1. Тема. Дитинство Лесі Українки. Роль родини у формуванні поетеси як особистості
Мета: поглибити знання шестикласників про Лесю Українку; ознайомити учнів із родиною,
у якій зростала поетеса, допомогти учням зрозуміти, який вплив на формування характеру,
становлення особистості має родинне виховання;сприяти розвитку акторських здібностей,
розвивати вміння узагальнювати, робити висновки, грамотно оформлювати власні судження;
сприяти зацікавленню шестикласників творчістю й особистістю Лесі Українки.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, мультимедійні презентації
Хід уроку
І. Організаційно-емоційний момент.
- Як ви думаєте, який період життя людини є найщасливішим? Чому ви так думаєте?
Дитинство – це чарівний світ, у якому все здається надзвичайно загадковим. Незабутня
пора, коли світ уперше розкриває свої таємниці. Дитячі враження закарбовуються у
свідомості на все життя.
- А від кого залежить, чи почувається дитина щасливою?
Справді, насамперед, добробут і щастя дитини залежить від сім'ї, в якій вона зростає. Тому
важливо, щоб дитинство кожного супроводжувалось батьківською турботою, було зігріте
ласкавим словом мами і тата, збагачене музикою, піснею, творчістю.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Ми починаємо знайомитись із новим розділом під назвою «Я і світ».
- Поміркуйте, про що йтиметься під час вивчення цієї теми.
У цьому розділі ми ознайомимося із творами, у яких письменники розмірковували над
питаннями:
- що робить людину людиною
- що таке честь і гідність
- що означає бути собою і відповідати за себе
- чи повинен кожен із нас відповідати за інших
Усі автори, з якими ми матимемо можливість зустрітися, опрацьовуючи новий розділ,
жили в різні часи, але у тих творах, з якими ми познайомимося, спільним є зображення
дитини, її психології, мрій, сподівань, стосунків між ровесниками, із світом природи.
Сподіваюсь, що нам з вами буде цікаво.
А вивчення розділу ми почнемо, знайомлячись із творчістю Лесі Українки.
ІІІ. Оголошення теми й мети уроку. Формулювання цілей уроку.
- Виходячи із теми уроку, спробуйте сформулювати завдання нашого уроку.
Ми поглибимо свої знання…
Ми дізнаємось ….
Ми знатимемо ….
Ми зрозуміємо…
Ми розвиватимемо вміння…
Епіграф уроку
2. Діти - се наш дорогий скарб,
се наша надія, се - молода Україна.
Олена Пчілка
Проблемне питання
«Дитина потрапляє у світ, витворений, викроєний, сформований батьками».
Євген Сверстюк
Який висновок щодо значення сім’ї, батьків у формуванні і розвитку дитини ви можете
зробити?
ІV. Актуалізація опорних знань
- У початкових класах ви вивчали поезії Лесі Українки. Чи можете пригадати їх?
- Що вам відомо про Лесю Українку? Відповідь дайте одним реченням.
V. Опрацювання навчального матеріалу.
Готуючись до уроку, дві групи мали випереджувальні завдання: група «Витоки» готувала
повідомлення про представників родини Косачів, у якій народилась Леся Українка, група
«Ерудит» досліджувала захоплення й обдарування Лариси Косачівни. Прошу представити
результат своєї роботи.
Видатний французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері писав, що «всі ми родом з
дитинства». Ми уже відзначали, що формування особистості насамперед відбувається під
впливом родини, у якій зростає дитина.
Прошу групу «Витоки» представити нам результати свого дослідження про родину Лесі
Українки. А решта учнів, слухаючи однокласників, запишіть імена представників родини
Косачів.
- Яке враження справила на вас родина, в якій зростала майбутня поетеса?
Тільки така шляхетна сім’я не тільки за походженням, а й шляхетна духом, щиро
патріотична, могла дати Україні Лесю Українку і її по-своєму талановитих сестер і братів, які
увійшли в історію визвольних змагань за державність України.
