ݺߣ

ݺߣShare a Scribd company logo
Кольорові слова
щастя
мама
троянда
злість
радість
киця
літо
Улюблена
іграшка
дідусь
дощ татобабуся
сум
Дощик сонечку всміхавсь,
Лоскотав промінчик.
А коли на землю впав,
Враз став зовсім іншим.
Посмішка вниз головою
–
Кольоровою дугою!
П’ять - блакитна, барвінкова,
наче квіточка святкова.
Шоста - синя, як ті сливи,
що дощі вмивали й зливи.
Сьома - вкрили ліс
та балки фіолетові фіалки.
Із семи стрічок веселих
утворилася веселка,
і щоб знати кольори,
ти лічилку повтори.
В лузі дощик із квіток
кольоровий сплів вінок.
У долину, аж до річки,
простяглись барвисті стрічки.
ВЕСЕЛОЧКА
Я барвиста веселочка,
Маю сім кольорів,
Засвітилась над селами,
Над лісами вгорі.
Житу жовтого кольору
Подарую в жнива,
Соковито-зеленого
Буде мати трава.
А ясного блакитного
Небу дам назавжди,
Світанкового синього
залишу для води.
Непомітно погаснувши,
Упаду між дубів...
Так ніколи нічого
я не лишаю собі.
Існує така легенда.
Створив Господь на світі звірів прудкими, сильними,
птахів з крилами, які допомагали їм шугати високо в небі.
Тільки людині він не дав ні великої сили, ні міцних крил.
Зажурилася людина й прийшла до Бога, почала нарікати
на свою долю.
Всевишній вислухав скарги людини на важке
життя і сказав, що має вона найцінніший скарб, якого не
дано звірям і птицям — мову. Адже мова сильніша за
будь-яку силу, скоріша за найпрудкішу тварину.
Пообіцяв Бог, що мова все замінить людині, ніде не дасть
загинути. Однак і людина повинна розуміти, який
неоціненний скарб отримала — берегти мову,
як зіницю ока. А якщо втратить вона її, то
загубить і душу, і силу.
ϳñíÿ äëÿ ä³òåé 'Êîëüîðîâà ïëàíåòà' À.Ïîáóæàíñüêî¿.mp4
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова
І кривдити її не смій!
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.
В ній стільки слів,що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти можеш просто безліч знань!
Тож мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить!
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати.
І найрідніша нам вона!
Кольорові слова
Кольорові слова

More Related Content

Кольорові слова

  • 3. Дощик сонечку всміхавсь, Лоскотав промінчик. А коли на землю впав, Враз став зовсім іншим. Посмішка вниз головою – Кольоровою дугою!
  • 4. П’ять - блакитна, барвінкова, наче квіточка святкова. Шоста - синя, як ті сливи, що дощі вмивали й зливи. Сьома - вкрили ліс та балки фіолетові фіалки. Із семи стрічок веселих утворилася веселка, і щоб знати кольори, ти лічилку повтори. В лузі дощик із квіток кольоровий сплів вінок. У долину, аж до річки, простяглись барвисті стрічки.
  • 5. ВЕСЕЛОЧКА Я барвиста веселочка, Маю сім кольорів, Засвітилась над селами, Над лісами вгорі. Житу жовтого кольору Подарую в жнива, Соковито-зеленого Буде мати трава. А ясного блакитного Небу дам назавжди, Світанкового синього залишу для води. Непомітно погаснувши, Упаду між дубів... Так ніколи нічого я не лишаю собі.
  • 6. Існує така легенда. Створив Господь на світі звірів прудкими, сильними, птахів з крилами, які допомагали їм шугати високо в небі. Тільки людині він не дав ні великої сили, ні міцних крил. Зажурилася людина й прийшла до Бога, почала нарікати на свою долю. Всевишній вислухав скарги людини на важке життя і сказав, що має вона найцінніший скарб, якого не дано звірям і птицям — мову. Адже мова сильніша за будь-яку силу, скоріша за найпрудкішу тварину. Пообіцяв Бог, що мова все замінить людині, ніде не дасть загинути. Однак і людина повинна розуміти, який неоціненний скарб отримала — берегти мову, як зіницю ока. А якщо втратить вона її, то загубить і душу, і силу.
  • 7. ϳñíÿ äëÿ ä³òåé 'Êîëüîðîâà ïëàíåòà' À.Ïîáóæàíñüêî¿.mp4
  • 8. Яка ж багата рідна мова! Увесь чарівний світ у ній! Вона барвиста і чудова І кривдити її не смій! Вона про все тобі розкаже, Чарівних слів тебе навчить, Усе розкриє і покаже, Як правильно у світі жить. В ній стільки слів,що й не збагнути! І приказок, і порівнянь. А мову знаючи, здобути Ти можеш просто безліч знань! Тож мову вчи і прислухайся До того, як вона звучить. І розмовляти так старайся, Щоб всім її хотілось вчить! Вона ж у нас така багата, Така чарівна, як весна! І нею можна все сказати. І найрідніша нам вона!