2. Вулиця Олександра Невського була однією з
центральних вулиць дореволюційного Мелітополя.
Вона перетинала місто з півночі на південь,
починаючись у Кизиярського струмка і
закінчуючись на ярмарковій площі (нинішня
нижня площадка моторного заводу).
Продовженням вулиці на південь від площі була
вулиця Садова, а на північ, за Кизиярського
струмок - вулиця Фонтанна в селі Червона Гірка, в
той час ще не входив в межі міста.
3. На вулиці Олександра Невського розташовувалося
безліч магазинів і крамниць: продуктових,
одежних, капелюшних, взуттєвих, книжкових,
меблевих. Місцем жвавій торгівлі була і Базарна
площа (нинішня площа Революції). На початку XX
століття на ній було 77 торгових лавок, 26 з яких
належали караїмам. На Базарній площі знаходився
і артезіанський колодязь, від якого йшов
водопровід, що забезпечував водою третину
Мелітополя.
4. На тому місці, де зараз знаходиться нижня площадка моторного
заводу, була розташована ярмаркова площа, на якій тричі на рік
проводились ярмарки. На ярмарку на площі ставилися балагани,
приїжджав цирк або звіринець, встановлювалися атракціони:
човники, каруселі, тир. Сюди привозили товар селяни
Мелітопольського повіту та інших повітів Таврійської губернії.
Головним товаром на мелітопольської ярмарку було зерно, яке потім
залізницею вивозилося в північні губернії Росії та за кордон. З 1990-х
років через високі залізничних тарифів зерно стали вивозити, через
азовські порти, Мелітополь опинився в стороні від нових торгових
потоків, і торговельні обороти Мелитопольских ярмарків пішли на
спад.
У 1908 році підприємець І. Заферман побудував на вулиці Олександра
Невського завод з виробництва нафтових двигунів. Цей завод поклав
початок Мелітопольському моторному заводу, одному з найбільших
підприємств міста.
25 жовтня 1921 вулиця Олександра Невського була перейменована на
честь Карла Лібкнехта, Фонтанна - на честь Калініна, Садова - на
честь Зінов'єва. 17 червня 1929 вулиці Калініна, Карла Лібкнехта і
Зінов'єва були об'єднані в одну вулицю імені Карла Лібкнехта.
Під час німецької окупації 1941-1943 років вулиця знову називалася
ім'ям Олександра Невського, а після звільнення Мелітополя
радянськими військами - знову Карла Лібкнехта.
5. 19 грудня 1990 частину вулиці на південь від вулиці
Луначарського була перейменована у вулицю
Олександра Невського, а частина на північ від вулиці
Луначарського, на Червоній Горі, залишилася вулицею
Карла Лібкнехта. Таким чином, вулиці Олександра
Невського, єдиною з вулиць в історичному центрі
Мелітополя, було повернуто її початкове назва. Слід,
однак, зауважити, що ця назва є історичним тільки для
невеликої ділянки вулиці (від перетину з вулицею
Луначарського до перетину з вулицею Урицького).
Південніше до революції перебували ярмаркова площа
та вулиця Садова, а південний край нинішній вулиці
Олександра Невського взагалі перебуває за межами
кордонів дореволюційного Мелітополя.