1. П Р Е З Е Н Т А Ц І Ю П І Д Г О Т У В А В
У Ч Е Н Ь 1 1 А К Л А С У
К О М І Н К О Б О Г Д А Н
Ліна Костенко. Життєвий та
творчий шлях
Поезія — це завжди неповторність,
якийсь безсмертний дотик до душі.
(Л.Костенко)
2. Народження
Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня
1930 в містечку Ржищеві на Київщині в
учительській сім'ї.
Ліна
Герб Ржищева
радянського періоду
3. Навчання
3 1936 родина жила в Києві, де Ліна й закінчила
середню школу. Ще школяркою вона почала
відвідувати літературну студію при журналі
«Дніпро», який редагував Андрій Малишко.
Андрій Малишко
4. Кінець навчання
У 1946 опубліковані перші вірші дівчини. По
закінченню школи вступила в Київський
педагогічний інститут, але залишила його і 1951
поїхала навчатися в Московський літературний
інститут ім. М. Горького, який закінчила в 1956 р.
Київський педагогічний інститут
Московський літературний інститут
ім. М. Горького
5. Початок літературної діяльності
В літературу Л. Костенко приходить у добу
«хрущовської відлиги » разом з такими поетами -
«шістдесятниками», як І. Драч, Б. Олійник, Т.
Коломієць, В. Симоненко, М. Вінграновський.
У 1957 році вийшла перша книжка її поезій
«Проміння землі», а вже наступного року —
друга збірка «Вітрила»
І.Драч Б.Олійник Т.Коломієць В.Симоненко М.Вінграновський
6. З 1961 - Її піддавали критиці за
«аполітичність», був знятий з плану
знімання фільм за сценарієм
Л.Костенко «Дорогою вітрів»
8 квітня 1963 - На ідеологічній нараді
секретар ЦК КПУ з ідеології А.Скаба
заявив: «Формалістичні викрутаси зі
словом неминуче призводять до
викривлення і затемнення ідейно-
художнього змісту твору». Це був
сигнал до погрому покоління
шістдесятників.
А. Скаба
Критика
7. Цензура
У 1962 збірку «Зоряний інтеграл» було розбито
ідеологічною цензурою, її не було надруковано.
Потім поетичному слову Ліни Костенко було
оголошено заборону: її твори не виходили
окремими виданнями до 1977-го, до появи збірки
«Над берегами вічної ріки». Навіть саме ім'я
поетеси зникло зі сторінок періодики. Вона
писала «в шухляду».
8. 1963 - Зняли з друку
книжку віршів Л.
Костенко «Зоряний
інтеґрал», книжку
«Княжа гора» зняли з
верстки.
Заборона друку
9. 1965 - Л. Костенко підписала лист-
протест проти арештів української
інтелігенції. Була присутня на суді над
М. Осадчим і М. Зваричевською у
Львові.
Травень 1966 - У Спілці письменників
України, де таврували
«націоналістичних відщепенців»,
частина молоді влаштувала овацію Л.
Костенко, яка відстоювала свої позиції
і захищала І. Світличного, О. Заливаху,
М.Косіва і Б. Гориня.
І. Світличний
Протести проти арештів
10. 1968 - Написала листи на
захист В.Чорновола у відповідь
на наклеп на нього в газеті
«Літературна Україна». Після
цього ім'я Л.Костенко в
радянській пресі довгі роки не
згадувалося. Вона працювала
«в шухляду».
1973 - Потрапила до «чорних
списків», складених
секретарем ЦК КПУ з ідеології
В.Маланчуком.
В. Маланчук
Переслідування
11. 1979 - За спеціальною
постановою Президії СПУ
вийшов історичний роман у
віршах «Маруся Чурай», що
пролежав без руху 6 років.
Маруся Чурай
12. Маруся Чурай
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: історичний роман у віршах (визначення
Л. Костенко).
Тема: зображення нещасливого кохання Марусі
та Грицька в поєднанні з широкою картиною
життя України XVII ст.
Головна ідея: незнищенність українського
народу (особистості з багатим духовним світом),
глибока віра в його (її) духовну силу і могутність.
Головні герої: Маруся Чурай, Гриць Бобренко,
полковий обозний Іван Іскра, полтавський
полковник Мартин Пушкар, козак Лесько
Черкес, Галя Вишняківна, війт Семен Горбань.
Сюжет і композиція: дві сюжетні лінії, які
переплітаються, — особиста (Маруся-Грицько) й
історична (боротьба українського народу проти
загарбницької політики польської шляхти).
Роман складається з дев’яти розділів.
Маруся Чурай
13. 2010 - Вийшов перший
роман Л.Костенко —
«Записки українського
самашедшого». Роман
викликав великий ажіотаж і
тимчасову його нестачу в
книгарнях, що привело до
появи піратських
передруків. Станом на
червень 2011 року загальний
офіційний тираж роману
становив 80 тисяч.
