ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
СОН ЛЮДИНИ
Презентацію підготувала
Учениця 9-б класу
ЛССЗШ №28
Нестор Христина
 Сон – це періодичний функціональний стан
організму людини, який характеризується
вимкненням свідомості й зниженням
здатності нервової системи відповідати на
зовнішні подразники.
 Електричну активність мозку можна
визначити за допомогою
електроенцефалографа, який записує
коливання в мозку різних хвиль: альфа-,
бета-, тета- і дельта-хвилі. Запис фіксується
на електроенцефалограмі.
Встановлено два види сну: повільнохвильовий
(повільний) і швидкохвильовий (швидкий)
При засинанні людина занурюється в повільний сон, послідовно
проходячи 4 стадії: дрімоту, поверхневий сон, сон помірної глибини і
глибокий сон.Психічна активність в повільному сні представлена
уривчастими неемоційними думками, а час, проведений у сні, зазвичай
недооцінюється. У молодих здорових людей поверхневий сон займає
біля половини часу усього нічного сну, а глибокий сон 20-25%.
У фазі швидкого сну, що триває 20-30 хв., реєструють швидкі
рухи очей, напруження мімічних і скелетних м'язів.Так, у стані
активності на електроенцефалограмі переважають альфа- і
бета-хвилі, висока частота електричної активності м'язів вказує
на те, що скелетні м'язи напружені (підтримується тонус м'язів),
рухи очей зумовлюють виникнення нерегулярних електричних
імпульсів. Потім вона знову змінюється глибоким
повільнохвильовим сном.
Вік Потреба у сні
Новонароджені (0-2 місяців) 12 - 18 годин
Немовлята (3-11 місяців) 14 - 15 годин
Малюки (1-3 років) 12 - 14 годин
Дошкільнята (3-5 років) 11 - 13 годин
Діти шкільного віку (5-10 років) 10 - 11 годин
Підлітки (10-17 років) 8.5 - 9.25 годин
Дорослі та люди похилого віку 7 - 9 годин
Сновидіння з давніх-давен
вражають і хвилюють людей
своєю таємничістю. Але
вивчення діяльності мозку
під час сну не дає нам підстав
пов'язувати сновидіння з
впливом якихось
надприродних сил.
Сновидіння мають цілком
матеріальну основу і є
результатом
психофізіологічних процесів
мозку. За І. П. Павловим,
фізіологічною основою
сновидіння є часткове
незагальмування (чи
розгальмування) кори
кінцевого мозку. І. М.
Сєченов вважав їх
«небувалими комбінаціями
минулих вражень».
Основна функція сну — це відновлення фізичних та психічних сил, яке дозволяє
максимально адаптуватися до зміни умов зовнішнього і внутрішнього
середовищ. Сон становить собою чергування різних функціональних станів
головного мозку, а не є «відпочинком» для головного мозку, як вважали раніше.
Під час сну перебудовується мозкова діяльність, яка потрібна для переробки
інформації, що потрапила в період неспання, переведення її із проміжної в
довготривалу пам'ять.
Активність нейронів у різних відділах кори великого мозку і глибинних
структурах мозку під час сну лишається практично такою ж, як і при неспанні.
Безсоння - порушення сну, зумовлене ослабленням гальмівного процесу в корі
головного мозку.
Причини:
 емоційний і фізичний стрес, невроз;
 психічні захворювання;
 прийом психотропних препаратів, алкоголю;
 інтоксикація, соматичні, неврологічні, ендокринно-обмінні захворювання;
 синдроми, які виникають у сні (синдром «апное уві сні», рухові розлади в
сні);
 зовнішні несприятливі умови, зміна поясів часу, порушення гігієни сну;
 комбіновані причини.
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО СОН
Сліпі “бачать” сни
Люди, що осліпли
вже після
народження, можуть
бачити сни у вигляді
картинок. Сліпі з
народження не
бачать картинок,
однак їхні сни
наповнені звуками,
запахами і
тактильними
відчуттями.
Ми забуваємо 90%
сновидінь
Через п’ять хвилин
після пробудження ми
вже не пам’ятаємо і
половини своїх снів, а
вже через десять
хвилин навряд чи
зможемо пригадати
10% з них.
Сни бачать усі без
винятку
Всі люди (за винятком
хворих із сильним
розладом психіки)
бачать сни, однак
чоловіки та жінки
бачать сни по-різному.
Чоловікам в основному
сняться представники
своєї статі, жінки ж у
снах бачать
представників обох
статей у приблизно
однаковій пропорції.
Нам сниться тільки
те, що ми бачили
У наших снах ми
часто бачимо
незнайомих людей,
але поняття не
маємо про те, що
наша свідомість не
придумує їхні
обличчя. Це обличчя
реальних людей,
тих, кого ми бачили
протягом життя, але
не запам’ятали.
Не всі можуть бачити
кольорові сни
Близько 12% видючих
людей бачать тільки
чорно-білі сни. Інші
бачать сни в кольорі.
Колишні курці
бачать більш
яскраві сни
Колишні курці
бачать більш
насичені та реальні
сни, ніж всі інші
люди. Найчастіше
їм сниться, що вони
знову почали
курити і відчувають
при цьому почуття
провини.
 Ще 3 факти про сни:
Людина не бачить снів у той момент, коли хропе.
Маленькі діти не бачать у снах самих себе до досягнення 3 років.
З 3 до 8 років діти бачать більше кошмарів, ніж дорослі за все своє
життя.
Якщо вас розбудити під час стадії швидкого сну, ви запам’ятаєте свій
сон до найдрібніших подробиць
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ

More Related Content

Сон людини

  • 1. СОН ЛЮДИНИ Презентацію підготувала Учениця 9-б класу ЛССЗШ №28 Нестор Христина
  • 2.  Сон – це періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники.
  • 3.  Електричну активність мозку можна визначити за допомогою електроенцефалографа, який записує коливання в мозку різних хвиль: альфа-, бета-, тета- і дельта-хвилі. Запис фіксується на електроенцефалограмі.
  • 4. Встановлено два види сну: повільнохвильовий (повільний) і швидкохвильовий (швидкий)
  • 5. При засинанні людина занурюється в повільний сон, послідовно проходячи 4 стадії: дрімоту, поверхневий сон, сон помірної глибини і глибокий сон.Психічна активність в повільному сні представлена уривчастими неемоційними думками, а час, проведений у сні, зазвичай недооцінюється. У молодих здорових людей поверхневий сон займає біля половини часу усього нічного сну, а глибокий сон 20-25%.
  • 6. У фазі швидкого сну, що триває 20-30 хв., реєструють швидкі рухи очей, напруження мімічних і скелетних м'язів.Так, у стані активності на електроенцефалограмі переважають альфа- і бета-хвилі, висока частота електричної активності м'язів вказує на те, що скелетні м'язи напружені (підтримується тонус м'язів), рухи очей зумовлюють виникнення нерегулярних електричних імпульсів. Потім вона знову змінюється глибоким повільнохвильовим сном.
  • 7. Вік Потреба у сні Новонароджені (0-2 місяців) 12 - 18 годин Немовлята (3-11 місяців) 14 - 15 годин Малюки (1-3 років) 12 - 14 годин Дошкільнята (3-5 років) 11 - 13 годин Діти шкільного віку (5-10 років) 10 - 11 годин Підлітки (10-17 років) 8.5 - 9.25 годин Дорослі та люди похилого віку 7 - 9 годин
  • 8. Сновидіння з давніх-давен вражають і хвилюють людей своєю таємничістю. Але вивчення діяльності мозку під час сну не дає нам підстав пов'язувати сновидіння з впливом якихось надприродних сил. Сновидіння мають цілком матеріальну основу і є результатом психофізіологічних процесів мозку. За І. П. Павловим, фізіологічною основою сновидіння є часткове незагальмування (чи розгальмування) кори кінцевого мозку. І. М. Сєченов вважав їх «небувалими комбінаціями минулих вражень».
  • 9. Основна функція сну — це відновлення фізичних та психічних сил, яке дозволяє максимально адаптуватися до зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовищ. Сон становить собою чергування різних функціональних станів головного мозку, а не є «відпочинком» для головного мозку, як вважали раніше. Під час сну перебудовується мозкова діяльність, яка потрібна для переробки інформації, що потрапила в період неспання, переведення її із проміжної в довготривалу пам'ять. Активність нейронів у різних відділах кори великого мозку і глибинних структурах мозку під час сну лишається практично такою ж, як і при неспанні.
  • 10. Безсоння - порушення сну, зумовлене ослабленням гальмівного процесу в корі головного мозку. Причини:  емоційний і фізичний стрес, невроз;  психічні захворювання;  прийом психотропних препаратів, алкоголю;  інтоксикація, соматичні, неврологічні, ендокринно-обмінні захворювання;  синдроми, які виникають у сні (синдром «апное уві сні», рухові розлади в сні);  зовнішні несприятливі умови, зміна поясів часу, порушення гігієни сну;  комбіновані причини.
  • 12. Сліпі “бачать” сни Люди, що осліпли вже після народження, можуть бачити сни у вигляді картинок. Сліпі з народження не бачать картинок, однак їхні сни наповнені звуками, запахами і тактильними відчуттями.
  • 13. Ми забуваємо 90% сновидінь Через п’ять хвилин після пробудження ми вже не пам’ятаємо і половини своїх снів, а вже через десять хвилин навряд чи зможемо пригадати 10% з них.
  • 14. Сни бачать усі без винятку Всі люди (за винятком хворих із сильним розладом психіки) бачать сни, однак чоловіки та жінки бачать сни по-різному. Чоловікам в основному сняться представники своєї статі, жінки ж у снах бачать представників обох статей у приблизно однаковій пропорції.
  • 15. Нам сниться тільки те, що ми бачили У наших снах ми часто бачимо незнайомих людей, але поняття не маємо про те, що наша свідомість не придумує їхні обличчя. Це обличчя реальних людей, тих, кого ми бачили протягом життя, але не запам’ятали.
  • 16. Не всі можуть бачити кольорові сни Близько 12% видючих людей бачать тільки чорно-білі сни. Інші бачать сни в кольорі.
  • 17. Колишні курці бачать більш яскраві сни Колишні курці бачать більш насичені та реальні сни, ніж всі інші люди. Найчастіше їм сниться, що вони знову почали курити і відчувають при цьому почуття провини.
  • 18.  Ще 3 факти про сни: Людина не бачить снів у той момент, коли хропе. Маленькі діти не бачать у снах самих себе до досягнення 3 років. З 3 до 8 років діти бачать більше кошмарів, ніж дорослі за все своє життя. Якщо вас розбудити під час стадії швидкого сну, ви запам’ятаєте свій сон до найдрібніших подробиць