бабин ярktggУ світі завжди були дві раси...
Є ті, хто розпинає, і ті, кого розпинають, гнобителі і пригноблені, хто ненавидить і кого ненавидять, які заподіюють страждання і страждають, гонителі та гнані.
история бабин ярktggБабин Яр: конвеєр смерті на околиці Києва За два дні у вересні 1941 року на околиці Києва розстріляли понад 30 тисяч євреїв. Це була одна з найбільших масових акцій знищення мирного населення під час Другої світової війни.
Богдан Хмельницький - державотворець та військовий діячzarudniy32ifПрезентація до теми "Богдан Хмельницький - державотворець та військовий діяч" для студентів історичного факультету
Богдан Хмельницький - державотворець та військовий діячzarudniy32ifПрезентація до теми "Богдан Хмельницький - державотворець та військовий діяч" для студентів історичного факультету
Голокост. Нацистські табори смертіVinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin OtamanovskyДо Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Голокост. Нацистські табори смерті».
Усього за період існування Третього рейху було створено 27 великих і понад 1100 менших таборів. Ці цифри не були сталими: одні табори зникали, натомість з’являлись нові. Через них, в період з 1933 по 1945 рік, пройшли приблизно 2,3 мільйона чоловіків, жінок, дітей. Більшість із них – понад 1,7 мільйона загинули.
Шість таборів були саме таборами смерті: Белжец, Собібор, Треблінка, Аушвіц, Хелмно, Майданек. Поступово, в міру захоплення нацистами нових земель, табори поширювалися на території всієї Європи.
Відповідно до програми біологічного знищення «нижчих рас», у 1941 році розроблювалася система швидкого проведення стерилізації двох-трьох мільйонів євреїв, визнаних працездатними, а також циган. В Аушвіці, наприклад, згідно з цією системою репродуктивні органи жертв стерилізували за допомогою рентгенівських променів або ін’єкцій з роз’їдаючих хімічних та рослинних препаратів. Такі експерименти у широких масштабах проводив головний лікар Аушвіца Йозеф Менгеле.
Головними складовими таборів смерті були газові камери та крематорії. Нацисти сконструювали газові камери, щоб підвищити ефективність масових убивств і зробити процес більш безособовим для катів. Уперше газові камери стали застосовуватися ще під час програми евтаназії психічно хворих німців у вересні 1939 – кінці літа 1941 років.
Типова послідовність дій, що відбувалися в Аушвіці та Майданеку над цивільними особами єврейської та циганської національностей відразу після прибуття (в дорозі багато людей помирало у вагонах від спраги та задухи): відбір на негайне знищення на виході з вагонів; негайна відправка відібраних для знищення в газові камери. У першу чергу відбирали жінок, дітей, людей похилого віку і непрацездатних. Тих, хто залишався, чекала каторжна праця, голод. Тих, хто хворів або просто слабшав від голоду, негайно відправляли в газові камери. Так у комплексі таборів Аушвіц було сім таких газових камер.
У Треблінці, Белжец, Собіборі в живих тимчасово залишали лише тих, хто допомагав прибирати з газових камер і спалювати трупи, а також сортувати речі вбитих, і тих, хто обслуговував охорону таборів. Усі інші підлягали негайному знищенню.
Пам’ятаймо, докладаймо всіляких зусиль, щоб нічого подібного більше не повторилось!
Віртуальна виставка «Голокост – трагедія націй» (до Міжнародного дня пам’яті ...Vinnytsia Regional Universal Scientific Library named after Valentin OtamanovskyВшанування пам’яті про Голокост є надзвичайно важливим для збереження історичної свідомості та запобігання майбутнім випадкам геноциду. Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук ВОУНБ ім. В. Отамановського підготував віртуальну виставку «Голокост – трагедія націй», на якій представлені нові та актуальні видання, які розкривають трагічні сторінки Голокосту в Україні та світі.
Трагедія, якої не забути. Голокостestet13У 1933 році до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер, який затвердив режим, що ґрунтувався на нацистській расовій доктрині, згідно з якою німці належать до вищої раси, а євреї вважалися недолюдьми.
У 1939 році німецька армія окупувала Польщу, розв'язавши тим самим Другу світову війну. Череда легких перемог на початку війни дала Гітлеру можливість втілити свої задуми в життя. Він почав знищення єврейського народу. За роки війни нацисти знищили близько 6 мільйонів євреїв, з них півтора мільйона дітей, що становило приблизно третину загальної чисельності євреїв в усьому світі в той час.
Це була спроба знищити цілий народ, де б не перебували його представники. Саме тому геноцид єврейського народу в роки війни отримав назву - Голокост (англ. Holocaust - "всеспалення").
Зберігаючи пам'ять про нього, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.
Бабин Яр: Роковини в часи болюestet1329 вересня вшановуємо пам’ять жертв масових розстрілів цивільних та військовополонених, які здійснювали нацисти у Бабиному Ярі під час окупації Києва в 1941–1943 роках. 29-30 вересня 1941 року жертвами нацистської злочинної політики, спрямованої на знищення цілих національних чи суспільних груп, стали єврейські жителі Києва. За два дні тут розстріляли майже 34 тисячі київських євреїв. Це було одне з найбільших масових убивств цивільних, вчинене нацистами під час Другої світової війни.
