2. Основні причини прояву дітячої
агресивності :
• бажання привернути до себе увагу
однолітків;
• прагнення отримати бажаний результат;
• прагнення бути головним;
• захис та помста;
• бажання прідкреслити своє переваження.
4. Діагностування агресивності відбувається
за критеріями психологів М.Алворд и П.
Бейкер
•
•
•
•
•
•
•
•
часто губить контроль над собою.
часто сперичається, свариться з дорослими.
часто відмовляється виконувати правила.
часто навмистно раздратовує людей.
часто обвинувачує інших у своїх помилках.
часто відмовляється робить щось.
часто прибігає до помсти.
чуткий, душе швидко реагує на різноманітні дії
оточуючих (дітей та дорослих).
5. Корекційна робота з агресивними дітьми
відбувається з трьох боків
Батьки
(сім’я)
ДИТИНА
Психолог
ДНЗ
Вихователь
6. Корекційна робота психолога
Навчання дитини :
• Переведенню гніву на безпечні предмети
(м’які кубики, м’ячі, паперові кульки);
• Вербально проявляти гнів у поважній формі
(“Я гніваюсь !”, “Я розлючений ! ”);
Формування конструктивних навичок
спілкування з однолітками у конфліктній
ситуації.
10. Рекомендації психолога щодо
агресивної поведінки дитини для
вихователя
• Використовувати фізичну перешкоду перед
назріваючим гнівом у дитини: зупинити
підняту руку для бійки, затримати дитину за
плечі та твердо промовити «неможна!»;
• видвернути увагу ігрошкою або будь-яким
завданням;
• м’яке фізичне маніпулювання ( спокійно
підняти дитину на руки та унести з місця
конфлікту );
• видалення з групи об’єкта фрустрації дитини.
11. Рекомендації психолога щодо
агресивної поведінки дитини для
батьків
• Налагоджувати взаємодію з дитиною, щоб
вона почувала себе поряд з вами спокійно
та впевнено;
• стежити за собою в хвилини гніву, не
зривати його на дитину;
• якщо ви пригнічені, то дитина повинна
знати про ваш стан;
• намагайтесь передбачати події, які можуть
фрустрірувати вашу дитину.