ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
Проективний тест особистих відношень, соціальних емоцій і ціннісних орієнтацій 
“Будиночки”. 
Методичною основою тесту є кольорово-асоціатівний експеримент, відомий за тестом відношень 
А.Еткінда. Тест розроблений О.А.Ореховою [7] і дозволяє провести діагностику емоційної сфери 
дитини, а саме вищі емоції соціального генезу, особистісні переваги і дяльнісні орієнтації, що робить 
його особливо цінним з точки зору емоційного ставлення дитини до школи. 
Для проведення методики необхідні наступні матеріали: 
- Аркуш відповідей (Додаток 3). 
- Вісім кольорових олівців: синій, червоний, жовтий, зелений, фіолетовий, сірий, коричневий, чорний. 
Олівці мають бути однаковими, забарвлені в кольори, відповідні грифелю. 
Дослідження краще проводити з групою першокласників – 10-15 осіб, дітей бажано розсадити 
поодинці. Якщо є можливість, можна залучити для допомоги старшокласників, заздалегідь їх 
проінструктувати. Допомога вчителя та його присутність виключається, оскільки йдеться про 
відношення дітей до шкільного життя, у тому числі і до вчителя. 
Процедура дослідження складається з трьох завдань, які передбачають розфарбовування, і триває 
близько 20 хвилин. 
Інструкція: сьогодні ми займатимемося розфарбовуванням. Знайдіть в своєму листочку 
завдання № 1. Це доріжка з восьми прямокутників. Виберіть той олівець, який вам приємний більш 
всього і розфарбуйте перший прямокутник. Відкладіть цей олівець убік. Поглянете на олівці, що 
залишилися. Який з них вам більше подобається? Розфарбуйте ним другий прямокут ник. Відкладіть 
олівець убік. І так далі. 
Знайдіть завдання №2. Перед вами будиночки, їх ціла вулиця. В них живуть наші відчуття. Я 
називатиму відчуття, а ви підберіть до них відповідний колір і розфарбуйте. Олівці відкладати не треба. 
Можна розфарбовувати тим кольором, який по-вашому підходить. Будиночків багато, їх господарі 
можуть відрізнятися і можуть бути схожими, а значить, і колір може бути схожим. 
Список слів: щастя, горе, справедливість, образа, дружба, сварка, доброта, злість, нудьга, 
захоплення. 
Якщо дітям незрозуміло, що означає слово, потрібно його пояснити, використовуючи дієслівні 
предикати і прислівники. 
Знайдіть завдання №3. У цих будиночках ми робимо щось особливе, і мешканці в них – 
незвичайні. У першому будиночку живе твоя душа. Який колір їй личить? Розфарбуйте. 
Позначення будиночків: 
№2 – твій настрій, коли ти йдеш до школи; 
№3 – твій настрій на уроці читання; 
№4 – твій настрій на уроці письма; 
№5 – твій настрій на уроці математики; 
№6 – твій настрій, коли ти розмовляєш з вчителем; 
№7 – твій настрій, коли ти спілкуєшся зі своїми однокласниками; 
№8 – твій настрій, коли ти знаходишся вдома; 
№9 – твій настрій, коли ти робиш уроки; 
№10 – придумайте самі, хто живе і що робить в цьому будиночку. Коли ви закінчите його 
розфарбовувати, тихенько на вушко скажіть мені, хто там живе і що він робить (на аркуші відповідей 
робиться відповідна позначка). 
Методика дає психотерапевтичний ефект, який досягається самим використанням кольору, 
можливістю відреагування негативних і позитивних емоцій, крім того емоційний ряд закінчується в 
мажорному тоні (захоплення, власний вибір). 
Процедура обробки починається із завдання №1. Обчислюється вегетативний коефіцієнт за 
формулою [12]: 
ВК= (18 – місце червоного кольору – місце синього кольору) / (18 – місце синього кольору – 
місце зеленого кольору). 
Вегетативний коефіцієнт характеризує енергетичний баланс організму: його здібність до 
енерговитрат або тенденцію до енергозбереження. 
Енергетичний показник інтерпретується таким чином: 
• 0 – 0,5 – хронічна перевтома, виснаження, низька працездатність. Навантаження 
непосильні для дитини.
• 0,51 – 0,91 – стан втоми, що компенсується. Самовідновлення оптимальної працездатності 
відбувається за рахунок періодичного зниження активності. Необхідна оптимізація ро бочого ритму, 
режиму праці і відпочинку. 
• 0,92 – 1,9 – оптимальна працездатність. Дитина відрізняється бадьорістю, здоровою 
активністю, готовністю до енерговитрат. Навантаження відповідають можливостям. Спосіб життя 
дозволяє дитині відновлювати витрачену енергію. 
