Етнографічна межа (Лемки та Бойки)
- 1. Горы і Долы
- 3. Сяніцка земля під взором полїтичным
- 5. Сяніцка земля під взором ґевоґрафічным
- 7. Сяніцка земля під взором етноґрафічным
- 8. Мова
- 9. Долы
- 10. Іван Верхратьскы й „Долы“ місто Долиняне зовуть ся у західно-галицких руских гірняків жителї околиць Перемишля і Ярославля. Говор долівський належить до ґрупи говорів так званих „Билаків“ і то до говорів з наголосом движимим. Saltus non datur in natura — так само і в говорах язика нема наглих перескоків, лишень повільний перехід одного говора в другий. Так мав ся річ також і з говором долівским. На захід стикаючись з говором лемківским крок за кроком, поволї принимає бесїда Долів прикмети лемківскі, на північносхід поволї розпливає ся в говорі батюцкім і ополяньскім, на полудневосходї ж у бойківскім. Саме те, що поодинокі говори стикаючись з собою многорако зливають ся і творять численні види переходні, утрудняє а навіть нераз унеможливляє докладне означенє границь поодиноким говорам. Коли ж возьмемо на увагу самий середний пласт занятий Долами яко найбільше примітний, то признати мусим, що бесіда долівска найбільше зближена до говору Лемків, від котрого однакож ріжнить ся наголосом движимим, а також осібними примітами місцевими.
- 11. Надсяння: імперія завдає удару у відповідь
- 12. Не лемкы і не бойкы Гірнякі
- 13. Лемкы
- 18. Бойкы
- 22. Порівнайм е!
- 23. Культура
- 30. Кым ся чуют?