ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo

методи та прийоми фінансового аналізу

•Download as PPTX, PDF•
•
Дмитро Резніченко
Дмитро Резніченко
1 of 16
Download to read offline
ТЕМА 2. МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ План 1) Методи та прийоми як інструменти фінансового аналізу 2) Кількісні методи фінансового аналізу 3) Якісні методи фінансового аналізу 4) Методи аналізу фінансової звітності 5) Методи досліджування тенденцій зміни фінансових показників та прогнозування
1) МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ Під методом фінансового аналізу розуміється спосіб підходу до вивчення господарських процесів у їхньому становленні та розвитку. До характерних рис методу відносяться і використання системи показників, виявлення і зміна взаємозв’язку між ними. Зміст і основна цільова настанова фінансового аналізу – оцінка фінансового стану і виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування суб’єкта за допомогою раціональної фінансової політики. Метод фінансового аналізу – це система теоретико- пізнавальних категорій, наукового інструментарію і регулятивних принципів дослідження фінансової діяльності суб’єктів господарювання, тобто тріада:
М = [К,І,Р] де К – система категорій; І – науковий інструментарій; Р – система регулятивних принципів. Перші два елементи характеризують статистичний компонент методу, останній елемент – його динаміку. Категорії фінансового аналізу – це найбільш загальні, ключові поняття даної науки. У їхньому числі: фактор, модель, ставка, відсоток, дисконт, опціон, гро шовий потік, ризик, леверидж тощо. Науковий інструмент (апарат) фінансового аналізу – це сукупність загальнонаукових і конкретно наукових способів дослідження фінансової діяльності суб’єктів. Принципи фінансового аналізу регулюють процедурну сторону його методології і методики. До них відносяться: системність, комплексність,
регулярність, наступність, об’єктивність та ін. Існують різні класифікації методів економічного аналізу: 1)виділяє неформалізовані і формалізовані методи аналізу. Перші засновані на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не на строгих аналітичних залежностях. До них відносяться методи: експертних оцінок, сценарії, психологічні, морфологічні, порівняння , побудови систем показників, побудови систем аналітичних таблиць і т.п. 2) відносяться методи, в основі яких лежать досить строгі формалізовані аналітичні залежності. Ці методи дають числову характеристику об’єктів.
2. КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ До кількісних методів фінансового аналізу відносяться: Класичні методи аналізу господарської діяльності і фінансового аналізу: ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, балансовий, диференціальний, логарифмічний, інтегральний, простих і складних відсотків, дисконтування тощо. Традиційні методи економічної статистики: середніх і відносних величин, табличний, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки, порівняння тощо.
Математико-статистичні методи вивчення зв’язків: кореляційний аналіз, регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів, коваріаційний аналіз, кластерний аналіз тощо. Економетричні методи: матричні методи, гармонійний аналіз, спектральний аналіз, методи теорії виробничих функцій, методи теорії міжгалузевого балансу. Методи економічної кібернетики й оптимального програмування: методи системного аналізу, методи машинної імітації, лінійне програмування, нелінійне програмування, динамічне програмування, опукле програмування тощо.
Методи дослідження операцій і теорії прийняття рішень: методи теорії графів, метод дерев, теорія ігор, теорія масового обслуговування, методи сіткового планування і керування. Найчастіше у фінансовому аналізі використовують методи порівняння, групування, динамічних рядів, факторний аналіз. З прийомів факторного аналізу широкого застосування набули прийом різниць і прийом ланцюгових підстановок. Прийом різниць полягає в тому, що попередньо визначається абсолютна чи відносна різниця (відхилення від базисного показника) по досліджуваних факторах і сукупному фінансовому показнику. Потім це відхилення (різниця) по кожному фактору збільшується на абсолютне значення інших взаємозалежних факторів. Сутність прийому ланцюгових підстановок полягає у послідовній заміні планового (базисного) значення на фактичний
(звітний).Результат кожної підстановки порівнюється з попереднім результатом і визначається вплив певного фактора. За одну підстановку замінюється лише один фактор. Спочатку заміні підлягають кількісні фактори, потім якісні. Фінансовий аналіз діяльності підприємства проводиться за допомогою 3 основних типів моделей: 1) Дескриптивні моделі - моделі описового характеру, є основними для оцінки фінансового стану підприємства; до них відносяться побудова системи звітних балансів, представлення фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, система коефіцієнтів, аналітичні записки до звітності й ін. 2) Предикативні моделі – це моделі прогнозного характеру, що використовуються для прогнозування доходів підприємства і його майбутнього фінансового стану; найбільш розповсюдженими з них є
розрахунок точки критичного обсягу продажів, побудова прогнозних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу, моделі ситуаційного аналізу. 3) Нормативні моделі - дозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємств з очікуваними, розрахованими, наприклад, по бюджету; ці моделі використовуються в основному у внутрішньому аналізі фінансового стану; вони зводяться до встановлення нормативів по кожній статті витрат, по технологічних процесах, видам продукції, центрам відповідальності і до аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів. Розглянуті моделі відрізняються різною складністю використання математичного апарата, інформаційного забезпечення й інтерпретації отриманих результатів
3. ЯКІСНІ МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ Якісні методи не дають числової характеристики. Вони тільки відповідають на питання як досліджувати явище. До якісних методів відносяться: 1) Загально-наукові (загально-теоретичні) методи: - аналіз (розкладання об’єктів на складові елементи); - синтез (об’єднання елементів в єдине ціле на вищому рівні розвитку); - індукція (рух думки від часткового до загального); - дедукція (рух думки від загального до одиничного); - аналогія (перенесення властивості одного явища на інше); - абстрагування (очищення інформації від випадкового, неістотного).
