Гра – подорож для дітей старшого дошкільного віку на тему: «Україна – наш спі...Anhelina MytsuraГра – подорож для дітей старшого дошкільного віку на тему: «Україна – наш спільний дім»
Відомості про автора:
Мельниченко Наталія Володимирівна
Вихователь, спеціаліст I категорії
Центру соціально – психологічної реабілітації дітей
Чернігівської області
Презентація звіту музичних керівників за 2019-2020 н.р.paginecЗвіт про підсумки роботи музичних керівників Сколченкової Л.М. та Фірко О.С. за 2019-2020 н.р.
Психолого-педагогічний супровід дітей з затримкою психічного розвиткуЗШ №10 м.СвітловодськаВойтко В.В. Психолого-педагогічний супровід дітей з затримкою психічного розвитку: [методичні рекомендації] / В.В.Войтко. – Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2017
Типова освітня програма (Шиян Р.Б.)ЗШ №10 м.СвітловодськаТипова освітня програма для 1–2 класів Нової української школи розроблена під керівництвом Р.Б.Шияна
Гра – подорож для дітей старшого дошкільного віку на тему: «Україна – наш спі...Anhelina MytsuraГра – подорож для дітей старшого дошкільного віку на тему: «Україна – наш спільний дім»
Відомості про автора:
Мельниченко Наталія Володимирівна
Вихователь, спеціаліст I категорії
Центру соціально – психологічної реабілітації дітей
Чернігівської області
Презентація звіту музичних керівників за 2019-2020 н.р.paginecЗвіт про підсумки роботи музичних керівників Сколченкової Л.М. та Фірко О.С. за 2019-2020 н.р.
Психолого-педагогічний супровід дітей з затримкою психічного розвиткуЗШ №10 м.СвітловодськаВойтко В.В. Психолого-педагогічний супровід дітей з затримкою психічного розвитку: [методичні рекомендації] / В.В.Войтко. – Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2017
Типова освітня програма (Шиян Р.Б.)ЗШ №10 м.СвітловодськаТипова освітня програма для 1–2 класів Нової української школи розроблена під керівництвом Р.Б.Шияна
ст. музикотерап яНаталья КачковскаяУ статті розкрито сутність поняття «музична терапія» та її роль у житті
школярів; виокремлено напрямки, методи та прийоми музикотерапії; у практику роботи
гуртка образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.
«Шевченкова весна під сонцем шани і любові»Бібліографи ОДБ ім. Т. Г. Шевченкавебмандрівка до 100-річчя заснування Шевченківського національного заповідника у Каневі
«ЧАРІВНА СКРИНЬКА КАЗОК МИКОЛИ ЗІНЧУКА»: віртуальна книжкова виставка до 100-...Чернівецька обласна бібліотека для дітейВидатний історик, етнограф, фольклорист, "чорнороб культури", правдивий подвижник - це все без перебільшення сказано про Миколу Антоновича Зінчука.
У 2025 році виповнюється 100 років з дня народження видатного фольклориста, який за 86 років свого життя пішки обійшов сотні гірських сіл, побував у кожному регіоні України, зустрічався з тисячами людей, які розповідали йому казки. Ця титанічна праця вилилась у сорокотомне видання "Українських народних казок".
Зінчук Микола Антонович народився 7 березня
1925 році в селі Кошелівка Червоноармійського
району Житомирської області.
458549.pptx fhffujikgibhikfloflodlesdelsdekidjssuserfed972Презентація для супроводу уроку у 6 класі НУШ на тему «Як організми співіснують у середовищі. Як складати ланцюги живлення.» містить посилання на інтерактиву вправу для перевірки знань. Матеріал буде корисний для онлайн уроку та як доповнення до розповіді вчителя на уроці, зацікавить учнів при вивченні розділу «Пізнаємо взаємозв’язки у природі» озв’язки між живими організмами»).
2. Музичне виховання – галузь естетичного виховання;
організований
педагогічний процес, спрямований на виховання музичної
культури, розвиток музичних здібностей дітей з метою
становлення творчої особистості дитини.
Музичне виховання є одним із
наймогутніших засобів виховання, за
допомогою якого здійснюється
формування всебічно розвиненої
особистості;
це процес становлення і розвиток
музичних здібностей на основі природних
задатків, формування основ музичної
культури, творчої активності (від
найпростіших форм до більш складних).
3. Результатом музичного виховання дитини є рівень розвиненості у неї
музичної культури. Музична культура розуміється як інтегративне
особистісне утворення, що складається з музичної спрямованості, музичної
обізнаності, музично-творчої розвиненості й музичної вихованості;
формується та виявляється в музичній діяльності і постає необхідним
фактором різнобічного розвитку та гармонійного виховання особистості
4. О. Радинова розглядає музичну культуру дітей як специфічну
субкультуру певної соціальної групи (діти дошкільного віку) та виділяє в
ній два компоненти:
1) індивідуальну музичну культуру дитини, яка включає
її музично-естетичну свідомість, музичні знання, уміння
й навички, які склалися у результаті практичної
музичної діяльності дитини;
2) музичну культуру дошкільників, яка включає в себе
твори народного й професійного музичного мистецтва,
які використовуються у роботі з дітьми, музично-
естетичну свідомість дітей та різні інститути, що
регулюють музичну діяльність дітей та задовольняють
потреби музичного виховання.
5. Відповідний до дошкільного віку об’єм музичної культури суспільства
дитина перебирає у сім’ї, дитячому садку, через засоби масової
інформації та музично-культурні заклади. Дитина успішно включається
у різні види музичної діяльності та засвоює їх, коли враховуються її
індивідуальні особливості, вікові можливості. Саме це слугує основою
її музичного розвитку
6. Музичний розвиток – це результат формування особистості дитини в
процесі активної музичної діяльності.
