Традиційне вбрання Чернігівщини. Жіночий одяг.estet13Український традиційний національний костюм відображає художній талант українських жінок, що створюють гарний одяг для всієї родини. Всі елементи одягу прості за формою, багаті різноманітними прикрасами, насичені яскравими фарбами.
У різних областях України є відмінності в обробці та елементах одягу, але загальний ансамбль українського костюма добре проглядається на всій її території. Познайомимось з національним жіночим одягом Чернігівського краю...
Заняття з художньої літератури "Гуси-лебеді" (середній вік)Alyona BilykАвтор: Лекк Інна Анатоліївна
Посада: Вихователь Комунального ДНЗ «Ластівка»
Міловської селищної ради (смт. Мілове Луганської обл..)
«СТВОРЕННЯ ВИХОВНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ...sasha884«СТВОРЕННЯ ВИХОВНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ»
О.А.Жураковська. Патріотичне виховання дітей дошкільного віку засобами образо...Інститут післядипломної педагогічної освіти КУБГО.А.Жураковська. Патріотичне виховання дітей дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва
«Виготовлення святкових прикрас та атрибутів для Новорічних та Різдвяних свят»Надвірнянський інформаційно - методичний центрМета: ознайомити з атрибутами новорічних та різдвяних свят; навчити виготовляти новорічні прикраси; розвивати творчі здібності, фантазію, пам’ять, увагу; формувати навички екологічно грамотної поведінки дітей щодо хвойних насаджень; виховувати дбайливе ставлення до хвойних рослин.
«СТВОРЕННЯ ВИХОВНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ...sasha884«СТВОРЕННЯ ВИХОВНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ»
О.А.Жураковська. Патріотичне виховання дітей дошкільного віку засобами образо...Інститут післядипломної педагогічної освіти КУБГО.А.Жураковська. Патріотичне виховання дітей дошкільного віку засобами образотворчого мистецтва
«Виготовлення святкових прикрас та атрибутів для Новорічних та Різдвяних свят»Надвірнянський інформаційно - методичний центрМета: ознайомити з атрибутами новорічних та різдвяних свят; навчити виготовляти новорічні прикраси; розвивати творчі здібності, фантазію, пам’ять, увагу; формувати навички екологічно грамотної поведінки дітей щодо хвойних насаджень; виховувати дбайливе ставлення до хвойних рослин.
Учнівський проект «Моє село – перлинка України»Надвірнянський інформаційно - методичний центрКерівник проекту:
Дутка М.Я. - вихователь ГПД Гвіздської ЗОШ I-III ст.
Мета:
Збагатити знання учнів про село Гвізд – перлинку України.
Вишиванка ЧЕРНІГІВСЬКАestet13Були часи, коли українці вважали вишиванки мало не за скарб, берегли як родинні реліквії та передавали у спадок. Вишиті сорочки не можна було купити — їх, або вишивали власноруч, або отримували у подарунок.
Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код. З давніх часів наші предки вірили в силу вишитих візерунків і вважали вишиванку надійним оберегом від бід і неприємностей. Кожен візерунок на сорочці виконує свою функцію і несе певний сенс.
Щорічно у третій четвер травня українці та друзі України в усьому світі відзначають День вишиванки – одне з найбільш самобутніх свят, присвячених розквіту української культури.
Особливе значення має День вишиванки 2022 року - тоді, коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Одягнена вишиванка 19 травня стає символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці - вільний народ. Кожен із нас, хто наразі перебуває в безпеці, може одягнути вишиванку також для підтримання духу українців та українських воїнів.
День вишиванкиНБУ для дітей ВИШИВАНКА – символ приналежності до роду та нації,
ознака українськості, яка вирізняє українця у багатомірному, багато вбраному глобалізованому світі, це наш етнічний бренд.
ВИШИВКА духовний символlibrary_darnitsaВишивка – це духовний символ українського народу рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук. Запрошуємо вас, поринути у цей чарівний та загадковий світ рукоділля.
Третя річниця національного спротиву російській збройній агресіїostrovskogo1898Наголошуючи на важливій ролі бібліотек у процесі популяризації історичних знань, пам’яті та історичної правди, Сергій Бутко надав авторську презентацію «Третя річниця національного спротиву російській збройній агресії» для широкого використання. Радимо переглянути матеріали, а також запрошуємо до бібліотеки, де ви зможете знайти цікаві книги, відвідати різноманітні заходи, зустрічі та дізнатися про важливі для нашої країни теми та події.
«ЧАРІВНА СКРИНЬКА КАЗОК МИКОЛИ ЗІНЧУКА»: віртуальна книжкова виставка до 100-...Чернівецька обласна бібліотека для дітейВидатний історик, етнограф, фольклорист, "чорнороб культури", правдивий подвижник - це все без перебільшення сказано про Миколу Антоновича Зінчука.
У 2025 році виповнюється 100 років з дня народження видатного фольклориста, який за 87 років свого життя пішки обійшов сотні гірських сіл, побував у кожному регіоні України, зустрічався з тисячами людей, які розповідали йому казки. Ця титанічна праця вилилась у сорокотомне видання "Українських народних казок".
Зінчук Микола Антонович народився 7 березня
1925 році в селі Кошелівка Червоноармійського
району Житомирської області.
