть бути підставою для підозри в наявності випадку булінгу
  • 14. Сприйняття та розуміння дитячого цькування Міф 1: «Цькування у школі - це звичайні жарти, буденні конфлікти дітей, які були, є і будуть. Це нормальні взаємовідносини у групі, їх природний розвиток».
  • 15. Реальність. Булінг – це не жарти і не дитячі пустощі. Це прояв репресивних стосунків, в яких відбувається зловживання владою і силою. Сприйняття та розуміння дитячого цькування
  • 16. З 19 січня 2019 року булінг (цькування) в Україні вважається правопорушенням, за вчинення якого передбачена адміністративна відповідальність (стаття 173-4 КУпАП). Сприйняття та розуміння дитячого цькування
  • 17. Сприйняття та розуміння дитячого цькування Міф 2: «Зараз будь-який конфлікт у школі називають булінгом і кожен, як хоче, залякує та маніпулює цим правопорушенням» Сприйняття та розуміння дитячого цькування
  • 18. Сприйняття та розуміння дитячого цькування Реальність. Закон щодо протидії булінгу заклав основні маркери, за якими можна розпізнавати булінг (цькування).
  • 19. Сприйняття та розуміння дитячого цькування Міф 3: «Сучасні діти добре знають свої права і можуть розпізнавати їх порушення, володіють інформацією до кого звернутися у разі чинення насильства і вірять, що відповідальні дорослі прийдуть на допомогу»
  • 20. Сприйняття та розуміння дитячого цькування Реальність. Знання дітей про свої права є досить фрагментарними і не мають системного характеру. При цьому ці знання є досить важливими, оскільки надають дитині можливість відчувати себе у безпеці, бути впевненим у собі і захищати себе, поважати права інших і розуміти, що можна, а що – ні.
  • 21. Сприйняття та розуміння дитячого цькування Міф 4: «Вихованням має займатися школа. Те, що моя дитина агресивно поводить себе у школі провина педагогів, які не організували процес таким чином, щоб моїй дитині було цікаво і вона не гаяла час на дурниці»
  • 22. Сприйняття та розуміння дитячого цькування Реальність. Виховання дитини починається з сім'ї. Дитина – ходячий симптом того, що відбувається вдома. Якщо дитина – свідок насильства, агресивної поведінки, деспотичного стиля виховання, систематичного приниження або з браком уваги, і так далі... цей перелік можна продовжувати довго.
  • 23. Міжнародний досвід Уперше термін «булінг» з’явився на початку 70-х років у Скандинавії, де група дослідників вивчала явище насильства між дітьми в школі.
  • 24. Міжнародний досвід Найефективнішою антибулінговою програмою визнано норвезьку загальнонаціональну програму Дена Ольвеуса, результати багатолітнього моніторингу якої продемонстрували свою дієвість – вона на 30-50% знижує кількість інцидентів, пов`язаних з цькуванням.
  • 25. Міжнародний досвід Одночасно знижуються й показники антисоціальної поведінки, включаючи пияцтво, крадіжки, вандалізм тощо, а також покращується загальний клімат в школах.
  • 26. Міжнародний досвід Секрет успіху полягає в системному підході до проблеми булінгу: психолог та вчений Ден Ольвеус наполягає на важливості роботи з усім набором соціальних ролей: так званий «вullying circl» складають не лише жертва та агресор, а й прибічники та пасивні спостерігачі.
  • 27. Міжнародний досвід Дана програма засновується на принципах, що передбачають створення теплого та позитивного шкільного (в ідеалі – і домашнього) середовища та ставить акцент не на покаранні, а на заохоченні до мирного співіснування з твердими рамками і обмеженнями неприйнятної поведінки.
  • 28. Міжнародний досвід Реалізація комплексу інформативно- консультативних, діагностичних, корекційних та організаційних дій передбачає три рівні: загальношкільний, груповий (на рівні класу) та індивідуальний. За рішенням уряду Норвегії програма Д. Ольвеуса була включена до реалізації у всіх школах як обов’язкова.
  • 29. Статистичні дані Відповідно до офіційних даних Національної поліції, протягом першого півріччя 2019 року працівниками поліції складено близько 210 адміністративних протоколів за правопорушення, передбачене статтею 173-4 «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу» КУпАП.