2. Віхи життя та діяльності
літератора, етнографа, правника
17 вересня 1885 р. народився у
Бережанах.
1898-1906 – навчався у
Бережанській гімназії.
1900 -1901 – був активним членом
таємного гімназійного гуртка
“Молода Україна”, технічним
редактором гуртківських журналів
“Зірка”, “Поступ”, “Небелиці.”
1906-1911- здобував вищу освіту у
Львові, Граці, (Австрія), Чернівцях. У
1911 закінчив юридичні студії у
Львові.
1921-1928 – працював адвокатом у
Бережанах, Підгайцях.
1928—1934 – працював в
окружному суді Сянока Краківського
воєводства (Польща). У 1930 р.
створив там музей “Лемківщина”
3. 1934 - повернувся із сім’єю до Бережан. Працював судовим
радником, займався громадською діяльністю. У 1936 відкрив музей
імені А. Чайковського.
У ніч із 23 на 24 грудня 1939 р. був заарештований і запроторений у
тернопільську тюрму, де і загинув 9 вересня 1940 р.
Франц Коковський сидить третій ліворуч
14. Франца Коковського
реабілітували посмертно.
14 квітня 1989 року.
Реабілітовані історією. У 27 т.
Тернопільська область. Кн. 1 / упоряд.:
О.Г. Бажан, Є.О. Гасай, П.З. Гуцал. –
Т. : Збруч, 2008. - 728 с.
26. «Запитуєте про Франца Коковського? Так, я його
знав особисто, але дуже давно. О, це була вельми
симпатична людина, цікавий літертор.
За освітою він правник, тобто юрист, але став
відомим на цілу Галичину не своєю правничою
діяльністю (це була служба заради хліба), але як
поет, прозаїк, перекладач, етнограф, журналіст,
та особливо як добрий знавець життя і побуту
українців-лемків…»
Степан Щурат