2. “Гра - величезне світле вікно,
через яке в духовний світ дитини
вливається життєвий потік уявлень,
понять про навколишній світ”
В.Сухомлинський
3. Для дітей молодшого шкільного віку гра є
найпривабливішою формою діяльності. Вона дає
дитині інформацію про навколишню діяльність,
предмети та їх властивості, явища, закони природи й
суспільства, про людину, про самого себе.
7. Гра – творчість, гра – труд. Саме в іграх розпочинається
невимушене спілкування дитини з класним колективом,
виникає взаєморозуміння між учителем і учнем.
9. Гра – один із найефективніших засобів
збудження в учнів інтересу, позитивних
емоцій
10. Створюючи ігрову ситуацію відповідно до змісту
навчального матеріалу, класовод чітко планує
діяльність учнів, спрямовує її на досягнення
поставленої мети.
11. Ігри рекомендуються на кожному уроці,
особливо у 1 класі, коли учні ще не звикли до
напруженої навчальної діяльності.
12. Улюблені іграшки дітей і казкові герої
приходять у гості на уроки, приносять у
казкових конвертах цікаві завдання, листи
13. Гра — стимулює пізнавальний інтерес,
підвищує працездатність
14. В ігровій діяльності молодші школярі
привчаються до аналітико-синтетичної роботи над
словом і реченням: активізується, поширюється
їхній лексичний запас, розвивається
фонематичний слух, поглиблюється інтерес до
мови.
15. Вимоги до гри
•
•
•
•
•
Проводити гру лише тоді, коли кожен
учень забезпечений необхідним
дидактичним матеріалом.
Кожна дитина має розуміти результат
гри.
Гра обов’язково повинна оцінюватись, а
хід її контролюватись.
Не можна принижувати гідність дитини,
коли вона виявляє невправність
(образливі порівняння, глузування ).
Чітко пояснювати зміст гри, її правила
16. Щоб ігрова діяльність на уроці проходила ефективно і давала бажані
результати необхідно нею керувати, забезпечивши виконання таких вимог :
•
1. Готовність учнів до участі у грі (кожний учень повинен засвоїти правила гри, чітко
усвідомити мету її, кінцевий результат, послідовність дій, мати потрібний запас знань
для участі у грі).
•
2. Забезпечення кожного учня необхідним дидактичним матеріалом.
•
3. Чітка постановка завдань гри. Пояснення гри – зрозуміле, чітке.
•
4. Складну гру слід проводити поетапно, поки учні не засвоять окремих дій, а далі можна
пропонувати всю гру і різні її варіанти.
•
5. Дії учнів слід контролювати, своєчасно виправляти, спрямовувати, оцінювати.
•
6. Не можна допустити приниження гідності дитини (образливі порівняння, оцінки за
поразку в грі, глузування тощо).
•
7. Доцільно розсадити учнів (звичайно непомітно для них) так, щоб за кожною партою
сидів учень сильніший, а другий – слабший. У такому разі ігри між сусідами по парті
проходять ефективніше і постійно контролюються сильнішими. Розсадити учнів по рядах
парт треба так, щоб рівень їхніх знань і розумового розвитку був приблизно однаковим,
щоб шанс виграти мав кожен ряд учнів.
•
8. Гра на уроці не повинна проходити стихійно, вона має бути чітко організованою і
цілеспрямованою. Учні мають засвоїти правила гри, крім того зміст гри, її форма повинні
бути доступними для учнів
17. Застосування ігор забезпечує єдність
формування понять, поєднує це з
інтелектуальним розвитком та вихованням
учнів, сприяє підвищенню ефективності
навчання