презентація на модуль 1
- 1. Презентація на тему: “ Аналіз кредитоспроможності підприємства ” Виконала: студентка групи Б5/3 Демиракі К.П.
- 2. План
- 3. Кредитоспроможність суб'єкта господарювання – це наявність у нього передумов для отримання кредиту та його вчасного повернення у термін, передбачений угодою.
- 4. Кредитоспроможність позичальника характеризується такими рисами: репутація позичальника, яка визначається своєчасністю розрахунків за раніше отримані кредити, якість поданих звітів, відповідальність і компетентність керівництва; стійкий фінансовий стан і здатність виробляти конкурентоспроможну продукцію; можливість, за необхідності, мобілізувати грошові кошти з різних джерел.
- 5. Паралельно з цим, банк здійснює оцінку прибутку, який він отримає при кредитуванні конкретних витрат позичальника, і порівнює його з середньою прибутковістю банку. Рівень прибутків банку має бути пов'язаний з мірою ризику при кредитуванні. Банк оцінює розмір прибутку, що отримує позичальник, з погляду можливості сплати банку процентів при здійсненні нормальної фінансової діяльності й визначає ступінь ризику, який він хотів узяти на себе в цій ситуації.
- 6. Банк розглядає також: мету використання кредитних ресурсів; суму кредиту, яку оцінюють, беручи з основу проведення позичальником заходів, спрямованих на визначення ліквідності балансу, співвідношення між власними і позиковими коштами; погашення кредиту, яке досліджують шляхом аналізу повернення кредиту за рахунок реалізації матеріальних цінностей, наданих гарантій і використання заставного права; забезпечення кредиту, тобто вивчення статуту і положення з погляду визначення прав банку брати в заставу під видану позику активи позичальника, включаючи цінні папери.
- 7. Під час аналізу кредитоспроможності використовують низку показників, найважливіші з яких – норма прибутку на вкладений капітал і ліквідність. Схематично процес оцінювання комплексу умов, що визначають кредитоспроможність позичальника, можна виразити як: "солідність" клієнта, прибутковість діяльності позичальника, мету отримання кредиту, суму кредиту, умови погашення позики, забезпеченість кредиту. Під час аналізу кредитоспроможності клієнта, залежно від виду кредиту, що видається, і мети дослідження розрізняють оперативну і загальну кредитоспроможність.
- 8. Загальне оцінювання проводять на основі аналізу динаміки норми прибутку на вкладений капітал (рентабельність), яку визначають відношенням суми прибутку до загальної суми пасиву за балансом, де R – норма прибутку; П – сума прибутку за звітний період (квартал, рік), грн.; – загальна сума пасиву, грн.
- 9. Зміна цього показника відображає тенденції у сфері прибутковості й кредитоспроможності позичальника. Однак точну оцінку кредитоспроможності можна дати лише на основі кількісного аналізу коефіцієнтів. Аналіз коефіцієнтів кредитоспроможності здійснюють у кілька етапів. І етап. Визначення коефіцієнтів кредитоспроможності й класу позичальника
- 11. Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткотермінових зобов'язань підприємства може бути негайно погашена за рахунок грошових коштів клієнта; характеризує можливість суб'єкта господарювання мобілізувати грошові кошти для покриття короткотермінової заборгованості; чим вище значення цього коефіцієнта, тим надійніший позичальник.
- 12. Залежно від величини коефіцієнта абсолютної ліквідності прийнято розрізняти: кредитоспроможний суб'єкт господарювання – КАЛ > 1; обмежено кредитоспроможний – КАЛ від 1 до 1,5; некредитоспроможний – КАЛ < 1,0.
- 13. Слід мати на увазі, що всі банки використовують показники кредитоспроможності, однак кожен формує власну кількісну систему оцінювання позичальника, поділяючи їх на три категорії: надійний (кредитоспроможний), нестійкий (обмежено кредитоспроможний), ненадійний (некредитоспроможний). Позичальник, визнаний надійним, кредитується на загальних умовах; у цьому разі може бути застосований і пільговий порядок кредитування. Якщо позичальник є нестійким клієнтом, то при укладанні кредитного договору передбачаються норми контролю за його діяльністю і поверненням кредиту (гарантія, щомісячна перевірка забезпечення, умови заставного права, підвищення процентних ставок та ін.). Якщо позичальник – ненадійний клієнт, то кредитувати його недоцільно. Банк може надавати позику тільки на особливих умовах, передбачених у кредитному договорі.