Теорія та методика музичного виховання дітей розглядає процес музичного
розвитку з позицій педагогіки та психології в опорі на теоретичні основи
естетики. Такими основами є положення, які визначають сутність музичного
мистецтва та його роль у житті суспільства.
7. І. Газіна зазначає, що музичний розвиток
відбувається у сферах:
- емоцій – від імпульсивних відгуків на найпростіші музичні явища до
більш виражених і різноманітних емоційних реакцій;
- відчуття, сприймання й слуху – від розпізнання окремих музичних
звуків до цілісного, усвідомленого й активного сприймання музики, до
диференціювання висоти звуку, ритму, тембру, динаміки;
- вияву ставлень – від нестійкого захоплення до стійкіших зацікавлень,
потреб, до перших проявів музичного смаку;
- виконавської діяльності – від дій, пов’язаних з показом,
наслідуванням, до самостійних виражальних і творчих проявів у співі
та музично-ритмічному русі.
8. Музичне виховання і розвиток є
взаємопов’язаними та
знаходяться у взаємодії.
Навчання сприяє розвитку,
проте й розвиток визначає
успішність навчання
9. Навчання музики – виховний процес, у якому педагог допомагає дитині
набути музичного досвіду, елементарних відомостей і навичок, здобути
відповідні знання. Будучи рівноправним учасником процесу навчання
музики, дитина повинна визначати власну активність щодо засвоєння
необхідних знань, умінь та елементарних відомостей у різних видах
музичної діяльності.
У процесі відповідного виховання і
навчання здійснюється музичний розвиток
дитини. Рівень музичного розвитку
дошкільника визначається його
діяльністю на музичних заняттях,
творчими проявами під час самостійної
діяльності. Якщо дитина з власної
ініціативи охоче співає, танцює, грає і
робить це виразно й правильно, то можна
говорити про досить високий рівень
музичного розвитку
10. Завдання музичного виховання в дошкільному навчальному закладі,
які підпорядковані загальній меті всебічного і гармонійного виховання
особистості дитини і будуються з урахуванням своєрідності музичного
мистецтва і вікових особливостей дошкільників, вони є такими:
- виховувати любов та інтерес до музики (це завдання
вирішується шляхом розвитку музичного сприймання,
слуху, які допомагають дитині гостріше відчути й
осмислити зміст почутих творів);
- збагачувати музичні враження дітей, ознайомлюючи
їх з різними музичними творами;
- ознайомлювати дітей з найпростішими музичними
поняттями, розвивати навички слухання музики,
співу, музично-ритмічного руху, гри на дитячих
музичних інструментах;
11. - розвивати емоційну чутливість, сенсорні здібності і ладовисотний слух,
відчуття ритму, формувати співочий голос і виразність рухів;
- прищеплювати елементарні співочі та рухові навички, добиваючись
простоти, природності й виразності виконання музичних творів;
- сприяти виникненню і формуванню музичного смаку на основі отриманих
вражень і уявлень про музику;
- розвивати творчу активність в усіх доступних дітям видах музичної
діяльності.
13. Зміст музично-педагогічної роботи з дітьми, згідно з вищезазначеними
Інструктивно-методичними рекомендаціями, деталізується щодо кожної
вікової групи по основних видах музичної діяльності у чинних комплексних
і парціальних програмах.
У кожному з видів музичної діяльності (слухання музики, музичні рухи, співи, гра
на дитячих музичних інструментах, творчість
– у рухах, пісенна, музикування) деталізовані завдання музичного виховання,
навчання й розвитку дітей та наведено музичний репертуар (орієнтовний, для
вибору, а тому більший за обсягом, ніж можна використати за навчальний рік),
реалізація яких і становить для педагога зміст роботи з дітьми.
14. Музичний керівник і вихователі, орієнтуючись на програмові твори з
національної та світової музичної спадщини, дбаючи про високий художній
рівень і доступність репертуару, можуть також самостійно добирати музичні
твори із сучасних фахових джерел ("Дошкільне виховання", "Дитячий садок.
Мистецтво", "Музичний керівник", "Палітра педагога", "Джміль", "Дитячий садок"
та інші періодичні видання, посібники, збірки, хрестоматії).
15. Методи і прийоми музичного виховання
є способами взаємопов’язаної діяльності педагога і дітей, спрямовані на
розвиток музичних здібностей, формування основ музичної культури дітей
дошкільного віку Н. Ветлугіна запропонувала класифікацію методів
музичного виховання дітей молодшого віку, яка включає:
16. - спонукання до співпереживання,
- переконання в процесі музичного сприйняття,
- вправи в практичних діях, пошукових ситуацій, що спонукають до
творчих дій.
17. У музичному вихованні дітей дошкільного віку використовується три групи
методів: наочні, словесні, метод практичної діяльності, кожна з них включає в
себе систему різних прийомів. Творче, розвивальне виховання й навчання
передбачає варіативність їх використання.
18. Вибір методів і прийомів визначає
етап роботи над музичним твором.
На першому етапі, коли діти тільки знайомляться з твором, провідне місце
займають наочно-слуховий та словесний методи (бесіда про характер
музики).
На другому етапі роботи над
музичним твором, коли діти
засвоюють прийоми
виконавства, зростає роль
практичного метода, показу
прийомів виконання,
вправляння, практичної допомоги
тощо у сполученні з методами
інших груп
(словесних і наочних).
19. На третьому етапі, коли твір уже вивчено, практичний метод (як метод
виконавства) набуває більшої варіативності, самостійності, творчості. На
цьому етапі важлива роль наочно-слухового методу, так як саме звучання
музики мотивує дітей на творчі пошуки. Стимулювання до творчості
визначає й образне слово педагога.