2. 13 листопада 2014 року виповнюється 125 років від
дня народження Остапа Вишні - видатного
українського письменника, широко знаного у нашій
країні та за рубежем, майстра сатири та гумору.
Митець самобутній і неповторний, він формувався і
зростав на грунті народного життя і своїм словом
успішно слугував утвердженню добра. Творчість його
надихалась і окрилювалась великим поняттям – Народ.
3. Народився Остап Вишня
(Павло Михайлович Губенко)
13 листопада 1889 року на
хуторі Чечва біля містечка
Грунь Зіньківського повіту на
Полтавщині (нині Охтирський
район Сумської області) в
багатодітній (17 дітей)
селянській сім'ї.
Закінчив початкову, потім двокласну школу в Зінькові,
згодом продовжив навчання в Київській військово-
фельдшерській школі, після закінчення якої (1907) працював
фельдшером — спочатку в російській армії, а з часом — у
хірургічному відділі лікарні Південно-Західної залізниці.
Та, як згадував письменник, він не збирався присвятити
себе медицині — тож, працюючи в лікарні, займався
самоосвітою, склав екстерном екзамен за гімназію і у 1917
вступив до Київського університету; одначе скоро залишив
навчання і повністю віддався журналістській і літературній
праці.
4. Перший друкований твір молодого літератора -
"Демократичні реформи Денікіна» з’явився за
підписом «П.Грунський» кам’янець-подільській
газеті «Народна воля» 2 листопада 1919 року. 22
липня 1021 року в газеті «Селянська правда» під
фейлетоном «Чудака, їй-богу!» вперше з’явився
псевдонім «Остап Вишня», що з часом утвердився
як літературне ім'я видатного майстра української
сптири і гумору.
5. «Який би я був щасливий,— писав Остап
Вишня 15 травня 1949 року в щоденнику
«Думи мої, думи мої...»,— якби своїми
творами зміг викликати усмішку,
хорошу, теплу усмішку, у народу!
Ви уявляєте собі : народ радісно
усміхнувся!
Але як це трудно!
Для літератури , по-моєму, треба
перш за все – ч е с н і с т ь ! Потім уже
геній , талант, здібність і інші атрибути
літератури.
Тоді буде література!»
6. 1923 року відбувся дебют Остапа Вишні як письменника –
вийшли збірки «Марк Твен – Остап Вишня.
Сільськогосподарська пропаганда» і «Остап Вишня. «Діли
небесні». У 20-ті - на початку 30-х років одна за одною
виходять збірки творів - «Вишневі усмішки(сільські)»,
«Реп’яшки»(1924), «Вишневі усмішки кримські» (1925),
«Лицем до села» (1926), «Вишневі усмішки
кооперативні»(1927), «Вишневі усмішки закордонні» (1930)
,«Зібрання усмішок у чотирьох томах»(1928 і 1930 рр.) та ін.
7. У 1944 році розпочався другий етап активної творчості і
громадської діяльності Остапа Вишні. Усмішка «Зенітка»
обійшла усі фронти, часто читалася по радіо, викликаючи, як
того і прагнув автор, теплу усмішку у бійців і трудівників
тилу, додаючи їм неодмінну віру в перемогу над фашизмом.
У повоєнні роки Остап Вишня видає нові збірки гуморесок і
фейлетонів – «Самостійна дірка» (1945), «Зенітка» (1947),
«Весна-крана»(1949), «Вишневі усмішки»(1950), «Мудрість
колгоспна» (1952), «Великі ростіть»(1955) , «Нещасне
кохання», «Твори в двох томах»(1956) та ін.
8. Талановитий і широко
популярний у народі письменник,
Остап Вишня провадив і велику
громадську роботу. Ще в 1922 році
він разом з В. Блакитним бере участь
у редагуванні перших двох номерів
журналу «Червоний перець», потім
активно працює в літературних
об'єднаннях «Плуг » і «Гарт»,
пізніше – в оргкомітеті Спілки
радянських письменників України та
Всесоюзному оргкомітеті.
Після війни - входить до
редколегії журналу «Перець» і стає
активним його працівником.
Письменник завжди був в гущі
народного життя, виявляв глибоку
увагу до нових подій, явищ,
процесів.
9. До останніх днів життя віддавав Остап Вишня талант і
натхнення всенародній славі. Твори народного митця і
великого майстра сатири – здобули заслужене визнання
мільйонів читачів. Не згасає, а навпаки підвищується інтерес
до творчості письменника і після його смерті. Про це
свідчить, зокрема, той факт, що з'явилось чимало
перевидань окремих тематичних збірок гумориста.
Остап Вишня зробив цінний , вагомий внесок у розвиток
української літератури.