2) Евристичні прийоми, що ґрунтуються на інтуїції та досвіді дослідників: - метод «Дельфі» (в декілька турів опитування експертів за допомогою анкет. До проведення наступного туру опитування спеціалісти знайомляться з відповідями колег); - «мозковий штурм» («мозкова атака») (група спеціалістів висуває значну кількість ідей, навіть нісенітних, критика яких заборонена. Потім проводиться оцінка кожної ідеї і обирається оптимальний варіант); - конференція ідей (відрізняється від «мозкового штурму» темпом проведення нарад і доброзичливою критикою); - спосіб експертних оцінок або усне опитування спеціалістів.
4. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ Можна назвати шість основних прийомів аналізу фінансової звітності: 1) горизонтальний (часовий) аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім роком; 2) вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат; 3) трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період,
тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану); 4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників; 5) порівняльний аналіз – внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками. 6) факторний аналіз – визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження.
5. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ ЗМІНИ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ 1. Методи екстраполяції, що ґрунтуються на перенесенні існуючої тенденції у майбутнє – це прогнозування за рівнянням прямої, гіперболи, параболи тощо. 2. Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз. 3. Ситуаційний аналіз (це таблична реалізація жорстко детермінованої моделі, що зв’язує прибуток з факторами доходу, рівня витрат, цін тощо). 4. Евристичні методи прогнозування, які використовуються в умовах невизначеності.
Схема прогнозного балансу: І. Прогнозування звіту про результати діяльності (ф.2): 1) планування обсягу продаж (від екстраполяції до деталізації по видах (код 035); 2) аналіз витрат по статтях; 3) прогноз витрат в цілому (сума статей, код. 040); 4) визначення валового прибутку (1-3, код. 050); 5) визначення витрат збуту, що залежать від обсягів реалізації, (код. 080); 6) визначення операційного прибутку (код. 100); 7) визначення чистого прибутку, прибуток мінус податки, (код. 220); ІІ. Прогноз Балансу (ф. 1): 1) прогноз грошових коштів (припущення, що на рахунках мінімум коштів), (код. 230-240); 2) прогноз дебіторської заборгованості (якщо продавати товар по договорах на певних умовах,
наприклад, термін оплати 30 днів, то дебіторська заборгованість дорівнює сумі місячної виручки), (код. 160); 3) прогноз вартості матеріалів, запасів (ґрунтується на припущеннях, експертній оцінці), (код. 100-140); 4) прогноз суми оборотних засобів (1+2+3), (код. 260); 5) прогноз суми основних засобів (треба враховувати наміри купувати чи продавати основні засоби ), (код. 030); 6) прогноз суми активів (4+5), (код. 280); 7) прогноз власного капіталу (враховувати прибуток, збиток), (код. 380); 8) прогноз суми кредиторської заборгованості (код. 530); 9) прогноз суми власного капіталу і кредиторської заборгованості (7+8); 10) прогноз суми залученого капіталу (різниця активів з пасивами).

