ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo

поняття звітності бюджетних установ

•Download as PPTX, PDF•
•
М
Маргарита Лукова

поняття звітності бюджетних установ

1 of 20
Download to read offline
поняття звітності бюджетних установ
Законодавче і нормативно-правове забезпечення звітності та мета її складання. Визначення і принципи, на яких ґрунтується звітність.
Бюджетний облік – це бухгалтерський облік виконання бюджету і кошторисів бюджетних установ. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в бюджетних установах здійснюється з метою: складання фінансової звітності бюджетних установ є подання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан бюджетної ус¬танови, результати господарської діяльності та виконання кошторису доходів та видатків за звітний період.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно- правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ встановлюється Державним казначейством України відповідно до діючого законодавства. Бюджетний облік ведеться відповідно до чинного в Україні бюджетного устрою, який регламентований Бюджетним кодексом. Безпосередньо облік виконання бюджету покладено на ДКУ, створене у складі МФУ.
Нормативна база, що регулює питання методики і організації підсумкового етапу бухгалтерського обліку, окреслюється наступними основними нормативними актами (зі змінами і доповненнями): − Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХIV; − Бюджетний кодекс України від 21.06.01 № 2542-III; − Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів» від 24.01.2012 № 44 − Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28.02.2000 № 419;
− Наказ Державного казначейства України «Про терміни надання квартальних фінансових звітів про виконання зведених кошторисів головними розпорядниками бюджетних коштів» від 25.03.2009 № 122;
− Наказ Головного Управління Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ» від 30.10.1998 р № 90; − Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2008 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів» від 28.03.2008 р. № 107.
Бюджетний кодекс України визначає, що нормативно- правовими актами, які регулюють бюджетні відносини в Україні, є: Конституція України; Бюджетний Кодекс; закон про Державний бюджет України;
інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання бюджетного Кодексу та інших законів України; нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів; − рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до Бюджетного Кодексу, нормативно-правових актів.
Правильність обліку доходів і витрат бюджету забезпечується єдністю системи бюджетного обліку, в основу якої покладено бюджетну класифікацію Постановою ВРУ «Про структуру бюджетної класифікації України» від 12.07.1996 р. № 327/96-ВР з 1 січня 1998 р (Наказ Мінфін та ДКУ від 25.11.2008 № 495 Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету). Правові засади складання фінансової звітності в Україні загалом, і для бюд¬жетних установ зокрема, визначено Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року за №996-ХІV. Звітність бюджетних установ подається відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затв. постановою КМУ від 28 лютого 2000 р.№ 419.
Типові форми бухгалтерської статистичної звітності та вказівки про порядок їх заповнення і терміни представ¬лення розробляють і затверджують відповідні міністерства і відомства України, а форми фінансової звітності з виконання кошторисів доходів і видатків — МФУ та ДКУ. Розпорядники та одержувачі коштів місцевих бюджетів подають фінансову звітність органам Державної казначейської служби та місцевим фінансовим органам. Розпорядники та одержувачі коштів державного і місцевих бюджетів подають місячну, квартальну та річну фінансову звітність за встановленими графіками органам Державної казначейської служби за місцем обслуговування. Фінансова звітність розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів подається розпорядникам вищого рівня з відміткою органів Державної казначейської служби про її відповідність даним обліку про виконання бюджетів.
Бухгалтерська звітність — сукупність показників обліку, відображених у формі визначених таблиць, які характеризують рух майна та фінансового стану підприємства, установи за звітний період Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;
Звітність про виконання бюджету — це метод узагальнення планових і звітних показників, приведених у таку систему, яка характеризує виконання бюджету, зобов’язань, затверджених кошторисами, за відповідний звітний період.
Складаючи фінансову звітність, потрібно дотримуватись таких принципів: автономності установи — кожна установа, що виступає як юридична особа, відокремлена від організацій вищого рівня, у зв'язку з чим майно та зобов'язання організацій вищого рівня не повинні відображатися у фінансовій звітності цих установ безперервності діяльності — активи і зобов'язання установи оцінюють з припущення, що діяльність цієї установи триватиме далі; періодичності — діяльність установи розподіляють на певні періоди для складання фінансової звітності;
історичної (фактичної) собівартості — пріоритетність оцінки активів, на підставі витрат на їхнє виробництво та придбання; нарахування та відображення доходів і витрат — фінансовий результат звітного періоду визначається зіставленням доходів звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відобража¬ють в обліку і звітності в момент їхнього виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей; повного висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, які можуть вплинути на рішення, що приймають на її підставі; обачності — методи оцінки, які використовують в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат, і завищенню оцінки активів і доходів установи;
превалювання змісту над формою — операції повинні обліковуватись відповідно до їхньої сутності, а не лише з урахуванням юридичної форми; єдиного грошового вимірника — всі операції установи вимірюють та узагальнюють у фінансовій звітності в єдиній грошовій оцінці, тобто в гривнях. послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; Цей трактування принципу не відповідає бюджетним установам.
Особливостями бухгалтерської звітності в бюджетних установах є: - обов'язковість та державне регламентування, що випливає з характеру затвердження бюджету. Регулювання питань методології звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ покладено на Державне казначейство України, яке суворо регламентує склад і порядок складання звітності, розгляд та затвердження. Усі бюджетні установи повинні дотримуватись правил та термінів складання звітності, подавати її в установленому обсязі. Метою цього регулювання є як створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, так і їхнє удосконалення. - єдність форми та змісту, що дає змогу статистичного групування та зведення ї показників;
- методологічна єдність показників, яка передбачає єдині методи розрахунків однакових звітних показників, їхнє обов'язкове узгодження з відповідними показниками, затвердженими кошторисами та штатними розписами. Це необхідно для контролю за виконанням кошторису доходів та видатків установи на всіх рівнях Державного та місцевих бюджетів; - простота, ясність, доступність та прозорість звітності, які необхідні для широкого залучення всіх працівників до управління, активізації людського фактора; послідовність, що закріплює на практиці поетапність складання бухгалтерської звітності, тобто необхідність постійності змісту та форм бухгалтерського балансу і пояснень від одного звітного періоду до іншого.
Дякую за увагу!

