1. Щоб історію писати, треба так багато знати:
І літопис прочитати, що монах давно писав,
Документи повивчати, ті, що князь колись складав,
І послухати легенди, давні вірші і казки,
Сиві думи, що складались всім народом залюбки,
Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття,
Дивний одяг, що носили наші предки за життя.
Все зробив історик вправно, все читав і розглядав
І завзято та докладно нам історію писав.
Що ж йому допомогло?
Історичне ...
3. Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
– розповідати про те, як історики дізнаються про
минулі часи на основі археологічних розкопок,
речових джерел, монет і грошей;
– пояснювати, що таке історичні джерела й які
вони бувають;
– наводити приклади історичних пам’яток, речових
джерел, з яких можна довідатися про давні часи;
– висловлювати судження щодо ролі музеїв у
збереженні пам’яті про минуле.
20.10.15 3
11. 20.10.15 11
допоміжні історичні дисципліни
Сфрагістика
Геральдика
В даний час фахівці в
області сфрагістики
вивчають зовнішній
вигляд печатки, написи
на ній, визначають, до
якого історичного
періоду вона належить і
кому належить, будь то
конкретна історична
особистість чи один з
органів влади. Виходячи
з отриманих даних,
вченими дається оцінка
друку як історичної
пам'ятки.
Нумізматика
Монетне виробництво в
свою чергу поділяється на
два основні
етапи: ручне (у добу
античності та
середньовіччя)
та машинне (з XVI
століття). Існували дві
відмінні техніки
виготовлення
монет: лиття та карбуван
ня. Більшість монет
виготовлено у техніці
карбування; лиття
використовувалося
у Давній Греції і Римі.
На монетах, прапорах,
предметах побуту і
картинах, зброю і т. п.
нерідко зустрічаються
особливі, схематичні
зображення. Іноді такі
зображення вигадливі і
складні: леви, що
спираються на міські
стіни, чорні, білі або
жовті орли з
розпростертими крилами
і гострими кігтями,
дракони і змії, шаблі та
списи, лілії і троянди,
ключі та ворота, лінії й
хрести … А іноді – дуже
прості, наприклад
звичайні багатокутники.
14. 20.10.15 14
Печаткове мистецтво з'явилося вперше у сх. народів (Єгипет,
Вавилон), від них перебрали його греки й римляни, далі воно перейшло на
укр. землі до скіфів, сарматів, антів, ґотів й ін. Печаткове право (спершу
звичаєве, а пізніше держ.) було впорядковане за ранньої доби Київ. Русі.
Печаткознавство почалося в 13 ст. на нім. землях (в Україні з сер. 18 ст.).
Термін «печатка» (П.) охоплює два поняття:
прилад (камінний, металевий тощо) до витискування чи прикладання (т.
зв. матриця);
відтиск (на металі, воску тощо) або відбитка мастилом (на пергамені,
папері тощо).
У 19 ст. з'явився т. зв. «штемпель» (укр. «печатка»), виготовлений з ґуми
чи ін. еластичної речовини, який залишає не рельєфне зображення, а лише
відтиск, подібний до друкованого. Приблизно до 12 ст. П. були однобічні й
прикладні, а згодом переважно двобічні (лицевий та зворотний бік) і привісні.
Найдавніші згадки про староукр. П. знаходимо в літописах: «Ношаху сли печати
злати, а гостье сребрени» (договір кн. Ігоря з греками 945; П. послів були золоті, а
купців срібні) і «написахом на харатья сей й своими печатьми запечатахом»
(договір кн. Святослава Ігоревича з греками 971).
19. • Герб Львівської обл.
• М. Битинський.
Великий герб
України,
затверджений
урядом УНР в
екзилі 1939р
• Герб м. СокальДніпропетровська обл.
19
20. • Проект Великого
державного герба
Г. Герман, О. Білозір
та К. Ващук (2009) • М.О. Івахненко і ін. Проект
Великого герба, затвердженого
Кабміном 2009р.
20.10.15 20
27. • Для когось ці колекції не більш ніж
химерна екзотика. Для інших -
справжні скарбниці. Але не можна
забувати, що в історії є свої таємниці, і
вона готова відкрити їх не всім. Лише
самий уважний і чуйний зможе почути
шепіт минулого, прихованого за
сімома печатками