1. Соціальний захист дітей
Список документів для дітей пільгових
категорій
Діти-сироти і діти, позбавлені
батьківського піклування:
свідоцтво про народження,
ідентифікаційний код дитини та опікуна/піклувальника,
єдиного квитка,паспорту опікуна/піклувальника (1.2.11сторінка),
свідоцтво про смерть батьків,
рішення райвиконкому / суду про призначення опіки, про закріплення
житла або майна, рішення судів зрізних питань (наприклад, про
позбавлення батьківських прав),
довідка про наявність житла, майна,
акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дітей, звіти
опікунів;
Діти, реєстрація яких проведена згідно зі ст.Сімейного Кодексу України
(зі слів матері):
свідоцтво про народження дитини,
ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код матері),
довідка з управління соцзахисту про те, що мати дитини отримує
матеріальну допомогу на утримання дитини, реєстрація якої проведена
згідно зі ст. 135 Сімейного Кодексу України, або довідка з відділу
реєстрації актів громадського стану про те, що реєстрація дитини
проведена згідно зі ст. 135 Сімейного Кодексу України,
акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дитини;
Діти, постраждалі внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС:
свідоцтво про народження дитини,
ідентифікаційний код дитини,
посвідчення, що підтверджує статус дитини, постраждалої внаслідок
аварії на ЧАЕС,
акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дитини;
Діти-інваліди:
свідоцтво про народження дитини,
2. ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного із батьків),
посвідчення, що підтверджує статус дитини-інваліда,
акти обстежень матеріально-побутових умов проживання дитини;
Діти з багатодітних родин:
свідоцтво про народження дитини,
ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного із батьків)
довідка з ЖЕК про склад родини,
акти обстежень матеріально – побутових умов проживання дитини;
Діти з малозабезпечених родин:
свідоцтво про народження дитини,
ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного із батьків),
довідка з управління соцзахисту про те, що родина отримує
малозабезпечена,
акти обстежень матеріально – побутових умов проживання дитини;
Діти військовослужбовців, працівників правоохоронних органів,
журналістів, шахтарів, які загинули під час виконання посадови х
обов`язків:
свідоцтво про народження дитини,
ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного із батьків),
посвідчення, що підтверджує статус дитини,
акти обстежень матеріально – побутових умов проживання дитини;
Діти-напівсироти:
свідоцтво про народження дитини,
ідентифікаційний код дитини (за відсутності – код одного із батьків),
свідоцтво про смерть одного із батьків,
акти обстежень матеріально – побутових умов проживання дитини.
3. Навіть після розлучення для дитини важливі обоє батьків
Батьки, що розлучаються, залишають за собою право позбутися невдалих відносин. Але всі
вони так само одноголосно визнають, що розлучення завдає шкоди їхнім дітям.
Досить часто трапляється, що батьки не помічають змін у поведінці дитини, том у що додаткові
«проблеми» їм у даній ситуації зовсім ні до чого. І дарма. Подібні дії можуть призвести не
тільки до порушення поведінки і «плаксивості» дитини, але і до емоційного розриву стосунків з
дитиною.
Слід зазначити, що агресія дитини може бути спр ямована на «невинного» батька або на обох.
Річ у самому факті, а не у тому, що когось дитина любить менше і звинувачує більше. Чимало
звинувачень з боку дитини є захистом від почуття провини. Набагато гірше, коли ця вина, як і
агресія, будуть спрямовані на самого себе.
Чи варто зберігати шлюб, якщо ніяких взаємин між батьками вже немає? Відповідь на це
питання така: пам'ятайте, діти щасливі тоді, коли щасливі їхні батьки. Якщо є що зберігати -
докладіть до цього максимум зусиль. Якщо зберігати нічого - постарайтеся позбутися від уже
прожитого і побудувати нове.
Коли мова йде про другий шлюб, дорослі часто обурюються, мовляв, все не так просто. Але
не варто забувати, що якщо у батьків є проблеми в житті - хоч в особистому, хоч в сімейному,
хоч у соціальному, то діти набагато гірше прислухаються до порад таких батьків. Логіку дитини
чи підлітка легко зрозуміти: «моя мати чи мій батько розповідають мені, як треба
облаштовувати своє життя, але у них з такого облаштування, як видно, нічого доброго не
вийшло. Навіщо ж мені переймати їхній досвід - щоб стати таким же роздратованим,
напруженим і нещасним?».
Що робити і як се бе поводити
1. Поясніть дитині сформовану ситуацію і те, що безпосередньо її провини в цьому немає.
2. Будьте уважніші до дитини, дозвольте їй пережити цю травму - прийміть її агресію чи
образу, не тікайте від них.
3. Радуйте дитину, не допустіть страху втрати другого батька.
4. Ні в якому разі не давайте додаткового навантаження, щоб відвернути увагу малюка. У
нього й без того може знижуватися працездатність, а нові невдачі тільки ускладнюватимуть
ситуацію. Краще займіться чимось разом: малюйте, гуляйте, читайте, сходіть в кінотеатр.
5. Не забороняйте спілкуватися з тим, хто "йде з сім'ї", тобто з тим, з ким дитина не буде жити
(найчастіше це батько).
6. Ні в якому разі не проектуйте агресію на адресу чоловіка (дружини) на дитину, виключіть з
лексикону фрази "Ти такий же, як твій батько", "Ти постійно робиш, як твоя мати".
7. Не критикуйте колишню дружину (чоловіка) при дитині і тим більше не змушу йте її
погоджуватися зі сказаним. Для неї він такий же батько, як і ви, і любить вона його не менше.
8. Постарайтеся налагодити своє особисте щастя і повторно вийти заміж (одружуватися).
9. Не бійтеся походу до психолога. Якщо бачите, що і дитині, і вам ва жко це пережити самим,
дозвольте налагодити все з допомогою фахівця.