ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo

Освіта і наукові знання Київської Русі

•Download as PPTX, PDF•
•
yanalysak7
yanalysak7
1 of 21
Downloaded 81 times
Освіта і наукові знання Київської Русі
 Питання походження слов'янської писемності ще не повністю з'ясоване. Справа ускладнюється тим, що до нашого часу збереглося дві слов'янські азбуки — глаголиця та кирилиця. Яка з них давніша і яку винайшов слов'янський просвітитель Кирило, ці питання залишаються предметом дослідження вітчизняних і зарубіжних учених.
Глаголиця   від старослов’янського «глаголъ» - «слово», глаголити – говорити; створена близько 863 р. Кирилом, родом з міста Салоніки. Як система знаків глаголиця ідеально відповідала слов’янській звуковій системі, нею написані найдавніші слов’янські пам’ятки, зокрема Київські глаголичні листки.  Глаголиця проіснувала недовго, в ХІ ст.. її витіснила кирилиця.
 Кирилиця — слов’янська  абетка. Названа за ім’ям слов’янського просвітника Кирила, який разом із братом створив першу слов’янську абетку з 38 літер (глаголицю), а його учні вдосконалили її і назвали кирилицею. Вона складалася з 43 літер (але була й коротша абетка — із 27—32 літер). Кирилиця стала основою сучасних слов’янських систем писемності: білоруської, болгарської, російської, сербської, української тощо. Просвітники Кирило і Мефодій.
  Кирилична абетка була створена на основі грецького алфавіту, доповненого кількома літерами, що передавали шиплячі звуки, яких не було в грецькій мові. У кирилиці перша буква називалася «аз», (що означає «я»), друга «б» – «буки» (буки), третя «в» - «веди» («відати», знати). Отже, в буквальному перекладі три перші букви кирилиці означають:  «Я букви відаю».
 Кирило та Мефодій перекладають Святе Письмо. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. 15 ст.  Кирилична абетка була створена на основі грецького алфавіту, доповненого кількома літерами, що передавали шиплячі звуки, яких не було в грецькій мові.  Понад 400 написів знайдено на стінах Софійського собору в Києві. На одній зі стін собору вирізьблено абетку з 27 літер: 23 грецьких і чотирьох слов’янських — б, ж, ш, щ. Кирилична абетка
Етапи формування української мови   в VI—VII ст. почали увиразнюватися ознаки майбутньої української мови;  в XI ст., дослідники прослідковують формування елементів, притаманних українській мові;  Завершальний період формування розпочався в XI ст. і тривав до кінця XIII ст. Кирилиця на Русі у Х ст.
Школи на Русі За часів князювання Володимира в Києві для князівських і боярських дітей було відкрито першу школу; За повідомленням літописця, князь Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священиків; Перша школа для дівчат на Русі була заснована в Андріївському монастирі в Києві Янкою(Ганною) – внучкою Ярослава Мудрого в 1086 р.  Берестяні грамоти. Писала. Воскова дошка. Перші берестяні грамоти в Україні знайдені в Звенигороді.
 Береста була дешевим матеріалом – варто було прокип'ятити її у воді, щоб вона стала придатною для письма. Писали на ній писалами – спеціальними металевими стрижнями. За підрахунками вчених, у великих містах Київської Русі близько 10 % населення було грамотним.  Металеві писала з Київського Подолу. Гострим кінцем вишкрябували букви, а протилежним – стирали написане. Приналежності для письма. Писала, воскові таблички, берестяні грамоти.
Осередки освіти  ЦЕРКВИ І МОНАСТИРІ Десятинна церква. Реконструкція північного боку. У церковній школі (рис. Р. Кудрявцева).
Монастирська школа   Вже за князювання Володимира Великого було створено першу школу, в якій здобували знання діти найближчого оточення князя. Матері, направляючи дітей, плакали, як за померлими, настільки це було незвичною справою. За часів Ярослава Мудрого кількість шкіл збільшується. Вчителями в школах були священики. Тут вчили читати, писати, а також церковного співу та начал християнської моралі. Школи не мали окремих будинків. Учні збиралися у будь-якому приміщенні.  Підручниками служили богослужебні книги, найчастіше – Псалтир. Навчання грамоти розпочиналося з вивчення азбуки. Учні писали на покритій воском дощечці з допомогою писал – металевих або кістяних стрижнів із загостреним кінцем і лопаткою у верхній частині. Гострим кінцем писали букви і слова, а лопатками згладжували написане. Для кращого запам’ятовування алфавіту букви писали на окремих предметах (пряслицях, гребінцях, дерев’яних дощечках). Великі тексти писали на березовій корі.
Усна народна творчість билини; перекази; пісні; загадки; прислів’я; приказки; казки.  «Три богатирі» – художник В.М. Васнецов (1898р.). До цієї доби належать казки, де згадується Змій-Горинич. Літописець неодноразово називає половецького хана Тугоркана «змієвичем», а розповідаючи про перемогу 1103 р. над половцями, говорить, що Володимир Мономах «сокрушив голови зміям». Таким чином, учені вважають Змія-Горинича узагальненим образом половців.
 ни ( ни) — народні речитатив номелодійні епічні пісні соціальнопобутовог о змісту, героїкопатріотичн ого характеру.  «Ілля Муромець». Художник В.Васнецов, 1914. А.Рябушкін. Добриня Микитич, 1895. А.Рябушкін. Альоша Попович.
Пісенне мистецтво  В.Васнецов . Боян В.Васнецов Гуслярі. М. Реріх. Боян.
Література. Книгописання  за підрахунками вчених книжковий фонд на Русі налічував 130-140 тис. томів;  досить висока ціна книжок (за молитовник для церкви в Любомлі волинський князь Володимир Василькович заплатив 8 гривень, яких у той час було цілком достатньо для купівлі 40 овець).  Скрипторії – центри для переписування книг. Переписувач.
Перша бібліотека   В Софії Київській, заснована Ярославом Мудрим; Існували бібліотеки при соборах, монастирях, княжих палатах. Чимало було і приватних книгозбірень Софіївський собор у Києві. Реконструкція. Ярослав Мудрий. Ілюстрація Івана Білібіна.
Наукові знання Джерело знань Перекладні книги •  • • Цифри на території • Русі зображувались грецькими літерами з • різними позначками. • «Хроніка» Георгія Амартола, яка охоплювала опис історичних подій від створення світу до 842 р.; «Джерело знань» Іоанна Дамаскіна; «Шестоднев» Іоанна, болгарського екзарха, де подані тлумачення біблійної розповіді про шість днів створення світу Богом; «Фізіолог» невідомого автора, що містив розповіді про реальних і казкових, міфічних (сирени, фенікс) звірів тощо; твір Козьми Індікоплова «Християнська топографія», в якому розповідалося, що земля — чотирикутник, оточений океаном; «Ходіння» ігумена Дмитра – опис Єрусалима та його святих місць.
Медицина  відомості про діяльність ченця  Києво-Печерського монастиря Агапіта;  у 1076 р. Святославу Ярославичу навіть була зроблена хірургічна операція з видалення пухлини на шиї;  онука Володимира Мономаха Євпраксія написала медичний трактат «Мазі». Євпраксія Всеволодівна Поштова марка з зображненням Агапіта Печерського.
Правові знання  За Ярослава Мудрого було складено перший звіт писаного давньоруського права “ Руська Правда “. До збірника входило 18 статей, у яких зазначалося, як карати за ті чи інші проступки. Золотий ковчег для зберігання «Руської правди».