Вітаючи Олену Пчілку з 25-річчям літературної діяльності, Іван Франко писав: «Ви дали
Україні перший приклад освіченої сім'ї, в якій плекається українська мова й українська
літературна традиція».
Я розкажу вам про особливості виховання у сім'ї Косачів. А ви, слухаючи мене, запишіть,
на що найбільше звертали увагу батьки у вихованні своїх дітей.
Розповідь учителя
Атмосфера сім’ї Ольги та Петра Косачів формувалася на основі взаєморозуміння,
щирості, відвертості, дружби та поваги один до одного, між батьками та дітьми. Втім, у
вихованні Олена Пчілка керувалася не фанатичною любов’ю, а діяльною і мудрою любов’ю
матері, яка бачила перед собою конкретну мету: виховати дітей повноцінними
особистостями, сильними духом, гідними громадянами рідної землі.
Діти в сім'ї виховувались на українських національних традиціях. Зокрема, Олена Пчілка
прищеплювала дітям любов до рідного слова, рідної землі, одягала їх у національний одяг.
3. Прагнучи створити дітям український мікросвіт, Олена Пчілка дбала про відповідне дитяче
товариство, а для цього спеціально возила дітей до волинських сіл, щоб вони могли
поспілкуватися з селянськими дітьми, знайомитися з побутом селян, поліським фольклором,
волинськими ремеслами, незайманою природою. Мати не шкодувала часу, фізичних зусиль,
коштів і часто подорожувала з дітьми Україною, аби вони краще пізнали її природу і побут.
Вона вводила своїх дітей у стихію народної обрядової пісні, казки, оповідки, звичаю,
народного узору, вишивки. Олена Пчілка всіляко дбала, щоб її діти, а особливо старші
Мишко й Леся, слухали їх з уст народу, розумілися в них, прилучалися до безпосереднього
збирання зразків народної творчості.
Ольга Петрівна дбала, щоб її діти малу освіту на рівні європейської. Діти ішли до гімназії
із знанням кількох іноземних мов: латинської, грецької, французької, німецької, володіли
музичними інструментами, вивчали світову історію, культуру, літературу.
Особливо це стосувалося Лесі, яка ніколи в школі не вчилася (бо хворіла), але завдяки матері
та домашньому навчанню стала високоосвіченою людиною із світовим ім'ям.
Олену Пчілку не влаштовувала система навчання і виховання дітей у тодішній Росії, бо
відлучала дітей від рідної мови, історії свого народу, витруювала національні почуття.
Враховуючи стан справ в освіті мати вирішила сама розвинути хист і здібності своїх дітей,
допомогти їм визначитися у власних можливостях.
Олена Петрівна вчила дітей “цінити в людях – людину, себто її голову і совість, а не шапку і
чоботи”. Діти Косачів, спілкуючись і товаришуючи з селянськими дітьми, ніколи не
виділялись серед сільських ровесників ні одягом, ні поведінкою.
Мудрість народної педагогіки підказували Олені Пчілці: дітей змалку треба привчити, що
все на землі створюється і дається працею. Найперші уроки праці дітям повинна дати мати.
Ольга Петрівна доводила це власним прикладом, адже діти завжди бачили матір в якійсь
роботі.
Прокидалися діти Косачів біля дев’ятої години, одягалися, пили чай, ішли гуляти.
Повернувшись з прогулянки, самостійно розпочинали навчання. У дітей виховувалась
глибока свідомість того, що навчання – це щоденна, систематична, наполеглива праця.
Олена Пчілка постійно заохочувала дітей до трудової діяльності. Вони працювали в саду,
на городі, порядкували біля квітників, змалку вчилися шити і вишивати. Праця поєднувалася
з грою і творчістю: “Квіти висівалися не як попало – то сонечком, то місяцем чи ще якимось
іншим способом”. Змалечку кожна дитина Косачів була призвичаєна до сприймання та
розуміння природи як прекрасного, величного, таємничого світу. Але водночас і світу,
надзвичайно спорідненого з самою людиною.