More Related Content

поняття звітності бюджетних установ

  • 2. Законодавче і нормативно-правове забезпечення звітності та мета її складання. Визначення і принципи, на яких ґрунтується звітність.
  • 3. Бюджетний облік – це бухгалтерський облік виконання бюджету і кошторисів бюджетних установ. Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в бюджетних установах здійснюється з метою: складання фінансової звітності бюджетних установ є подання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан бюджетної ус¬танови, результати господарської діяльності та виконання кошторису доходів та видатків за звітний період.
  • 4. Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно- правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
  • 5. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ встановлюється Державним казначейством України відповідно до діючого законодавства. Бюджетний облік ведеться відповідно до чинного в Україні бюджетного устрою, який регламентований Бюджетним кодексом. Безпосередньо облік виконання бюджету покладено на ДКУ, створене у складі МФУ.
  • 6. Нормативна база, що регулює питання методики і організації підсумкового етапу бухгалтерського обліку, окреслюється наступними основними нормативними актами (зі змінами і доповненнями): − Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХIV; − Бюджетний кодекс України від 21.06.01 № 2542-III; − Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів» від 24.01.2012 № 44 − Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання фінансової звітності» від 28.02.2000 № 419;
  • 7. − Наказ Державного казначейства України «Про терміни надання квартальних фінансових звітів про виконання зведених кошторисів головними розпорядниками бюджетних коштів» від 25.03.2009 № 122;
  • 8. − Наказ Головного Управління Державного казначейства України «Про затвердження Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ» від 30.10.1998 р № 90; − Наказ Державного казначейства України «Про затвердження Порядку складання місячної та квартальної фінансової звітності у 2008 році установами та організаціями, які отримують кошти державного або місцевих бюджетів» від 28.03.2008 р. № 107.
  • 9. Бюджетний кодекс України визначає, що нормативно- правовими актами, які регулюють бюджетні відносини в Україні, є: Конституція України; Бюджетний Кодекс; закон про Державний бюджет України;
  • 10. інші закони, що регулюють бюджетні правовідносини; нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання бюджетного Кодексу та інших законів України; нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного Кодексу, інших законів України та нормативно-правових актів Кабінету Міністрів; − рішення органів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, прийняті відповідно до Бюджетного Кодексу, нормативно-правових актів.
  • 11. Правильність обліку доходів і витрат бюджету забезпечується єдністю системи бюджетного обліку, в основу якої покладено бюджетну класифікацію Постановою ВРУ «Про структуру бюджетної класифікації України» від 12.07.1996 р. № 327/96-ВР з 1 січня 1998 р (Наказ Мінфін та ДКУ від 25.11.2008 № 495 Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету). Правові засади складання фінансової звітності в Україні загалом, і для бюд¬жетних установ зокрема, визначено Законом України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року за №996-ХІV. Звітність бюджетних установ подається відповідно до Порядку подання фінансової звітності, затв. постановою КМУ від 28 лютого 2000 р.№ 419.
  • 12. Типові форми бухгалтерської статистичної звітності та вказівки про порядок їх заповнення і терміни представ¬лення розробляють і затверджують відповідні міністерства і відомства України, а форми фінансової звітності з виконання кошторисів доходів і видатків — МФУ та ДКУ. Розпорядники та одержувачі коштів місцевих бюджетів подають фінансову звітність органам Державної казначейської служби та місцевим фінансовим органам. Розпорядники та одержувачі коштів державного і місцевих бюджетів подають місячну, квартальну та річну фінансову звітність за встановленими графіками органам Державної казначейської служби за місцем обслуговування. Фінансова звітність розпорядниками та одержувачами коштів державного і місцевих бюджетів подається розпорядникам вищого рівня з відміткою органів Державної казначейської служби про її відповідність даним обліку про виконання бюджетів.