More Related Content

методи та прийоми фінансового аналізу

  • 1. ТЕМА 2. МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ План 1) Методи та прийоми як інструменти фінансового аналізу 2) Кількісні методи фінансового аналізу 3) Якісні методи фінансового аналізу 4) Методи аналізу фінансової звітності 5) Методи досліджування тенденцій зміни фінансових показників та прогнозування
  • 2. 1) МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ ЯК ІНСТРУМЕНТИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ Під методом фінансового аналізу розуміється спосіб підходу до вивчення господарських процесів у їхньому становленні та розвитку. До характерних рис методу відносяться і використання системи показників, виявлення і зміна взаємозв’язку між ними. Зміст і основна цільова настанова фінансового аналізу – оцінка фінансового стану і виявлення можливостей підвищення ефективності функціонування суб’єкта за допомогою раціональної фінансової політики. Метод фінансового аналізу – це система теоретико- пізнавальних категорій, наукового інструментарію і регулятивних принципів дослідження фінансової діяльності суб’єктів господарювання, тобто тріада:
  • 3. М = [К,І,Р] де К – система категорій; І – науковий інструментарій; Р – система регулятивних принципів. Перші два елементи характеризують статистичний компонент методу, останній елемент – його динаміку. Категорії фінансового аналізу – це найбільш загальні, ключові поняття даної науки. У їхньому числі: фактор, модель, ставка, відсоток, дисконт, опціон, гро шовий потік, ризик, леверидж тощо. Науковий інструмент (апарат) фінансового аналізу – це сукупність загальнонаукових і конкретно наукових способів дослідження фінансової діяльності суб’єктів. Принципи фінансового аналізу регулюють процедурну сторону його методології і методики. До них відносяться: системність, комплексність,
  • 4. регулярність, наступність, об’єктивність та ін. Існують різні класифікації методів економічного аналізу: 1)виділяє неформалізовані і формалізовані методи аналізу. Перші засновані на описі аналітичних процедур на логічному рівні, а не на строгих аналітичних залежностях. До них відносяться методи: експертних оцінок, сценарії, психологічні, морфологічні, порівняння , побудови систем показників, побудови систем аналітичних таблиць і т.п. 2) відносяться методи, в основі яких лежать досить строгі формалізовані аналітичні залежності. Ці методи дають числову характеристику об’єктів.
  • 5. 2. КІЛЬКІСНІ МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ До кількісних методів фінансового аналізу відносяться: Класичні методи аналізу господарської діяльності і фінансового аналізу: ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, балансовий, диференціальний, логарифмічний, інтегральний, простих і складних відсотків, дисконтування тощо. Традиційні методи економічної статистики: середніх і відносних величин, табличний, групування, графічний, індексний, елементарні методи обробки рядів динаміки, порівняння тощо.
  • 6. Математико-статистичні методи вивчення зв’язків: кореляційний аналіз, регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, факторний аналіз, метод головних компонентів, коваріаційний аналіз, кластерний аналіз тощо. Економетричні методи: матричні методи, гармонійний аналіз, спектральний аналіз, методи теорії виробничих функцій, методи теорії міжгалузевого балансу. Методи економічної кібернетики й оптимального програмування: методи системного аналізу, методи машинної імітації, лінійне програмування, нелінійне програмування, динамічне програмування, опукле програмування тощо.
  • 7. Методи дослідження операцій і теорії прийняття рішень: методи теорії графів, метод дерев, теорія ігор, теорія масового обслуговування, методи сіткового планування і керування. Найчастіше у фінансовому аналізі використовують методи порівняння, групування, динамічних рядів, факторний аналіз. З прийомів факторного аналізу широкого застосування набули прийом різниць і прийом ланцюгових підстановок. Прийом різниць полягає в тому, що попередньо визначається абсолютна чи відносна різниця (відхилення від базисного показника) по досліджуваних факторах і сукупному фінансовому показнику. Потім це відхилення (різниця) по кожному фактору збільшується на абсолютне значення інших взаємозалежних факторів. Сутність прийому ланцюгових підстановок полягає у послідовній заміні планового (базисного) значення на фактичний
  • 8. (звітний).Результат кожної підстановки порівнюється з попереднім результатом і визначається вплив певного фактора. За одну підстановку замінюється лише один фактор. Спочатку заміні підлягають кількісні фактори, потім якісні. Фінансовий аналіз діяльності підприємства проводиться за допомогою 3 основних типів моделей: 1) Дескриптивні моделі - моделі описового характеру, є основними для оцінки фінансового стану підприємства; до них відносяться побудова системи звітних балансів, представлення фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, система коефіцієнтів, аналітичні записки до звітності й ін. 2) Предикативні моделі – це моделі прогнозного характеру, що використовуються для прогнозування доходів підприємства і його майбутнього фінансового стану; найбільш розповсюдженими з них є
  • 9. розрахунок точки критичного обсягу продажів, побудова прогнозних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу, моделі ситуаційного аналізу. 3) Нормативні моделі - дозволяють порівняти фактичні результати діяльності підприємств з очікуваними, розрахованими, наприклад, по бюджету; ці моделі використовуються в основному у внутрішньому аналізі фінансового стану; вони зводяться до встановлення нормативів по кожній статті витрат, по технологічних процесах, видам продукції, центрам відповідальності і до аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів. Розглянуті моделі відрізняються різною складністю використання математичного апарата, інформаційного забезпечення й інтерпретації отриманих результатів
  • 10. 3. ЯКІСНІ МЕТОДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ Якісні методи не дають числової характеристики. Вони тільки відповідають на питання як досліджувати явище. До якісних методів відносяться: 1) Загально-наукові (загально-теоретичні) методи: - аналіз (розкладання об’єктів на складові елементи); - синтез (об’єднання елементів в єдине ціле на вищому рівні розвитку); - індукція (рух думки від часткового до загального); - дедукція (рух думки від загального до одиничного); - аналогія (перенесення властивості одного явища на інше); - абстрагування (очищення інформації від випадкового, неістотного).