Упродовж двох років німецької окупації маховик смерті, розгорнутий нацистами у Бабиному Ярі, забрав життя близько 100 тисяч людей – євреїв, ромів, полонених червоноармійців, пацієнтів психіатричної лікарні, цивільних заручників, українських націоналістів і радянських партизанів, в’язнів Сирецького концтабору.
Осмислюючи жахи Голокосту, інших численних злочинів тоталітарних режимів минулого століття, вшановуючи пам'ять жертв, мужність героїв, нескореність народів та самопожертву праведників, цивілізований світ проголосив гасло «ніколи знову».
Проте у ХХІ столітті геноцид знову прийшов на українську землю. Сьогодні рашисти, наслідуючи нацистів, заявляють про «розв’язання українського питання» подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання. Російськими варварами були обстріляні єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр.
Жорстокі масові вбивства людей рашистами, вчинювані ними фізичні й моральні тортури, намагання спалити тіла, щоб приховати свої злочини, як свого часу, відчуваючи наближення поразки, робили нацисти.
Мир, безпека й рівновага Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні з росією, а всіх рашистських злочинців буде належно покарано – так, як колись було покарано нацистських.
Цього року усі події зі вшанування жертв Бабиного Яру об'єднані однією концепцією «Роковини в часи болю». Це свідчення того, що біль не в минулому, він живий — це жива рана в душі кожної свідомої людини за кожну трагедію і загублене життя.
опале листя міні проектСветлана БреусДокумент обсуждает различные аспекты опавших листьев, их влияние на окружающую среду и жизнь людей. Указывается на недостатки опавших листьев, такие как засорение водостоков и опасность для домашних животных, а также подчеркивается их важность для экосистемы и творчества. В заключение, текст призывает к охране природы и бережному отношению к окружающей среде.
2.
Ба́бин Яр — урочище на північно-західній
околиці Києва. Простягається від вулиці
Фрунзе в напрямку вулиці Мельникова
між Кирилівською церквою і вулицею
Олени Теліги.
Перша згадка — у 1401, коли володарка
цієї землі жінка-шинкарка («баба»)
продала її Домініканському монастирю. У
15 — 17 ст. згадується також як урочище
Бісова баба, Шалена баба.
3.
Під час німецької окупації Києва у 1941–
1943 роках Бабин Яр став місцем
масових розстрілів німецькими
окупантами мирного населення і
радянських військовополонених; євреїв
та циган — за етнічною ознакою, а також
партійних та радянських активістів,
підпільників, членів Організації
Українських Націоналістів (переважно
членів ОУН-м), заручників,
«саботажників», порушників
комендантської години та інших
4.
Лише за два дні 29 та 30 вересня 1941-го року
тут розстріляли майже 34 тисячі євреїв[1].
5.
Масові розстріли у Бабиному Яру та
розташованому поруч із ним Сирецькому
концтаборі проводилися і пізніше, аж до
звільнення Києва від окупації. Зокрема, 10 січня
1942 року було страчено близько 100 матросів і
командирів Дніпровського загону Пінської
військової флотилії, а 18 лютого 1943 року —
трьох футболістів київського «Динамо»: Миколу
Трусевича, Івана Кузьменка та Олексія Клименка
6.
У 1941–1943 роках у Бабиному Яру розстріляно
621 члена ОУН, серед них і відома українська
поетеса Олена Теліга разом із чоловіком.
7.
У різних публікаціях даються різні цифри
загальної кількості знищених у Бабиному Яру —
приблизно від 70 тисяч до 200 тисяч осіб. У 1946
році на Нюрнберзькому процесі наводилася
оцінка близько 100 тисяч осіб, згідно з
висновками спеціальної державної комісії для
розслідування нацистських злочинів під час
окупації Києва. Бабин Яр
8.
Трибуналом по айнзацгрупах (англ. The
Einsatzgruppen Case) встановлено, що розстріли
29 та 30 вересня 1941-го року в Бабиному Яру
виконувала Зондеркоманда 4а Айзнацгрупи С
під керівництвом штандартенфюрера СС Пауля
Блобеля за підтримки двох підрозділів полку
поліції «Південь»
9.
Тривалий час радянська влада намагалася
замовчати трагедію у Бабиному Яру, і лише
після велелюдного стихійного мітингу з нагоди
25 роковин трагедії 29 вересня 1966 року за
участю відомих дисидентів Івана Дзюби та
Віктора Некрасова, про неї почали говорити на
державному рівні. Пізніше було встановлено
перший пам'ятник жертвам. Історики пов'язують
таку поведінку із намаганням приховати усю
правду про трагедію
10.
У Бабиному яру та поблизу нього встановлено
25 пам'ятників, зокрема:
«Пам'ятник радянським громадянам та
військовополоненим солдатам і офіцерам
Радянської армії, розстріляним німецькими
фашистами у Бабиному яру», відкритий 2 липня
1976 р.
Пам'ятник розстріляним євреям у вигляді
менори, встановлений 29 вересня 1991 р., у 50ту річницю першого масового розстрілу євреїв.
Дерев'яний хрест у пам'ять про 621
розстріляного члена ОУН, встановлений 21
лютого 1992 р., у 50-ту річницю розстрілу Олени
Теліги та її соратників.
12.
Про Бабин Яр знято низку фільмів,
зокрема «Бабин Яр. Уроки історії» (1981),
«Бабин Яр. Правда про трагедію» (1991,
режисер - О.Шлаїн).