Сяє геній кобзаря, мов у темряві зоря
- 1. Сяє геній Кобзаря, мов у темряві зоря…
- 3. «Мені здається, що якби моя Батьківщина була найбіднішою на землі, то й тоді вона б здавалася б кращою за Швейцарію і всі Італії. Ті, які бачили хоч раз нашу Батьківщину, кажуть, що бажали б жити і померти на її пречудових полях, що ж говорити нам, її дітям. Треба любити і пишатись своєю прекрасною матір'ю».
- 4. Основоположник нової української мови Шевченко вперше ввів в українську літературу суспільнополітичну лексику; видав своїм коштом дешевий «Буквар» для народу.
- 7. «Заповіт» перекладений більш ніж 140 мовами ЗАВЕЩАНИЕ Как умру, похороните На Украйне милой, Посреди широкой степи Выройте могилу, Чтоб лежать мне на кургане, Над рекой могучей, Чтобы слышать, как бушует Старый Днепр под кручей. И когда с полей Украйны Кровь врагов постылых Понесет он… вот тогда я Встану из могилы – Подымусь я и достигну Божьего порога, Помолюся… А покуда Я не знаю Бога. Схороните и вставайте, Цепи разорвите, Злою вражескою кровью Волю окропите. И меня в семье великой, В семье вольной, новой, Не забудьте – помяните Добрым тихим словом. ЗАПАВЕДЗЬ Як памру я, похавайце На Ўкрайне мілай, Сярод стэпу на кургане, Дзе продкаў магіла: Каб нязмеранае поле, Дняпро і абрывы Было відна,— было чутна, Як раве бурлівы! Як пагоняць з Украіны У сіняе мора Кроў варожжу... Во тады я І нівы і горы — Ўсѐ пакіну й да самога Бога палунаю Маліціся... А да тых пор — Бога я не знаю! Пахавайце ды ўставайце, Кайданы парвіце І варожай злой крывѐю Волю акрапіце! І мяне у сям'і вялікай, Ў сям'і новай, вольнай, Не забудзьце памянуці Добрым ціхім словам. MY TESTAMENT When I die, let me be buried In my beloved Ukraine, My tomb upon a grave-mound high, Amid the wide-spread plain, That the fields, the steppe unbounded, The Dnieper’s plunging shore My eye could see, my ear could hear The mighty river roar, When from Ukraine the Dnieper bears Into the deep blue sea The blood of foes… then will I leave These hills and fertile fields – I’ll leave them all behind and fly To the abode of God To sing His praise… But till that day – I nothing know of God. On bury me, then rise ye up And break your heavy chains And water with the tyrants’ blood The freedom you have gained. And in the great new family, The family of the free, With softly-spoken kindly word Remember also me. Переклав Олександр Твардовський переклав Янка Купала переклав Джон Вір
- 10. Академік – гравер Шевченко
- 11. Парк ім.Т.Г.Шевченка Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка Національної Академії наук України Київський національний університет ім.Т.Г.Шевченка Театр опери та балету ім. Т. Г. Шевченка (м. Київ)
- 12. Набережна Тараса Шевченка у Москві Станція київського метрополітену імені Т.Г. Шевченка Місто Форт Шевченка Сад ім.Т.Г. Шевченка (м . Харків)
- 16. Усна народна творчість про Т.Г.Шевченка • • • • • • • • • • • • Шевченко для людей – це безсмертний Прометей. Шевченкове слово в віках не старіє. Сяє геній Кобзаря, мов у темряві зоря. Шевченкові думки переживуть віки. Нове життя будуємо – Кобзаря голос чуємо. Шевченко і Прометей – дорогі для людей. Хто з Шевченком знається, той розуму набирається. Шевченко Тарас наче сонце для нас. Шанує Шевченка Україна, як мати рідного сина. Шевченка славить будем і ніколи не забудем . Слово Тараса – наша зброя і окраса. Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став.