Записки українського самашедшего
14. Січень 2011 - Ліна вирушила у тур-презентацію
свого першого роману. Презентації відбулися в
Києві, Рівному та Харкові, усюди були аншлаги,
не всі охочі потрапити змогли це зробити через
те, що вже не було місця у залах.
Тур-презентація
15. 9 квітня 2012 - Відбулася
презентація монографії
про Ліну Костенко «Є
поети для епох» авторства
Івана Дзюби. Книга
надрукована
видавництвом «Либідь»
Є поети для епох
16. Відзнаки
Почесний професор Національного університету «Києво-
Могилянська академія».
Почесний доктор Львівського національного університету.
Почесний доктор Чернівецького національного університету
(2002).
Лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман
«Маруся Чурай» і збірку «Неповторність»)
Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім.
О.Теліги (2000).
Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і
Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000).
Відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної
біжутерії не ношу!»
Відзнака «Золотий письменник України», 2012.
В листопаді 2013 року УГКЦ нагородила Ліну Костенко, Редлиха
Шимона та Зеновію Кушпету третьою щорічною відзнакою імені
блаженного священномученика Омеляна Ковча.
17. Твори
Видання:
«Проміння землі» (1957)
«Вітрила» (1958)
«Мандрівки серця» (1961)
«Зоряний інтеграл» (1963, набір
«розсипано»)
«Княжа гора» (1972, збірка не вийшла через
заборону з боку радянської цензури)
«Над берегами вічної ріки» (1977)
«Маруся Чурай» (1979)
«Неповнорність» (1980)
«Сад нетанучих скульптур» (1987)
18. «Бузиновий цар» (1987) — для дітей
«Вибране» (1987)
«Інкрустації» (1994, видання італійською мовою,
відзначене премією Петрарки)
«Берестечко» (Київ: Либідь, 1999, перевидання 2010)
«Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала»,
лекція в Києво-Могилянській академії (Київ: Видавничий
дім НаУКМА, 1999)
«Гіацинтове сонце» (Київ: Либідь, 2010, вибране)
«Записки українського самашедшого» (Київ: А-ба-ба-га-
ла-ма-га, 2010)
«Річка Геракліта» (Київ: Либідь, 2011, вибране, а також
нові вірші)
«Мадонна перехресть» (Київ: Либідь, 2011, нові, а також
раніше не друковані поезії різних років)
Твори
19. Романи:
Маруся Чурай, роман у віршах
«Записки українського самашедшого» (Київ, А-
ба-ба-га-ла-ма-га, 2010)
Твори
21. Поезії:
«Вже почалось, мабуть, майбутнє…»
Віяло мадам Полетики
«Життя іде, і все без коректур…»
«На конвертики хат літо клеїть віконця,
як марки…»
«Моя любове! Я перед тобою…»
«Мій перший вірш написаний в окопі…»
«Очима ти сказав мені: люблю…»
Пастораль ХХ сторіччя
Пелюстки старовинного романсу
Твори
22. «Пісенька з варіаціями»
«Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить…»
«Розкажу тобі думку таємну…»
«Світлий сонет»
«Старенька жінко, Магдо чи Луїзо!…»
«Тут обелісків ціла рота…»
«Українське Альфреско»
«Умирають майстри…»
«Хай буде легко. Дотиком пера…»
«Чекаю дня, коли тобі скажу…»
Твори
23. Кіносценарії:
«Перевірте свої годинники» (1963, спільно з
А.Добровольським) — про українських
поетів, загиблих під час Другої світової війни.
Фільм знятий 1964 року, але на екрани не
вийшов. Він був так перероблений під назвою
«Хто повернеться — долюбить», що Л.Костенко
відмовилася від авторства.
Твори
24. Театральні постанови за творами:
Харківський Театр "P.S." випустив дві вистави за
творами Ліни Костенко:
«Горохове плем'я», поетична вистава за поезіями
Ліни Костенко та Олени Теліги
«Циганська Муза», драматична поема, прем'єра
вистави відбулася 15 березня 2010 року
Твори
25. Характерність творчості
Прикметною рисою творчості поетеси
є інтелектуалізм — рух, поезія, злети
думки, яка осягає великі історичні
простори, напружено шукаючи
ключів до таємниць буття
людини, нації, людства… Пошук цей
нерідко пов’язаний з “інтенсивним
переживанням культури”, а не лише з
безпосереднім спогляданням плину
життя. Спілкування з великим
культурним досвідом людства та його
творцями, осмислення парадоксів
історії.
26. Значущість поезії Ліни Костенко полягає в
сутності самої поетеси, яку вона визначила так:
«Я дерево, я сніг, я все, що я люблю. І, може, це і
є моя найвища сутність».
Висновок