Освіта і наукові знання Київської Русі

More Related Content

Освіта і наукові знання Київської Русі

  • 2.  Питання походження слов'янської писемності ще не повністю з'ясоване. Справа ускладнюється тим, що до нашого часу збереглося дві слов'янські азбуки — глаголиця та кирилиця. Яка з них давніша і яку винайшов слов'янський просвітитель Кирило, ці питання залишаються предметом дослідження вітчизняних і зарубіжних учених.
  • 3. Глаголиця   від старослов’янського «глаголъ» - «слово», глаголити – говорити; створена близько 863 р. Кирилом, родом з міста Салоніки. Як система знаків глаголиця ідеально відповідала слов’янській звуковій системі, нею написані найдавніші слов’янські пам’ятки, зокрема Київські глаголичні листки.  Глаголиця проіснувала недовго, в ХІ ст.. її витіснила кирилиця.
  • 4.  Кирилиця — слов’янська  абетка. Названа за ім’ям слов’янського просвітника Кирила, який разом із братом створив першу слов’янську абетку з 38 літер (глаголицю), а його учні вдосконалили її і назвали кирилицею. Вона складалася з 43 літер (але була й коротша абетка — із 27—32 літер). Кирилиця стала основою сучасних слов’янських систем писемності: білоруської, болгарської, російської, сербської, української тощо. Просвітники Кирило і Мефодій.
  • 5.   Кирилична абетка була створена на основі грецького алфавіту, доповненого кількома літерами, що передавали шиплячі звуки, яких не було в грецькій мові. У кирилиці перша буква називалася «аз», (що означає «я»), друга «б» – «буки» (буки), третя «в» - «веди» («відати», знати). Отже, в буквальному перекладі три перші букви кирилиці означають:  «Я букви відаю».
  • 6.  Кирило та Мефодій перекладають Святе Письмо. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. 15 ст.  Кирилична абетка була створена на основі грецького алфавіту, доповненого кількома літерами, що передавали шиплячі звуки, яких не було в грецькій мові.  Понад 400 написів знайдено на стінах Софійського собору в Києві. На одній зі стін собору вирізьблено абетку з 27 літер: 23 грецьких і чотирьох слов’янських — б, ж, ш, щ. Кирилична абетка
  • 7. Етапи формування української мови   в VI—VII ст. почали увиразнюватися ознаки майбутньої української мови;  в XI ст., дослідники прослідковують формування елементів, притаманних українській мові;  Завершальний період формування розпочався в XI ст. і тривав до кінця XIII ст. Кирилиця на Русі у Х ст.
  • 8. Школи на Русі За часів князювання Володимира в Києві для князівських і боярських дітей було відкрито першу школу; За повідомленням літописця, князь Ярослав Мудрий заснував школу, де навчалося 300 дітей старост і священиків; Перша школа для дівчат на Русі була заснована в Андріївському монастирі в Києві Янкою(Ганною) – внучкою Ярослава Мудрого в 1086 р.  Берестяні грамоти. Писала. Воскова дошка. Перші берестяні грамоти в Україні знайдені в Звенигороді.
  • 9.  Береста була дешевим матеріалом – варто було прокип'ятити її у воді, щоб вона стала придатною для письма. Писали на ній писалами – спеціальними металевими стрижнями. За підрахунками вчених, у великих містах Київської Русі близько 10 % населення було грамотним.  Металеві писала з Київського Подолу. Гострим кінцем вишкрябували букви, а протилежним – стирали написане. Приналежності для письма. Писала, воскові таблички, берестяні грамоти.
  • 10. Осередки освіти  ЦЕРКВИ І МОНАСТИРІ Десятинна церква. Реконструкція північного боку. У церковній школі (рис. Р. Кудрявцева).