- 14. Коефіцієнт покриття поточної ліквідностіКоефіцієнт покриття поточної ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань за кредитами і розрахунками можна погасити, мобілізувавши всі оборотні кошти. Проміжний коефіцієнт покриття критичноїПроміжний коефіцієнт покриття критичної ліквідностіліквідності характеризує частину короткотермінових зобов'язань організації, яка може бути погашена в короткий термін за рахунок коштів найбільш ліквідних активів. Коефіцієнт маневреності функціонуючогоКоефіцієнт маневреності функціонуючого капіталукапіталу відображає, яка частина функціонуючого капіталу "заморожена" у виробничих запасах. Коефіцієнт забезпеченостіКоефіцієнт забезпеченості показує, якою мірою оборотні кошти або майно організації сформовані за рахунок власних джерел
- 15. Наведені коефіцієнти розраховуються на початок і кінець кредитного періоду, тоді ж проводиться оцінювання їх динаміки і порівняння з нормативами, встановленими банком. У процесі аналізу може бути зроблене ранжування коефіцієнтів за важливістю. Методика ранжування коефіцієнтів і розрахунку у кожного банку може бути власна, це його комерційна таємниця, яка не повідомляється клієнтам.
- 16. В процесі аналізу визначають і оцінюють також такі показники: чисті активи підприємства; активи – зобов'язання (довготермінові й короткотермінові); чисті ліквідні активи; ліквідні активи – короткотермінові зобов'язання; власні поточні активи; поточні активи – короткотермінові зобов'язання.
- 17. Власні поточні активи – це активи, що залишилися після погашення короткотермінових зобов'язань. їх ще називають робочим капіталом. Зростання величини цього показника свідчить про зростання власного майна організації та її платоспроможності.
- 18. Порівняння фактичних показників кредитоспроможності з встановленими банком кредитами дає змогу попередньо встановити клас позичальника. З метою точнішого визначення кредитоспроможності позичальника, а отже, й рівня фінансового ризику банку, проводять аналіз за чинниками зазначених показників.
- 19. Аналіз показників кредитоспроможності за чинниками: спрямований на з'ясування впливу на рівень показників кредитоспроможності зміни окремих чинників. Зокрема, ліквідних ресурсів, різних видів заборгованості; сприяє визначенню основного чинника, вплив якого на зміну того чи іншого коефіцієнта кредитоспроможності є найбільшим. У процесі контролю за здійсненням кредитного договору банк і позичальник мають якнайуважніше стежити за негативною зміною цього чинника, здатного призвести до зростання кредитного ризику банку.
- 20. Структурний аналіз дає змогу прогнозувати зміни у кредитоспроможності позичальника, а саме: оцінку стану й тенденції елементів ліквідних активів; стан кредиторської заборгованості перед банком та іншими кредиторами, що надає банку можливість прогнозувати ймовірність виникнення проблем у діяльності підприємства, погіршення їх фінансового стану й кредитоспроможності, а також розробляти і включати у кредитний договір умови, що гарантують інтереси банку.
- 21. Не рекомендується підвищувати рівень кредитоспроможності позичальника або визначати умови його кредитування за ситуацій: збільшення значення коефіцієнта ліквідності тільки за рахунок зростання дебіторської заборгованості або залишків готової продукції; підвищення коефіцієнта покриття за рахунок зростання залишків готової продукції, не забезпеченої угодами щодо збуту, залишків сировини, які важко реалізувати, й незавершеного виробництва; погіршення структури ліквідних коштів; фактичної наявності власних оборотних коштів в обсязі їх мінімальної потреби; зростання показників забезпеченості власними коштами малих виробничих структур, пов'язаних із ризиковою діяльністю організації; поліпшення показника забезпеченості виробничої діяльності угодами за рахунок угод з некредитоспроможними покупцями й постачальниками; скорочення боргових зобов'язань банку у зв'язку з використанням неякісної сировини.
- 22. II етап. Визначення рейтингу позичальника При розрахунку кредитоспроможності на попередніх етапах було визначено попередній клас позичальника. В результаті аналізу може виникнути ситуація, коли різні коефіцієнти кредитоспроможності одночасно вказують на різні класи одного позичальника. У цьому разі необхідно визначити рейтинг позичальника. Для оцінювання кредитоспроможності клієнта банк використовує різноманітні джерела інформації
- 23. Однак аналіз балансу дає лише загальне уявлення про кредитоспроможність. Тому для розрахунку якісних показників кредитоспроможності використовуються дані оперативного обліку, фінансового планування, зведення, що нагромаджуються у банках, статистичних органах, дані анкет клієнтів, інформація постачальників, результати обробки даних вивчення за спеціальними програмами, відомості спеціального бюро щодо оцінки кредитоспроможності підприємств.