1. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
(граматична ///
основа речення)
ПІДМЕТ
означає предмет чи особу, про які
говориться в реченні;
відповідає на запитання ХТО? ЩО?
може виражатися будь-якою частиною мови
ПРИСУДОК
називає дію, стан або ознаку предмета;
відповідає на запитання ЩО РОБИТЬ
ПІДМЕТ? ЩО З НИМ РОБИТЬСЯ? ЯКИЙ
ВІН Є ? ЩО ВІН ТАКЕ? ХТО ВІН ТАКИЙ?
ПРОСТИЙ
(що робить?)
СКЛАДЕНИЙ
ДІЄСЛІВНИЙ
(що робить?)
СКЛАДЕНИЙ
ІМЕННИЙ
(який предмет? що він
таке? хто він такий?)
допоміжне дієслово
(могти, хотіти, почати,
вирішити; певен, згоден
тощо )
інфінітив
(неозначена форма
дієслова)
Дієслово-зв’язка (бути,
стати, здаватися,
робитися, вважатися
тощо)
іменна частина
(іменник, прикметник,
числівник, займенник)
1.Іменник у Н. в.
2.Іменна ч. м. у Н. в.
а)займенник;
б) прикметник (у значенні
іменника);
в)числівник;
г)дієприкметник (у значенні
іменника)
3.Інфінітив
4.Вигук у значенні іменника
1.Кільк. числ. два, три, чотири + ім. у Н. в. мн.
2.Інші числівники + іменник у Р. в. мн.
3.Слово з кількісним значенням типу багато,
чимало, трохи, + ім.у Р. в. мн.
4.Ім. із значенням обмеження в Н. в. + ім.у Р.в
5.Ім. або займ. у Н. в. + ім. в О. в.
6.Складна власна назва
7. Назва твору, цитата
8. Прізвище, ім'я та по батькові людини