• Понад 2,0 – перезбудження. Частіше є результатом роботи дитини на межі своїх 
можливостей, що приводить до швидкого виснаження. Потрібна нормалізація темпу діяльності, режиму 
праці і відпочинку, а інколи і зниження навантаження. 
Завдання № 2 і № 3 по суті розшифровують емоційну сферу першокласника і орієнтують 
дослідника у вірогідних проблемах адаптації. 
Завдання № 2 характеризує сферу соціальних емоцій. Тут треба оцінити рівень диференціації 
емоцій – в нормі позитивні почуття дитина розфарбовує основними кольорами, негативні – коричневим 
і чорним. Слабка чи недостатня дифференціація вказує на деформацію в тих чи інших блоках 
особистісних відношень: 
Щастя-горе – блок базового комфорту, 
Справедливість – образа – блок особистісного росту, 
Дружба – сварка – блок міжособистісної взаємодії, 
Доброта – злість – блок потенційної агресії, 
Нудьга – захоплення – блок пізнання. 
За наявності інверсії колірного градусника (основні кольори займають останні місця) у дітей 
часто спостерігається недостатня диференціація соціальних емоцій – наприклад, і щастя і сварка можуть 
бути позначені одним і тим же червоним кольором. В цьому випадку треба звернути увагу, як 
розфарбовує дитина парні категорії і наскільки далеко стоять пари в колірному виборі. 
Актуальність переживання дитиною того або іншого відчуття вказує на його місце в колірному 
градуснику (завдання №1). 
У завданні № 3 відображено емоційне відношення дитини до себе, шкільної діяльності, вчителя і 
однокласників. Зрозуміло, що за наявності проблем в якійсь сфері, першокласник розфарбовує саме ці 
будиночки коричневим або чорним кольором. Доцільно виділити ряди об'єктів, які дитина позначила 
однаковим кольором. Наприклад, школа–щастя–захоплення або домашні завдання–горе–нудьга. 
Ланцюжки асоціацій досить прозорі для розуміння емоційного відношення дитини до школи. Діти із 
слабкою диференціацією емоцій швидше за все будуть амбівалентни і в емоційній оцінці видів 
діяльності. За результатами завдання №3 можна виділити три групи дітей 
- з позитивним відношенням до школи; 
- з амбівалентним відношенням; 
- з негативним відношенням. 
Слід зазначити, що при занадто низьких або занадто високих показниках ВК, сумнівах в чистоті 
дослідження дана методика може бути продубльована за тією ж схемою, але індивідуально, із 
стандартними картками з тесту Люшера.

More Related Content

Методика будиночки

  • 1. Проективний тест особистих відношень, соціальних емоцій і ціннісних орієнтацій “Будиночки”. Методичною основою тесту є кольорово-асоціатівний експеримент, відомий за тестом відношень А.Еткінда. Тест розроблений О.А.Ореховою [7] і дозволяє провести діагностику емоційної сфери дитини, а саме вищі емоції соціального генезу, особистісні переваги і дяльнісні орієнтації, що робить його особливо цінним з точки зору емоційного ставлення дитини до школи. Для проведення методики необхідні наступні матеріали: - Аркуш відповідей (Додаток 3). - Вісім кольорових олівців: синій, червоний, жовтий, зелений, фіолетовий, сірий, коричневий, чорний. Олівці мають бути однаковими, забарвлені в кольори, відповідні грифелю. Дослідження краще проводити з групою першокласників – 10-15 осіб, дітей бажано розсадити поодинці. Якщо є можливість, можна залучити для допомоги старшокласників, заздалегідь їх проінструктувати. Допомога вчителя та його присутність виключається, оскільки йдеться про відношення дітей до шкільного життя, у тому числі і до вчителя. Процедура дослідження складається з трьох завдань, які передбачають розфарбовування, і триває близько 20 хвилин. Інструкція: сьогодні ми займатимемося розфарбовуванням. Знайдіть в своєму листочку завдання № 1. Це доріжка з восьми прямокутників. Виберіть той олівець, який вам приємний більш всього і розфарбуйте перший прямокутник. Відкладіть цей олівець убік. Поглянете на олівці, що залишилися. Який з них вам більше подобається? Розфарбуйте ним другий прямокут ник. Відкладіть олівець убік. І так далі. Знайдіть завдання №2. Перед вами будиночки, їх ціла вулиця. В них живуть наші відчуття. Я називатиму відчуття, а ви підберіть до них відповідний колір і розфарбуйте. Олівці відкладати не треба. Можна розфарбовувати тим кольором, який по-вашому підходить. Будиночків багато, їх господарі можуть відрізнятися і можуть бути схожими, а значить, і колір може бути схожим. Список слів: щастя, горе, справедливість, образа, дружба, сварка, доброта, злість, нудьга, захоплення. Якщо