  • 11. 2) Евристичні прийоми, що ґрунтуються на інтуїції та досвіді дослідників: - метод «Дельфі» (в декілька турів опитування експертів за допомогою анкет. До проведення наступного туру опитування спеціалісти знайомляться з відповідями колег); - «мозковий штурм» («мозкова атака») (група спеціалістів висуває значну кількість ідей, навіть нісенітних, критика яких заборонена. Потім проводиться оцінка кожної ідеї і обирається оптимальний варіант); - конференція ідей (відрізняється від «мозкового штурму» темпом проведення нарад і доброзичливою критикою); - спосіб експертних оцінок або усне опитування спеціалістів.
  • 12. 4. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ Можна назвати шість основних прийомів аналізу фінансової звітності: 1) горизонтальний (часовий) аналіз – порівняння кожної позиції звітності з попереднім роком; 2) вертикальний (структурний) аналіз – визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат; 3) трендовий аналіз – порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників, очищеної від впливу індивідуальних особливостей окремих періодів (за допомогою тренду здійснюється екстраполяція найважливіших фінансових показників на перспективний період,
  • 13. тобто перспективний прогнозний аналіз фінансового стану); 4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) – розрахунок відношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників; 5) порівняльний аналіз – внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками самого підприємства та його дочірніх підприємств (філій), а також міжгосподарський аналіз показників даної фірми порівняно з показниками конкурентів або із середньогалузевими та середніми показниками. 6) факторний аналіз – визначення впливу окремих факторів (причин) на результативний показник детермінованих або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомів дослідження.
  • 14. 5. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕНДЕНЦІЙ ЗМІНИ ФІНАНСОВИХ ПОКАЗНИКІВ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ 1. Методи екстраполяції, що ґрунтуються на перенесенні існуючої тенденції у майбутнє – це прогнозування за рівнянням прямої, гіперболи, параболи тощо. 2. Багатофакторний кореляційно-регресійний аналіз. 3. Ситуаційний аналіз (це таблична реалізація жорстко детермінованої моделі, що зв’язує прибуток з факторами доходу, рівня витрат, цін тощо). 4. Евристичні методи прогнозування, які використовуються в умовах невизначеності.
  • 15. Схема прогнозного балансу: І. Прогнозування звіту про результати діяльності (ф.2): 1) планування обсягу продаж (від екстраполяції до деталізації по видах (код 035); 2) аналіз витрат по статтях; 3) прогноз витрат в цілому (сума статей, код. 040); 4) визначення валового прибутку (1-3, код. 050); 5) визначення витрат збуту, що залежать від обсягів реалізації, (код. 080); 6) визначення операційного прибутку (код. 100); 7) визначення чистого прибутку, прибуток мінус податки, (код. 220); ІІ. Прогноз Балансу (ф. 1): 1) прогноз грошових коштів (припущення, що на рахунках мінімум коштів), (код. 230-240); 2) прогноз дебіторської заборгованості (якщо продавати товар по договорах на певних умовах,
  • 16. наприклад, термін оплати 30 днів, то дебіторська заборгованість дорівнює сумі місячної виручки), (код. 160); 3) прогноз вартості матеріалів, запасів (ґрунтується на припущеннях, експертній оцінці), (код. 100-140); 4) прогноз суми оборотних засобів (1+2+3), (код. 260); 5) прогноз суми основних засобів (треба враховувати наміри купувати чи продавати основні засоби ), (код. 030); 6) прогноз суми активів (4+5), (код. 280); 7) прогноз власного капіталу (враховувати прибуток, збиток), (код. 380); 8) прогноз суми кредиторської заборгованості (код. 530); 9) прогноз суми власного капіталу і кредиторської заборгованості (7+8); 10) прогноз суми залученого капіталу (різниця активів з пасивами).