Безпека дитини в мережі інтернет_презентаціяssusercc73e0
презентация національний костюм
2. Традиційно основу
українського
національного
жіночого костюма складали:
сорочка (кошуля), юпка
(куртка,
кохта),
андарак,
керсетка,
кептар,
дерга
(опинка, обгортка, фота,
горботка), запаска, плахта,
лейбик
(бруслик,
катанка,
горсет), взуття – чоботи,
постоли.
Із прикрас використовувались
нагрудні підвіски з монетами
(дукачі, мониста), намиста із
дорогоцінних каменів.
4. Сорочка — один із найдавніших
елементів одягу. За часів Київської Русі
сорочка слугувала як натільним, так і
верхнім одягом і шилася з полотна чи
сукна.
Основними типами сорочки були:
тунікоподібна; з плечовими вставками; з
суцільним рукавом; на кокетці.
6. Кептар — хутряна безрукавка
населення Карпат та Прикарпаття.
Мав значну локальну варіативність
щодо довжини та прийомів оформлення
в залежності від регіону.
8. Керсетка — жіноча безрукавка,
яка мала багато місцевих варіантів
довжини,
пропорцій,
декорування.
Побутувала здебільшого на Київщині,
Чернігівщині, Полтавщині, частково на
Півдні України. Найрозвиненіших форм
керсетка набула у другій половині XIX ст.,
коли чітко визначилися не лише основні
принципи її крою, а й локальні особливості
щодо пропорцій, колориту, оздоблення.
10. Лейбик (бруслик, катанка, горсет) —
сукняна безрукавка жителів передгір'я
Карпат, рівнинної частини Західної України
та Полісся.
12. Запаска – чотирикутник
(60х80 см), що припоясувався "зав`язками"
чи "поясом" тільки ззаду (на Поліссі), або
ззаду й спереду (на Гуцульщині).
Найпишнішою святковою формою
такого одягу була плахта, що складалася з
двох вовняних рушників ("гривок"), по
боках до половини зшитих разом. Її
підперізували поясом чи крайкою таким
чином, щоб зшита частина обгортала стан,
а незшиті "крила" звисали з боків.
17. Своєрідною вишивкою здавна славилася
Волинь. Візерунки геометричні, чіткі і прості по
композиції.
Чіткість
ритму
підсилюється
однобарвністю вишивок, виконаних червоною
ниткою на білій-сірій полотнині. Вишивки північної
Волині вражають своєю вишуканою простотою. У
південних районах області переважають рослинні
мотиви.
Для Чернігівської області характерні білі
вишивки. Геометричний або рослинний орнамент
вишивається білими нитками або ж із украпленням
червоного і чорного. Виконується дуже дрібними
стібками, що нагадує бісерні вишивки, характерні
для чернігівських сорочок.
19. Для подільських сорочок характерні
барвистість і розмаїтість швів. Типовим є
мережка
«павучками»,
якою
примережують вставки на рукави, клинці.
Використовується
і
кольорова
мережка-«шабак».
В
орнаментах
подільських вишивок переважає один
колір — чорний з великим або меншим
украпленням червоного, синього, жовтого
або
зеленого.
Найбільш
поширені
одноколірні (червоні і чорні) вишиванки,
рідше — двох- і триколірні.
20. Велике
багатство
технік
вишивання характерно для Вінницької
області: низь, хрестик, вишивка розписом,
настилання,
верхошов
(верхоплут),
зерновий
висновок,
вирізування;
різноманітні
види
чорних,
білих
і
кольорових мережок. Поряд з основними
швами застосовуються і допоміжні —
вишивка розписом, шов «уперед голкою»,
контурні шви, якими обрамляють і
з'єднують окремі елементи композиції.
22. Техніка вишивання Харківської області
має дуже багато загального з формами вишивки,
що установилися в центральних областях
України, але їй властиві і зовсім своєрідні
поліхромні
орнаменти,
створювані
напівхрестиком або хрестиком. Ці орнаменти
вишивають
переважно
грубою
ниткою,
внаслідок чого візерунки створюють враження
рельєфних.
Вишивка Донеччини теж має свої
особливості: сорочки вишивалися здебільшого
білим або червоно-чорним. Оздоблювались нею
рукави, вставки, іноді поділ та комір.
24. Вишивкам Київщини властивий рослинногеометризований орнамент зі стилізованими
гронами
винограду,
шишками
хмелю
чи
восьмипелюстковими
розетками,
ромбами,
квадратами. Основні кольори вишивок Київщини
— білий, коралово-червоний, відтінений чорний.
Сорочки на Полтавщині вишиваються
головним чином білими нитками, дуже рідко
червоними або сірими. Манишки білих сорочок у
старих зразках прикрашалися білим візерунком,
виконаним гладдю. Візерунок обводився чорними
або кольоровими смугами. Техніка вишивання —
шов «уперед голкою», «хрестик», шов «за голкою».
26. Характерною рисою етнографічного
району Карпат і Прикарпаття є велика
кількість окремих частин регіону зі своїм
колоритом. Кожне село відрізняється від
інших своєрідністю вишивки, багатством
орнаменту і неповторністю квітів.
У народній вишивці Львівської
області використовуються різноманітні
типи візерунків. У південних районах
орнамент вишивок геометричний, біле тло
не заповнюється, що додає візерункам
прозорість і легкість.