дітям незрозуміло, що означає слово, потрібно його пояснити, використовуючи дієслівні предикати і прислівники. Знайдіть завдання №3. У цих будиночках ми робимо щось особливе, і мешканці в них – незвичайні. У першому будиночку живе твоя душа. Який колір їй личить? Розфарбуйте. Позначення будиночків: №2 – твій настрій, коли ти йдеш до школи; №3 – твій настрій на уроці читання; №4 – твій настрій на уроці письма; №5 – твій настрій на уроці математики; №6 – твій настрій, коли ти розмовляєш з вчителем; №7 – твій настрій, коли ти спілкуєшся зі своїми однокласниками; №8 – твій настрій, коли ти знаходишся вдома; №9 – твій настрій, коли ти робиш уроки; №10 – придумайте самі, хто живе і що робить в цьому будиночку. Коли ви закінчите його розфарбовувати, тихенько на вушко скажіть мені, хто там живе і що він робить (на аркуші відповідей робиться відповідна позначка). Методика дає психотерапевтичний ефект, який досягається самим використанням кольору, можливістю відреагування негативних і позитивних емоцій, крім того емоційний ряд закінчується в мажорному тоні (захоплення, власний вибір). Процедура обробки починається із завдання №1. Обчислюється вегетативний коефіцієнт за формулою [12]: ВК= (18 – місце червоного кольору – місце синього кольору) / (18 – місце синього кольору – місце зеленого кольору). Вегетативний коефіцієнт характеризує енергетичний баланс організму: його здібність до енерговитрат або тенденцію до енергозбереження. Енергетичний показник інтерпретується таким чином: • 0 – 0,5 – хронічна перевтома, виснаження, низька працездатність. Навантаження непосильні для дитини.
  • 2. • 0,51 – 0,91 – стан втоми, що компенсується. Самовідновлення оптимальної працездатності відбувається за рахунок періодичного зниження активності. Необхідна оптимізація ро бочого ритму, режиму праці і відпочинку. • 0,92 – 1,9 – оптимальна працездатність. Дитина відрізняється бадьорістю, здоровою активністю, готовністю до енерговитрат. Навантаження відповідають можливостям. Спосіб життя дозволяє дитині відновлювати витрачену енергію. • Понад 2,0 – перезбудження. Частіше є результатом роботи дитини на межі своїх можливостей, що приводить до швидкого виснаження. Потрібна нормалізація темпу діяльності, режиму праці і відпочинку, а інколи і зниження навантаження. Завдання № 2 і № 3 по суті розшифровують емоційну сферу першокласника і орієнтують дослідника у вірогідних проблемах адаптації. Завдання № 2 характеризує сферу соціальних емоцій. Тут треба оцінити рівень диференціації емоцій – в нормі позитивні почуття дитина розфарбовує основними кольорами, негативні – коричневим і чорним. Слабка чи недостатня дифференціація вказує на деформацію в тих чи інших блоках особистісних відношень: Щастя-горе – блок базового комфорту, Справедливість – образа – блок особистісного росту, Дружба – сварка – блок міжособистісної взаємодії, Доброта – злість – блок потенційної агресії, Нудьга – захоплення – блок пізнання. За наявності інверсії колірного градусника (основні кольори займають останні місця) у дітей часто спостерігається недостатня диференціація соціальних емоцій – наприклад, і щастя і сварка можуть бути позначені одним і тим же червоним кольором. В цьому випадку треба звернути увагу, як розфарбовує дитина парні категорії і наскільки далеко стоять пари в колірному виборі. Актуальність переживання дитиною того або іншого відчуття вказує на його місце в колірному градуснику (завдання №1). У завданні № 3 відображено емоційне відношення дитини до себе, шкільної діяльності, вчителя і однокласників. Зрозуміло, що за наявності проблем в якійсь сфері, першокласник розфарбовує саме ці будиночки коричневим або чорним кольором. Доцільно виділити ряди об'єктів, які дитина позначила однаковим кольором. Наприклад, школа–щастя–захоплення або домашні завдання–горе–нудьга. Ланцюжки асоціацій досить прозорі для розуміння емоційного відношення дитини до школи. Діти із слабкою диференціацією емоцій швидше за все будуть амбівалентни і в емоційній оцінці видів діяльності. За результатами завдання №3 можна виділити три групи дітей - з позитивним відношенням до школи; - з амбівалентним відношенням; - з негативним відношенням. Слід зазначити, що при занадто низьких або занадто високих показниках ВК, сумнівах в чистоті дослідження дана методика може бути продубльована за тією ж схемою, але індивідуально, із стандартними картками з тесту Люшера.