2. Тема уроку: Мінерально-сировинні ресурси.
Мінерально-сировинні ресурси – сукупність розвіданих
запасів корисних копалин, які використовуються чи
можуть бути використані в господарській діяльності
нафта, природний
газ, вугілля, торф,
горючі сланці –
утворюються
переважно в межах
тектонічних
западин, осадового
походження
руди чорних і
кольорових металів
– мають переважно
магматичне і
метаморфічне
походження
Гірничохімічна
сировина,
будівельні
матеріали, камені-
самоцвіти,
мінеральні води,
лікувальні грязі –
мають
різноманітне
походження
З
а
п
и
ш
і
т
ь
3. Корисні копалини України та їх зв´язок з
Мінерально-
сировинні
ресурси
Ви
ди
тектонічною будовою
Корисні
копалини
Умовний
знак
Тектонічна будова
Паливні
Енергетичні
Кам´яне
вугілля
Донецька складчаста область, Дніпровсько-
Донецька западина, Львівський прогин
Буре
вугілля
Осадовий чохол Українського щита
Нафта Скіфська плита, шельф Чорного та
Азовського морів, Дніпровсько-Донецька
западина, Передкарпатський прогин,
Індоло-Кубанський прогин.
Газ
Торф Полісся, Передкарпаття
Горючі
сланці
Осадовий чохол у центральній частині
Українського щита
4. Мінерально
-сировинні
ресурси
Види Корисні
копалини
Умовн
ий
знак Тектонічна будова
Рудні (металеві)
Руди
чорних
металів
Залізні Фундамент Українського щита (Криво-
різький, Кременчуцький, Білозерський
басейни), Індоло-Кубанський прогин
(Керченський басейн)
Руди кольорових металів
Манганові Осадовий чохол Українського щита
(Нікопольський басейн)
Нікелеві та
кобальтові
Кора вивітрювання Українського щита
Титанові Розсипи Українського щита
Алюмінієві Фундамент Українського щита
Мідні Волино-Подільська плита
Полі-
металеві
Вулканічні Карпати, Донецька складчаста
область
Ртутні Донецька складчаста область, Закарпатська
западина
Золото Фундамент Українського щита, Вулканічні
Карпати
5. Мінерально
-сировинні
ресурси
Види Корисні
копалини
Умов-
ний
знак Тектонічна будова
Нерудні (неметалеві)
Гірничо-хімічна
сировина
Самородна сірка
Передкарпатський прогин,
Дніпровсько-Донецька западина
Кам´яна сіль
Калійна сіль
Графіт Фундамент Українського щита
Будівельна сировина
Каолін Кора вивітрювання Українського
щита
Граніт Фундамент Українського щита
Вапняк Скіфська плита, Причорноморська
западина
Мармур Український щит
Крейда Воронезький масив, Волино-
Подільська плита
Мінеральні
води, мінераль-
ні грязі
Мінеральні води Передкарпатський крайовий прогин,
Закарпатська западина, кора
вивітрювання Українського щита,
Скіфська плита
Термальні води
Лікувальні грязі
6. Львівсько-
Волинський
Кам’яне вугілля
Буре вугілля
Нафта
Газ
П р и ч о р н о м о р с ь к и й
Торф
Горючі сланці
Бовтиське
П о л
і с с я
УМОВНІ ЗНАКИ:
Корисні копалини:
Паливні:
Голіцинське
Глібівське
Леляківське
Єфремівське
7. Характеристика основних вугільних басейнів
Назва Географічне положення Стисла характеристика
Донецький
кам´яно-
вугільний
басейн
Східна частина України:
території Донецької,
Луганської,
Дніпропетровської і
частково Полтавської та
Харківської областей
Площа – 50 тис. км². Промислові
запаси – 43,2 млрд. т, коксівне
вугілля 30% загальних запасів.
Середня глибина залягання – 500 -
700 м, максимальна – 1200 м.
Потужність пластів – 0,5 – 2 м.
Добувають вугілля найвищої
якості, шахтним способом
Львівсько –
Волинський
кам´яно-
вугільний
басейн
Північний захід України на
межі Львівської та
Волинської областей
Площа – 10 тис. км². Глибина
залягання пластів 300 – 700 м.
Потужність шарів до 2,8 м. Вугілля
значно гіршої якості ніж Донецьке.
Добувають шахтним способом
Дніпровський
буровугільний
басейн
Уздовж Дніпра, з північного
заходу на південний схід:
Житомирська, Черкаська,
Кіровоградська,
Дніпропетровська та
Запорізька області
Площа 100 тис. км². Загальні
запаси 6 млрд. т. Глибина
залягання пластів – 150 -180 м.
Потужність пластів – 3 – 12 м.
Добувають в основному відкритим
способом (кар´єрним)
8. Сауляцьке
УМОВНІ ЗНАКИ:
Рудні:
Залізна руда
Марганцева руда
Титанові руди
Уранові руди
Ртутні руди
Золото
Свинцево-цинкові руди
Криворізький
Кременчуцький
Микитівське
Білозерський
Керченський
Нікопольське
Токмакське
Вишківське
Іршанське
Самотканське
Побузьке
Жовтоводське
Мужіївське
9. Характеристика основних залізорудних басейнів
Назва Географічне положення Стисла характеристика
Криворізький
залізорудний
басейн
Витягнутий вузькою
смугою з півночі на
південь уздовж річок
Інгулець, Саксагань та
Жовта
1 місце за запасами, глибина
залягання сягає 2,5 км. Шахтним
способом видобувається
високоякісна руда (50 – 60% вмісту
заліза), відкритим способом –
збіднені руди (35– 40% вмісту заліза)
Кременчуцький
залізорудний
басейн
Простягається у
меридіональному
напрямку приблизно на
45 км
2 місце за запасами. У його межах
знаходиться 5 окремих родовищ
залізних руд
Керченський
залізорудний
басейн
Територія Керченського
півострова
На невеликих глибинах залягають
руди (вміст заліза – 30 – 40%)
осадового походження. Руди містять
легуючі компоненти – ванадій та
манган, які підвищують їх цінність