ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo

Компетентність

•Download as POT, PDF•
•
Y
yanaanya
1 of 12
Download to read offline
Інноваційно-творчий пошук учителя суспільних дисциплін КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ УРОК – ШЛЯХ ДО НАБУТТЯ ШКОЛЯРАМИ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ФОРМУВАННЯ У НИХ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ
Об’єктивною проблемою впровадження компетентнісного підходу до навчання є необхідність технологічної адаптації навчальновиховного процесу до нових вимог КОМПЕТЕНТНІСТЬ – ЦЕ ЗАГАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ, ЩО БАЗУЄТЬСЯ НА ЗНАННЯХ, ДОСВІДІ, ЦІННОСТЯХ, ЗДІБНОСТЯХ, НАБУТИХ ЗАВДЯКИ НАВЧАННЮ
Система компетентностей в освіті має ієрархічну структуру, рівні якої складають:
Основними групами компетентностей є: Компетентність, на відміну від простого знання, існує у формі діяльності (реальної чи мисленнєвої), а не інформації про неї. У формуванні компетентності як загальної здібності беруть участь усі групи і всі вони є вирішальними: за умови несформованості бодай однієї з них неможливо досягти компетентності
КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Природа компетентності така, що вона може виявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистісної зацікавленості в даному виді діяльності. Отже, цінності є основою будь-яких компетенцій. Як зацікавити учнів, щоб підвищити рівень їхньої компетентності? ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ Отже, компетентність — це не тільки і не стільки знання, а знання плюс уміння і навички користуватися цим знанням
Сучасний урок у контексті компетентнісного підходу КОМПЕТЕНТНІСНА ОСВІТА ЗОРІЄНТОВАНА НА ПРАКТИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ДОСВІД ОСОБИСТОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ВИРОБЛЕННЯ СТАВЛЕНЬ, ЩО ЗУМОВЛЮЄ ПРИНЦИПОВІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЯКЕ СТАЄ СПРЯМОВАНИМ НА РОЗВИТОК КОНКРЕТНИХ ЦІННОСТЕЙ І ЖИТТЄВО НЕОБХІДНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Які основні складові компетентності? ПО-ПЕРШЕ, ЗНАННЯ, АЛЕ НЕ ПРОСТО ІНФОРМАЦІЯ, А ШВИДКО ЗМІНЮВАНА, ДИНАМІЧНА, РІЗНОМАНІТНА, ЯКУ ТРЕБА ВМІТИ ЗНАЙТИ, ВІДСІЯТИ ВІД НЕПОТРІБНОЇ, ПЕРЕВЕСТИ У ДОСВІД ВЛАСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПО-ДРУГЕ, УМІННЯ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЦЕ ЗНАННЯ У КОНКРЕТНІЙ СИТУАЦІЇ; РОЗУМІННЯ, ЯКИМ ЧИНОМ ДОБУТИ ЦЕ ЗНАННЯ, ДЛЯ ЯКОГО ЗНАННЯ ЯКИЙ МЕТОД ПОТРІБНИЙ. ПО-ТРЕТЄ, АДЕКВАТНЕ ОЦІНЮВАННЯ – СЕБЕ, СВІТУ, СВОГО МІСЦЯ В СВІТІ, КОНКРЕТНОГО ЗНАННЯ, НЕОБХІДНОСТІ ЧИ ЗАЙВОСТІ ЙОГО ДЛЯ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ МЕТОДУ ЙОГО ЗДОБУВАННЯ ЧИ ВИКОРИСТАННЯ.
Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами до навчання, як
Сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, має вирішувати ряд завдань • підвищення рівня мотивації учнів; • використання суб’єктивного досвіду набутого учнями; • ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на практиці; • формування у учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел; • здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку; • підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів; • створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу; • наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання; • формування моральних цінностей особистості; • розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів; • створення ситуації успіху.
УКРАЇНСЬКІ ВЧЕНІ ВИОКРЕМИЛИ П’ЯТЬ НАСКРІЗНИХ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ФОРМУВАННЯ ЯКИХ МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ В РАМКАХ КОЖНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ
Компетентність