  • 13. Бухгалтерська звітність — сукупність показників обліку, відображених у формі визначених таблиць, які характеризують рух майна та фінансового стану підприємства, установи за звітний період Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;
  • 14. Звітність про виконання бюджету — це метод узагальнення планових і звітних показників, приведених у таку систему, яка характеризує виконання бюджету, зобов’язань, затверджених кошторисами, за відповідний звітний період.
  • 15. Складаючи фінансову звітність, потрібно дотримуватись таких принципів: автономності установи — кожна установа, що виступає як юридична особа, відокремлена від організацій вищого рівня, у зв'язку з чим майно та зобов'язання організацій вищого рівня не повинні відображатися у фінансовій звітності цих установ безперервності діяльності — активи і зобов'язання установи оцінюють з припущення, що діяльність цієї установи триватиме далі; періодичності — діяльність установи розподіляють на певні періоди для складання фінансової звітності;
  • 16. історичної (фактичної) собівартості — пріоритетність оцінки активів, на підставі витрат на їхнє виробництво та придбання; нарахування та відображення доходів і витрат — фінансовий результат звітного періоду визначається зіставленням доходів звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. Доходи і витрати відобража¬ють в обліку і звітності в момент їхнього виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей; повного висвітлення — фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, які можуть вплинути на рішення, що приймають на її підставі; обачності — методи оцінки, які використовують в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань і витрат, і завищенню оцінки активів і доходів установи;
  • 17. превалювання змісту над формою — операції повинні обліковуватись відповідно до їхньої сутності, а не лише з урахуванням юридичної форми; єдиного грошового вимірника — всі операції установи вимірюють та узагальнюють у фінансовій звітності в єдиній грошовій оцінці, тобто в гривнях. послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності; Цей трактування принципу не відповідає бюджетним установам.
  • 18. Особливостями бухгалтерської звітності в бюджетних установах є: - обов'язковість та державне регламентування, що випливає з характеру затвердження бюджету. Регулювання питань методології звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ покладено на Державне казначейство України, яке суворо регламентує склад і порядок складання звітності, розгляд та затвердження. Усі бюджетні установи повинні дотримуватись правил та термінів складання звітності, подавати її в установленому обсязі. Метою цього регулювання є як створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, так і їхнє удосконалення. - єдність форми та змісту, що дає змогу статистичного групування та зведення ї показників;
  • 19. - методологічна єдність показників, яка передбачає єдині методи розрахунків однакових звітних показників, їхнє обов'язкове узгодження з відповідними показниками, затвердженими кошторисами та штатними розписами. Це необхідно для контролю за виконанням кошторису доходів та видатків установи на всіх рівнях Державного та місцевих бюджетів; - простота, ясність, доступність та прозорість звітності, які необхідні для широкого залучення всіх працівників до управління, активізації людського фактора; послідовність, що закріплює на практиці поетапність складання бухгалтерської звітності, тобто необхідність постійності змісту та форм бухгалтерського балансу і пояснень від одного звітного періоду до іншого.