Олена Петрівна і Петро Антонович були надзвичайно уважними до нахилів та уподобань
дітей, завжди підтримували виявлені ними інтереси до музики, живопису, літератури. Це
завдяки старанням батьків в літературу увійшли троє старших їхніх дітей - Михайло
Обачний, Леся Українка, Олеся Зірка.
Олена Пчілка вважала, що виховання дітей - це не лише особиста справа батьків, а і їхній
громадський обов’язок. Саме в родині мають сформуватися ті основні поняття, погляди,
почуття, звички, норми моралі, які згодом стануть підвалинами духовного становлення
особистості. І ці думки Олена Петрівна підтверджувала на ділі.
- На що звертали увагу Косачі, виховуючи своїх дітей?
«Діти - се наш дорогий скарб, се наша надія, се - молода Україна»(Олена Пчілка).
4. - Чи можемо вважати, що Ольга Петрівна втілювала ці слова, виховуючи своїх дітей?
Група «Ерудит» досліджувала захоплення Лесі Косачівни. Переконайте нас, що захоплення
і обдарування у великій мірі характеризують особистість, її духовний світ. Поки група буде
представляти результати своєї роботи, решта школярів спробують створити асоціативне
гроно про Лесині захоплення і таланти. Таким чином ми зможемо перевірити, наскільки ви
можете бути уважними, слухаючи одне одного. (представлення результатів роботи групи).
Інсценізація. (Учениця у ролі маленької Лесі)
- Прошу назвати, чим захоплювалась Леся Українка, якими талантами була наділена.
Звірте із зображеним на екрані.
Очевидно, правдиво буде сказати, що Леся була складена із суцільних захоплень, але
найбільшим захопленням Лесі Українки стала цариця красного письменства – поезія,
адже усьому світу Лариса Петрівна Косач відома як українська письменниця, поетеса
Леся Українка «Мені не важко було стати письменницею, — стверджувала вона, — бо я
походила з літературного роду».
VI. Підведення підсумків уроку. Рефлексивно-оцінювальний етап.
Отож, сподіваюсь, наша робота була плідною. І тепер належить зробити висновок
- Якою постала перед вами Леся Українка у дитинстві?
- Завдяки кому і чо́му Леся здобула освіту і розвинула свої таланти?
Проблемне питання
«Дитина потрапляє у світ, витворений, викроєний, сформований батьками» (Євген
Сверстюк)
Який висновок щодо значення сім’ї, батьків у формуванні і розвитку дитини ви
можете зробити?
- Які родинні традиції Косачів ви б хотіли перейняти?
- Чи вважаєте ви цей урок корисним для себе? Чим саме?
- Чи задоволені ви результатом своєї роботи на уроці?
VІI. Домашнє завдання. Опрацюйте статтю у підручнику на с. 50-51, випишіть девіз, який
обрала Леся, борючись із хворобою.
Напишіть твір-міркування на 6-7 речень (на вибір):
«У чому б я хотіла(хотів) бути схожою на Лесю Українку?»
«Родинні традиції Косачів, які я хотів (хотіла) б перейняти у свою сім'ю» .
Завершальне слово вчителя.
У спогадах, залишених нам Оленою Пчілкою знайдемо такий запис: «Леся прекрасна
дитина… Дуже здібна, як до науки, так і до мистецтва… Леся пише вірші і цілком незле
володіє віршем. Може, колись стане справжньою поеткою».
Літературна стихія родини Косачів, незвичайні здібності і бажання вчитися, зацікавлення
народною творчістю і виняткові риси характеру, серед яких виділяються працьовитість,
наполегливість мали безпосередній вплив на формування поетеси як особистості.
5. На наступних уроках ми зможемо познайомитись із поезіями Лесі Українки про дитинство,
пізнати її ліричну героїню.
6. На наступних уроках ми зможемо познайомитись із поезіями Лесі Українки про дитинство,
пізнати її ліричну героїню.