  • 11. Монастирська школа   Вже за князювання Володимира Великого було створено першу школу, в якій здобували знання діти найближчого оточення князя. Матері, направляючи дітей, плакали, як за померлими, настільки це було незвичною справою. За часів Ярослава Мудрого кількість шкіл збільшується. Вчителями в школах були священики. Тут вчили читати, писати, а також церковного співу та начал християнської моралі. Школи не мали окремих будинків. Учні збиралися у будь-якому приміщенні.  Підручниками служили богослужебні книги, найчастіше – Псалтир. Навчання грамоти розпочиналося з вивчення азбуки. Учні писали на покритій воском дощечці з допомогою писал – металевих або кістяних стрижнів із загостреним кінцем і лопаткою у верхній частині. Гострим кінцем писали букви і слова, а лопатками згладжували написане. Для кращого запам’ятовування алфавіту букви писали на окремих предметах (пряслицях, гребінцях, дерев’яних дощечках). Великі тексти писали на березовій корі.
  • 12. Усна народна творчість билини; перекази; пісні; загадки; прислів’я; приказки; казки.  «Три богатирі» – художник В.М. Васнецов (1898р.). До цієї доби належать казки, де згадується Змій-Горинич. Літописець неодноразово називає половецького хана Тугоркана «змієвичем», а розповідаючи про перемогу 1103 р. над половцями, говорить, що Володимир Мономах «сокрушив голови зміям». Таким чином, учені вважають Змія-Горинича узагальненим образом половців.
  • 13.  ни ( ни) — народні речитатив номелодійні епічні пісні соціальнопобутовог о змісту, героїкопатріотичн ого характеру.  «Ілля Муромець». Художник В.Васнецов, 1914. А.Рябушкін. Добриня Микитич, 1895. А.Рябушкін. Альоша Попович.
  • 15. Література. Книгописання  за підрахунками вчених книжковий фонд на Русі налічував 130-140 тис. томів;  досить висока ціна книжок (за молитовник для церкви в Любомлі волинський князь Володимир Василькович заплатив 8 гривень, яких у той час було цілком достатньо для купівлі 40 овець).  Скрипторії – центри для переписування книг. Переписувач.
  • 16. Перша бібліотека   В Софії Київській, заснована Ярославом Мудрим; Існували бібліотеки при соборах, монастирях, княжих палатах. Чимало було і приватних книгозбірень Софіївський собор у Києві. Реконструкція. Ярослав Мудрий. Ілюстрація Івана Білібіна.
  • 17. Наукові знання Джерело знань Перекладні книги •  • • Цифри на території • Русі зображувались грецькими літерами з • різними позначками. • «Хроніка» Георгія Амартола, яка охоплювала опис історичних подій від створення світу до 842 р.; «Джерело знань» Іоанна Дамаскіна; «Шестоднев» Іоанна, болгарського екзарха, де подані тлумачення біблійної розповіді про шість днів створення світу Богом; «Фізіолог» невідомого автора, що містив розповіді про реальних і казкових, міфічних (сирени, фенікс) звірів тощо; твір Козьми Індікоплова «Християнська топографія», в якому розповідалося, що земля — чотирикутник, оточений океаном; «Ходіння» ігумена Дмитра – опис Єрусалима та його святих місць.
  • 18. Медицина  відомості про діяльність ченця  Києво-Печерського монастиря Агапіта;  у 1076 р. Святославу Ярославичу навіть була зроблена хірургічна операція з видалення пухлини на шиї;  онука Володимира Мономаха Євпраксія написала медичний трактат «Мазі». Євпраксія Всеволодівна Поштова марка з зображненням Агапіта Печерського.
  • 19. Правові знання  За Ярослава Мудрого було складено перший звіт писаного давньоруського права “ Руська Правда “. До збірника входило 18 статей, у яких зазначалося, як карати за ті чи інші проступки. Золотий ковчег для зберігання «Руської правди».
  • 20.