More Related Content

Компетентність

  • 1. Інноваційно-творчий пошук учителя суспільних дисциплін КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ УРОК – ШЛЯХ ДО НАБУТТЯ ШКОЛЯРАМИ ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ФОРМУВАННЯ У НИХ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ
  • 2. Об’єктивною проблемою впровадження компетентнісного підходу до навчання є необхідність технологічної адаптації навчальновиховного процесу до нових вимог КОМПЕТЕНТНІСТЬ – ЦЕ ЗАГАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ, ЩО БАЗУЄТЬСЯ НА ЗНАННЯХ, ДОСВІДІ, ЦІННОСТЯХ, ЗДІБНОСТЯХ, НАБУТИХ ЗАВДЯКИ НАВЧАННЮ
  • 3. Система компетентностей в освіті має ієрархічну структуру, рівні якої складають:
  • 4. Основними групами компетентностей є: Компетентність, на відміну від простого знання, існує у формі діяльності (реальної чи мисленнєвої), а не інформації про неї. У формуванні компетентності як загальної здібності беруть участь усі групи і всі вони є вирішальними: за умови несформованості бодай однієї з них неможливо досягти компетентності
  • 6. Природа компетентності така, що вона може виявлятися лише в органічній єдності з цінностями людини, тобто в умовах глибокої особистісної зацікавленості в даному виді діяльності. Отже, цінності є основою будь-яких компетенцій. Як зацікавити учнів, щоб підвищити рівень їхньої компетентності? ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ Отже, компетентність — це не тільки і не стільки знання, а знання плюс уміння і навички користуватися цим знанням
  • 7. Сучасний урок у контексті компетентнісного підходу КОМПЕТЕНТНІСНА ОСВІТА ЗОРІЄНТОВАНА НА ПРАКТИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ДОСВІД ОСОБИСТОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ВИРОБЛЕННЯ СТАВЛЕНЬ, ЩО ЗУМОВЛЮЄ ПРИНЦИПОВІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ, ЯКЕ СТАЄ СПРЯМОВАНИМ НА РОЗВИТОК КОНКРЕТНИХ ЦІННОСТЕЙ І ЖИТТЄВО НЕОБХІДНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
  • 8. Які основні складові компетентності? ПО-ПЕРШЕ, ЗНАННЯ, АЛЕ НЕ ПРОСТО ІНФОРМАЦІЯ, А ШВИДКО ЗМІНЮВАНА, ДИНАМІЧНА, РІЗНОМАНІТНА, ЯКУ ТРЕБА ВМІТИ ЗНАЙТИ, ВІДСІЯТИ ВІД НЕПОТРІБНОЇ, ПЕРЕВЕСТИ У ДОСВІД ВЛАСНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПО-ДРУГЕ, УМІННЯ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЦЕ ЗНАННЯ У КОНКРЕТНІЙ СИТУАЦІЇ; РОЗУМІННЯ, ЯКИМ ЧИНОМ ДОБУТИ ЦЕ ЗНАННЯ, ДЛЯ ЯКОГО ЗНАННЯ ЯКИЙ МЕТОД ПОТРІБНИЙ. ПО-ТРЕТЄ, АДЕКВАТНЕ ОЦІНЮВАННЯ – СЕБЕ, СВІТУ, СВОГО МІСЦЯ В СВІТІ, КОНКРЕТНОГО ЗНАННЯ, НЕОБХІДНОСТІ ЧИ ЗАЙВОСТІ ЙОГО ДЛЯ СВОЄЇ ДІЯЛЬНОСТІ, А ТАКОЖ МЕТОДУ ЙОГО ЗДОБУВАННЯ ЧИ ВИКОРИСТАННЯ.
  • 9. Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами до навчання, як
  • 10. Сучасний урок, зорієнтований на реалізацію компетентнісного підходу в навчанні, має вирішувати ряд завдань • підвищення рівня мотивації учнів; • використання суб’єктивного досвіду набутого учнями; • ефективне та творче застосування набутих знань та досвіду на практиці; • формування у учнів навичок отримувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел; • здійснення організаційної чіткості та оптимізації кожного уроку; • підвищення рівня самоосвітньої та творчої активності учнів; • створення умов для інтенсифікації навчально-виховного процесу; • наявність контролю, самоконтролю та взаємоконтролю за процесом навчання; • формування моральних цінностей особистості; • розвиток соціальних та комунікативних здібностей учнів; • створення ситуації успіху.
  • 11. УКРАЇНСЬКІ ВЧЕНІ ВИОКРЕМИЛИ П’ЯТЬ НАСКРІЗНИХ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ФОРМУВАННЯ ЯКИХ МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ В РАМКАХ КОЖНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТУ