1. КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ОСВІТИ
“СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №91”
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Літературно-мистецький
захід для
старшокласників
ІНСЦЕНУВАННЯ ПОЕМ
Т.Г.ШЕВЧЕНКА
«ВІНОК КОБЗАРЕВОЇ
МУДРОСТІ»
Відповідальний: учитель української мови та літератури
КЗО «СЗШ №91» ДМР
БОТВІНЦЕВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА
2013-2014 навчальний рік
3. Народився 25 лютого (9 березня) 1814 у селі
Моринці Звенигородського повіту Київської
губернії (нині село Звенигородського району
Черкаської області) в закріпаченій селянській
родині Григорія Івановича Шевченка та
Катерини Якимівни Бойко козацького
походження.
Тарас Шевченко у своїй творчості відобразив
саме ті думки і настрої, які були важливими в
житті українців його часу. Про те, що його
творчість знайшла відгук у серцях
людей, свідчить те, що в другій половині XIX і
на початку XX ст. чи не єдиною книжкою у
більшості сільських хат України був
«Кобзар», вірші з нього вчили напам'ять, за ним
училися читати. На той час твори Шевченка
об'єднали українській народ. За ставленням
людини до творчості Шевченка відразу стає
видно, наскільки людина знайома і як
ставиться до життя українського народу XIX
4. Творчість Шевченка — багатогранна, як його
талант. Літературна спадщина Шевченка обіймає
велику збірку поетичних творів («Кобзар»), драму
«Назар Стодоля» і 2 уривки з інших п'єс; 9
повістей, щоденник та автобіографію, написані
російською мовою, записки історично-археологічного
характеру («Археологічні нотатки»), 4 статті та
понад 250 листів. З мистецької спадщини Шевченка
збереглося 835 творів живопису і графіки, що дійшли до
нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях. Її
доповнюють дані про понад 270 втрачених і досі не
знайдених мистецьких творів.
5. Т. Шевченко.
«Катерина». 1842
До ранньої творчості Шевченка
належать балади «Причинна»
(1837), «Тополя» (1839) й «Утоплена»
(1841), що мають виразне романтичне
забарвлення. Поетичним вступом до
«Кобзаря» (1840) був вірш «Думи
мої, думи мої», у якому, висловлюючи
свої погляди на відношення поезії до
дійсності, Шевченко підкреслив
нерозривну єдність поета зі своїм
народом. Із цим віршем тематично
споріднена поезія «Перебендя», у якій
відобразилися думки молодого Шевченка
про місце поета в суспільстві. Особливе
місце серед ранніх творів Шевченка
посідає соціально-побутова поема
«Катерина» — хвилююча розповідь про
трагічну долю української дівчини, яку
знеславив московський офіцер.
6. Перехід Шевченка до нового періоду літературної діяльності
позначився в поемах «Розрита могила» (1843), «Чигрине, Чигрине» (1844) і
«Сон» (1844). Поет написав ці твори під безпосереднім враженням від
тогочасної дійсності в Україні. У сатиричному творі «Сон» («У всякого
своя доля») автор з їдким сарказмом змалював свавілля та жорстокість
російського царату і закликав до знищення цієї деспотичної системи.
Поема «Сон» уважається одним з найвизначніших взірців
світової сатири. Сатиричні ознаки також помітні в політичних поемах
Шевченка «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» та вірші
«Холодний Яр» (усі 1845).
7. У поемі-містерії «Великий льох», що складається з
трьох частин («Три душі», «Три ворони», «Три
лірники») й епілогу («Стоїть в селі
Суботові»), Шевченко втілив свої роздуми про
історичну долю України в алегоричних образах, що
зазнали в літературознавстві особливо тенденційної
інтерпретації . У творі «Кавказ», що поєднує жанрові
ознаки лірично-сатиричної
поеми, політичної медитації та
героїчної оди, Шевченко із сарказмом виступив проти
гнобительської політики царської Росії і закликав
пригноблені народи до революційної боротьби. Ця
поема Шевченка мала значний вплив на розвиток
самосвідомості не тільки в Україні. Шевченкове
послання «І мертвим, і живим, і ненародженим
землякам моїм…» — вдумливий поетичний аналіз
тогочасного суспільно-політичного і національнокультурного життя в Україні, що мала служити
дороговказом на шляху національного, соціального і
культурного відродження українського народу.
8. У грудні 1845 Шевченко написав цикл віршів під
назвою «Давидові псалми» — перша його спроба
переспіву й осучаснення біблійних текстів. У вірші
«Три літа», що дав назву альбомній збірці
автографів поета, Шевченко змальовує процес свого
«прозрівання» і говорить про зміни, які сталися за
цей час у його світогляді й творчості. Цикл «Три
літа» завершується «Заповітом», одним з
найдосконаліших зразків світової політичної лірики.
Серед творів періоду «Трьох літ» на історичні
теми особливе місце посідає поема «Іван Гус»
(«Єретик»), написана восени 1845. В історичнопобутовій поемі «Сліпий» («Невольник») Шевченко
гнівно осудив Катерину ІІ за зруйнування
Запорізької Січі та закріпачення українського
селянства. До збірки «Три літа» включено також
соціально-побутові поеми «Сова» (1844) і
«Наймичка» (1845). До зображення нового аспекту
морально-психологічної драми матері-покритки
звернувся Шевченко в поемі «Наймичка». До неї він
звертався в ранній поемі «Катерина», а згодом — у
поемах «Відьма» (1847), «Марина» (1848) та інших.
9. Поет почав свою творчість на засланні поезією «Думи мої, думи мої» (1847), що
відкривається тими самими словами, що й заспів до «Кобзаря» (1840).
До ліричних творів автобіографічного характеру, у яких Шевченко змалював свої
власні почуття, настрої й переживання, належать вірші«Мені тринадцятий
минало», «А. О. Козачковському», «І виріс я на чужині», «Хіба самому написать», «І
золотої й дорогої», «Лічу в неволі дні і ночі» та інші. Автобіографічні мотиви
трапляються і в таких поезіях громадсько-політичного звучання, як «Сон» («Гори мої
високії») та «Якби ви знали, паничі».
Відгуком поета на революційні події в Західній Європі була сатира «Царі», одна з
найзначніших політичних поезій Шевченка часів заслання. На засланні Шевченко
написав і декілька лірично-епічних поем, що відзначаються новими формами
зображення подій і свідчать про творчий розвиток поета. Героїня поеми «Княжна» —
це українська Беатріче Ченчі, трагічна жертва кровомісного злочину батька. У
невеликій поемі «Якби тобі довелося» (1849) поет звеличує мужність хлопцякріпака, який вступився за честь дівчини і вбив пана-ґвалтівника. Образ скривдженого
кріпака, який стає народним месником, Шевченко вивів у поемі «Варнак» (1848). Деякі
дослідники пов'язують цей образ з особою Устима Кармалюка. Поема написана у
своєрідній формі сповіді героя, у ній відчувається деякий вплив байронізму. Моральноетичні проблеми Шевченко порушив також у поемах «Іржавець» (1847), «Чернець»
(1847), «Москалева криниця» (1847 і 1857), «Титарівна» (1848), «Сотник» (1849) і
«Петрусь» (1850).
10. Десятирічне заслання вимучило Шевченка фізично, але не
зломило його морально. Після повернення поета на волю
починається останній етап його творчості (1857 — 1861).
Розпочинає його поема «Неофіти», написана в грудні 1857 у
Нижньому Новгороді. За історичним сюжетом поеми
заховано актуальний сюжет жорстокої розправи
російських царів з борцями за національне і соціальне
визволення. Незакінчена поема «Юродивий» (1857) — гостра
політична сатира, спрямована проти російського
самодержавства в особі Миколи І та його сатрапів в
Україні. Оглянувши пройдений доти життєвий
шлях, Шевченко написав ліричний триптих «Доля», «Муза»
«Слава» (1858). Тема циклу — самоусвідомлення поетом
своєї творчості.
Наприкінці життя Шевченко почав перекладати «Слово о полку Ігоревім» (1860), та
встиг перекласти лише два уривки — «Плач Ярославни» і «З передсвіта до вечора».
Свій останній поетичний твір, вірш «Чи не покинуть нам, небого», Шевченко
закінчив за 10 днів до смерті. Написаний з мужньою самоіронією у формі звернення
до музи, цей вірш звучить як поетичний епілог Шевченкової творчості і
відзначається неповторною ліричною своєрідністю.
11. Збереглося 835 творів, що дійшли до нашого часу в
оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві
російських та граверів з інших країн, а також у
копіях, що їх виконали художники ще за життя
Шевченка. Уявлення про мистецьку спадщину
Шевченка доповнюють відомості про понад 270
втрачених і досі не знайдених робіт. Живописні й
графічні твори за часом виконання датуються 1830–
1861 роками й територіально пов'язані з
Росією, Україною і Казахстаном. За жанрами — це
портрети, композиції на міфологічні, історичні та
побутові теми, архітектурні пейзажі й краєвиди.
Виконано їх у техніці олійного письма на полотні, а
також аквареллю, сепією, тушшю, свинцевим олівцем
та в техніці офорта на окремих аркушах
білого, кольорового та тонованого паперу різних
розмірів, а також у п'ятьох альбомах. Значну
частину мистецької спадщини Шевченка становлять
завершені роботи, але не менш цінними для розуміння
творчого шляху й розкриття творчого методу
художника є й його численні ескізи, етюди, начерки та
навчальні студії. З усіх творів лише незначна частина
має авторські підписи, написи і ще менша —
авторські дати.
12. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ
•
Розподіл по групах :
• “ Мистецтвознавці –
х уд о ж н и к и ” ,
• “ Мистецтвознавці –
літератори ”,
“ В і р т уа л ь н і е к с к ур с о в о д и
“,
• “ Ак т о р и – а м а т о р и ” .
Х в и л и н к а - р о зм и н к а
“ Б і о г р а фи К о б з а р я ”
13. Найбільшу кількість балів (15)
набрали “Літератори”
С п о с те р еж л и ве ж ур і
п і д р а хо ву є б а л и
Ро б ота н а д п о в і с тя м и
Ш е вч е н к а
14. ІНСЦЕНІЗАЦІЯ ПОВІСТЕЙ
“ХУДОЖНИК”,
“ГАЙДАМАКИ”
“ Та р а с – п а с т у х ”
Ак б а ше ва К р и с ти н а та
В о й те н ко Ан г е л і н а
д е к л а му ють р я д к и “ У б і л і
н оч і ” А. К а ц н е л ь с о н а
15. Підведення підсумків
А к то р и – а м ато р и :
В о й т е н ко А н ге л і н а - “ О кс а н а
”,
Акбашева Кристина - “
К ат е р и н а ”,
Усе н ко Пол і н а - “ Л і л е я ”,
К и р и л л о в І л л я - “ Ше в ч е н ко х уд ож н и к ” з в ч и т е л я м и
У складі журі:
Б е с ко р о в а й н а В
. В.
К р і с а н о в а О. В.
О рл о в а Г. Г.
Д р і в е н ь Л . Б.
16. Експозиція в рекреації школи
Виставка ілюстрацій
д о т в о р і в Т. Г. Ше в ч е н к а
Пе т р и к і в с ь к и м ц в і то м
к в і т н е с л о в о Ко бз а р е в е
17. ТВОРЧІ РОБОТИ УЧНІВ ДО
ТВОРІВ ШЕВЧЕНКА Т.Г.
Че р н я в с ь к а Я н а , 9 В
З а р і ч н и й Яр о с л а в , 8 А
Го т в я н с ь к и й М и к и та , 8 А
Ф р ол о в а К ат е р и н а , 1 1 А
